Постанова № 1242518, 19.12.2007, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

ПОСТАНОВА

Іменем України

19.12.2007

Справа №2-24/9477-2007А

За адміністративним позовом – Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) «Кримхліб», (м. Сімферополь , вул.Севастопольська, 51-а )

До відповідача - Державної податкової інспекції (ДПІ) в м. Феодосії (98112, м.Феодосія, вул. ,Кримська,82-в)

про визнання незаконними дій

Суддя Г.Г.Колосова

При секретарі Капустіної І.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – не з`явився

Від відповідача – Котов А.П., представник, довіреність у справі

Обставини справи:

ВАТ “Кримхліб” звернулось із адміністративним позовом про визнання незаконними дій ДПІ в м. Феодосії по включенню в акт перевірки № 704/23-1/00381605 недостовірних відомостей, а також дій ДПІ в м. Феодосії по залишенню в силі рішення в частині стягнення з позивача штрафних санкцій в сумі 125,24 грн. за фактами, які раніше були визнані такими, що суперечать законодавству.

05.11.2007р. до господарського суд АР Крим від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, у якій позивач просить суд за результатами розгляду позову визнати незаконними дії ДПІ в м. Феодосії по включенню в акт перевірки № 704/23-1/00381605 недостовірних відомостей, а саме відомостей про те, що позивач незаконно здійснював без придбання торгового патенту торгівлю печивом вівсяним «Нежность», кексом із родзинками та сушкой «Малютка», які віднесені до хлібобулочних виробів, і торгівля якими згідно ч. 6 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996р. № 98/96-ВР здійснюється без торгового патенту.

Також позивач просить визнати незаконними дії ДПІ в м. Феодосії по залишенню в силі рішення в частині стягнення з позивача штрафних санкцій в сумі 125,24 грн., хоча рішенням «Про результати розгляду первісної скарги» № 3159/10/25-010 від 06.06.2007р. було встановлено, що позивач законно здійснював без придбання торгового патенту торгівлю печивом вівсяним «Нежность», кексом із родзинками та сушкой «Малютка», які віднесені до хлібобулочних виробів, і торгівля якими згідно ч. 6 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996р. № 98/96-ВР може здійснюватись без торгового патенту.

Крім того, позивач просить визнати незаконною бездіяльність ДПІ в м. Феодосії, яка в порушення ч. а) п.п. 5.3 п. 5 «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень…», частково скасувавши рішенням «Про результати розгляду первісної скарги» № 3159/10/25-010 від 06.06.2007р. первісне повідомлення-рішення № 0000532301/0 від 05.04.2007р., нове податкове повідомлення позивачеві не надсилає.

Змінені позовні вимоги позивач підтримує у повному обсязі.

Відповідач позовні вимоги не визнає, просить у позові відмовити за мотивами, викладеними у запереченні на позов та у судовому засіданні.

У судове засідання 10.12.2007р. позивач явку свого представника не забезпечив, про день слухання справи повідомлений належним чином, про що є розпис представника у матеріалах справи.

Після судового засідання 10.12.2007р. від позивача надійшла телеграма, у якій вказано, що справу № 2-24/9477-2007А позивач просить розглянути без участі представника.

У судове засідання 19.12.2007р. позивач явку свого представника не забезпечив, про день розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що позивач просить розглядати справу без участі його представника.

Згідно з п. 6 Закону України “Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України” № 2953-ІV від 06.10.2005р., що набрав чинність 01.11.2005р., до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991р. (1798-12), вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до внесених змін до Кодексу Адміністративного судочинства України (від 08.09.2005р. № 2875-ІУ) повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу здійснюється судом тільки за вимогою особи, яка бере участь у справі, або за ініціативою суду.

Вказаних вимог від сторін не надходило.

Суд вважає можливим проведення судового процесу без здійснення фіксування судового процесу технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін у попередніх засіданнях, суд, -

встановив:

Посадовими особами ДПІ в м. Феодосії була проведена планова виїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Феодосійським хлібокомбінатом ВАТ «Кримхліб» за період з 01.07.2005р. по 31.12.2006р.

За результатами перевірки був складений акт № 704/23-1/00381605 від 02.04.2007р.

В ході перевірки було встановлено, що згідно даним звітів складу готової продукції (експедиції) по номенклатурних позиціях із групи «Кондитерські» і товарно-транспортних накладних Феодосійського хлібокомбінату ВАТ «Кримхліб» у періоді, що перевірявся, здійснювалась торгова діяльність кондитерськими виробами контрагентам за наявні кошти зі складу готової продукції (експедиція) без придбання торгового патенту на здійснення торгової діяльності. Виторг від даної діяльності оформлявся прибутковими касовими ордерами й оприходувався в центральну касу підприємства.

Як вбачається з таблиці, що наведена в акті, позивач здійснював без придбання торгового патенту торгівлю печивом вівсяним «Нежность», кексом із родзинками та сушкою «Малютка».

Вимогами п.1,2,3 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності ( із змінами та доповненнями) № 98\96-ВР від 23.03.1996р.(далі Закон № 98) передбачено, що патентуванню підлягає торгова діяльність, що здійснюється суб’єктами підприємницької діяльності та їх структурних підрозділів у пункту продажу товарів. Під торговою діяльністю необхідно розуміти роздрібну й оптову торгівлю, діяльність у торгово-виробничий сфері за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби і з використанням кредитних карток. Під пунктами продажу товарів необхідно розуміти, в тому числі оптові бази, склади-магазини і інші приміщення, що використовуються для здійснення оптової торгівлі за готівкові кошти, інші готівкові платіжні засоби і з використанням кредитних карток.

Тому на підставі вказаного акту перевірки ДПІ в м. Феодосія винесено рішення № 0000532301/0 від 05.05.2007р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4480 грн. за порушення п. 1, 2, 3 ст. 3 Закону № 98 (а.с. 10).

Позивач звернувся до ДПІ в м. Феодосії зі скаргою на вказане рішення.

За результатами розгляду скарги прийнято рішення «Про результати розгляду первісної скарги» № 3159/10/25-010 від 06.06.2007р., яким рішення ДПІ в м. Феодосії № 0000532301/0 від 05.05.2007р. скасоване на суму 4354,76 грн. (а.с. 6-9).

Вимоги позивача про визнання незаконними дій ДПІ в м. Феодосії по включенню в акт перевірки № 704/23-1/00381605 недостовірних відомостей, а саме відомостей про те, що позивач незаконно здійснював без придбання торгового патенту торгівлю печивом вівсяним «Нежность», кексом із родзинками та сушкою «Малютка», які віднесені до хлібобулочних виробів, і торгівля якими згідно ч. 6 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996р. № 98/96-ВР здійснюється без торгового патенту, задоволенню не підлягають у зв’язку з наступним.

Із позовної заяви та заяви про змінення позовних вимог вбачається, що позивач не згоден із застосуванням до нього штрафних санкцій за здійснення торгової діяльності по продажу кондитерських виробів без придбання торгового патенту, оскільки вважає, що вироби, які вказані в акті перевірки, відносяться до хлібобулочних виробів, а не до кондитерських.

Відповідно до п. 1.1 “Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства” Порядок розроблено відповідно до вимог Закону України "Про державну податкову службу в Україні" для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, суб'єктами господарювання - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами (далі - суб'єкти господарювання).

Відповідно до п. 1.3 вказаного Порядку за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Відповідно до п. 1.6 вказаного Порядку за результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Судом встановлено, що вищевказані вимоги відповідачем виконані.

У разі якщо позивач не згоден з висновками перевіряючих, то він вправі звернутися до суду з позовом про визнання нечинним рішень відповідача, які винесені на підставі акту перевірки, що буде правильним способом захисту його прав.

Крім того, позивач просить визнати незаконними дії ДПІ в м. Феодосії по залишенню в силі рішення в частині стягнення з позивача штрафних санкцій в сумі 125,24 грн., хоча рішенням «Про результати розгляду первісної скарги» № 3159/10/25-010 від 06.06.2007р. було встановлено, що позивач законно здійснював без придбання торгового патенту торгівлю печивом вівсяним «Нежность», кексом із родзинками та сушкою «Малютка», які віднесені до хлібобулочних виробів, і торгівля якими згідно ч. 6 ст. 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996р. № 98/96-ВР може здійснюватись без торгового патенту.

Вказані вимоги також не підлягають задоволенню, у позові у цій частині відмовлено за наступних підстав.

Положення “Про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби” розроблене на підставі норм, передбачених Законами України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", "Про державну податкову службу в Україні", "Про звернення громадян", Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законодавчими актами України щодо захисту прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій і громадян.

Цей Порядок визначає порядок подання та розгляду органами державної податкової служби скарг платників податків при оскарженні ними в адміністративному порядку податкових повідомлень про суми податкових зобов'язань, постанов про накладення адміністративних стягнень та рішень щодо визначення сум податкових зобов'язань, узгодження операцій із заставленими активами платника податків, узгодження плану реорганізації, продажу активів, що перебувають у податковій заставі, про застосування штрафних (фінансових) санкцій, арешт активів, покладення відповідальності за погашення залишкового боргу платника податків на третю особу, дострокове розірвання договорів про розстрочення, відстрочення податкових зобов'язань за ініціативою органу державної податкової служби.

Скарга (заява) повинна бути викладена в письмовій формі та надіслана до органу державної податкової служби поштою або передана фізичною чи юридичною особою через представника.

Відповідно до п. 4.1 вказаного Положення у разі коли платник податків вважає, що орган державної податкової служби невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до органу державної податкової служби, податкове повідомлення або рішення якого оскаржується, зі скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Відповідно до п. 4.2. вказаного Положення скарга повинна бути подана до органу державної податкової служби протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 8 вказаного Положення керівник органу державної податкової служби (або його заступник) зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків або протягом строку, продовженого за рішенням керівника органу державної податкової служби (або його заступника), на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Відповідно до п. 9 вказаного Положення державна податкова адміністрація (інспекція) при розгляді скарги (заяви) платника податків перевіряє законність і обгрунтованість рішення (податкового повідомлення), що оскаржується, і приймає одне з таких рішень:

1) залишає рішення (податкове повідомлення), яке оскаржується, без змін, а скаргу (заяву) без задоволення;

2) скасовує в певній частині рішення (податкове повідомлення), яке оскаржується, і не задовольняє скаргу (заяву) платника податків в певній частині;

3) скасовує рішення (податкове повідомлення), яке оскаржується, і задовольняє скаргу (заяву) платника податків;

4) про податковий компроміс.

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” Державна податкова адміністрація України має право скасовувати рішення інших органів державної податкової служби, а державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у містах з районним поділом (крім міст Києва та Севастополя) - рішення нижчестоящих державних податкових інспекцій у разі їх невідповідності актам законодавства.

Як вбачається з рішення ДПІ в м. Феодосії «Про результати розгляду первісної скарги» № 3159/10/25-010 від 06.06.2007р., рішення ДПІ в м. Феодосії № 0000532301/0 від 05.05.2007р. скасоване на суму 4354,76 грн., оскільки при винесенні рішення № 0000532301/0 від 05.05.2007р. був зроблений неправильний розрахунок штрафних санкцій.

Тому за результатами розгляду скарги ДПІ в м. Феодосії з урахуванням приписів Положення “Про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби” винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000532301/1 від 07.06.2007р. на суму 125,24 грн.

Якщо позивач не згоден з вказаним рішенням, то він вправі звернутися до суду з позовом про визнання його нечинним.

Вимоги позивача щодо визнання незаконною бездіяльності ДПІ в м. Феодосії, яка в порушення ч. а) п.п. 5.3 п. 5 «Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень…», частково скасувавши рішенням «Про результати розгляду первісної скарги» № 3159/10/25-010 від 06.06.2007р. первісне повідомлення-рішення № 0000532301/0 від 05.04.2007р., нове податкове повідомлення позивачеві не надсилає, не підлягають задоволенню в зв’язку з наступним.

Згідно з п.п. а) п. 5.3 п. 5 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, який затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України N 253 від 21.06.2001, та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 р. за N 567/5758 після закінчення розгляду скарги структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, підшиває другий примірник вмотивованого рішення за скаргою платника податків, у тому числі рішення про продовження терміну розгляду скарги, або рішення про податковий компроміс до справи платника податків поряд з корінцем податкового повідомлення, що оскаржувалося, та:

а) у разі часткового скасування раніше прийнятого рішення про нарахування суми податкового зобов'язання складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком нове податкове повідомлення, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення вважається відкликаним.

Пунктом 7.7 вказаного Порядку передбачено, що надсилання (вручення) податковими органами рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій суб'єктам господарювання здійснюється у порядку, передбаченому пунктами 4.5 - 4.8 розділу 4.

Згідно з п. 4.5.Положення структурний підрозділ, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції податкового органу, або відповідальна особа, визначена керівником податкового органу для виконання таких функцій, у день отримання податкового повідомлення від структурного підрозділу, що його склав, надсилає (вручає) податкове повідомлення платнику податків. При цьому корінець податкового повідомлення залишається в податковому органі.

Як вбачається з довідки № 85 від 17.12.2007р. Феодосійський хлібокомбінат Кримського ВАТ «Кримхліб» зареєстрований як платник податків у ДПІ в м. Феодосії.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000532301/1 від 07.06.2007р. вручене головному бухгалтеру Феодосійський хлібокомбінат Данилової Г.М.

Вказаний факт позивачем не заперечується.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ВАТ “Кримхліб” задоволенню не підлягають.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 19 грудня 2007р.

У повному обсязі постанову складено 24 грудня 2007року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 160–163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У позові відмовити.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.