Ухвала суду № 124247788, 02.09.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/20390/24

1-кс/760/9075/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.2024 м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засіданні ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Солом`янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 клопотання старшого детектива Територіального управління БЕБ у Київській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024141000000006 від 05.04.2024, відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сивухи Козелецького району Чернігівської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2 ,

якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 229 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого детектива Територіального управління БЕБ у Київській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024141000000006 від 05.04.2024, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопуршення, передбаченого ч. 2 ст. 229 КК України, та під час досудового розслідування встановлені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, які вказують на те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експертрів у цьому ж провадженні. У звязку із чим, просив суд застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів доходів громадян, що становить 58 400 грн.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання з підстав та за обставин, викладених у клопотанні, наполягав на його задоволенні.

Підозрюваний та захисник заперечували проти задоволення клопотання.

Дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими обґрунтовуються доводи клопотання, заслухавши позиції прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Так, під час розгляду клопотання, слідчим суддею встановлено, що у провадженні Підрозділу детективів Територіального управління БЕБ у Київській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024141000000006 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 229 КК України.

27.08.2024 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 229 КК України.

У якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до суду подані матеріали кримінального провадження у копіях, які досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, викладені в його рішеннях.

Поняття «обґрунтована підозра» наведено в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 229 КК України, які могли б об`єктивно зв`язувати ОСОБА_4 з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.

Як вбачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу, окрім обґрунтованої підозри, є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Так, при розгляді клопотання, слідчим суддею встановлено існування ризиків, про які зазначає слідчий у поданому клопотанні, які передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставиня).

Згідно із положеннями рішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 року за № 14-рп/2003 при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу разом з іншими обставинами враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа.

Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 229 КК України, яке відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, належить до нетяжких злочинів, за вчинення якого підозрюваному може загрожувати покарання у виді штрафу у розмірі від трьох тисяч до десяти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а тому, усвідомлюючи можливість призначення покарання у виді позбавлення волі у випадку встановлення на підставі вироку суду винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підозрюваний може вчинити дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин справи.

Із врахуванням вищевикладеного, та стадії досудового розслідування, на якій перебуває кримінальне провадження, майнового стану підозрюваного, на переконання слідчого судді, належну процесуальну поведінку підозрюваного може забезпечити запобіжний захід у вигляді застави у розмірі пятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45 420 грн.

Таким чином, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 177, 182, 194, 196, 309, 369, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого детектива Територіального управління БЕБ у Київській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72024141000000006 від 05.04.2024, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави в розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45 420 грн. (сорок п`ять тисяч чотириста двадцять).

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Підозрюваний не пізніше 5-ти (п`яти) днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем на депозитний рахунок: Банк отримувача коштів: ДКСУ, м. Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26268059; Рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: «застава за … (П.І.Б.), … (дата народження особи, за яку вноситься застава), згідно з ухвалою …(назва суду)… від … (дата ухвали)… по справі №…, кримінальне провадження №….», та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду м. Києва.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі процесуальні обов`язки:

1) не відлучатися за межі міста Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду;

2) прибувати на першу вимогу до детектива, прокурора, суду;

3) повідомляти детектива, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або роботи;

4) утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ;

5) здати на зберіганняя детективу у даному кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, для долучення до матеріалів кримінального провадження на час дії процесуальних обов`язків.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 26 жовтня 2024 року включно.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Попередити підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала підлягає виконанню не пізніше 5 (п`яти) днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Київської обласної прокуратуру ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1