Рішення № 124225257, 06.01.2025, Сосницький районний суд Чернігівської області

Справа № 745/1080/24

Провадження № 2/745/26/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.01.2025 року Сосницький районний суд Чернігівської області в складі: головуючої судді Смаль І.А.,

за участі секретаря судового засідання Шуляр І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Сосниця в спрощеному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи позовні вимоги тим, що 15.03.2021 року між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога"та відповідачем, було укладено кредитний договір. На підставі укладеного кредитний договір відповідач отримав кредит у розмірі 15000 грн. Відповідач не надавав своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом. Внаслідок укладення договору факторингу право вимоги до відповідача перейшло до позивача. Загальний розмір заборгованості становить 59550,00 грн, які відповідач добровільно не сплачує.

Ухвалою від 27.11.2024 року судді Сосницького районного суду Чернігівської області відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, визначено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Представником відповідача адвокатом Переверзєвим О.О. подано відзив з якого вбачається, що відповідач позовні вимоги не визнає, вважає їх безпідставними, не обґрунтованими та не підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами, виходячи з наступного.

Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 р. у справі N 914/868/17 від 18.10.2018 р. у справі N 910/11965/16.

Позивач зазначає, що 28.11.2018 року між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" було укладено договір факторингу N 28/1118- 01 та ряд додаткових угод, якими продовжено строк дії договору факторингу N 28/1118-01 від 28.11.2018, та відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги N 138 до договору факторингу, ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 39 885,00 грн. Тобто, ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" отримало право вимоги до відповідача лише 15.06.2021 р. Разом з тим, договір факторингу між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" укладено 05.08.2020 р., тобто до отримання ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" права вимоги до Відповідача.

Кредитний договір між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та Відповідачем укладений 15.03.2021 р., тобто через три роки після укладення договору факторингу між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та. ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА".

Таким чином, позивач не надав доказів переходу до нього права вимоги до відповідача за кредитним договором N 592492665, оскільки кредитний договір був укладений 15.03.2021 року, а договір факторингу, за умовами якого попередньому фактору ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" було передано право вимоги за кредитними договорами, був укладений 28.11.2018 року, тобто задовго до укладення кредитного договору.

Окрім цього, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі N 444/9519/12 викладено такий правовий висновок: "Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання".

З врахуванням зазначеного правової позиції Великої Палати Верховного Суду, а також з огляду на очевидну неспівмірність заявлених до стягнення сум санкцій у вигляді процентів річних, що не є справедливим, коли наслідки невиконання боржником зобов`язання вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов`язання, Відповідач вважає справедливим та пропорційним, що не Підлягають задоволенню вимоги Позивача щодо нарахування процентів, які значно перевищують розмір заборгованості за тілами кредитів.

З відповіді на відзив вбачається, що відповідно до п.п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (строк дії якого продовжувався неодноразово шляхом укладення додаткових угод) визначено, що під правом вимоги розуміється всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними Договорами, строк платежу за якими настав. Таким чином, Договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 встановлено, що предметом відступлення є право вимоги до ОСОБА_1 .

15.06.2021 на виконання п. 2.1. Договору факторингу №28/1118-01 між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ "Таліон Плюс" складено та підписано Реєстр прав вимоги №138 за яким передані (відступлені) права вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Таким чином, реєстр передачі прав вимоги укладено в рамках дії Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 у відповідності до наступних редакцій.

Таким чином відступлення прав вимоги до Відповідача на користь ТОВ "Таліон Плюс" відбулося відповідно до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, який фактично укладено після укладення договору кредитної лінії 592492665 від 15.03.2021 (з додатковими угодами до нього).

В подальшому за договорами факторингу, право вимоги до відповідача перейшло від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», а від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до позивача.

Таким чином, права вимоги були передані (відступлені) від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 15.06.2021 доку, тобто після укладення Кредитного договору 15.03.2021 та виникнення заборгованості в травні 2021 року, які Позивач набув в жовтні 2024 року. А сам лише факт укладення Договору Факторингу між Первісним кредитором та ТОВ "Таліон Плюс" в 2018 році не спростовує даних обставин, оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справ № 906/1174/18 вказано, що ознаками договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору е відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути сплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні. Таким чином посилання на недоведеність переходу права вимоги в зв`язку з тим, що позивачем не долучено докази, що підтверджують оплату договорів факторингу є нікчемними.

Нарахування відсотків з 14.05.2021 до 11.08.2021 відбувались за ставкою у відповідності до пунктів Кредитного договору. ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивачем жодних нарахувань не здійснювалось.

Позивач надав беззаперечні докази того, що саме Відповідач уклав кредитний договір з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та прийняв зобов`язання на себе. Розрахунки заборгованості , надані попередніми кредиторами й Позивачем є беззаперечними доказами факту заборгованості, а отже позовні вимоги доведені Позивачем в повній мірі. Отже, нарахування відсотків повністю обґрунтовано та не суперечить умовам Договору, з якими Відповідач ознайомився до укладення Кредитного договору.

Заперечення не подавались.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт капітал" в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Представник відповідача адвокат Переверзев О.О. подав заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність відповідача.

Дослідивши зібрані по справі докази суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити зі слідуючих підстав.

15.03.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 з використанням електронного підпису у формі електронного документу було укладено Договір № 592492665. Відповідно до п.1.1 за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові кредит на суму 15000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».(а.с. 70, 37-39)

Підписанням Паспорта споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до вказаного вище договору відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, виходячи із обраних нею умов кредитування (а.с. 20-21).

15.03.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 15000 грн на картковий рахунок НОМЕР_1 , що вказаний в заявці на отримання грошових коштів. (а.с. 69, 73-75).

Стророни умовами договору погодили строк надання кредиту 30 днів, порядок сплати поцентів за кредит та інші умови договору (п.1.2-1.11).

З розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається , що загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором № 592492665 станом на 14.06.2021 становить 39540,00 грн.

28.11.2018 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» був укладений договір факторингу № 28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно п. 1.3 право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Згідно п. 4.1 договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку. Згідно п. 8.2 договору, строк цього договору закінчується 28 листопада 2019 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (а. с. 12-15).

28.11.2019 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 19, відповідно до якої п.8.2 договору факторингу викладено в новій редакції, а саме «8.2 Срок дії цього договору починає перебіг у момент визначений п.8.1 цього договору та закінчується 31.12.2020, але в буь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором». (а.с.18)

31.12.2020 ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, за умовами якої сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції, а саме, що згідно п. 2.1 розділу 2 договору факторингу клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Пунктом 8.2 визначено продовжити строк дії договору до 31.12.2021 (а.с. 19-22).

Відповідно до п. 1.3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції від 31.12.2020) визначено, що під правом вимоги розуміються всі права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Пунктом 1.2 договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п. 1.5 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 (в редакції від 31.12.2020) встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до договору.

Також 31.12.2021 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено додаткову угоду №27 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, згідно якої сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2022 року включно (а.с. 24).

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 138 від 15.06.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 39885,00 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту - 15000,00 грн, заборгованість по відсоткам - 24885,00 грн (а. с. 27-28).

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» був укладений договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до п. 8.2 договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 строк дії цього договору закінчується 04 серпня 2021 року (а.с. 29-31).

03.08.2021 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено додаткову угоду № 2 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, відповідно до п. 1 якої сторони домовились продовжити строк дії договору до 31 грудня 2022 року включно (а.с. 34).

30.12.2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» було укладено додаткову угоду № 3 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, відповідно до п. 1 якої сторони домовились продовжити строк дії договору до 31 грудня 2024 року включно (а.с. 35).

Пунктом 2.1 розділу 2 договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 визначено, що клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Тобто предметом договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п. 1.3 договору факторингу № 05/0820-01, під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

В той же час, відповідно до п. 1.5 договору факторингу встановлено, що реєстр прав вимоги означає перелік прав вимоги до боржників, що відступається за цим договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку № 1 до цього договору.

Згідно з реєстром прав вимоги № 11 від 31.08.2023 до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 59550,00 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту - 15000,00 грн, заборгованість по відсоткам - 44550,00 грн (а.с. 40).

28.10.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу № 28/10/24-У, п. 1.1. якого передбачено, що фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити фактору права грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання плату за позикою, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту (а.с. 42-45).

Пунктом 1.2. договору факторингу № 28/10/24-У визначено, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Відповідно до реєстру боржників від 28.10.2024 до договору факторингу № № 28/10/24-У, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 27501,56 грн, з яких заборгованість по тілу кредиту - 15000,00 грн, заборгованість по відсоткам - 44550,00 грн (а.с. 47).

Згідно з положеннями ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст.628,629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч.1 ст.638 ЦК України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч.2 ст.638 ЦК України).

За правилом ч.1 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч.1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч.3).

Договір, укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 ст.11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).

Згідно із ч. 6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Положеннями ст.12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові та ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20.

Відповідно до ч.1 статті 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою . Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно ч.1 статті 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч.1 статті 519 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Згідно статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог, однак це стосується майбутніх вимог тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі, і на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином.

Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2018 року у справі №914/868/17, від 18.10.2018 року у справі № 910/11965/16.

Встановлюючи дійсність майбутньої вимоги, що переходить до нового кредитора, необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 року у справі №752/8842/14-ц.

Верховний Суд у постанові від 02.11.2021 року у справі №905/306/17 зробив висновок про те, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія, як заінтересована сторона, повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.

Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.

В ході розгляду даної справи судом встановлено, що кредитний договір між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем був укладений 15.06.2021 року, при цьому договір факторингу №28/1118-01 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", на який посилається позивач, як на підставу переходу до нього права вимоги до боржника ОСОБА_1 , був укладений 28.11.2018 року, тобто, на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та боржником.

За даних обставин, передати право вимоги за зобов`язанням, яке взагалі не існувало на момент укладення договору факторингу, неможливо. Тому право вимоги до боржника ОСОБА_1 , ТОВ "Таліон Плюс" за договором факторингу від 28.11.2018 року набуто не було, а тому, відповідно, не могло бути передано в подальшому за договором факторингу від 05.08.2020 року ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс", та за договором факторингу № 28/10/24-У від 28.10.2024 року позивачу ТОВ "Юніт Капітал".

Право вимоги до ОСОБА_1 вказано у реєстрі №138 від 15.06.2021 року, і не існувало на момент укладення договору факторингу від 28.11.2018 року.

Таким чином, на момент укладення Договору факторингу, за яким відступлено права вимоги від 28.11.2018 боргові зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором № № 592492665 ще не існували, відтак і не могли відступатися права кредитора за цим договором. І доводи позовної заяви таких фактів не спростовують, оскільки на момент укладення договору факторингу ще не виникло зобов`язання між первісним кредитором та боржником ОСОБА_1 , то у первісного кредитора не виникло право вимоги за зобов`язанням, яке він міг би передати ТОВ «Таліон Плюс» на підставі договору факторингу від 28.11.2018.

Крім того, на час укладення такого Договору сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину, оскільки предмет не індивідуалізовано належним чином.

Враховуючи, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за Кредитним договором № 419373100 від 16.11.2021 на першому етапі від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора ТОВ «Юніт Капітал».

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що ТОВ "Юніт Капітал" не набуло прав первісного кредитора, а отже, не має права пред`являти свої вимоги за кредитним договором № 592492665 від 15.03.2021, укладеним між "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 , тому у задоволенні позову слід відмовити у повністю.

За таких обставин, заявлені в позовній заяві вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу задоволенню також не підлягають.

Щодо стягнення з позивача на користь відповідача понесених ним витрат витрат на професійну правничу допомогу в сумі 4000 грн, то суд зазначає наступне.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністюсправи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу до суду надано договір про надання правничої допомоги від 05.12.2024 укладений між відповідачем та адвокатським об`єднанням «Рябінін, Переверзєв та партнери» в особі старшого партнера Переверзєва О.О.; свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Переверзєва О.О.; акт прийняття - передачі наданих послуг судових витрат, (суми гонорару за надану правову допомогу за договором про надання правової допомоги від 05.12.2024) від 05.12.2024 на суму 4000 грн; квитанція про оплату послуг адвоката.

Таким чином, витрати відповідача за надану професійну правничу допомогу підтверджені належними та допустимими доказами і відповідно такими, що підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Розмір витрат відповідача на оплату послуг адвоката є співмірним з складністю справи, обсягом наданих послуг, а тому твердження представника позивача у відповіді на відзив про те, що сума на професійну правничу допомогу є значно завищеною та документально не підтвердженою не заслуговують на увагу та є безпідставними.

Керуючись ст.525-527, 530, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. 4, 12-13, 19, 81, 137, 141, 247, 258, 259, 265, 268, 273, 279, 354, 355 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт капітал" на користь ОСОБА_1 4000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт капітал", 01024, м.Київ, вул.Рогнідинська 4-А, офіс 10, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя І.А.Смаль