Рішення № 12418132, 15.11.2010, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-3671/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2010 р. Євпаторійській міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді - ЗАХАРОВОЇ І.О.

при секретарі - ЄГОРИЧЕВІЙ М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Євпаторії цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Піреус Банк МКБ» про захист права власності та зобовязання вчинити певні дії, за зустрічними вимогами ПАТ «Піреус банк МКБ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором відновлювальної відкличної кредитної лінії №53 від 29.05.2007 р. та звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся в суді із вимогами до ПАТ «Піреус Банк МКБ» про захист права власності та зобовязання вчинити певні дії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між ним , як фізичною особою, та ВАТ «Міжнародний комерційний банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПІРЕУС БАНК МКБ», був укладений Договір відновлювальної відкличної кредитної лінії від 29 травня 2007 р., реєстраційний номер №53, відповідно до якого Банк відкрив Позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в сумі 600 000,00 (шістсот тисяч) гривень терміном з 29 травня 2007 р. по 28 травня 2010 року зі сплатою процентів, виходячи з відсоткової ставки 19% відсоток річних. Кредитні кошти були надані на поліпшення житлових умов. В якості забезпечення своїх зобов'язань за кредитним договором, він надав в іпотеку нежитлову будівлю, кафе - бар з літньою площадкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, який належить йому на праві власності. Для цього був укладений Іпотечний договір від 22 серпня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Євпаторійського міського нотаріального округу Фесенко A.B. під реєстровим номером №166. Іпотечний договір з описом предмету іпотеки був внесений цим приватним нотаріусом за заявкою банку до Державного реєстру іпотек відповідно до вимог Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 р. №898-IV та Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 року №410, а також відповідно до ст.73 Закону України «Про нотаріат» була накладена заборона відчуження нерухомого майна із внесенням відповідних відомостей до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що передбачено Наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999р. № 31/5 "Про внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів Міністерства та про затвердження Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна" (із змінами і доповненнями). В Іпотечному договорі від 22 серпня 2007 року, р/№166, в розділі «Визначення термінів», надане визначення дефініції «Зобов'язання» - «це зобов'язання Іпотекодавця по Кредитному договору, а саме: повернути до 28 травня 2010 року кредит у сумі 600 000 (шістсот тисяч) гривень; сплатити відсотки за користування кредитними коштами із розрахунку 19% (дев'ятнадцять відсотків) річних. Таким чином, іпотечне майно забезпечувало належне виконання по Кредитному договору та складалося із зобов'язання повернути кредит у сумі 600 000,00 грн. та сплатити відсотки за користування кредитними коштами із розрахунку 19% річних. Кредит ним сплачений добросовісно та в повному обсязі на підтвердження чого 01.09.2010 року Євпаторійське відділення №47 AT «ПІРЕУЄ БАНК МКБ» надало довідку вих. №53 від 01.09.2010 р. про те, що по кредитному договору №53 від 29.05.2007 р. ОСОБА_2 заборгованість по кредиту та процентам погасив в повному обсязі. В той самий день ним до Територіального управління в АРК була подана заява з прохання зняти арешт з заставного майна - кафе-бара з літньою площадкою, розташованою в АДРЕСА_1 Повторно, 24.09.2010 року на ім'я Територіального менеджера ТУ AT в АРК «Піреус банк МКБ» Мустафаєва P.M. була подана заява про виключення нерухомого майна із реєстрів обтяжень. Дій банку по звільненню нерухомого майна з-під обтяжень не послідувало, чим порушується його право власності на майно, він не може розпорядитися своїм майном та здійснити відчуження. Просить зобов'язати Публічне акціонерне товариство «ПІРЕУС БАНК МКБ» (код ЄДРПОУ 20034231) в особі Територіального управління АР Крим AT «Піреус банк МКБ» (95011, м.Сімферополь, вул.Севастопольська, 4) надіслати до Першої Євпаторійської державної нотаріальної контори (97412, м. Євпаторія, вул. Дьомишева, 100-а) або будь-якого приватного нотаріуса Євпаторійського міського нотаріального округу письмове повідомлення про виключення запису з Державного реєстру іпотек щодо нерухомого майна - кафе - бару з літньою площадкою, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_2, з обов'язковим зазначенням порядкового номера запису, а також надіслати повідомлення до Першої Євпаторійської державної нотаріальної контори (97412, м. Євпаторія, вул. Дьомишева, 100-а) або будь-якого приватного нотаріуса Євпаторійського міського нотаріального округу про припинення іпотечного договору від 22 серпня 2007 року, реєстровий номер 166, для виключення нерухомого майна кафе - бару з літньою площадкою, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності йому, з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

ПАТ «Піреус банк МКБ» звернувся в суді із зустрічними вимогами до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором відновлювальної відкличної кредитної лінії №53 від 29.05.2007 р. та звернення стягнення на предмет іпотеки

Зустрічний позов мотивований тим, що Відкрите акціонерне товариство "Міжнародний комерційний банк", правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство "ПІРЕУС БАНК МКБ", в подальшому перейменоване в Публічне акціонерне товариство "ПІРЕУС БАНК МКБ" згідно Договору відновлювальної відкличної кредитної лінії від 29 травня 2007 року № 53 з наступними змінами відкрив ОСОБА_2 відновлювальну відкличну кредитну лінію у сумі 600000,00грн.на потреби поліпшення житлових умов зі сплатою 19 відсотків річних, з терміном погашення 28 травня 2010 року. Забезпеченням повернення кредитних коштів за вказаним Кредитним договором є: нерухоме майно :нежитлова будівля, кафе бар з літньою площадкою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, , яка належить на праві приватної власності Позичальнику, передана в іпотеку згідно договору іпотеки, зареєстрованому за № 166 від 22.08.2007 року. Банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав, надав кредитні кошти, що підтверджується заявками на видачу готівки. Позичальник сплатив борг по кредиту та процентам, але Позичальником зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконуються. У зв'язку з невиконанням Позичальником умов Кредитного договору 05 жовтня 2010 року на адресу Позичальника була направлена вимога про усунення порушень умов Кредитного договору протягом 30 днів з моменту її отримання. Відповідно до 4.7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмету іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання. Згідно п.6.2 Кредитного договору в разі несвоєчасної сплати основного зобов'язання за кредитом або відсотками позичальник повинен сплатити пеню, яка нараховується у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки перерахування коштів, що станом на 25.08.2010р. становить за процентами - 949,61грн., за кредитом 81170,82грн. Станом на 25.08.2010 року загальна сума заборгованості за Кредитним договором складає 82120,43грн., а саме: неустойка за несвоєчасну сплату процентів у сумі 949,61грн. та неустойка за несвоєчасну сплату основного боргу у сумі 81170,82грн. На засіданні Кредитного комітету AT «ПІРЕУС БАНК МКБ» прийнято рішення зобов'язати ОСОБА_2, сплатити пеню в сумі 82120,43грн. з дисконтом у розмірі 15% від загальної суми. Таким чином, заборгованість Відповідача по неустойки складає 69802,37грн.Просить стягнути з ОСОБА_2 (ін НОМЕР_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Євпаторійським МВ ГУ МВС України в Криму, 02.04.2001р.) на користь Публічного акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" (ЄДРПОУ 20034231) за договором відновлювальної відкличної кредитної лінії № 53 від 29 травня 2007 року (зі змінами) заборгованість по неустойки у сумі 69802,37грн. та звернути стягнення заборгованості на предмет іпотеки - нежитлову будівлю, кафе бар з літньою площадкою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1,, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2, передана в іпотеку згідно договору іпотеки, зареєстрованому за № 166 від 22.08.2007 року.

В судовому засіданні позивач та його представник, що діє на підставі довіреності, Ромашкіна К.Г.(а.с.24) підтримали вимоги позову, дали пояснення відповідні викладеному в позовній заяві та вище, просили задовольнити вимоги у повному обсязі. Із зустрічним позовом не погодилися, заперечували проти факту виникнення порушення зобовязання, що призвело до начислення та застосування штрафних санкцій. Пояснили, що задля належного виконання умов кредитного договору, позивачем був відкритий рахунок у відповідача та надане доручення останньому списувати із цього рахунку належні до погашення суми кредитних платежів відповідно до графіку, отже будь-якого порушення зобовязання не могло відбутися, бо кошти на рахунку повністю задовольняли щомісячні потреби на погашення кредиту. Якщо ж така заборгованість утворилась, то це наслідок саме умисної недобросовісної поведінки кредитодавця. Також зауважили про намагання вирішити питання щодо подовження термінів погашення кредиту для чого велися переговори, обговорювалися умови, з якими позивач не погодився та повністю сплатив суму залишку кредиту. Отже, заборгованості по платежах, забезпечених іпотекою нема, а тому стягнення за будь-якими іншими платежами не може бути звернуто на предмет іпотеки. Просили відмовити в задоволенні позову банку.

Представник банку не погодився із вимогами ОСОБА_2, просив відмовити в їхньому задоволенні, щодо обставин про списання грошей на погашення кредиту із рахунку позивача за його дорученням самим банком не дав пояснення, вважав що заборгованість по сплаті неустойки, нарахованої внаслідок порушення зобовязань в частині термінів проведення платежів, охоплюється договором іпотеки та її стягнення можна звернути на предмет іпотеки, про що просив постановити рішення.

З матеріалів справи виходить, що між фізичною особою ОСОБА_2 та ВАТ «Міжнародний комерційний банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ПІРЕУС БАНК МКБ» ( статут, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, довідка АА №344165 з єдиного держаного реєстру підприємств та організацій України на а.с. 40-52, 53, 54), був укладений Договір відновлювальної відкличної кредитної лінії від 29 травня 2007 р., реєстраційний номер №53, відповідно до якого Банк відкрив Позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію в сумі 600 000,00 (шістсот тисяч) гривень терміном з 29 травня 2007 р. по 28 травня 2010 року зі сплатою процентів, виходячи з відсоткової ставки 19% відсоток річних. Кредитні кошти були надані на поліпшення житлових умов ( копія договору (а.с. 14-17)

Для забезпечення зобов'язань за кредитним договором, позивач надав в іпотеку нежитлову будівлю, кафе - бар з літньою площадкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, який належить мені на праві власності. Для цього був укладений Іпотечний договір від 22 серпня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Євпаторійського міського нотаріального округу Фесенко A.B. під реєстровим номером №166 (а.с. 20-21).

Іпотечний договір з описом предмету іпотеки був внесений цим приватним нотаріусом за заявкою банку до Державного реєстру іпотек відповідно до вимог Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 р. №898-IV та Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 року №410, а також відповідно до ст.73 Закону України «Про нотаріат» була накладена заборона відчуження нерухомого майна із внесенням відповідних відомостей до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що передбачено Наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999р. № 31/5 "Про внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів Міністерства та про затвердження Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна" (із змінами і доповненнями).

В Іпотечному договорі від 22 серпня 2007 року, р/№166, в розділі «Визначення термінів», надане визначення дефініції «Зобов'язання» , відповідно до якого це зобов'язання Іпотекодавця по Кредитному договору, а саме: повернути до 28 травня 2010 року кредит у сумі 600 000 (шістсот тисяч) гривень; сплатити відсотки за користування кредитними коштами із розрахунку 19% (дев'ятнадцять відсотків) річних. Порядок виконання Зобов'язання, що витікає із Кредитного договору визначається Кредитним договором. Під «Зобов'язанням» слід розуміти як всі вищенаведені зобов'язання Іпотекодавця, так і їх окрему частину.

Таким чином, іпотечне майно забезпечує належне виконання по Кредитному договору щодо зобов'язання повернути кредит у сумі 600 000,00 грн. та сплатити відсотки за користування кредитними коштами із розрахунку 19% річних, що відповідає вимогам Закону України «Про іпотеку».

Статтею 3 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобовязання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набув чинності. Іпотека має вихідний характер від основного зобовязання і є дійсною до припинення основного зобовязання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Відповідно до п.2.1 Кредитного договору позичальник зобовязується повернути грошові кошти в строк до 28 травня 2010 року та згідно з п. 2.2. датою повернення коштів, наданих Позичальнику за кредитом є день виконання усіх своїх зобовязань згідно з цим договором включаючи повну сплату процентів.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України, передбачене, що по кредитному договору банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із довідкою №53 від 01.09.2010 р., наданою позивачу відповідачем, копія якою міститься на а.с. 13, ОСОБА_2 за кредитним договором №53 від 29.05.2007 р. Ю.В. заборгованість за кредитом та процентам погасив в повному обсязі.

Будь-які вимоги щодо нарахування неустойки та її сплати ОСОБА_2 не предявлялися.

01.09.2010 р. до Територіального управління в АРК ОСОБА_2 була подана заява (а.с.11) з прохання зняти арешт з заставного майна - кафе-бара з літньою площадкою, розташованою в АДРЕСА_1

24.09.2010 року на ім'я Територіального менеджера ТУ AT в АРК «Піреус банк МКБ» Мустафаєва P.M. позивачем була повторно подана заява про виключення нерухомого майна із реєстрів обтяжень (а.с.10).

Відповідно до ст.391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до пункту 25 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004 року №410, після виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою, іпотекодержатель зобов'язаний протягом десяти днів надіслати реєстратору письмове повідомлення про виключення запису з Реєстру з обов'язковим зазначенням порядкового номера запису. Запис про обтяження майна іпотекою може бути виключений на підставі рішення суду з обов'язковим зазначенням порядкового номера запису.

Відповідно до пункту 2 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, реєстратори - державні нотаріальні контори, приватні нотаріуси, які згідно з договорами, укладеними з адміністратором Реєстру, здійснюють державну реєстрацію іпотек, відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором, передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи чи рішення суду, приймають запити, видають завірені витяги з Реєстру та виконують інші функції, передбачені цим Порядком.

Зобов'язання, що було забезпечено іпотекою, було виконано, але іпотеко держатель не виконав свого обов'язку щодо надіслання приватному нотаріусу повідомлення про виключення запису з Реєстру іпотек.

Відповідно до ст.74 Закону України «Про нотаріат», одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, нотаріус або посадова особа виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Відповідно до Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999 N 31/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 18.08.2004 N 85/5), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 10 червня 1999 р. за N 364/3657, для вилучення запису про заборону відчуження майна банк повинен надати реєстратору повідомлення про припинення іпотечного договору.

Відповідно до пункту 1.5. вказаного Положення, реєстраторами Реєстру заборон (далі - Реєстратор) є:

державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з Адміністратором і мають повний доступ до Реєстру заборон через комп'ютерну мережу;

державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та його регіональні філії.

Реєстратори приймають заяви про реєстрацію обтяження об'єкта нерухомого майна від державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів, які не є Реєстраторами, судів, слідчих органів та інших осіб, визначених цим Положенням; уносять та вилучають записи до (з) Реєстру заборон про заборони, арешти щодо нерухомого майна; отримують (видають) витяги з Реєстру заборон.

Відповідно до п.4.3. Іпотечного договору, право іпотеки припиняється виконанням Іпотекодавцем забезпечених іпотекою Зобов'язань. Право іпотеки припинилося в зв'язку з погашенням кредиту та процентів за користування кредитними коштами.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України угода (договір) є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань); зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до вказівок закону, умов договору та припиняються виконанням, проведеним належним чином, а одностороння відмова від їх виконання не допускається.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Незважаючи на ці норми цивільного законодавства, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та не звільняє майно позивача з-під обтяжень, зареєстрованих в Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, порушуючи моє конституційне право приватної власності, гарантоване ст.41 Конституції України, яка передбачає, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, а право приватної власності непорушно.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 01 листопада 1996 р. №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають грунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Пунктом 17 цієї Постанови Пленуму Верховного суду України передбачено, що вирішуючи спори, що випливають із права приватної власності громадян, суди повинні виходити з положень ст. 41 Конституції про те, що це право є непорушним і ніхто не може бути протиправно його позбавлений.

На даний час Приватний нотаріус Євпаторійського міського нотаріального округу Фесенко Андрій Валентинович припинив свою нотаріальну діяльність, в зв'язку з чим через нього проводити відповідні дії по звільненню нерухомого майна з-під обтяжень неможливо. Реєстратором виключення відповідних відомостей про обтяження з реєстрів в даному випадку може буди Перша Євпаторійська державна нотаріальна контора (97412, м. Євпаторія, вул. Дьомишева, 100-а).

Отже вимоги позивача відповідають характеру порушення його права власності саме діями відповідача, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, бо для цього існують правові підстави, наведені вище.

Підставою такої поведінки банку, що завдає порушення правам позивача, як пояснив його представник в судовому засіданні, стало рішення щодо нарахування неустойки та звернення стягнення цієї заборгованості на іпотечне майно.

Так, на черговому засіданні Кредитного комітету АТ «Піреус банк МКБ» прийнято рішення зобовязати позивальника ОСОБА_2 сплатити неустойку в сумі 82120,43 грн з дисконтом в розмірі 15 відсотків від загальної суми, що вбачається зі змісту листа , направленого на адресу ОСОБА_2 05.10.2010 р. та отриманого ним під час судового розгляду справи (а.с. 70) та із протоколу засідання, наданого під час судового засідання.

Стосовно зустрічних вимог відповідача щодо звернення стягнення заборгованості по нарахованій неустойки на іпотечне майно, суд дійшов наступного.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ст. 589 ЦК України та ст. 20 Закону України "Про заставу" встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до положень ст. ст. 33, 35 Закону України "Про іпотеку", згідно з якими у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк.

У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, але не перешкоджає зверненню з позовом до боржника про виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону України «Про іпотеку».

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що письмова вимога, передбачена ст. 35 Закону України "Про іпотеку" банком іпотекодавцю та/або боржнику не направлялася, то позов про звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасним, в його задоволенні слід відмовити. Тобто недотримання іпотекодержателем процедури звернення стягнення на предмет іпотеки є однією з підстав для відмови в позові.

Підстави іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені ст. 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця відсутні. Будь-яка затримка, що може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки в разі направлення такого повідомлення не встановлена.

Більш того, суд враховує при цьому співмірність заборгованості з вартісню іпотечного майна. Так, заборгованість, що вимагається банком, становить 69802,37 грн та складається лише із нарахованої неустойки. Основне зобовязання повністю виконане, кредит повністю погашений, сплачені всі нараховані проценти за користування ним, та будь яка шкода банку діями позивача не завдається. Вартість предмету іпотеки складає 2200000 грн, що значно перебільшує розмір нарахованої неустойки .

Суд вважає вимоги зустрічного позову щодо звернення стягнення неустойки на іпотечне майно безпідставними, заявленими з порушенням існуючого порядку , такими що не відповідають вимогам закону, характеру порушень, на які вказує відповідач. Такі вимоги задоволенню не підлягають, оскілкьи для цього відсутні правові підстави.

Таким чином, нема перешкод для письмового повідомлення банком відповідного нотаріуса про виключення запису з Державного реєстру іпотек нерухомого майна, належного позивачу. Невчинення такої дії є поведінкою відповідача, яка заснована на його помилці та неправильному, субєктивному аналізі правових норм, що регулюють виниклі між ним та ОСОБА_2 відносин. Внаслідок такої помилки характер поведінки є неправомірним.

Суд дослідив зустрічні вимоги АТ «Піреус банк МКБ» щодо стягнення заборгованості, яка складається з нарахованої неустойки за порушення виконання зобовязання позивачем. Та дійшов наступного.

Встановлено, що між сторонами виникли взаємні зобовязання, які випливають з кредитного договору і зазначені вище.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконувати свої обов'язки, та згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)

Банк свої зобов'язання за Кредитним договором виконав, надав кредитні кошти, що підтверджується заявками на видачу готівки. Позичальник сплатив борг по кредиту та процентам, однак в період з 01.10.2009 р. спостерігалося порушення строків внесення відповідних платежів.

Згідно п.6.2 Кредитного договору в разі несвоєчасної сплати основного зобов'язання за кредитом або відсотками позичальник повинен сплатити пеню, яка нараховується у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки перерахування коштів, що станом на 25.08.2010р. становить за процентами - 949,61грн., за кредитом 81170,82грн.

Згідно із наданим розрахунком неустойки, вбачається, що така неустойка банком розрахована з 01.10.2009 р. по 26.08.2010 р. (а.с. 68) та складає : за несвоєчасну сплату процентів 949,61 грн; за несвоєчасну сплату основного боргу 81170,82 грн.

Суд до цього розрахунку ставиться критично з наступних підстав.

Так, з протоколу №5к-0463/1 засідання кредитного комітету ВАТ «Піреус банк МКБ» від 09.09.2010 року вбачається, що заборгованість в розмірі 82120,43 грн створилася в період часу з 10.08.2009 р. по 10.08.2010 р., з урахуванням дисконту в 15% вона становить 69802,37 грн.

Однак в наданому суду розрахунку, період часу, за який така заборгованість нарахована зазначений інший, а саме з 01.10.2009 р. до 26.08.2010 р., що ставить під сумнів правильність визначення періоду утворення заборгованості. Суд надає перевагу розрахунку, який обговорювався на засіданні кредитного комітету і був направлений в додатку до листа позивачу 05.10.2010 р. та вважає, що заборгованість, яку відповідач вимагає до сплати утворилася саме з 10.08.2009 року.

Вимоги щодо стягнення заборгованості по нарахованій неустойки предявлені 04.11.2010 р. Як встановлено ст. 258 Цивільного кодексу України для вимог про стягнення неустойки встановлений строк позовної давності 1 рік. Відповідач необґрунтовано розмір неустойки , що нарахований поза межами цього терміну, вніс в розрахунок, що відповідає періоду предявлення вимог такої категорії. З урахуванням заяви позивача про відмову в задоволенні вимог щодо стягнення неустойки, суд вважає доречним та справедливим, визначити розмір неустойки з 04.11.2009 р. Таким чином, розмір неустойки становить 67964,33 грн.

Суд також дослідив пояснення позивача в частині умисного створення умов банком для неналежного виконання зобовязань з його боку та дійшов наступного.

Відповідно до умов договору , а саме п.п. 5.1.1, 5.1.2, ОСОБА_2 забезпечив своєчасне повернення суми кредиту та сплату процентів за користування кредиту на відповідний банківський рахунок і ВАТ «Піреус банк МКБ», домовившись із відповідачем про списання коштів з нього для погашення кредитних зобовязань. Договір укладений 11.12.2009 р. за №1234/2009/ТВ11/П, відкритий банківський рахунок №26200017100728.

Така дія вчинена позивачем в період порушення питання стосовно продовження дії кредитного договору внаслідок погіршення його матеріального становища. Про обговорення цього питання та вчинення відповідних дій обома сторонами свідчать надані в судовому засіданні копії додаткових угод, заперечення проти окремих умов таких угод, лист повідомлення про умови пролонгації договору.

Згідно із наданими стороною позивача та відповідача копіями витягу з особового рахунку дати проведення платежів банком зі списанням коштів на погашення кредиту з рахунку №26200017100728, співпадає з виписками по особовим рахункам на погашення кредиту і процентів про зарахування банком відповідних платежів. При цьому , коштів для забезпечення повного списання на відкритому позивачем рахунку вистачало в кожному періоді.

Таким чином, суд вважає доведеною поведінку позивача, що надав можливість банку самостійно списувати кошти на погашення кредитних зобовязань в черзі, визначеній п.п.5.2.2. кредитного договору; та поведінку банку, який проводив таке списання, однак із порушенням строку, визначеному п.3.1., 3.2.,3.3. кредитного договору.

Саме внаслідок такого порушення виникли умови для нарахування неустойки відповідно до п. 6.2 кредитного договору.

Згідно із положеннями ст.. 549 Цивільного кодексу України н еустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Право на неустойку відповідно до положень ст.. 550 Цивільного кодексу України виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання (стаття 617 цього Кодексу).

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, що передбачено ст.. 551 Цивіного кодексу України.

Судом не встановлено будь-які збитки, що зазнав банк внаслідок дій позивача, а враховуючи всі наведені вище, встановлені судом обставини, суд вважає доцільним та справедливим зменшити розмір неустойки, визначивши його в 17000 грн.

При цьому суд враховує, крім іншого ступень вини обох сторін в порушенні зобовязання.

Зокрема, відповідно до ст.. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним.

Так, ОСОБА_2 вживши заходи щодо забезпечення належного виконання своїх зобовязань перед банком з 11.12.2009 року, не вчинив дії щодо контролю зі свого боку належного виконання домовленості. Докази на підтвердження факту неможливості здійснення такого контролю не надав, отже відсутність взагалі своєї вини в порушенні зобовязання не довів.

Однак, судом встановлено, що таке порушення мало місце і внаслідок поведінки банку. Згідно із положеннями ст.. 616 Цивільного кодексу України якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника.

Суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення.

Підстави для звільнення від відповідальності за порушення зобовязання передбачені ст.. 617 Цивільного кодексу України, відповідно до змісту якої Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Отже, судом встановлені обставини та наведені правові підстави для застосування своїх повноважень щодо зменшення розміру неустойки, нарахованої банком. Підстави для звільнення ОСОБА_2 від сплати неустойки взагалі, судом не встановлені.

Згідно ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення,невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу , який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ст.3 Цивільно-процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановлену цивільно-процесуальним кодексом звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів.

У відповідності до ст.64 Конституції України право на звернення до суду за захистом своїх прав і свобод не підлягає обмеженню. Дане право гарантоване усім фізичним та юридичним особам,права і свободи чи інтереси яких порушені,незнані або ос порені.

Згідно ст.4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права,свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у спосіб визначений законами України.

У відповідності до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб,поданим у відповідності до норм ЦПК в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін.

Згідно ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Судом були надані рівні права сторонам процесу щодо подання доказів,їх дослідження і доведення перед судом їх переконливості.

Позивач довів правильність своїх вимог , спрямованих на захист свого права власності та суд вбачає правові підстави для задовлення його позову і застосування запропонованого способу захисту права.

Зустрічні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення розміру неустойки відповідно в пропорційному співвідношенні винних дій відповідача та позивача до її утворення. В іншій частині зустрічний позов не підлягає задоволенню, у тому числі в частині вимог щодо звернення стягнення на іпотечне майно, оскільки основні зобовязання, забезпечені іпотекою виконані, по-друге, будь-які збитки заподіяні відповідачу позивачем відсутні, а тому такий спосіб стягнення не спів мірний із вартістю майна, що знаходиться в іпотеці; по-третє, якщо б умови для звернення стягнення на іпотечне майно і були би встановлені, порядок такого звернення відповідачем не дотриманий. Оскільки відповідачем не порушене питання про забезпечення його вимог, не надані докази про наявність іншого майна, належного позивачу ОСОБА_2, за рахунок якого можливо забезпечити виконання судового рішення, судом таке питання не розглядається.

Суд також зауважує, що При цьому суд також приділяє уваги невідповідності договору №53 від 29.05.2007 р. наданого стороною відповідача тому екземпляру, що був банком наданий позивачу у справі. Зокрема такі договору містять розбіжності в зазначені періоду на який видається кредит, в частині оцінки майна, яким забезпечується кредит переданням його в іпотеку. Суд надає перевагу екземпляру договору, наданого стороною позивача, оскільки його умови повністю співпадають із умовами договору іпотеки, засвідченому нотаріально, що є логічним . Примірник, наданий позивачу банку, містить всі необхідні реквізити, печатку банку, підписи осіб, що уклали цей договір. Тобто, договір наданий позивачем не викликає сумніву в дотримані порядку його укладання, містить всі умови, про які зазначили сторони, у тому числі при поясненнях в судовому засіданні.

Представлений примірник договору банку містить розбіжності в зазначені періодів , оцінки майна, що передається в іпотеку, до нього додається додаткова угода, яка ці суперечності виправляє відповідно до змісту укладеного договору іпотеки, однак така додаткова угода має рукописні дописки, а за своїм змістом укладена після укладання договору іпотеки, що потребувало нотаріально посвідчених змін, а така дія не вчинялася.

Стороною позивача не заперечується факт обговорення декількох варіантів кредитної угоди, однак сторона позивача наполягає на укладанні договору, що представлений в суді. Суд приймає такі пояснення, бо вони підтверджуються наданими доказами, а відповідні договори узгоджені за змістом та не викликають ніякого сумніву у їхній достовірності.

Судові витрати підлягають розподіленню відповідно до ст.. 88 ЦПК України. На користь ОСОБА_2 з банку підлягає стягненню 17 грн судового збору та 37 грн витрат на інформаційне технічне забезпечення розгляду справи, а загалом 54 грн. З ОСОБА_2 на користь банку підлягає стягненню (пропорційно задоволеної частки вимог) 167,52 грн судового збору та 28,8 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а загалом 196,32 грн. При взаємозарахуванні витрат, що підлягають стягненню із сторін, з ОСОБА_2 слід стягнути на користь ПАТ «Піреус Банк МКБ» 142,32 грн .

Оскільки вимоги позивача стосуються зобовязання відповідача вчинити певні дії, суд вважає доцільним відповідно до вимог ст.. 217 ЦПК України визначити порядок виконання рішення , встановивши строк його виконання

На підставі ст. 20 Закону України «Про заставу» , ст.. ст.. 3, 12, 33, 35 Закону України «Про іпотеку», ст.. ст.. 3, 11-16, 258, 316, 317, 391, 525, 526, 549-551, 589, 610, 611, 614, 616, 617, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 57-61, 88, 209, 212, 214-215, 217, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ «Піреус Банк МКБ» про захист права власності та зобовязання вчинити певні дії задовольнити.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Піреус Банк МКБ» (код ЄДРПОУ 20034231) в особі Територіального управління АР Крим ПAT «Піреус банк МКБ» (95011, м.Сімферополь, вул.Севастопольська, б.4) надіслати до Першої Євпаторійської державної нотаріальної контори (97412, м. Євпаторія, вул. Дьомишева, 100-а) або будь-якого приватного нотаріуса Євпаторійського міського нотаріального округу письмове повідомлення про виключення запису з Державного реєстру іпотек щодо нерухомого майна - кафе - бару з літньою площадкою, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_2, з обов'язковим зазначенням порядкового номера запису. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «ПІРЕУС БАНК МКБ» (код ЄДРПОУ 20034231) в особі Територіального управління АР Крим АТ «Піреус банк МКБ» (95011, м.Сімферополь, вул.Севастопольська, 4) надіслати повідомлення до Першої Євпаторійської державної нотаріальної контори (97412, м. Євпаторія, вул. Дьомишева, 100-а) або будь-якого приватного нотаріуса Євпаторійського міського нотаріального округу про припинення іпотечного договору від 22 серпня 2007 року, реєстровий номер 166, для виключення нерухомого майна кафе - бару з літньою площадкою, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_2, з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Встановити строк для виконання рішення 7 днів з дня набрання рішенням законної сили.

Зустрічні позовні вимоги ПАТ «Піреус банк МКБ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором відновлювальної відкличної кредитної лінії №53 від 29.05.2007 р. та звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Піреус банк МКБ» неустойку в розмірі 17000 грн., судові витрати в розмірі 142,32 грн, а загалом 17142,32 грн.

В решті частини вимог зустрічного позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Євпаторійській міський суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, що були відсутні, в тому самому порядку та строки з дня отримання копії судового рішення.

СУДДЯ І.О. ЗАХАРОВА