Рішення № 124161633, 30.12.2024, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 грудня 2024 р. № 400/6007/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М. розглянувши в письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовомМиколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, вул. Марка Кропивницького, 17,м. Миколаїв, 54005,

до відповідачаФізичної особа підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

простягнення 36137,29 грн,

ВСТАНОВИВ:

Миколаївське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення звідповідача на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році у розмірі 36 137,29 грн, з яких: адміністративно-господарські санкції складають 35208,01 грн та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій складає - 929,28 грн

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не працевлаштував осіб з інвалідністю та не сплатив самостійно адміністративно-господарські санкції. Загальна сума заборгованості за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік складає 36 137,29 грн грн, з яких адміністративно-господарські санкції 35 208,01 грн та пеня 929,28 грн.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого на виконання вимог Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон).

Згідно ст. 19 Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а

якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

За приписами ст. 20 Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до п. 3.2.5. Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 № 286, зареєстрованого в Мін`юсті 30.11.2005 за № 1442/11722, середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя,9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4,12.

Таким чином, середньооблікова кількість штатних працівників відповідача за 2023 рік обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за 2023 рік та діленням одержаної суми на кількість місяців у періоді - 12.

Протягом 2023 року відповідачем до відповідного органу ДПС України подавалась звітність: «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.Вищевказана звітність має рядок 101 «Середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період, осіб».Так, за І квартал 2023 року середньооблікова кількість штатних працівників - 0 осіб; за ІІ квартал 2023 року - 18 осіб; за III квартал 2023 року - 34 особи; за IV квартал 2023 року - 29 осіб, а всього: 81 особи.81 особа (середньооблікова кількість працівників) : 12 ( кількість місяців у періоді (рік) - 6,75 осіб - середньооблікова кількість працівників за 2023 рік у відповідача.

Відповідач стверджує, що , середньооблікова кількість працівників відповідача за 2023 рік менша ніж межа визначена законодавством (8 осіб), з якої наступає адміністративна

- господарська відповідальність.

Пунктом четвертим частини третьої ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

На виконання п.4 ч.3 ст.50 цього Закону наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31.05.2013 затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)».

В контексті прийнятого Закону та затвердженого Порядку подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми № 3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

За аналогією законодавства, інформація до позивача відповідачем не подавалась, адже останнім не порушувались вимоги Закону та середньооблікова кількість працівників за 2023 рік була меншою, ніж встановлена законодавством.

Щодо створення робочих місць для інвалідів відповідач зазначив. Відповідно до правової позиції Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, яка висловлена у постанові від 09.07.2013 по справі № 21-200а13, згідно якої обов`язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування; на учасника господарських відносин не може бути покладена відповідальність за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, відсутність у населеному пункті за місцем знаходження підприємства інвалідів, які бажають на ньому працювати, лише у випадку, якщо відповідач ужив усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів. Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені Верховним Судом по аналогічній категорії справ, зокрема, в постановах Касаційного адміністративного суду від 08.05.2018р. у справі № 805/2275/17-а, від 20.03.2018р. у справах №№ 817/652/17, 802/707/17-а, від 21.05.2018р. у справі № 817/650/17, які в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України та ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов`язковими під час вирішення наведеного спору.

29.07.2024р. позивач подав відповідь на відзив, та вказав згідно з розрахунку адміністративно - господарських санкцій виконаного в автоматизованому режимі без втручання працівників фонду середньооблікова кількість штатних працівників становить 8 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлена інвалідність у відповідача 0 осіб. Позивач вказав з наданими податковим розрахунком відповідачем без додатку 1 до податкового розрахунку не можливо встановити які саме уточнення подав відповідач за 1 квартал 2023 року та не можливо зробити висновки щодо показників середньооблікової кількості штатних працівників у 1 кварталі 2023 року.

15.08.2024 р. відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, де вказав, позивачем у відповіді на відзив на позовну заяву зазначається, що: «Але у позивача виникає питання стосовно працюючих осіб у І кварталі 2023 року. Відповідач зазначає, що ця кількість становить 0 осіб, проте згідно даних Центрального банку даних з проблем

інвалідності відносно відповідача за 2023 рік вбачається, що у березні 2023 року зазначена середньооблікова кількість штатних працівників у кількості 0 осіб, при цьому фонд оплати праці застрахованих осіб складає 14604,5 грн., що наводить сумніви стосовно правильності інформації щодо середньооблікової кількості штатних працівників.

До свого відзиву відповідач надав додатки: податковий розрахунок за І квартал (уточнюючий), але ж без Додатку 1 до Податкового розрахунку за І квартал та Податковий розрахунок за і квартал (звітний). Тому не можливо встановити які ж саме уточнення подавав відповідач за І квартал 2023 року».

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі Закон).

Згідно частини четвертої ст. 19 Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

В І кварталі 2023 року у Відповідача працювали 16 (шістнадцять) осіб за сумісництвом, що й пояснює наявність фонду оплати праці у розмірі 14604,5 грн.

Під час розгляду даної адміністративної справи в суді не має значення які уточнення подавав відповідач до відповідного органу ДПС, адже для розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників необхідно використовувати дані податкового розрахунку (уточнюючого).

Так, відповідно до рядка 101 «Середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період, осіб» Податкових розрахунків, за І квартал 2023 року середньооблікова кількість штатних працівників 0 осіб; за ІІ квартал 2023 року 18 осіб; за ІІІ квартал 2023 року 34 особи; за ІV квартал 2023 року 29 осіб, а всього: 81 особи. 81 особа (середньооблікова кількість працівників) : 12 (кількість місяців у періоді (рік) = 6,75 осіб середньооблікова кількість працівників за 2023 рік у відповідача.

Середньооблікова кількість працівників відповідача за 2023 рік менша ніж межа визначена законодавством (8 осіб), з якої наступає адміністративна господарська відповідальність, просить в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 08.07.2024 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. без виклику сторін до судового засідання.

З`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

За розрахунком позивача (уточненим), виходячи з середньооблікової кількості штатних працівників 8 відповідач мав працевлаштувати 1 осіб з інвалідністю, а працевлаштовано було 0 осіб. За невиконання вказаного нормативу позивач нарахував 35208,01 грн адміністративно-господарських санкцій та 929,28 грн пені, що в сумі становить 36 137,29 грн.

Згідно зі ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (далі Закон № 875) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною

першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, зараховується забезпечення роботою осіб з інвалідністю на підприємствах, в організаціях громадських об`єднань осіб з інвалідністю шляхом створення господарських об`єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон).

Згідно ст. 19 Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

За приписами ст. 20 Закону, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до п. 3.2.5. Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату від 28.09.2005 № 286, зареєстрованого в Мін`юсті 30.11.2005 за № 1442/11722, середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому

числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.

Таким чином, середньооблікова кількість штатних працівників відповідача за 2023 рік обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за 2023 рік та діленням одержаної суми на кількість місяців у періоді - 12.

Протягом 2023 року відповідачем до відповідного органу ДПС України подавалась звітність: «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Вищевказана звітність має рядок 101 «Середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період, осіб».

Так, за І квартал 2023 року середньооблікова кількість штатних працівників - 0 осіб; за ІІ квартал 2023 року - 18 осіб; за III квартал 2023 року - 34 особи; за IV квартал 2023 року - 29 осіб, а всього: 81 особи.

81 особа (середньооблікова кількість працівників) : 12 (кількість місяців у періоді (рік) = 6,75 осіб - середньооблікова кількість працівників за 2023 рік у Відповідача.

Таким чином, середньооблікова кількість працівників Відповідача за 2023 рік менша ніж межа визначена законодавством (8 осіб), з якої наступає адміністративна- господарська відповідальність.

Пунктом четвертим частини третьої ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

На виконання п.4 ч.3 ст.50 цього Закону наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31.05.2013 затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)».

В контексті прийнятого Закону та затвердженого Порядку подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми № 3-ПН лише за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Інформація до позивача відповідачем не подавалась, тому, що останнім не порушувались вимоги Закону та середньооблікова кількість працівників за 2023 рік була меншою, ніж встановлена законодавством.

Відповідно до правової позиції Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, яка висловлена у постанові від 09.07.2013 по справі № 21-200а13, згідно якої обов`язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування; на учасника господарських відносин не може бути покладена відповідальність за ненаправлення уповноваженими органами необхідної кількості інвалідів для працевлаштування, відсутність у населеному пункті за місцем знаходження підприємства

інвалідів, які бажають на ньому працювати, лише у випадку, якщо відповідач ужив усіх залежних від нього заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені Верховним Судом по аналогічній категорії справ, зокрема, в постановах Касаційного адміністративного суду від 08.05.2018р. у справі № 805/2275/17-а, від 20.03.2018р. у справах №№ 817/652/17, 802/707/17-а, від 21.05.2018р. у справі № 817/650/17, які в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України та ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов`язковими під час вирішення наведеного спору

Враховуючи викладене та наявні у справі докази, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Марка Кропивницького, 17, м. Миколаїв, 54005 код ЄДРПОУ 20917114) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Мельник