Рішення № 124154837, 10.03.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/27987/21 2-а/760/519/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2023 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.,

за участю секретаря судового засідання Отруби В. В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Мишури Андрія Олександровича, Управління патрульної поліції у м. Києві, Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Мишури А. О., Управління патрульної поліції у м. Києві, Департаменту патрульної поліції, в якому просив скасувати постанову інспектора 6-ї роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції в м. Києві Мишури А. О. серії ЕАО № 4881757 від 09 жовтня 2021 року, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Свої вимоги мотивує тим, що вищевказаною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною шостою статті 121 КУпАП за те, що 09 жовтня 2021 року о 16-28 год., по вул. Борщагівська, 13А, керував транспортним засобом без переднього номерного знаку, чим порушив вимоги пункту 2.9(в) ПДР України.

Позивач зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, а дії працівника патрульної поліції протиправними, оскільки інспектором поліції було складено постанову без надання позивачеві можливості ознайомитися з матеріалами, які б вказували на його порушення, розгляд і винесення постанови відбулися без його фактичної участі, з грубими порушенням процедури та без забезпечення йому правової допомоги. Підійшовши до автомобіля, після його зупинки, працівник поліції не пред`явив службового посвідчення, не ознайомив позивача з доказами вчинення правопорушення, а також з гарантованими правами особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Не з`ясував бажання позивача отримати постанову, а зазначив, що вона буде надіслана за адресою його проживання.

Разом з тим, оскаржувана постанова містить помилку у прізвищі позивача « ОСОБА_1 » замість правильного « ОСОБА_1 », а також зазначено неправильну адресу проживання останнього: АДРЕСА_1 , де він ніколи не проживав, що ставить під сумнів намір інспектора надіслати постанову за місцем проживання позивача.

Крім того, в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки номерний знак був і є завжди присутній, а посилання поліцейського на те, що згідно з ДСТУ на транспортному засобі фізичної особи має бути розміщено саме два номерні знаки є безпідставними, оскільки для того, щоб поліцейський мав право вимагати від учасника дорожнього руху фізичної особи дотримання положень ДСТУ 4278:2019 при притягненні до адміністративної відповідальності, у відповідних статтях КУпАП або ПДР має бути пряме посилання на нього.

Проте, у пункті 2.9.в ПДР, за яким позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, немає посилання на необхідність застосування саме ДСТУ 4278:2019.

Окрім того, оскаржувана постанова не містить опису обставин справи, встановлених під час розгляду справи, до неї не додано жодних доказів (фото-, відео фіксація), а також пояснень свідків, що свідчили б про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду з указаним позовом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 жовтня 2021 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Ішуніну Л. М.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2021 року позовну заяву залишено без руху.

23 грудня 2022 року ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва відкрито у справі спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та залучено до участі в справі в якості співвідповідача Департамент патрульної поліції

Відповідно до статей 162, 163 КАС України відповідачам був наданий строк для надання суду відзиву на позовну заяву, а позивачу - для надання відповіді на відзив.

06 березня 2023 року до суду надійшов відзив відповідача - Департаменту патрульної поліції, в якому представник відповідача заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки відповідно до пункту 2.9.в ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом без номерного знаку або з номерним знаком, що не відповідає вимогам стандартів, в даному випадку пункту 4.1 ДСТУ 4278:2006, відповідно до якого кількість знаків на дорожніх транспортних засобах, а саме на автотранспорті - повинна містити два знаки. Так, під час патрулювання Оболонського району міста Києва відповідач став свідком того як позивач керував автомобілем без переднього номерного знаку.

Враховуючи вищевикладене, відповідач під час розгляду справи про адміністративне правопорушення правильно кваліфікував вчинене позивачем правопорушення та вірно застосував норми матеріального права, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю оцінив докази та виніс постанову із дотриманням вимог статті 283 КУпАП. Постанову було винесено у присутності позивача, роз`яснено йому всі права та надано її для ознайомлення та підписання. Під час розгляду справи від позивача не надходило пояснень.

Крім того, позивачем не заперечується факт відсутності номерного знаку, до суду надані фото лише задньої частини автомобіля з номерним знаком, а докази того, що на транспортному засобі встановлений передній номерний знак відсутні.

Враховуючи викладене, оскаржувана постанова винесена у межах повноважень відповідача, в порядку та у спосіб, визначений КУпАП із дотриманням встановленої процедури та з урахуванням усіх обставин справи.

З огляду на викладене, представник просила відмовити в задоволенні позову.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, про поважність причин неявки суду невідомо.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про поважність причин неявки суду невідомо.

У зв`язку з тим, що сторони по справі в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом установлено, що відповідно до постанови серії ЕАО № 4881757 від 09 жовтня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, позивач, ОСОБА_1 , 09 жовтня 2021 року о 16-28 год. за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 13А, керував транспортним засобом Tesla Model S, д.н.з. НОМЕР_1 , без переднього номерного знаку, чим порушив пункт 2.9.в Правил дорожнього руху України - керування транспортним засобом без номерного знаку, за що передбачена відповідальність за частиною шостою статті 121 КУпАП.

Відповідно до вказаної постанови на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн.

Вбачається, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 4881757 від 09 жовтня 2021 року складена інспектором Управління патрульної поліції в м. Києві Мишурою А. О. за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 13А.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють ПДР, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями).

Пунктом 2.9.в ПДР встановлено заборону водієві керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Відповідно до пункту 30.2 ПДР на механічних транспортних засобах (за винятком трамваїв і тролейбусів) і причепах у передбачених для цього місцях встановлюються номерні знаки відповідного зразка.

Як передбачено пунктами 4.1 та 4.2 Національного стандарту України ДСТУ 4278:2019, кількість знаків на транспортних засобах має бути: - на автомобілях: два знаки; - на тракторах, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машинах, сільськогосподарській техніці та інших механізмах: один знак; - на мотоциклах, моторолерах, мотоколясках, квадроциклах, трициклах, прирівняних до них транспортних засобах, мопедах, причепах, напівпричепах: один знак; - на великотоннажних транспортних засобах та інших технологічних транспортних засобах: один знак; знаки на транспортних засобах треба встановлювати лише в передбачених за конструкцією місцях, зазначених виробником.

За частиною шостою статті 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

За змістом статей 10, 11 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Разом з тим, позивач заперечує вчинення ним адміністративного правопорушення.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, поясненнями свідків.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, тобто повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Правова позиція щодо покладення обов`язку доказування саме на відповідача в подібних правовідносинах, викладена в постановах Верховного Суду від 08 листопада 2018 року по справі №201/12431/16-а, від 23 жовтня 2018 року по справі №743/1128/17, від 15 листопада 2018 року по справі №524/5536/17.

Однак, відповідачем не виконано обов`язку щодо збирання належних та допустимих доказів, що встановлюють вчинення позивачем адміністративного правопорушення, винність позивача в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суду надано не було.

Тобто, з матеріалів справи вбачається, що будь-яких доказів на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, що свідчили б про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною шостою статті 121 КУпАП, крім оскаржуваної постанови, відповідачем не надано. Оскаржувана постанова серії ЕАО №4881757 від 09 жовтня 2021 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить жодних посилань на будь-які докази вчинення позивачем правопорушення.

Крім того, суд звертає увагу, що постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення цією особою адміністративного проступку, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Така правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Що стосується інших доводів позивача, то ним не надано належних і допустимих у розумінні статей 73, 74 КАС України доказів, які б підтверджували, що йому не було роз`яснено відповідачем його права та обов`язки, та не надано можливості скористатися правовою допомогою. Зокрема, матеріали справи не містять доказів, що позивач під час розгляду справи про адміністративне правопорушення повідомив відповідачу про бажання скористатися правовою допомогою.

Згідно із частиною третьою статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне скасувати постанову серії ЕАО № 4881757 від 09 жовтня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а провадження у справі закрити.

Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 46 КАС України, відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Верховний суд у постанові від 17 вересня 2020 року у справі №742/2298/17 дійшов висновку, що належним відповідачем у справах про скасування постанов про накладення адміністративне правопорушення є орган, який таке стягнення застосував, а не конкретна посадова особа вказаного органу.

Також, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення.

У зв`язку з викладеним, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог до інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Мишури А. О., Управління патрульної поліції у м. Києві як до неналежних відповідачів.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку з задоволенням позову та відповідно до вищенаведених норм чинного законодавства, на користь позивача підлягають відшкодуванню понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 454 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 5-7, 9, 72, 77, 90, 229, 241-247, 250, 256, 262, 286, 293, 295 КАС України

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО № 4881757 від 09 жовтня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною шостою статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві Мишури Андрія Олександровича, Управління патрульної поліції у місті Києві про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без задоволення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції судовий збір у розмірі 454 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;

відповідачі: інспектор Управління патрульної поліції у м. Києві Мишура Андрія Олександровича, місце перебування: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9; Управління патрульної поліції в м. Києві, місцезнаходження: м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9; Департамент патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.

Суддя Л. М. Ішуніна