Ухвала суду № 124153952, 30.12.2024, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/6895/24

2-а/703/42/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2024 року м. Сміла

Суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Волосовський В.В., вивчивши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 2 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Тернопільській області Ясинчука Василя Васильовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

встановив:

26 грудня 2024 року позивач ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності серії ЕНА № 3720054 від 24 грудня 2024 року за вчинення адміністративного правопорушення у сфері дорожнього руху передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, зафіксованого не в автоматичному режимі, а справу про адміністративне правопорушення відносно нього закрити. Окрім того позивач просив стягнути з відповідача завдану йому моральну шкоду, яку оцінює в розмірі 1 грн. 00 коп.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 грудня 2024 року вказана адміністративна справа передана на розгляд судді Волосовського В.В.

Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши подану заяву та долучені документи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 160, 161, 172 КАС України, виходячи з наступного.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Кодексом адміністративного судочинства України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які в цьому кодексі встановлені.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 9 частини першої статті 4 КАС України, встановлено, що відповідач це суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Згідно з положень статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Так, чинним законодавством України уповноваженим працівникам батальйону управління патрульної поліції в Тернопільській області, надано право від імені Департаменту патрульної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною другою статті 122 КУпАП.

Частиною третьою статті 288 КУпАП, якою визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені статтею 122 КУпАП, інспектори відповідного органу/поліцейські діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції.

Отже, відповідні інспектори/поліцейські не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені цим кодексом Кодексу.

Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені центрального органу виконавчої влади із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових (службових) відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 грудня 2019 року по справі № 724/716/16-а.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України, суд першої інстанції, встановивши, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, до ухвалення рішення по справі за згодою позивача може замінити належним відповідачем первісного відповідача.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, відповідачем у справі виступає посадова особа суб`єкта владних повноважень, а саме: поліцейський інспектор 1 взводу 2 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Тернопільській області Ясинчук В.В.

Проте, в даних спірних правовідносинах Департамент патрульної поліції у справі в якості належного відповідача позивачем залучено не було, тому позивачу слід уточнити склад відповідача, а посадова особа суб`єкта владних повноважень повинна бути залучена в якості третьої особи, направивши до суду уточнену позовну заяву із додатками у необхідній кількості примірників для їх вручення сторонам.

Окрім того, за правилами адміністративного процесуального законодавства позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 160 КАС України, а також вимогам статті 161 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Водночас, позивачем на підтвердження звільнення від сплати судового збору до позовної заяви долучено копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 серії НОМЕР_2 , яка є неякісною, містить лише фрагмент оригіналу пенсійного посвідчення, що унеможливлює встановлення її змісту. Зокрема, з копії посвідчення не вбачається яка група інвалідності присвоєна позивачу довічно з 31 березня 2021 року, відтак не можливо встановити чи наявні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.

Таким чином, позивачем за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення та про стягнення моральної шкоди має бути сплачено судовий збір та додано документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або має бути надано документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 грн.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 грн. 60 коп. за одну вимогу немайнового характеру та за вимогу майнового характеру про стягнення моральної шкоди позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1073 грн. 60 коп. та надати суду документ, що підтверджує його сплату або надати документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору належної якості відповідно до закону.

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Так, за висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі "Хаджіанастасіу проти Греції", пункти 32-37).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року справа "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Окрім того, згідно із ч.1ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Водночас, суд зауважує, що долучена позивачем до позовної заяви копія оскаржуваної постанови є нечитабельною (неналежної якості), містить лише фрагменти оригіналу постанови, що унеможливлює суд перевірити та дослідити її зміст.

З огляду на викладені вище обставини, позивачу також належить надати суду читабельну (належної якості) копію оскаржуваної ним постанови.

Окрім того, позивачем не додано доказів, що позивач зареєстрований за вказаною в позовній заяві адресою, що позбавляє суд можливості визначити територіальну підсудність справи. Таким чином, позивачу слід надати суду витяг про своє зареєстроване місце проживання.

За таких обставин, суддя позбавлений можливості відкрити провадження за матеріалами даної позовної заяви у їх первісному вигляді, як такими, що складені в неналежному обсязі, необхідному для правильного і своєчасного розгляду і вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160 КАС України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Таким чином, оскільки суд розглядає адміністративні справи в межах позовних вимог, то суддя приходить до висновку про необхідність надати позивачу термін для усунення зазначених недоліків.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. 122, 123, 160, 169, 241, 248, 256, 286 КАС України, -

ухвалив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 2 роти 1 батальйону управління патрульної поліції в Тернопільській області Ясинчука Василя Васильовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у строк, який не може перевищувати 10 днів з дня отримання ухвали суду, усунути недоліки заяви.

Роз`яснити позивачу, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: В. В. Волосовський