Рішення № 124142886, 06.06.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/29042/22

Провадження № 2-а/761/173/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарі Марінченко Л.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві про скасування постанови ЕГА №889399 про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у місті Києві. Заява мотивована тим, що 09 грудня 2022 року. Заява мотивована тим, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за завідомо неправдивий виклик працівників поліції, тоді як позивач не вчиняв таких дій, оскільки здійснив виклик поліції через те, що перебуваючи в своїй квартирі АДРЕСА_1 починаючи з квітня 2022 року в квартирі АДРЕСА_2 дуже голосно грає музика. Позивач зазначає, що на в Україні введено воєнний стан і за голосно граючої музики не чує сигнали повітряної тривоги, що ставить його життя та життя інших мешканців під загрозу. Вбачаючи в діях мешканців квартири АДРЕСА_2 ознаки «порушення тиші», позивач викликав патрульну поліцію, розраховуючи, що працівники поліції допоможуть у вирішенні зазначеної ситуації в правовому полі. Натомість екіпаж поліції не з`ясував обставини, оскільки на прохання Позивача зайти в його квартиру АДРЕСА_1 та зафіксувати правопорушення, що мали місце в будинку, які б вжили належних заходів реагування на ситуацію. Проте, працівники поліції не дослідили зазначені Позивачем подій, не з`ясували всіх обставин події, а склали відносно Позивача протокол та винесли постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП. Позивач вважає, що у його діях не було умислу здійснювати завідомо неправдивий вилки поліції, тому в його діях відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП і оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження в справі про адміністративне правопорушення закриттю.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09 лютого 2023 року відкрито провадження в справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача просить суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі, оскільки вважає, що викладені в позовній заяві твердження Позивача є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Також зазначив, що Інспектор Бакаткіна А.А. під час розгляду справи про адміністративне правопорушення вірно кваліфікував вчинене Позивачем правопорушення та вірно застосував норми матеріального права. Разом з тим зазначає, що під час патрулювання Шевченківського району екіпажу Рубін надійшов виклик на планшетний пристрій по гарячій лінії 102, про порушення тиші, за адресою АДРЕСА_3 . Так, інформація, яка була заявлена у виклику не відповідала дійсності. Шум в сусідній квартирі АДРЕСА_2 відсутній. Крім того, інспекторами було обстежено територію, піднявшись до квартири АДРЕСА_2 на яку вказав заявник перевірено, де не було жодного підтвердження про обставини з виклику по 102. А тому, Інспектор всебічно, повно і об`єктивно з`ясувавши всі обставини справи, прийняв рішення притягнути Позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 183 КУпАП, та накласти стягнення у вигляду штрафу розміром 3400 грн.

Відповідь на відзив в адресу суду від позивача не надходив.

Позивач в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, клопотань в адресу суду не надходило.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, клопотань в адресу суду не надходило.

Відповідно до частини першої статті 205 КАС України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Встановлено, що 09.12.2022 о 23 год. 17 хв. інспектором 1 полку 1 батальйону 7 полку 2 взводу Управління патрульної поліції в м. Києві Букаткіною Анастасією Анатоліївною позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 183 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400,00 грн., яка міститься в матеріалах справи серія ЕГА№889399.

За змістом постанови 09.12.2022 о 23 год. 17 хв. позивач, перебуваючи за місцем свого помешкання за адресою: АДРЕСА_4 , здійснив завідомо неправдивий виклик поліції та повідомив про порушення тиші.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України, визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Порядок оформлення та розгляду в органах Національної поліції України матеріалів про адміністративні правопорушення регулюється положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015р. №580-VIII (далі Закон №580), Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015р. №1376 (далі Інструкція №1376) та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону №580 поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

У випадках, передбачених ч. 1, 2 ст. 258 КУпАП, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.

Статтею 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

У ст. 7 КУпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

При цьому, КУпАП встановлюється чітка стадійність притягнення особи до відповідальності: виявлення правопорушення, фіксація правопорушення, формування доказової бази (матеріалів справи), розгляд справи про адміністративне правопорушення.

Тобто, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення, перед складанням постанови та відібранням пояснень від правопорушника роз`яснити його права, надати можливість заявити та розглянути клопотання.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 183 КУпАП передбачено, що за завідомо неправдивий виклик поліції наступає адміністративна відповідальність.

Тлумачення диспозиції ст. 183 КУпАП свідчить, що об`єктивна сторона даного правопорушення полягає у завідомо неправдивому виклику служби поліції. При цьому дії особи спрямовані саме на зрив нормальної роботи такої необхідної для суспільства служби як поліція. Особа викликає поліцію нібито для надання допомоги, знаючи наперед, що у цьому немає ніякої необхідності. Суб`єктивна сторона такого правопорушення характеризується наявністю прямого умислу: особа, повідомляючи певну інформацію поліції, усвідомлює, що вона є неправдивою і бажає даремного виїзду на місце виклику поліцейських.

За приписами ст.ст. 1, 2 Закону України «Про Національну поліцію України» Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Завданнями поліції є надання поліцейських послуг, зокрема, у сфері охорони прав і свобод людини.

Відповідно до ст. 6 вказаного Закону поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Отже, в разі наявності факту чи з метою недопущення факту порушення прав та свобод особи від порушень і протиправних посягань, кожен має право звернутися до органу Національної поліції з метою захисту, а відповідний орган Національної поліції має обов`язок відреагувати на таке звернення і вжити визначених законодавством заходів для забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

На підтвердження вчинення адміністративного правопорушення відповідач не надав суду належних та допустимих доказів.

Аналіз змісту оскаржуваної позивачем постанови свідчить, що підставою того, що поліцейський прийшов до висновку про здійснення позивачем завідомо неправдивого виклику, стала та обставина, що поліцейським було встановлено відсутність порушень мешканців квартири АДРЕСА_5 . Разом з тим, суду не надано відповідних доказів, на підставі яких можна достовірно встановити, що виклику позивачем поліції не передував його «Порушення тиші».

Надані відповідачем письмові пояснення без жодних доказів на підтвердження того, що не порушено тишу, яка обумовила звернення позивача з відповідним повідомленням до органів поліції.

В матеріалах справи відсутні відеозаписи які містяться на носії Бодікамери №475815.

Надаючи оцінку фактичному існуванню події адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП, по обставинам спірних правовідносин суд звертає увагу, що провадження в справах про адміністративні правопорушення за своїм змістом подібне кримінальному провадженню і в аспекті застосування принципу верховенства права має ґрунтуватись на тих самих засадах, що і кримінальне переслідування.

Статтею 62 Конституції України закріплено дію в Україні презумпції невинуватості, яка складається з наступних елементів: 1) особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду; 2) ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину; 3) обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; 4) усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналіз фактичних обставин змісту події, що стала підставою для винесення оскаржуваної постанови, з огляду на обсяг доказів, наданих відповідачем суду, не дозволяє дійти об`єктивного висновку поза розумним сумнівом, що позивач 09.12.2022 звертаючись на лінію 102 здійснював завідомо неправдиве повідомлення про «порушення тиші» за адресою: вул. Мурашки Миколи, буд. 6, в м. Києві.

У зв`язку з цим суд приходить до висновку, що при розгляді даної справи не знайшов свого підтвердження факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.

Матеріали справи не містять належні та допустимі докази наявності прямого умислу в діяннях позивача на завідомо неправдивий виклик поліції, як обов`язкової ознаки суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 183 КУпАП.

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020р. у справі №463/1352/16-а зазначив, що в силу принципу презумпції невинуватості, яка підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Отже, згідно принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Беручи до уваги викладене вище, суд приходить до висновку, що поліцейський при винесенні оскаржуваної постанови не виконав вимог, встановлених статтею 280 КУпАП. При наявності заперечень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності стосовно завідомо неправдивого виклику поліції, поліцейський не зібрав та не долучив до справи допустимих доказів, які підтверджують вчинення особою адміністративного правопорушення (в даному випадку доказів «порушення тиші», що передував зверненню позивача до поліції).

Пунктом 3 ч.3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, поліцейський діяв не у спосіб визначений законами та Конституцією України, а оскаржувана постанова не відповідає вимогам законності та обґрунтованості, внаслідок чого позов належить задовольнити, скасувати оскаржувану постанову про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення та закрити провадження у справі про адмінстративне правопорушення.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позов підлягає до задоволення, то судові витрати слід покласти на відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем був сплачений судовий збір в сумі 496 грн. 20 коп., що підтверджується відповідною квитанцією , яка міститься в матеріалах справи.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судових витрат з оплати судового збору в розмірі 496 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст.2, 9, 20, 77, 241-246, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.9, 252, 283-285, 293, п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві про скасування постанови ЕГА №889399 про адміністративне правопорушення задовольнити .

Постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАГ №889399 від 09.12.2022 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400 грн., винесену інспектором 1 полку 1 батальйону 7 полку 2 взводу Управління патрульної поліції в м. Києві Букаткіною Анастасією Анатоліївною скасувати про вадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з Управління патрульної поліції у місті Києві (код ЄДРПОУ: 39856296, 03048, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 9) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_6 ) компенсацію з оплати судових витрат: судовий збір в розмірі 496,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя