Рішення № 124137535, 30.12.2024, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/8636/24

Провадження № 2/185/4488/24

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30 грудня 2024 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.

з участю секретаря судового засідання Бублик А.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Мотуза Олександра Володимировича звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я.

Позовна заява сформована в системі «Електронний суд» 15 серпня 2024 року.

Позиція позивача

Позивач посилається на те, що він протягом тривалого часу працював у різних структурних підрозділах на різних посадах у ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

Під час роботи на підприємстві відповідача з позивачем стався нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, що підтверджується актом форми Н-1 від 09 січня 1984 року.

Довідкою МСЕК від 02 червня 2016 року позивачу первинно безстроково визначено 10 відсотків втрати професійної працездатності.

Позивач вважає, що за таких обставин відповідач повинен відшкодувати йому моральну шкоду, оскільки він втратив здоров`я саме з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці.

Позивач просить стягнути з ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, 245 000 грн.

Заяви та клопотання відповідача

Від представника відповідача ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» надійшла заява із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

На думку представника відповідача справа потребує розгляду у порядку загального позовного провадження, оскільки заявлені позовні вимоги немайнового характеру.

Як передбачено частинами 4, 5 статті 277 ЦПК України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:

1) залишення заяви відповідача без задоволення;

2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є зокрема з`ясування заперечень проти позовних вимог, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті.

За змістом статей 81, 83 ЦПК України, позивач зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Позивачемдодані допозовної заявиписьмові докази,що підтверджуютьобставини,на яківін посилаєтьсяу позовнійзаяві,а саме його роботуна підприємствівідповідача ушкідливих умовах, встановлення йомувисновком МСЕК втрати професійної працездатності внаслідок трудового каліцтва.

Позовні вимоги стосуються відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок роботи у шкідливих умовах, заявлені до роботодавця, отже виникають з трудових відносин, ціна позову не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому за змістом статті 274 ЦПК України, справа може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.

За змістом статті 23 Цивільного кодексу України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості.

Як визначено постановою Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 210/3177/17, правопрацівника навідшкодування моральної шкоди, завданої внаслідокпрофесійного захворювання, настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати працездатності.

Таким чином факт встановлення позивачу стійкої втрати працездатності висновком МСЕК вже є підставою для відшкодування йому моральної шкоди.

Зважаючи на викладене, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Заперечення відповідача

ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» згідно поданого відзиву позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що позивачем не доведено факту заподіяння йому моральної шкоди, а також наявності вини підприємства у спричиненні цієї шкоди.

Фактичні обставини, встановлені судом

З матеріалів справи видно, що позивач протягом тривалого часу працював на виробничих структурних підрозділах ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля».

08 січня 1984 року під час роботи на підприємстві, правонаступником якого є відповідач, з ОСОБА_1 стався нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, що підтверджується актом форми Н-1 № 1, затвердженим 09 січня 1984 року. (а.с.22-24)

Довідкою МСЕК серії 12 ААА № 019219 від 02 червня 2016 року ОСОБА_1 встановлено 10 відсотків втрати професійної працездатності первинно безстроково. (а.с.15)

Випискою із медичної картки ОСОБА_1 підтверджується, що позивач звернувся до медичного закладу ДЗ «СМСЧ №15» у лютому 2016 року зі скаргами на болі, набряки в передньому відділі правої ступні, деформацію, обмеження у рухах. Анамнез захворювання: травма на виробництві 08 січня 1984 року, притиснуло праву ступню металевою деталлю, відкритий перелом, лікувався стаціонарно, амбулаторно. (а.с.16)

Установлення позивачу втрати 10 відсотків професійної працездатності внаслідок трудового каліцтва не заперечується відповідачем.

Право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло з дня первинного встановлення йому висновком МСЕК стійкої втрати працездатності.

Надані позивачем письмові докази є достатніми, оскільки у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх вимог.

Норми права, які застосував суд

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен відшкодувати заподіяну моральну шкоду працівнику, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Нормою статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно наведених положень закону підставою для відшкодування працівнику моральної шкоди є наявність факту порушення його прав. Сама по собі робота у шкідливих та небезпечних умовах не порушує прав працівника. Натомість у разі ушкодження здоров`я внаслідок незабезпечення роботодавцем безпечних умов праці наявність порушення роботодавцем прав працівника є очевидною.

Як передбаченопунктом 1частини 2статті 1167Цивільного кодексуУкраїни,моральна шкодавідшкодовується незалежновід виниоргану державноївлади,органу владиАвтономної РеспублікиКрим,органу місцевогосамоврядування,фізичної абоюридичної особи,яка їїзавдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно з частиною 1 статті 1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

За змістом акту форми Н-1 від 09 січня 1984 року, нещасний випадок з позивачем стався під час роботи з гірничошахтним обладнанням. Виконання такої роботи створює підвищену небезпеку для працівників, тобто є джерелом підвищеної небезпеки у розумінні статті 1187 Цивільного кодексу України.

Тому наявні підстави для відшкодування моральної шкоди, заподіяної позивачу травмуванням під час виконання трудових обов`язків.

Матеріалами справи підтверджується, що внаслідок нещасного випадку, пов`язаного з виробництвом, позивачу було встановлено 10 відсотків втрати професійної працездатності, що порушило його звичне життя, змусило лікуватися, обмежувати свою життєву активність, прикладати додаткові зусилля для організації свого життя.

З урахуванням міркувань розумності, виваженості та справедливості, зважаючи на ступінь втрати позивачем професійної працездатності, необхідність постійного лікування та реабілітації, суд визначає розмір грошового відшкодування моральної шкоди у сумі 20 000 грн.

Згіднопідпункту «а»підпункту 164.2.14 пункту164.2 статті164Податкового кодексуУкраїни,до загальногомісячного (річного)оподатковуваного доходуплатника податкувключається дохіду вигляді відшкодуванняматеріальної абонемайнової (моральної)шкоди,крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Визначена судом сума моральної шкоди не перевищує чотирикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня 2024 року (7100 х 4 = 28400 грн), тому ця сума підлягає стягненню без відрахування податків та інших обов`язкових платежів.

Розподіл судових витрат

Як передбачено частиною 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, тому судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача у розмірі, діючому на день звернення позивача до суду, за подання позовної заяви майнового характеру фізичної особою (з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 за подання заяви в електронній формі).

Керуючись статтями 264-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовольнити частково позов ОСОБА_1 .

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я, 20 000 (двадцять тисяч) грн без відрахування податків та інших обов`язкових платежів.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» судовий збір на користь держави в сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у Дніпровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

- ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

-Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», 51400 Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Соборна, 76, ЄДРПОУ 00178353.

Суддя У.М. Болдирєва