Рішення № 124135020, 25.12.2024, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

______________________

Справа № 947/27204/24

Провадження № 2/947/5335/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.12.2024 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Петренка В.С.

за участю секретаря Торгонської В.М..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року АТ «Універсал Банк» звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 18.12.2020 року станом на 26.03.2024 року у розмірі 50753,51 грн., в тому числі 50753,51 грн. загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту), а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028,00грн.

В обґрунтуваннязаявленого позовупредставник позивачапосилається нате,що 18.12.2020 р. відповідач звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 37000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Банк свої зобов`язання перед відповідачем виконав в повному обсязі. Проте взяті на себе зобов`язання за кредитним договором відповідач порушив, внаслідок чого станом на 26.03.2024 р. утворилася заборгованість в сумі 50753,51 грн.

Вказану суму заборгованості Банк просить стягнути з відповідача на свою користь.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Петренко В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 18.09.2024 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами у справі, у строки передбаченіст. 275 ЦПК України.

Визначено відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Вказана ухвала судді була направлена на адресу відповідача, за якою він зареєстрований.

14.10.2024 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Тарасенко Оксани Юріївни надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вона просила у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, та серед іншого зазначила, що 03.03.2021 року та 04.03.2021 року, суму грошових коштів, яку позивач просить стягнути з відповідача було списано з його особистого рахунку у результаті шахрайських дій третіх осіб. Вказала, що відповідач не розголошував третім особам інформацію про номер карткового рахунку, пін-код та іншу конфіденційну інформацію; картка не губилася, доступ до неї треті особи не мали. Грошові кошти було списано без згоди та відома відповідача невідомими особами шляхом дистанційного перерахування на інші карткові рахунки невідомих йому осіб. При цьому, про несанкціоноване списання грошових коштів з рахунку ОСОБА_1 відразу 03.03.2021 року повідомив позивача, та менеджер банку заблокував карткові рахунки, але 04.03.2021 року несанкціоновані списання продовжилися. Крім того, 04.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області з заявою про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, а саме вчинення шахрайських дій з його картковим рахунком. Вказана заява була зареєстрована в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення за №6360, про що відповідачу було видано талон №003443.

29.10.2024 року від представника надійшли письмові пояснення, відповідно до яких просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, зазначив, що усі спірні операції були здійсненні відповідачем власноруч в межах мобільного застосунку Монобанк на користь третіх осіб, крім того клієнт несе відповідальність за всі проведені операції з використанням передбачених договором засобів його ідентифікації і аутентифікації, в тому числі за несанкціоновані операції з його карткою.

08.11.2024 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Тарасенко Оксани Юріївни надійшли заперечення, відповідно до яких представник відповідача зазначає, що «Умови та правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при здійсненні банківських послуг при використовуванні продуктів monobank Universal Bank» набули чинності 27.11.2021 року. При цьому, відповідач уклав договір з позивачем, шляхом підписання анкети-заявки 28.12.2020 року, а грошові кошти, які просить стягнути позивач, було списано з рахунку відповідача 03.03.2021 року та 04.03.2021 року. Тобто на момент виникнення правовідносин між позивачем та відповідачем діяли інші правила та умови, ніж ті, про які зазначає позивач у своєму позові. Зазначає, що позивачем не було надано до суду жодного доказу на підтвердження вчинення ним усіх можливих та залежних від нього дій для захисту коштів відповідача. За такого, позивач знехтував зверненням ОСОБА_1 про несанкціоноване списання грошових коштів з його рахунку, не вчинив всіх необхідних заходів та дій, передбачених «Умовами та правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» та Законом України «Про банки та банківську діяльність» задля збереження банківської таємниці від доступу до неї шахраїв та зупинення переказу грошових коштів за діями шахраїв, а тому саме позивач має нести відповідальність за несанкціоноване списання грошових коштів з кредитного рахунку відповідача. Крім того, вказує, що 16.10.2024 року нею було отримано відповідь на запит від Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області з копією постанови про закриття кримінального провадження від 11.03.2021 року, у зв`язку із відсутністю в діях невстановленої особи складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України. При цьому, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 30.10.2024 року у справі №947/33694/24 скасовано постанову від 11.03.2024 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021164480000187 від 05.03.2024 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України та матеріали вказаного кримінального провадження повернуто до ОРУ №1 ГУНП в Одеській області для відновлення дізнання. Таким чином досудове розслідування по вказаному кримінальному провадженню триває. За вказаних обставин просила у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, 18.12.2020року між АТ «Універсал Банк» та відповідачембуло укладено договір про надання банківських послуг «Monobank», відповідно до умов якого, він отримав кредит у розмірі 37000,00 грн. на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Відсотки за користування кредитом у розмірі 0,00001% річних (пільгова відсоткова ставка), базова відсоткова ставка 3,1% на місяць (нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості), 6,2% (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості) (збільшена відсоткова ставка на місяць за картою на суму загальної заборгованості).

У заяві зазначено, що відповідачзгодний з тим, що ця заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами,Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомлений та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення.

На підтвердження факту укладення кредитного договору банк надав Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи (ресурс: Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» розміщені на офіційному сайті: https://www.monobank.ua/terms) та Тарифи.

Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість відповідачаза кредитним договором від 18.12.2020року станомна 26.03.2024року становить 50753,51 грн., в тому числі 50753,51 грн. загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту).

Відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст.626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1ст. 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Уст. 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Ч. 2ст. 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1ст. 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістомст. 634 цього Кодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в цьому випадку - АТ «Універсал Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст.633,634 ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістомст. 1056-1 ЦК Українив редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Разом з тим, відносно посилань представника позивача на Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» (ресурс: Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» розміщені на офіційному сайті: https://www.monobank.ua/terms) та Тарифи, суд зазначає наступне.

Умовами обслуговування рахунків фізичної особи та Тарифами, наданими позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема, пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору, позовну давність щодо вимог банку та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» та Тарифи розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету до договору про надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки, та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (справа №6-16цс15).

Також у цій справі неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1ст. 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією з сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», що розміщені на офіційному сайті позивача (https://www.monobank.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ "Універсал Банк" в період - з часу виникнення спірних правовідносин 18.12.2020 року) до моменту звернення до суду з вказаним позовом (02.09.2024 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Тарифи та Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Згідно з ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У даному випадку Умови обслуговування рахунків фізичної особи, Умови і правили обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів та Тарифи, які містяться в матеріалах даної справи, не містять підпису відповідача, тому суд вважає, що їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 18.12.2020 року шляхом підписання анкети-заяви.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», надані банком Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» та Тарифи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Суд також вказує, що з урахуванням приписів ч. 6ст. 81 ЦПК Україниобґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленомуст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної з сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору (такий висновок суду відповідає правовій позиції, висловленій Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17).

Не містить укладений у вигляді анкети-заяви кредитний договір від 18.12.2020 року, підписаної сторонами, і строку повернення кредиту (користування ним).

Крім того, судом встановлено, що 03.03.2021 року та 04.03.2021 року, суму грошових коштів, яку позивач просить стягнути з відповідача було списано з особистого рахунку ОСОБА_1 у результаті шахрайських дій третіх осіб.

Відповідач зазначає, що не розголошував третім особам інформацію про номер карткового рахунку, пін-код та іншу конфіденційну інформацію; картка не губилася, доступ до неї треті особи не мали. Грошові кошти було списано без згоди та відома відповідача невідомими особами шляхом дистанційного перерахування на інші карткові рахунки невідомих йому осіб.

При цьому, про несанкціоноване списання грошових коштів з рахунку ОСОБА_1 відразу 03.03.2021 року повідомив позивача, та менеджер банку заблокував карткові рахунки, але 04.03.2021 року несанкціоновані списання продовжилися.

04.03.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області з заявою про вчинення відносно нього кримінального правопорушення, а саме вчинення шахрайських дій з його картковим рахунком.

Вказана заява була зареєстрована в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення за №6360, про що відповідачу було видано талон №003443, який наявний в матеріалах справи (а.с.58).

Судовим розглядом встановлено, що в провадженні ОРУП №1 ГУНП в Одеській області перебувало кримінальне провадження за заявою Казаря Ваге №12021164480000187 від 05.03.2024 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України.

Постановою старшого дізнавача СД ОРУП №1 ГУНП в Одеській області Воротило М.В. від 11.03.2024 року кримінальне провадження за заявою Казаря Ваге №12021164480000187 від 05.03.2024 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, було закрито у зв`язку з відсутністю в діях невстановленої особи складу кримінального правопорушення.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси Борщова І.О. від 30.10.2024 року скаргу адвоката Тарасенко Ю.Ю., яка представляє інтереси ОСОБА_2 було задоволено. Скасовано постанову від 11.03.2024 року старшого дазнавача СД ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12021164480000187 від 05.03.2024 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України. Матеріали кримінального провадження №12021164480000187 від 05.03.2024 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України повернуто до ОРУП №1 ГУНП в Одеській області для відновлення дізнання.

Станом на теперішній час досудове розслідування по матеріалам кримінального провадження №12021164480000187 від 05.03.2024 року триває.

Відповідач зазначив, що не розголошував третім особам інформацію про номер карткового рахунку, пін-код та іншу конфіденційну інформацію; картка не губилася, доступ до неї треті особи не мали. Грошові кошти було списано без його згоди та відома невідомими особами шляхом дистанційного перерахування на інші карткові рахунки невідомих йому осіб.

Банком не було доведено, що він своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номеру або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

В свою чергу, позивач не надав суду жодного доказу на спростування вказаних вище обставин, з урахуванням того, що чинне законодавство покладає тягар надання таких доказів саме на фінансову установу.

Відповідно дост. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1ст. 1066 ЦК Україниза договором банківського рахунку банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Ст. 1073 ЦК Українивизначає, що у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зістаттею 1 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»платіжною картою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Держателем такого платіжного засобу є фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу.

Неналежним переказом для цілей цьогоЗаконувважається рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини ініціатора переказу, який не є платником, відбувається її списання з рахунка неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому суми переказу в готівковій чи майновій формі. Неналежним платником є особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів, а неналежним отримувачем - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.

Відповідно до пункту 14.12статті 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень.

Згідно з пунктом 2 розділу VI Положення № 705 про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженогопостановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року № 705, емітент зобов`язаний не розкривати іншим особам, крім користувача, ПІН або іншу інформацію, яка дає змогу виконувати платіжні операції з використанням електронного платіжного засобу.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Положення № 705 банк зобов`язаний у спосіб, передбачений договором, повідомляти користувача про здійснення операцій з використанням електронного платіжного засобу. Банк у разі невиконання обов`язку з інформування користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу несе ризик збитків від здійснення таких операцій.

Згідно з пунктом 5 розділу VI Положення № 705 користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які ним не виконувалися.

Користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу та/або платіжних операцій, які він не виконував, зобов`язаний негайно повідомити банк або визначену ним юридичну особу в спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач, а з часу повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій за електронним платіжним засобом користувача несе банк. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів (пункт 6 розділу VI Положення № 705).

Пунктами 7, 8 розділу VI Положення № 705 визначено, що емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення № 705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Банк зобов`язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача, що стосуються використання електронного платіжного засобу або незавершеного переказу, ініційованого з його допомогою, надати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, установлений договором, але не більше строку, передбаченогоЗаконом України «Про звернення громадян»(пункт 10 розділу VI Положення № 705).

Відповідно до частин 7, 8, 9 розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженогопостановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 року № 705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором.

Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.

Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.

Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.

Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення її до цивільно-правової відповідальності.

Тлумачення якстатті 3 ЦК Українизагалом, так і пункту 6статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання, насамперед, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність.

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі N 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі N 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі N 209/3085/20).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина першастатті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі N 753/8671/21 (провадження N 61-550св22).

Як свідчить тлумаченнястатті 526 ЦК Україницивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Аналіз наведених норм вказує, що крім функцій розрахунково-касового обслуговування клієнта, банк також виконує й функцію зберігання його грошових коштів, які перебували на поточному рахунку, і несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи, а значить і грошових коштів.

Також прямий обов`язок банку в разі виявлення незаконного списання коштів повернути їх на рахунок клієнта - відповідача у справі.

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для притягнення її до цивільно-правової відповідальності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15. від 14 лютого 2018 року у справі № 127/23496/15-ц (касаційне провадження № 61-3239св18) постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2018 року у справі №699/16-ц (провадження №61-16504св18) та від 05.12.2018 року у справі № 754/15020/15-ц (провадження № 61-22283св18) постанові Верховного Суду України від 13.05.2015 року у справі № 6-71цс15 та в постанові Верховного Суду від 21.02.2019 року у справі №489/1649/17.

З урахуванням зазначеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ «Універсал Банк» не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 4 ЦПК України кожнаособа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ч. 3ст. 12ЦПК України).

Відповідно до ч. 1ст. 13ЦПК України судрозглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частиною першою статті 15ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із частиною п`ятою статті 81ЦПК України доказуванняне може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно дост. 141 ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихвимог.Інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: уразі задоволенняпозову -на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог АТ «Універсал Банк» то судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2,5,10,13,76-81,259,263-265,268,352,354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенніпозовної заяви Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договоромпро наданнябанківських послуг«Monobank»від 18.12.2020року станомна 26.03.2024року урозмірі 50753,51грн.,в томучислі 50753,51грн. загальнийзалишок заборгованостіза наданимкредитом (тілокредиту) - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя В. С. Петренко