Рішення № 124128685, 25.06.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 361/7085/22

Провадження № 2/761/2430/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25 червня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Юзькова О.Л.,

при секретарі Марінченко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ( в порядку суброгації), -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українськ астрахова група» звернулось до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (в порядку суброгації) та просить стягнути з ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 163 046,58 грн. та сплачений судовий збір в розмірі2 481 грн. 00 коп. Заява мотивована тим, що 11 листопада 2019 року між ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та ТОВ «Альфа-Лізінг України» був укладений Додаток №28-0199-00624\00083 до Генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0199-00624 від 30 серпня 2019 року, предметом якого страхування транспортного засобу «LandRoverRangeRoverSport» д.н.з. НОМЕР_1 .06 березня 2020 року, о 13 год. 30 хв., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «SkodaSpaceback» д.н.з. НОМЕР_2 , по вул.Златоустівська при виїзді на нерегульоване перехрестяз вул. Б. Кудрявська, не надав переваги в русі автомобілю «LandRoverRangeRoverSport» д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався поголовній дорозі та допустив з ним зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 29 квітня 2020 року вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України та його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.10 березня 2020 року Страхувальник звернувся до Позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування й надав усі необхідні документи.24 квітня 2020 року Позивачем на підставі Рахунку №ПАсС-0005410 від 20 березня року було складено страховий акт №ДККА-70473 та розрахунок страхового відшкодування до нього. Ha підставі вищевказаних документів Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 262 096, 58 грн., що підтверджується платіжним дорученням №11449 від 24 квітня 2020 року. Цивільно-правова відповідальність Відповідача на момент ДТП була застрахована в АТ «СГ «ТАС» згідно полісу №AO/6145222.13травня 2020 року Позивач звернувся із заявою на виплату страхового відшкодування №42609 до АТ «СГ «ТАС», яка здійснила виплату в розмірі 99 050 грн. 00 коп. Позивач зазначає, що залишок боргу, який повинен сплатити Відповідач становить:262 096,58 грн. - 99 050,00 грн. = 163 046,58 грн. 05 серпня 2020 року Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію №43029 з проханням в добровільному порядку сплатити суму страхового відшкодування. Однак останній залишив її без задоволення. Враховуючи небажання Відповідача в досудовому порядку вирішувати питання щодо повернення зазначеної вище суми, Позивач змушений звертатися до суду.

Ухвалою від 18.05.2023 відкрито провадження в справі, розгляд якої вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак на адресу суду надійшла його письмова заява, зі змісту якої вбачається, що останній позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі, а також розглянути справу за його відсутності.

Відповідач повідомлений належним чином про час, дату судового засідання в судове засідання не з`явився, клопотань про відкладення судового засідання в адресу суду не надходило, у встановленому законом порядку відзив на позов не подав.

За таких обставин, зважаючи на положення ст. ст. ст. 223,280 ЦПК України, за відсутності заперечень сторони позивача, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних доказів, провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши наявні в справі докази, та надавши їм відповідну оцінку суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що 06 березня 2020 року, о 13 год. 30 хв., ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «SkodaSpaceback» д.н.з. НОМЕР_2 , по вул. Златоустівська при виїзді на нерегульоване перехрестяз вул. Б. Кудрявська, не надав переваги в русі автомобілю «LandRoverRangeRoverSport» д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався по головній дорозі та допустив з ним зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 29 квітня 2020 року вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України та його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Внаслідок ДТП вказані транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 29.04.2020 у справі № 761/8632/20, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно з ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина відповідача у вчиненні ДТП, внаслідок якої було пошкоджено транспортний засіб автомобілю «LandRoverRangeRoverSport» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Альфа Лізінг України» , та обставини даного ДТП, не потребують доказування.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

На момент настання вищевказаного страхового випадку транспортний засіб марки «LandRoverRangeRoverSport» д.н.з. НОМЕР_1 , був застрахований в ПрАТ «СК «УСГ» згідно договору добровільного страхування наземних транспортних засобів від 11 листопада 2019 року укладений між ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» та ТОВ «Альфа Лізинг Україна» був укладений Додаток №28-0199-00624\00083 до Генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0199-00624 від 30 серпня 2019 року, предметом якого с страхування транспортного засобу «LandRoverRangeRoverSport» д.н.з. НОМЕР_1 .

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про страхування» страхувальник зобов`язаний повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений умовами страхування.

10.03.2020 до ПрАТ «СК «УСГ» звернувся власник транспортного засобу марки автомобілю «LandRoverRangeRoverSport» д.н.з. НОМЕР_1 , - ТОВ «Альфа Лізинг Україна» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

З врахуванням акта огляду пошкодженого транспортного засобу, калькуляції, рахунків та акта виконаних робіт, ПрАТ «СК «УСГ» затверджено страховий акт № ДККА-70473 від 20.03.2020 р. про виплату ТОВ «Альфа Лізинг Україна» страхового відшкодування в сумі 262 096, 58 грн., що підтверджується платіжним дорученням №11449 від 24.04.2020.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є: 1) втрати, яких особа зазнала в зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Разом з тим, положеннями ст. 1194 ЦК України вбачається, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно зі ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача, який на законних підставах здійснював експлуатацію транспортного засобу марки «SkodaSpaceback» д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована в АТ «СГ «ТАС» відповідно до поліса №АО/6145222.

Разом з тим, внаслідок звернення ПрАТ «СК «УСГ» до АТ «СГ «ТАС» з метою отримання страхового відшкодування в розмірі 262 096, 58 грн., АТ «СГ «ТАС» відшкодувало ПрАТ «СК «УСГ» лише 99 050, 00 грн.

Таким чином, різниця між фактичним розміром шкоди в сумі 262 096,58 грн. та страховою виплатою АТ «СГ «ТАС» у розмірі 99 050,00 грн. складає 163 046,58 грн., яка підлягає стягненню з винної у вчиненні ДТП особи, а саме з відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. ч. 1, 3, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки. Така ж позиція викладена уст. 27 Закону України «Про страхування».

Відповідно до наведених положень, до страховика в разі виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. Перехід права вимоги від страхувальника до страховика за договором добровільного страхування є суброгацією.

Відповідно до ст. 980 Цивільного кодексу України та ст. 4 Закону України «Про страхування» предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Таким чином, Цивільний кодекс України та Закон України «Про страхування» передбачає три види страхування, а саме особисте, майнове та страхування відповідальності.

Виходячи із вищезазначеного, можливість застосування механізму суброгації обмежена рамками майнового страхування з урахуванням наведених приписів.

Суброгація істотно відрізняється від регресу. Основна відмінність суброгації від регресу полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Суброгація - це перехід прав до третьої особи на основі закону. Регрес - це право, що виникає у особи внаслідок платежу. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника. Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов`язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.

Таким чином, регрес, це нове право що виникає в особи внаслідок здійснення платежу. Право регресу це право зворотної вимоги страховика до регресату, через те що страховик виконав обов`язок за страховим зобов`язанням. А, отже, у страхуванні відповідальності, навіть після виконання зобов`язання страховиком суброгація не припустима, оскільки виникають правовідносини із відшкодування витрат у порядку регресу.

Відповідно п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при вирішенні спорів про право зворотної вимоги страховика суди повинні розрізняти поняття «регрес» та «суброгація». Наприклад, у випадку суброгації відбувається лише заміна осіб у вже наявному зобов`язанні (заміна активного суб`єкта) зі збереженням самого зобов`язання. У такому разі страхувальник передає свої права страховикові на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. У випадку регресу одне зобов`язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається. При цьому, регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, статтею 1191 ЦК), а також статтею 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до статті 993 ЦК і статті 27 Закону України «Про страхування» встановлено особливий правовий режим. При суброгації перебіг строку позовної давності починає обчислюватися з моменту виникнення страхового випадку, а при регресі - з того моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування. Оскільки при суброгації відбувається заміна особи в зобов`язанні, тому з урахуванням положення статті 515 ЦК суброгація застосовується лише до майнового страхування.

Із правового висновку Верховного Суду України в спорі про стягнення з особи, винної в настанні страхового випадку, сум виплаченого страховою компанією страхового відшкодування, викладеного в постанові від 25.12.2013 у справі № 6-112цс13 вбачається, що при розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив наступний правовий висновок: у разі настання страхового випадку за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу у потерпілої особи виникає право або вимагати відшкодування шкоди від особи, винуватої в її заподіянні, або вимагати виплати страхового відшкодування від страхової компанії, з якою нею укладено договір добровільного страхування автомобіля. В разі виплати страховою компанією страхового відшкодування до неї в межах фактичних витрат від потерпілої особи переходить право вимоги до особи, винуватої у заподіянні шкоди (ст. 993 ЦК України). При цьому, перебіг позовної давності не змінюється і він обчислюється від дня настання страхового випадку (ч. 1 ст.261, ст.262 ЦК України).

Страхувальник, який отримав майнову шкоду, набув право вимоги відшкодування до заподіювача, але у зв`язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача.

Таким чином, у спірному зобов`язанні відбулася заміна кредитора, а саме, страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до пат «СК «УСГ» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на підставі ст. 993 ЦК України - в порядку суброгації.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідачем не надано до суду доказів на спростування розрахунку страхового відшкодування, наданого позивачем за обставин викладених в позові.

З урахуванням викладеного, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах Закону, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені витрати по сплаті судового збору в сумі 2 481,00 грн.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, ст. ст. 22, 515, 993, 980, 1191, 1194 ЦК України,ст. ст. 8, 12, 27, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП:невідомий, остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (код ЄДРПОУ:30859524, 03038, м. Київ, вул.. І Федорова, 32А) відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ( в порядку суброгації) в розмірі 163 046, 58 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП:невідомий, остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (код ЄДРПОУ:30859524, 03038, м. Київ, вул.. І Федорова, 32А) судовий збір у розмірі 2 481,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подано протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ст. ст. 353-357 ЦПК України до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України , у цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: