Рішення № 124128684, 20.06.2024, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/38537/21

Провадження № 2-а/761/75/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Юзькової О.Л.,

при секретарі Марінченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в м. Києві про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО №4940090 від 23.10.2021. Заява мотивована тим, що 23 жовтня 2021 року інспектором роти №4 першого батальйону патрульної поліції у м. Києві УПП у м. Києві Лоскутовим Романом Вікторовичем винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.126 ч 2 КУпАП України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3 400 гривень. Відповідно до постанови ОСОБА_1 23.10.2021 я рухався по вул. Стеценко, керуючи автомобілем Geely MK-CROSS, д.н.з. НОМЕР_1 . Виконуючи вимогу про зупинку, подану автомобілем патрульної поліції, Ніколаєв Б.Ю. був зупинений біля будинку по вул. Стеценко 19/100. Як зазначив Позивач причиною зупинки поліцейським, молодшим лейтенантом поліції, Лоскутов Роман Вікторович, вказав не пристебнутий пасок безпеки, оскільки під час руху, пасок безпеки яким обладнаний автомобіль, не використовувався - доказів зазначеного не надав та під час перевірки документів встановлено, що ОСОБА_1 ніби не мав права на керування транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1.а ПДР. Зазначені дії поліцейського Позивач вважає протиправними, а постанову незаконною, що винесена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, без дослідження доказів та з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, тому зазначена постанова підлягає скасуванню.

Провадження в справі відкрито 17.01.2022, відповідно до положень КАС України, вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

В адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов у якому представник просить суд у задоволенні позову відмовити, вказавши на те, що постанова відповідає вимогам чинного законодавства, законна та обгрунтована, винесена з урахуванням норм матеріального права.

В судове засідання позивач не з`явився надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглядати справу за його відсутності.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Будь-яких заяв про відкладення розгляду справи, відзиву на позовну заяву у встановлений строк від нього не надходило, тому, на підставі ст. 205 КАС України, суд розглядає справу за відсутності відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Встановлено, що водій ОСОБА_1 , 23.10.2021 о 10 год. 33 хв. у м. Києві на вул. Стеценка 19/100, керував транспортним засобом, без права керування таким ТЗ, порушивши при цьому п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінетів Міністрів України від 10.10.2001 №1306, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП України, про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3 400 грн. (копія наявна в матеріалах справи).

Стаття 280 КУпАП України закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження Позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У постанові про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО №4940090 від 23.10.2021 зазначено, що водій ОСОБА_1 керував ТЗ Gentra д.н.з НОМЕР_2 .

Так з наданих суду доказів вбачається, що поліцейський допустив технічну описку в постанові в моделі автомобіля та його державний номерний знак, оскільки позивач долучив до позову копію технічного паспорта автомобіля на який посилається позивач, що керував ТЗ Geely MK-CROSS, д.н.з. НОМЕР_1 , згідно з яким він не керував транспортними засобом Gentra д.н.з НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрації транспортного засобу який міститься в матеріалах справи.

Разом з тим матеріали справи містять посвідчення водія НОМЕР_3 виданого 23.10.2021, згідно з яким він має право керувати транспортними засобами категорії A1,А, B.

Відповідно до свідоцтва про реєстрації транспортного засобу транспортний засіб Geely MK-CROSS, д.н.з. НОМЕР_1 , віднесено до категорії - В.

Згідно вимог пункту 2.1.а ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.93 р. №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306.

Відповідно до п.п.«а» п. 2.4 ПДР, на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР, а саме: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб.

Відповідно до п. 1.3 ПДР учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 2.1 «а» ПДР передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частиною 9 статті 15 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, ОСОБА_1 має право керувати транспортним засобом Geely MK-CROSS, д.н.з. НОМЕР_1 , оскільки в матеріалах справи наявна копія водійського посвідчення останнього.

За таких обставин, суд доходить висновку, що поліцейський зробив неправильний висновок про відсутність у ОСОБА_1 права керувати вказаним транспортним засобом.

Жодних інших доказів наявності в діях ОСОБА_1 вказаного порушення Відповідачем не надано до суду.

Щодо розгляду справи, який відбувся на місці вчинення адміністративного правопорушення, про що вказує Позивач, суд виходить з наступного.

Рішенням Конституційного суду України по справі N 5-рп/2015 від 26.05.2015 визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачає низку визначених у законі послідовних дій відповідного органу (посадової особи).

Так, ст. ст. 33, 245, 256, 268 КпАП України визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про таке правопорушення належать до різних стадій адміністративного провадження.

Як вбачається з позову, поліцейським Лоскутовий Р.В. не було надано ОСОБА_1 достатньо часу для підготовки до захисту та позбавлено можливості звернутися за правовою допомогою.

З матеріалів справи та постанови про адміністративне правопорушення не вбачається, що уповноваженою особою складався протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КпАП України.

Доказів зворотного Відповідачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що постанова відносно ОСОБА_1 винесена з процесуальними порушеннями. За таких обставин, розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся з істотними порушеннями ст. ст. 245, 246, 268 КпАП України.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права, свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення, що доводиться шляхом подання доказів.

Надані відповідачем відзив без жодних доказів на підтвердження того, що порушено п.2.1 (а) ПДР.

В матеріалах справи відсутні відеозаписи які містяться на носії Бодікамери.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, враховуючи відсутність в діях Позивача складу адміністративного правопорушення, постанову необхідно скасувати.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позов підлягає до задоволення, то судові витрати слід покласти на відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем був сплачений судовий збір в сумі 454, 00 грн., що підтверджується відповідною квитанцією, яка міститься в матеріалах справи.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судових витрат з оплати судового збору в розмірі 454,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 77, 139, 246, 286 КАС України, ст. ст. 7, 247, 251, 280 КУпАП України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в м. Києві про визнання протиправними дій та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову серії ЕАО №4940090 від 23.10.2021 року про накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 126 КУпАП України, - скасувати.

Стягнути з Управління патрульної поліції в м. Києві (код ЄДРПОУ: 39856296, 03048, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 9) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 454, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 20 червня 2024 року.

Суддя: