Ухвала суду № 124095129, 20.12.2024, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

20.12.2024 Єдиний унікальний номер 205/16432/24

Провадження номер № 2/205/5264/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 рік м. Дніпро

Суддя Ленінського районного суду м. Дніпропетровська Бізяєва Н.О., ознайомившись з матеріалами справи за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі представника: адвоката Бєзуєвського Юрія Марковича до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання права власності на частку квартири у порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в особі представника: адвоката Бєзуєвського Ю.М., через систему «Електронний суд», звернулись до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська, з зареєстрованою в канцелярії позовною заявою, в якій просять:

- визнати за Позивачем-1 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстровий номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом право власності на 1/6 частку двокімнатної квартири загальною площею 48,6 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , 1/3 частка якої належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- визнати за Позивачем-2 - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (реєстровий номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом право власності на 1/6 частку двокімнатної квартири загальною площею 48,6 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , 1/3 частка якої належала ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ознайомившись з позовною заявою та наявними матеріалами, приходжу наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно п. 3, п. 8, п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (п. 3); перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п. 8); попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (п. 9).

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною 4 статті 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як вбачається з вимог позову, представник позивачів просить визнати за кожним з позивачів, право власності на 1/6 частку двокімнатної квартири, в порядку спадкування за законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України,при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У своїй постанові від 25.08.2020 по справі № 910/13737/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила також, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Згідно п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» визначено, що з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 3028 гривень.

Даний позов надійшов до суду в електронній формі через систему «Електронний суд» в листопаді 2024 року

Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою підприємцем, в електронній формі, буде становити не менше 968,96 грн. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб із застосуванням коефіцієнту 0,8) та не більше 12 112,00 грн. (5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб із застосуванням коефіцієнту 0,8).

При цьому, згідно ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Таким чином, з аналізу зазначених вище положень щодо сплати судового збору та його розміру вбачається, що кожен з позивачів повинен сплатити судовий збір в розмірі який обчислюється з урахуванням загальної суми позову пропорційно до долі поданих кожним з них вимог в сумі, яка не може бути меншою за 968,96 грн. (0,4розміру прожитковогомінімуму дляпрацездатних осібіз застосуваннямкоефіцієнту 0,8)та неможе бутибільшою за12112,00грн.(5розмірів прожитковогомінімуму дляпрацездатних осібіз застосуваннямкоефіцієнту 0,8), окремим платіжним документом.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування, ціна позову визначається - вартістю майна.

Відповідно п.9ч.1ст.176ЦПКУкраїни,у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається - дійсною вартістю нерухомого майна.

В пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» роз`яснено, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Положеннями ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»визначено, оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Отже, з аналізу наведених правових норм вбачається, що зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов`язковою вимогою до змісту позовної заяви, при цьому, позивач повинен обґрунтувати ціну позову вказану у позовній заяві, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

Проте, визначаючи ціну позову в розмірі 200000,00 грн., стороною позивача не наведено її обґрунтувань, у тому числі, про які зазначено вище, у тому числі і дійсної вартості вказаного у позові майна за якою воно може бути продано у вказаному стороною позивача населеному пункті, право на частки за яким позивачі просять визначити за собою в порядку спадкування.

В порушення вказаних вище положень законодавства щодо розміру судового збору, який як зазначено вище, обчислюється з урахуванням загальної суми позову пропорційно до долі поданих кожним з них вимог в сумі, яка не може бути меншою за 968,96 грн. та не може бути більшою за 12 112,00 грн. і який розраховується виходячи з загальної суми позову яка визначається, в даному випадку, на підставі дійсної вартості майна за ціною за яку вказане майно може бути продано у населеному пункті чи місцевості в якому воно знаходиться, стороною позивача додається до матеріалів позову квитанція ІD: 1593-5215-9546-5909 датою 29.11.2024 про сплату судового збору ОСОБА_1 (позивачем) на суму 800,00 грн. та квитанція ІD: 7700-7730-9964-4735 датою 29.11.2024 про сплату судового збору ОСОБА_2 (позивачкою) на суму 800,00 грн., тобто в розмірі меншому ніж сума мінімального судового збору яка повинна була сплачена за вимогою майнового характеру кожним з позивачів на 168,96 грн., при цьому, як зазначалось вище, на доведення ціни позову, стороною позивача не надано будь-яких доказів, що вказує на те, що зазначені суми судового збору, сплачені кожним з відповідачем, визначені за відсутності обґрунтованих підстав їх розміру.

Таким чином, відсутність обґрунтувань та належних доказів розміру дійсної вартості майна: двокімнатної квартири загальною площею 48,6 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 на частку якої кожен з позивачів просить визнати за собою право власності в порядку спадкування, перешкоджає суду попередньо визначити розмір судового збору який підлягає сплаті кожним з відповідачів на виконання положень ч. 2 ст. 176 ЦПК України. Разом з цим, суд зауважує, що мінімальний розмір судового збору, який кожен з відповідачів повинен був сплатити судом визначено та вказано вище, та який становить суму у 968,96 грн., про те він не є кінцевим, оскільки залежить від реальної ціни позову яка відсутня, оскільки самостійно, відповідно до вимог законодавства України, стороною позивачів не визначена.

Таким чином, встановлено, що дана позовна заява подана з порушенням визначених вище положень ст. 175, 177 ЦПК України.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував та тому, що право на доступ до суду, закріплене у статті6розділу1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Згідно ч. 1ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи зазначене, приходжу до висновку про необхідність залишення повторно без руху даної позовної заяви з наданням стороні позивачів пятиденного строку, з дня вручення копії даної ухвали, для усунення виявлених вище недоліків позовної заяви шляхом подання нової позовної заяви з самостійним визначенням ціни позову належним її обґрунтуванням, у відповідності з зазначеними вище положеннями законодавства, сплати (доплати) судового збору кожним з позивачів у розмірі який відповідає вказаним вище положенням законодавства України і Закону України «Про судовий збір» який сторонапозивачів визначає самостійно, із виконанням, у тому числі, вимог п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, вимог ч. 5 ст. 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 175-177, 185, 258-261, 263, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі представника: адвоката Бєзуєвського Юрія Марковича до Маріупольської міської ради Донецької області про визнання права власності на частку квартири у порядку спадкування - залишити без руху повторно.

Надати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в особі представника: адвоката Бєзуєвського Юрія Марковича п`ятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для усунення визначених в ухвалі недоліків.

Роз`яснити, що в разі якщо у визначений строк недоліки не будуть усунені, позовна заява на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважаться неподаною та повернута позивачам.

Копію ухвали направити позивачу ОСОБА_1 , позивачу ОСОБА_2 , представнику позивачів: адвокату Бєзуєвському Юрію Марковичу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: Н.О. Бізяєва