Ухвала суду № 12408986, 26.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9491/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"26" жовтня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіМацедонської В.Е.,

суддівЛічевецького І.О., Шурка О.І.,

при секретаріПогорілій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою закритого акціонерного товариства «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 10 листопада 2009 року у справі за адміністративним позовом закритого акціонерного товариства «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 10 листопада 2009 року у задоволені позовних вимог ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль»до СДПІ у м.Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 грудня 2008 року № 0000444110/0, від 06 березня 2009 року № 0000444110/1, від 22 травня 2009 року № 0000444110/2 відмовлено.

Не погодившись з постановленим у справі судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 10 листопада 2009 року з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт мотивує із посиланням на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права і, зокрема, п.1.2 Положення про збір за право на використання символіки м.Києва (затвердженого рішенням Київської міської ради від 09 березня 2006 року № 149/3240), за змістом якого, на думку апелянта, збір за використання місцевої символіки стягується лише у випадку її використання у комерційних цілях. Стосовно порушень норм процесуального права апелянт посилається на порушення судом першої інстанції п.3 ст.159 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 21 жовтня 2008 року по 01 грудня 2008 року СДПІ у м.Києві по роботі з великими платниками податків було проведено планову виїзну перевірку ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль»(правонаступником якого на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції є ЗАТ «Екостандарт») з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2007 року по 30 червня 2008 року, за результатами якої складено акт № 660/41-10/21661022 від 08 грудня 2008 року.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 18 грудня 2008 року № 0000444110/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання за платежем: збір за право на використання місцевої символіки в сумі 638192,44 грн., в тому числі за основним платежем 471150,61 грн. та 167041,83 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Зазначене повідомлення-рішення відповідача оскаржувалось позивачем в рамках адміністративної процедури до СДПІ у м.Києві по роботі з великими платниками податків, ДПА у м.Києві та ДПА України. За наслідками зазначених оскаржень СДПІ у м.Києві по роботі з великими платниками податків було прийнято інше оскаржуване повідомлення-рішення від 22 травня 2009 року № 0000444110/2, яким частково скасовано донараховані суми збору за право використання символіки м.Києва в розмірі 66345,20 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 13439,04 грн.

Порушення вимог податкового законодавства обґрунтовані відповідачем в акті перевірки та запереченнях на адміністративний позов з посиланням на п.п.4.1, 6.2, 6.3 Положення про збір за право використання символіки м.Києва, а також факт отримання позивачем в період, що перевірявся, свідоцтва на знак для товарів та послуг № 73944 «Дарницька ТЕЦ», що видано Державним департаментом інтелектуальної власності відповідно до Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», зареєстроване в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг 15 березня 2007 року.

У відповідності до п.9 ч.2 ст.15 Закону України «Про систему оподаткування»(в редакції, що була чинною в період, за який проводилась перевірка) до місцевих зборів віднесено збір за право використання місцевої символіки. Згідно ч.3 цієї ж статті Закону місцеві податки і збори, механізм справляння та порядок їх сплати встановлюється сільськими, селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, встановлених Законами України.

Відповідно до ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори»до місцевих зборів віднесено збір за право використання місцевої символіки, який згідно ст.12 зазначеного Декрету справляється з юридичних осіб і громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою.

Аналогічну норму містить п.1.2 Положення про збір за право на використання символіки м.Києва, затверджене рішенням Київської міської ради від 09 березня 2006 року № 149/3240. Цим же пунктом Київська міська рада визначила, що до місцевої символіки відносяться назви і зображення обєктів та історичних памяток міста згідно з Переліком назв обєктів та історичних памяток, що відносяться до місцевої символіки, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15 січня 1996 року № 39. Зазначений перелік містить назву «Дарниця»(позиція 52), як таку, що відноситься до місцевої символіки.

Відтак, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що використання позивачем назви «Дарниця»є тотожним використанню місцевої символіки.

Відповідно до розділу ІІІ Положення платником збору є, зокрема, юридичні особи, які використовують символіку м.Києва з комерційною метою, крім підприємств, установ та організацій, які використовують в найменуваннях слово Київ та похідні від нього для визначення свого місцезнаходження.

З аналізу свідоцтва на знак для товарів та послуг, що видане позивачу, вбачається, що позивач слово Київ та похідні від нього не використовував, натомість використав обєкт «Дарниця»в зображенні знака для товарів та послуг, що потребує отримання дозволу у Головному управлінні культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (п.1.3 Положення).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно доведеності комерційної мети використання позивачем місцевої символіки. При цьому колегія суддів виходить з наступного:

З матеріалів справи вбачається, що в періоді, що перевірявся відповідачем, позивачем отримано свідоцтво на знак для товарів та послуг № 73944, яке зареєстровано в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів та послуг 15 березня 2007 року, очікувана дата закінчення строку дії свідоцтва: 07 листопада 2015 року. При цьому зображення знаку містить ознаки місцевої символіки, а саме обєкт, що відноситься до такої згідно п.52 Переліку від 15 січня 1996 року, - «Дарниця».

У відповідності до ст.7 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів та послуг»особа, що бажає отримати свідоцтво, подає до установи (центральний орган виконавчої влади з питання правової охорони інтелектуальної власності) заявку, яка повинна, серед іншого, містити перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати знак, згрупованих за міжнародною класифікацією товарів та послуг.

Виходячи зі змісту свідоцтва, що видане позивачу, останній зазначив в заявці наступний перелік товарів та послуг: обробляння матеріалів, всі послуги, що включені до 40 класу, в тому числі: виробляння енергії; виробляння теплової енергії. Водночас, як вбачається з акту перевірки СДПІ у м.Києві по роботі з великими платниками податків від 08 грудня 2008 року, зазначені в свідоцтві види робіт та послуг співпадають із видами робіт та послуг, що здійснювались (надавались) позивачем в період, що перевірявся.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що в зазначений період, який охоплювався перевіркою, позивач здійснював свою діяльність з використанням зареєстрованого в установленому порядку знака для товарів та послуг. Враховуючи комерційний характер такої діяльності, слід дійти висновку про комерційну мету використання символіки м.Києва, що, в свою чергу, тягне необхідність отримання відповідного дозволу та сплату збору за використання місцевої символіки. Розрахунок збору та сум, що належать до сплати позивачем, відповідачем здійснено правильно, що апелянтом в тексті апеляційної скарги не заперечується і не спростовується.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль»залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 10 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 29 жовтня 2010 року.

Головуючий суддяВ.Е.Мацедонська

СуддіІ.О.Лічевецький

О.І.Шурко