Ухвала суду № 12408978, 11.11.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1444/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Руденко А.В.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"11" листопада 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого Бєлової Л.В.,

суддів: Кучми А.Ю.,

Бистрик Г.М.

при секретарі Комісаренко В.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Корсунь-Шевченківського районного центру зайнятості на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 червня 2010 року по справі за позовом Корсунь-Шевченківського районного центру зайнятості до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корсунь-Шевченківська шляхова міжгосподарська пересувна механізована колона»про стягнення штрафної санкції , -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2010 року позивач - Корсунь-Шевченківський районний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корсунь-Шевченківська шляхова міжгосподарська пересувна механізована колона», в якому просив:

- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Корсунь-Шевченківська шляхова міжгосподарська пересувна механізована колона»штрафну санкцію у сумі 27 940 грн.60 коп. ( двадцять сім тисяч дев'ятсот сорок гривень 60 коп.) на розрахунковий рахунок Корсунь-Шевченківського районного центру зайнятості 37172975900239 ГУДК в Черкаській області, код ЄДРПОУ 5004050.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 10 червня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, проте позивачем було пропущено строк звернення до суду із заявленими позовними вимогами, тому в задоволенні позову було відмовлено.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «КорсуньШевченківська шляхова міжгосподарська пересувна механізована колона»31.01.1992р. зареєстрована як юридична особа за ідентифікаційним кодом 03582474 та внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується довідкою відділу статистики у Корсунь-Шевченківському районі № 195 від 16.07.2007р.

20.01.2010р. посадовими особами інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Черкаського обласного центру зайнятості проведено планову перевірку додержання законодавства про зайнятість населення товариством з обмеженою відповідальністю «Корсунь-Шевченківська шляхова міжгосподарська пересувна механізована колона» за період з 01.01.2009р. по 19.01.2010р., за результатами якої складено акт № 5 від 20.01.2010р.

У пункті 8 вказаного акту відображено порушення, виявлене при проведенні перевірки, а саме: 28.10.2008р. відповідачем був виданий наказ № 22к про скорочення посади комірника, яку займала ОСОБА_1.; відповідно до наказу № 31к від 28.12.2008р. ОСОБА_1. була звільнена з роботи згідно п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України; інформація форми № 4-ПН «Звіт про заплановане вивільнення працівників»та за формою № 4-ПН «Звіт про фактичне вивільнення працівників»від відповідача до Корсунь Шевченківського районного центру зайнятості не надходила.

Приписом № 5 від 20.01.2010р. заступника начальника інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Черкаського обласного центру зайнятості у звязку з встановленням факту порушення, передбаченого пунктом 5 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення»внаслідок неподання звітів за формами № 4-ПН (план) та № 4-ПН (факт) відповідача зобовязано до 20.02.2010р. надати до Черкаського обласного центру зайнятості довідку про розмір річної заробітної плати ОСОБА_1.

На підставі акту перевірки № 5 від 20.01.2010р. заступником начальника інспекції по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення Черкаського обласного центру зайнятості було складено акт № 3 від 12.03.2010р., яким згідно з п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення» до відповідача застосовані штрафні санкції у сумі 27940 грн. 60 коп. Вказаний акт разом з листом від 12.03.2010 р. № 1187/10 направлено рекомендованим листом на адресу відповідача для виконання.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Відповідно до абзацу першого частини п'ятої статті 20 Закону України «Про зайнятість населення»при вивільненні працівників підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005р. N420 затверджено форми звітності N 4-ПН (план) «Звіт про заплановане вивільнення працівників»та N 4-ПН (факт) «Звіт про фактичне вивільнення працівників»та інструкції щодо їх заповнення, які вступили в дію з 04.01.2006р.

Форму звітності N 4-ПН (факт) «Звіт про фактичне вивільнення працівників»підприємства, установи, організації, їх структурні підрозділи та філії, незалежно від форм власності, подають до центрів зайнятості за місцем своєї реєстрації як платників страхових внесків з метою інформування про фактичне вивільнення працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, у т. ч. ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням (п. 1 ст. 40 КЗпП України). Дана форма звітності подається у десятиденний термін після фактичного вивільнення працівників.

Відповідач перебуває на обліку як платник страхових внесків до Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування на випадок безробіття в Корсунь-Шевченківському районному центрі зайнятості з 25.11.1999р., за реєстраційним номером 235800128, тому відповідно до частини 5 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення»зобовязаний був подати до Корсунь-Шевченківського районного центру зайнятості звіт про вивільнення ОСОБА_1. форми № 4-ПН (план) у термін до 28.10.2008р., та звіт форми № 4-ПН (факт) у термін до 07.01.2009р.

З копії листа Корсунь-Шевченківського районного центру зайнятості від 22.12.2009р. № 2169/05 вбачається, що відповідачем 28.12.2008р. було звільнено з посади комірника ОСОБА_1., однак звіти про заплановане та фактичне вивільнення працівників не надходили.

Суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги надані відповідачем копію звіту про заплановане вивільнення працівників за станом на 26.08.2008р. форми № 4-ПН (план), у якому вказано про заплановане вивільнення працівника ОСОБА_1. у грудні 2008р., та копію звіту про фактичне вивільнення працівників за станом на 16.01.2009р. форми № 4-ПН (факт), у якому зазначено про фактичне звільнення ОСОБА_1. за наказом № 31-к від 28.12.2008р., оскільки відповідач не надав доказів подання їх до Корсунь-Шевченківського центру зайнятості, у запереченнях на позовну заяву пояснив, що надавав вказані звіти до Черкаського обласного центру зайнятості 18.02.2010р.

Відповідальність за вказане порушення передбачена абзацом 2 частини п'ятої статті 20 Закону України «Про зайнятість населення», зокрема, у разі неподання або порушення строків подання даних про вивільнення працівників з роботодавців стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника.

Як вбачається з довідки ТОВ «Корсунь-Шевченківська шляхова міжгосподарська пересувна механізована колона» від 20.01.2010р., річна заробітна плата ОСОБА_1. за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. становить 27940 грн. 60 коп. Таким чином, розмір штрафу за несвоєчасне подання звіту форми № 4-ПН (план) у термін до 28.10.2008р. та звіту форми № 4-ПН (факт) у термін до 07.01.2009р. про вивільнення ОСОБА_1. становить 27940 грн. 60 коп.

Відповідно до ч. 3 ст. 217 Господарського кодексу України до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції.

Аналізуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції з приводу того, що штраф за порушення вимог абзацу першого частини п'ятої статті 20 Закону України «Про зайнятість населення»підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю. В свою чергу, штраф є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування якого для правопорушника настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Згідно ст. 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання потягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи ту обставину, що порушення відповідачем законодавства про зайнятість населення щодо подання до центру зайнятості звітів про вивільнення працівника вчинені відповідачем 28.10.2008р. та 07.01.2009р., виявлені 20.01.2010р., а фінансові санкції застосовані 12.03.2010р., суд приходить до висновку, що позивач застосував фінансові санкції поза межами річного строку з дня вчинення порушень, встановленого ст. 250 Господарського кодексу України, тому адміністративний позов задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у звязку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд , -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу позивача Корсунь-Шевченківського районного центру зайнятості на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 червня 2010 року залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 10 червня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом 20 днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвала складена в повному обсязі 12.11.2010 року.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді