Ухвала суду № 12408168, 03.03.2007, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

27 лютого 2007 року Справа № 2-27/11079-2006А

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Градової О.Г.,

суддів                                                                      Голика В.С.,

                                                                                          Волкова К.В.,

секретар судового засідання                                        Алєєва А.М.

за участю представників сторін:

позивача:Кулак К.В., довіреність № 20-10/0 від 28.07.06 р.,

відповідача: Сіваков С.О., директор,

Гірьов Б.В., довіреність б/н від 20.11.06 р.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-Тур" на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 4 грудня 2006 року по справі №2-27/11079-2006А

за позовом           Державної податкової інспекції у місті Феодосії в Автономній Республіці Крим (вул. Кримська, 82-в,Феодосія,98100)

до           Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-Тур" (вул. Галерейна, 7-а,Феодосія,98100)

про стягнення заборгованості у розмірі 270859,34 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом та уточненнями до нього (а.с. 104-105, 143-145 т.1) про стягнення з відповідача за рахунок його активів податкового боргу по штрафним санкціям у сумі 270.859,34грн.

Позов обґрунтований тим, що відповідач має не сплачений податковий борг у сумі 270.859,34грн., визначений по податковому повідомленню-рішенню, яке у судовому порядку (касаційною інстанцій) залишено без змін.

При розгляді судом першої інстанції встановлено, що податковим повідомленням-рішенням №001033/919/23-3/2/0 від 1 квітня 2004 року відповідачу було визначено податкове зобов’язання –фінансові санкції у сумі 280.511,26грн., яке було оскаржено у адміністративному та судовому порядку, у результаті цих оскаржень податкове повідомлення-рішення залишено без змін. Частина штрафу у сумі 270.859,34грн. відповідачем не сплачена.

Постановою місцевого господарського суду позов задоволено. Постанова суду мотивована тим, що відповідач має не сплачений податковий борг, який підлягає стягненню у судовому порядку.

Відповідач подав апеляційну скаргу, якою просить визнати судове рішення недійсним та закрити провадження у справі. Скарга обґрунтована тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому що 1) провадження у справі було відкрито за правилами господарського процесу, закінчений розгляд справи по правилам адміністративного судочинства, 2) між тими ж сторонами вже було прийнято судове рішення у справі №2-31/10096-2006А, 3) закінчився строк для застосування адміністративно-господарського штрафу, 4) суд вийшов за межі позовних вимог –замість стягнення суми боргу, рішенням суду звернено стягнення на активі, 5) податкове повідомлення-рішення та судові рішення у справі №2-31/10096-2006А прийняті стосовно МКП, а по справжній справі відповідач –товариство з обмеженою відповідальністю.

З заперечень на апеляційну скаргу слідує, що позивач не згідний з апеляційною скаргою. Строк подання заперечень, за згодою відповідача, продовжений.

На підставі статті 184, 195, 196, 198 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний господарський суд розглянув справу і встановив наступне.

28 вересня 2004 року Державною податковою інспекцій у місті Феодосії на підставі акту перевірки №001742/796/23-3 від 23 березня 2004 року казино „Грінвіч” (а.с. 36-37 т.1 чи 6-7 т.2) прийнято податкове повідомлення-рішення №005154/819/23-3/2/3 про визначення МКП „Оріон-Тур” (ідентифікаційний номер 23441801) податкового зобов’язання – фінансових санкцій у сумі 280.511,26грн. через відсутність патенту на ігровому місці, що підтверджується корінцем, податковим повідомленням-рішенням та судовим рішенням (а.с. 27, 123, 85-89 т.1 чи 8 т.2).

Правонаступником МКП „Оріон-Тур” є позивач, що підтверджується Статутом, свідоцтвом про державну реєстрацію, довідками про постановку на податковий облік та про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України позивача (а.с. 38-49, 124-134 т.1).

Вказане податкове зобов’язання узгоджено 28 вересня 2006 року, коли Севастопольським апеляційним господарським судом у справі №2-31\10096-2006А прийнята ухвала про залишення без змін постанови Господарського суду Автономної Республіки Крим від 24 липня 2006 року, яким відмовлено у позові про визнання незаконним податкового повідомлення-рішення №005154/819/23-3/2/3 від 28 вересня 2004 року та спонукання до виконання певних дій (а.с. 85-89 чи 94-96, 97-102 т.1).

Ця постанова апеляційної інстанції у касаційному порядку не оскаржена.

До касаційної інстанції були оскаржено інші судові рішення (по справі №2-23/13864-2004 рішення першої інстанції від 11-18 листопада 2004 року і постанова апеляційної інстанції від 22 лютого 2005 року) по іншому податковому повідомленню-рішенню (№001917/819/23-3/2/2 від 13 серпня 2004 року –а.с. 122 т.1), хоча з таким ж податковим зобов’язанням –фінансові санкції у сумі 280.511,26 грн. У результаті такого оскарження податкове повідомлення-рішення №001917/819/23-3/2/2 про визначення вказаного податкового зобов’язання залишено без змін (а.с. 22-26 т.1).

З письмових доказів та пояснень сторін вбачається, що по податковому повідомленню-рішенню №005154/819/23-3/2/3 частина суми податкового зобов’язання у встановлений строк не сплачена –залишок несплати складає 270.859,34 грн. (а.с. 13-14, 17-18, 50-58, 62-67, 107 т.1, 5 т.2).

Згідно з підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” №2181-III від 2 грудня 2000 року (з змінами, далі Закон України №2181-III) активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Приймаючи до уваги, що прийняті податковим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу, що підтверджується актом опису від 12 грудня 2005 року (а.с. 51-55 т.1) та актами про спрямування готівки у рахунок погашення податкового боргу і заяв платника (а.с. 64-67 т.1), апеляційний господарський суд вважає, що позов обґрунтовано і правильно задоволено постановою місцевого господарського суду.

Апеляційна скарга не обґрунтована і задоволенню не підлягає.

Згідно до пункту 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування судового рішення лише за умовою, що такі порушення призвели до прийняття неправильного рішення. Помилкове прийняття справи до провадження за правилами господарського процесу не привело до прийняття судом першої інстанції неправильного рішення.

Доводи відповідача про те, що між тим ж сторонами вже було прийнято судове рішення у справі №2-31/10096-2006А і тому провадження по данній справі слідує закрити, є неспроможним тому, що підставою для закриття справи по пункту 4 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України є наявність судового рішення по тому ж спору та між тими ж сторонами. У справі №2-31/10096-2006А предметом спору було законність акту ненормативного характеру –податкового повідомлення-рішення №005154/819/23-3/2/3 від 28 вересня 2004 року (а.с. 85-89 т.1), та спонукання податкового органу до виконання певних дій, а по данній справі предметом спору є стягнення податкового боргу, хоч і визначеного тим же податковим повідомленням-рішення. А тому, по цим справам ті ж сторони, але різний предмет спору, тобто не має підстав для закриття провадження.

Стаття 250 Господарського кодексу України встановлює строк для застосування адміністративно-господарських санкцій. Але по данній справі не вирішується питання про застосування таких санкцій. Фінансові санкції у сумі 280.511,26 грн. були первинно застосовані 1 квітня 2004 року податковим повідомлення-рішенням №001033/819/23-3/2/0 (а.с. 120 т.1), а потім через адміністративне оскарження податковими повідомлення-рішеннями від 17 липня, 13 серпня та 28 вересня 2004 року за порушення, яке відбулося 23 березня 2004 року. Тобто, вказаний строк не був порушений. Через 7 днів, після здйснення порушення, податковим органом був застосований штраф. У зв’язку з чим посилання відповідача на порушення судом норми матеріального права не основані на законі.

Також судом першої інстанції не порушено норм процесуального права при прийнятті рішення про звернення стягнення на активи боржника у дохід бюджету тому, що такий засіб захисту прав держави встановлений підпунктом 3.1.1 Закону України №2181-III, про що вказано вище.

Виходячи з вищевказаного, апеляційний господарський суд вважає постанову суду першої інстанції законною, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу слідує залишити без задоволення, постанову господарського суду - без змін.

          Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон-Тур" залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 4 грудня 2006 року у справі №2-27/11079-2006А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може буди оскажена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня оголошення.

Головуючий суддя                                        О.Г. Градова

Судді                                                                      В.С. Голик

                                                                      К.В. Волков