Ухвала суду № 12408129, 01.03.2007, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

23 лютого 2007 року Справа № 2-27/13314-2006А

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Голика В.С.,

суддів                                                                      Градової О.Г.,

                                                                                          Дугаренко О.В.,

секретар судового засідання                                        Алєєва А.М.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 07.12.2006 у справі №2-27/13314-2006А

за позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю "Ікс-Оїл" (вул. Фрунзе, 52а-66, Бахчисарай, 98400)

до           Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі в Автономній Республіці Крим (вул. Сімферопольська, 3, Бахчисарай, 98403)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

                                                            ВСТАНОВИВ:

За результатами виїзної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 р. до 30.09.2005 р. (акт перевірки № 46/27/32148807/29 від 22.02.2006 р.), та у процедурі адміністративного узгодження податкового зобов’язання, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 00033023/3 від 26.07.2006 р. про донарахування позивачу податкового зобов’язання по податку на прибуток у сумі 170889,70 грн. у тому числі 125193,00 грн. –основний платіж та 45696,70 грн. –штрафні санкції.

Відповідно акту перевірки, на думку податкового органу, платником податків занижено валовий дохід за 2005 рік, а саме за перший квартал на суму 325550,00 грн. та за другий квартал на суму 176920,00 грн., оскільки товариство, в порушення п.п. 4.1.6. ст.. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не віднесло до валового доходу кошти, що надійшли до товариства від його засновників.

Вищеназвані кошти відповідач вважає безповоротною фінансовою допомогою, котрі повинні бути віднесені до валових доходів товариства.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.12.2006 р. у справі № 2-27/13314-2006 А (суддя Н.В. Воронцова) позов задоволено, вищеназване податкове повідомлення-рішення визнане нечинним.

При прийнятті постанови, суд першої інстанції визнав безпідставними доводи податкового органу про порушення позивачем вимог п.п. 4.1.6. ст.. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, оскільки грошові внески засновників товариства, здійснені у першому півріччі 2005 р. на загальну суму 503470,00 грн. не є безповоротною фінансовою допомогою, а внесені засновниками у якості збільшення розміру статутного фонду , що на думку місцевого господарського суду підтверджується також платіжними документами про перерахування платежу.

Відсутність даних про внесення змін в установчі документи під час проведення перевірки, на думку суду першої інстанції, не може бути порушенням позивачем вимог п.п. 4.1.6. ст.. 4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Відповідач оскаржує постанову господарського суду АРК у зв’язку з порушенням судом норм матеріального права, проте, які саме норми матеріального права порушені судом першої інстанції при прийнятті постанови, суд першої інстанції не зазначає.

Відповідно доводів апеляційної скарги кошти у сумі 502470,00 грн., що надійшли до позивача від його засновників є безповоротною фінансовою допомогою, відповідно до п.п. 1.22.1. ст.. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, а не „поповненням статутного фонду”, оскільки державна реєстрація змін розміру статутного фонду не здійснена.

Вважаючи судове рішення протиправним, відповідач зазначає не те, що місцевий господарський суд у своєму рішенні не надав відповіді на запитання, а саме коли і у який строк може бути збільшено статутний фонд; коли повинні вноситись кошти для поповнення статутного фонду.

Доводи відповідача також мотивовані іншими підставами, викладеними у апеляційній скарзі, не маючими значення для розгляду справи.

Постанова судовою колегією виноситься по об’явленій перерві у судовому засіданні 22.02.2007 р., де від позивача були присутні Целіщева Г.О. та Журавкова Я.Г. за довіреностями від 17.08.2006 р., а від відповідача Османов Е.Р. та Лизогуб І.Р., за довіреностями від 21.07.2006 р.

Сторони не скористались своїм правом участі у судовому засіданні 23.02.2007 р.

Судова колегія, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, апеляційну скаргу визнає такою, що не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, визнаючи недійсним податкове повідомлення-рішення, судом першої інстанції встановлено, що грошові кошти у сумі 503470,оо грн.. внесені засновниками товариства у першому півріччі 2005 р., не є безповоротною фінансовою допомогою оскільки вони надійшли у якості збільшення розміру статутного фонду.

Дані висновки місцевого господарського суду, на думку судової колегії, є обґрунтованими.

Так, відповідно до ч. 1 п.п. 1.22.1. ст.. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, безповоротною фінансовою допомогою є сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів, або без укладення таких угод.

Відповідно акту перевірки (аркуш справи 24), що не заперечується також сторонами, засновники ТОВ „Ікс-Оїл” на протязі із 09.02.2005 р. до 19.05.2005 р. внесли на розрахунковий рахунок товариства кошти у сумі 502470,00 грн. із зазначенням конкретного платежу –Поповнення статутного фонду без ПДВ, що ніяким чином не може кваліфікуватися як безповоротна фінансова допомога, у розумінні п.п. 1.22.1. ст.. 1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.

Вищеназвані кошти належали засновникам товариства, та передані товариству у якості поповнення розміру статутного фонду, на підставі рішення засновників від 03.09.2004 р.

Внесення засновниками коштів до статутного фонду товариства не означає безповоротність цих коштів.

Доводи податкового органу про те, що у постанові суду першої інстанції не відображено коли і у який строк може бути збільшено статутний фонд, та коли мають бути внесені кошти для поповнення статутного фонду, не мають яке-небудь значення для справи, оскільки дані обставини не можуть змінювати призначення здійсненого платежу.

Вид платежу визнано засновниками товариства, що відображено також у акті перевірки.

                    На підставі вказаного, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не обґрунтована і задоволенню не підлягає, постанова суду першої інстанції прийнята при правильному застосуванні і без порушень норм матеріального права.

Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 199, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            УХВАЛИВ:

                    1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

                    2.Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.12.2006 р. у справі № 2-27/13314-2006А залишити без змін.

                    Ухвала суду набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.          

Головуючий суддя                                        В.С. Голик

Судді                                                                      О.Г. Градова

                                                                      О.В. Дугаренко