Постанова № 12407807, 01.06.2006, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

30 травня 2006 року Справа № 20-4/037                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Волкова К.В.,

суддів                                                                      Голика В.С.,

                                                                                          Дугаренко О.В.,

за участю представників сторін:

позивача: Колесніков Борис Дмитрович, довіреність № б/н від 29.05.06;

відповідача: Форостяна Ірина Вікторівна, довіреність № 10-004/192 від                                                   13.10.05;

                               Шинкаренко Олег Павлович, довіреність № 10-004/154 від                                                   07.07.04;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Дністр" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Остапова К.А.) від 03 квітня 2006 року у справі №20-4/037

за позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Дністр" (вул. Гер. Севастополя, 13, оф. 126, м.Севастополь, 99001)

до           Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя (вул. Кулакова, 37, м.Севастополь, 99011)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000432600/0 від 04 липня 2005 року

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    Рішенням господарського суду міста Севастополя (суддя Остапова К.А.) від 03 квітня 2006 року у справі №20-4/037 відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Дністр" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000432600/0 від 04 липня 2005 року.

                    Не погодившись з рішенням господарського суду міста Севастополя, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Дністр" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, позов задовольнити.

                    Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Сотула В.В. від 30.05.2006 року у зв’язку з поважних причин у складу колегії було замінено суддю Фенько Т.П. на суддю Голика В.С.

                    У судовому засіданні представник заявника підтримав вимоги апеляційної скарги, представник відповідача проти скарги заперечував у зв’язку з безпідставністю її вимог.

                    За клопотанням представників сторін судочинство здійснювалось російською мовою.

          При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України Севастопольський апеляційний господарський суд встановив наступне.

          Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя в період з 23 червня 2005 року по 30 червня 2005 року проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності відображення сум податку на додану вартість при здійснені операцій з приватним підприємством "Каноб".

          По результатах перевірки був складений акт від 30 червня 2005 року № 102/26-207/31803231, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення, яким у свою чергу було донараховано податок на додатну вартість у сумі 9.490,00грн та застосовані штрафні санкції в розмірі 4.745,00грн.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що позивачем неправомірно було віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним приватного підприємства „Каноб”, засновницькі документи якого були визнані недійсними у судовому порядку.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у зв’язку з наступним.

Як вбачається з акту перевірки 15 січня 2004 року позивач уклав з приватним підприємством "Каноб" договір підряду №15, 27 лютого 2004 року сторонами договору укладена додаткова угода №1 до договору підряду. На виконання умов договору позивач в рахунок оплати виконаних підрядних робіт перерахував на розрахунковий рахунок приватного підприємства "Каноб" грошові кошти в розмірі 51500,00грн, у тому числі ПДВ 8583,33грн.

Приватним підприємством "Каноб" було виписано позивачу податкові накладні: №32 від 25 лютого 2004 року - на суму 7500,00грн (у тому числі ПДВ 1250,00грн); №62 від 11 березня 2004 року - на суму 5000,00грн (у тому числі ПДВ 833,33грн); №63 від 16 березня 2004 року - на суму 5000,00грн (у тому числі ПДВ 833,33грн); №77 від 22 березня 2004 року - на суму 10000,00грн (у тому числі ПДВ 1666,67грн); №78 від 24 березня 2004 року - на суму 5000,00грн (у тому числі ПДВ 833,33грн); №84 від 31 березня 2004 року - на суму 19000,00грн (у тому числі ПДВ 3166,67грн), на загальну суму 51500,00грн. у тому числі ПДВ 8583,33грн. (аркуші справи 63, 65-69).

Суми податку на додану вартість включені в состав податкового кредиту і відображені у деклараціях з ПДВ за лютий, березень, травень 2004 року: сума ПДВ включена в лютому 1.205,00грн; сума ПДВ включена в березні 4.166,66грн; сума ПДВ включена в травні 3.166,67грн. (аркуші справи 60-62).

1 березня 2004 року позивач та приватне підприємство "Каноб" уклали договір №41 на надання послуг вантажопасажирським транспортом. На виконання умов цього договору приватне підприємство "Каноб" виконало автотранспортні послуги для позивача та виписало податкову накладну №85 від 31 березня 2004 року на суму 5440,00грн., у тому числі ПДВ 906,67грн (аркуш справи 64).

Позивачем зазначена в податковій накладній сума була сплачена, сума ПДВ - 906,67грн включена до складу податкового кредиту за червень 2004 року.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість" (далі по тексту - Закон) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

З матеріалів справи вбачається, що 22 лютого 2005 року рішенням Гагарінського місцевого суду міста Севастополя засновницькі документи приватного підприємства "Каноб" визнані недійсними - з часу їх реєстрації; свідоцтво №39850744 про реєстрацію платника податку на додану вартість, видане приватним підприємством "Каноб", - з дати його видачі; фінансово - господарські документи з реквізитами приватного підприємства "Каноб", які підписані від імені Зуботенка Ю.В. (як директора) - з моменту державної реєстрації. Рішення суду набрало законної сили та є чинним (аркуш справи 21).

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку з операцій поставки товарів (робот, послуг) на митній території України, не підтверджених податковими накладними. Цією же нормою Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата здійснення першої з наступних подій: 1) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) або 2) дата отримання податкової накладної.

Крім того, підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону встановлено, що у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими відповідними документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, вищезазначені обставини свідчать про те, що у господарських операціях з позивачем від імені приватного підприємства "Каноб" на стороні виконавця діяла особа, яка не могла мати законних повноважень на здійснення цих операцій та підписання документів податкової звітності.

Як наслідок, включена позивачем до податкового кредиту сума податку на додану вартість по цих операціях не відповідає фактичним податковим зобов'язанням платника податку –виконавця, а тому надані позивачем на обґрунтування позовних вимог податкові накладні, які оформлені від імені приватного підприємства "Каноб" не можуть бути підтвердженням права на податковий кредит.

                    Таким чином, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційних вимог та вважає рішення, прийняте судом першої інстанції, обґрунтованим та заснованим на законі. Підстав для скасування рішення господарського суду Автономної Республіки Крим колегією не знайдено.

                    Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

                    1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "Дністр" залишити без задоволення.

                    2. Рішення господарського міста Севастополя від 03 квітня 2006 року у справі №20-4/037 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                            К.В. Волков

Судді                                                                                          В.С. Голик

                                                                                          О.В. Дугаренко