Рішення № 12407555, 23.11.2010, Господарський суд Чернігівської області

23.11.10

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,м.Чернігів телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

23 листопада 2010 року Справа № 12/86 (2/139)

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАТЕСС",

пр-т. Миру, 310-А, м. Чернігів, 14031

Відповідач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1

АДРЕСА_1, 14030

(АДРЕСА_3)

Предмет спору: про стягнення 2466,78 грн.

Суддя Л.М.Лавриненко

Представники сторін:

від позивача: Рябінін Д.Д. - довіреність № 79 від 19.07.2010 року, юрисконсульт

від відповідача: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 2295 грн. 94 коп. боргу та 170 грн. 84 коп. пені за неналежне виконання умов Договору № 1/34-пр від 16.07.2009 року.

10.11.2010 року розпорядженням в.о. голови господарського суду Чернігівської області у зв"язку з хворобою судді Михайлюка С.І. справу 2/139 було передано на розгляд судді Лавриненко Л.М. з присвоєнням № 12/86 (2/139).

В поданих в судове засідання 27.10.2010 року письмових поясненнях, позивач щодо надання довіреностей на отримання товару зазначає, що довіреність не є первинним документом, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, вона не відноситься до розрахункових, платіжних та інших документів, обовязок ведення і зберігання яких передбачений правилами ведення податкового обліку. Тобто, довіреність не є документом, який підтверджує факт господарських операцій з передачі товару.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 186115 від 14.11.2010 року, але в судове засідання не зявився.

В поданому відзиві на позов відповідач визнає позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в сумі 2295 грн. 94 коп. Проти позовних вимог в частині стягнення 170,84 грн. пені заперечує.

Представник позивача в судовому засіданні надав письмове клопотання про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, яке задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні 23.11.2010 року підтримав свої позовні вимоги.

Ухвалою суду від 11.11.2010 року сторони були попереджені, що не зявлення в судове засідання повноважного представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

16.07.2009 року між сторонами було укладено договір поставки № 1/34-ПР.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1.1., 1.2. Договору постачальник (позивач) взяв на себе зобовязання передати у власність покупця (відповідача) товар продукти харчування, безалкогольні напої, тютюнові вироби, а покупець - прийняти та сплатити товар на умовах даного Договору.

Розділом другим Договору передбачено, що асортимент, кількість, ціна товару визначаються за взаємним погодженням сторін на кожну окрему партію та вказуються в накладних (видаткових, товарно-транспортних або інших), оформлених на передачу постачальником товару покупцю. Ці накладні з зазначенням кількості і ціни товару є невідємною частиною договору. Накладні, окрім функцій накладних, виконують роль взаємо узгоджених сторонами специфікацій до Договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє по 31.12.2011 року, а в частині взаєморозрахунків до повного їх виконання.

За юридичною природою вказаний договір є договором поставки.

Відповідно до ч.2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру сторін, а тому до спірних правовідносин застосовуються норми глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб»єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов»язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов»язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов»язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов Договору поставки № 1/34-Пр від 16.07.2009 року, позивач згідно видаткових накладних: № РН-0004840 від 23.03.2010 року на суму 726,88 грн., № РН-0005182 від 29.03.2010 року на суму 637,34 грн., № РН-0005585 від 02.04.2010 року на суму 931,72 грн., копії яких додано до матеріалів справи, передав відповідачу товар на загальну суму 2295,94 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.1. зазначеного Договору, покупець зобовязується оплачувати товар постачальнику не пізніше 7 календарних днів із дати одержання кожної партії товару, шляхом простого банківського переказу на розрахунковий рахунок постачальника або готівкою до каси останнього. Партією товару є товар, передача якого від постачальника покупцю оформлена однією накладною.

Таким чином, по видатковій накладній № РН-0004840 від 23.03.2010 року на суму 726,88 грн. відповідач зобов»язаний був розрахуватись в строк до 30.03.2010 року включно, по видатковій накладній № РН-0005182 від 29.03.2010 року на суму 637,34 грн., в строк до 05.04.2010 року включно, по видатковій накладній № РН-0005585 від 02.04.2010 року на суму 931,72 грн. в строк до 09.04.2010 року включно.

Як вбачається з матеріалів справи позивач взяті на себе зобовязання не виконав і за отриманий товар не розрахувався. Заборгованість відповідача за поставлений товар на дату предявлення позову становила 2295 грн. 94 коп.

Позивач просить стягнути з відповідача 170 грн. 84 коп. пені за прострочку оплати поставленого товару за період з 01.05.2010 року по 30.09.2010 року, розраховану відповідно до п. 6.2. Договору поставки № 1/34-Пр від 16.07.2009 року.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобовязання.

Пунктами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобовязання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що за кожний день прострочення оплати товару покупець зобовязується сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період прострочення, розрахованої за кожен день прострочення, починаючи з моменту виникнення простроченої заборгованості і до моменту її повного погашення.

Матеріалами справи підтверджується прострочка відповідача щодо оплати поставленого товару, тому вимоги позивача щодо нарахування 170 грн. 84 коп. пені за прострочку оплати поставленого товару за період з 01.05.2010 року по 30.09.2010 року, є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повній сумі.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобовязання не виконав, за поставлений товар своєчасно в повній сумі не розрахувався та позовні вимоги не оспорив, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 2295 грн. 94 коп. боргу та 170 грн. 84 коп. пені.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 102 грн. витрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Керуючись ст.ст. 202, 526, 530, 546, 549, 626, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ( юридична адреса 14030, АДРЕСА_2 ( поштова адреса АДРЕСА_3) код ЄДРПОУ НОМЕР_1, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАТЕСС", пр-т. Миру, 310-А, м. Чернігів, 14031 (р/р 260058886 в Райффайзен Банк Аваль, МФО 353348, код ЄДРПОУ 36571054) 2295 грн. 94 коп. боргу, 170 грн. 84 коп. пені, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набранням судовим рішенням законної сили.

Суддя Л.М.Лавриненко