Рішення № 12407481, 16.11.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" листопада 2010 р.Справа № 2/1840-10 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Автотехцентр-3000" м.Лубни

Полтавської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Синявські граніти" с.Нова Синявка Старосинявського району Хмельницької області

про стягнення 6738грн. 19коп.

Суддя Дячук Т.В.

Представники сторін:

від позивача : Лисик П.М. –представник по довіреності №261 від 15.11.2010р.

від відповідача : не з’явився

Суть спору: позивач в позовній заяві та його представник в судовому засіданні просить стягнути з відповідача 6738грн.19коп. заборгованості за товар, 295грн.32коп. пені та 585грн.71коп. штрафу по договорах поставки товару №01-05/10 від 11.05.2010р., №74 від 09.07.2010р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається, що заборгованість виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань щодо оплати за поставлений товар.

Ухвалою від 19.10.2010р. порушено провадження у справі №2/1840-10. Копії ухвали надіслані на адресу сторін рекомендованими поштовими відправленнями і отримані ними, що підтверджено поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень №№05782095, 05781781.

Відповідач, що належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, своїми процесуальними правами не скористався, відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті і розміру не оспорив, повноважного представника для участі в судовому засіданні не направив.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає достатніми підстави для розгляду справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, господарським судом встановлено :

Між сторонами –товариством з обмеженою відповідальністю „Автотехцентр-3000” м.Лубни Полтавської області (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Синявські граніти” с.Нова Синявка Старосинявського району (покупець) укладено договір поставки товару №01-05/10 від 11.05.2010р., відповідно до умов якого (п.п.1.1-1.4) постачальник зобов’язався поставити і передати у власність покупця товар –автомобільні запчастини, мастила, інші комплектуючі для транспортних засобів, згідно заявок покупця, по видаткових накладних.

Орієнтовна сума договору на момент його укладення 100,0тис.грн., в т.ч. ПДВ, а загальна сума кожної окремої поставки зазначається в рахунок-фактурах та видаткових накладних на товар (п.п.3.3-3.5).

Пунктом 3.6 договору передбачено, що оплата товару покупцем проводиться в національній валюті України, на умовах відстрочки платежу, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом десяти календарних днів з моменту поставки товару.

Згідно п.п.7.2, 7.3 договору, у випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами цього договору, покупець зобов’язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний календарний день прострочки в оплаті, а за порушення покупцем строків оплати більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.

На виконання зазначеного договору, позивач по видатковій накладній №1270/6 від 12.05.2010р. передав, а відповідач, через Колібабу С.М. (довіреність №1105/01 від 11.05.2010р.) отримав товар на суму 7208грн.04коп.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, зобов’язання по оплаті за отриманий товар відповідач виконав частково, здійснивши 11.05.2010р. часткову попередню оплату в сумі 4000грн.00коп. Копія виписки банку додана до матеріалів справи. Оплата решта суми 3208грн.04коп. у встановленому договором порядку та строки не проведена.

09.07.2010р. сторонами укладено договір поставки товару №74, відповідно до умов якого (п.п.1.1-1.4) постачальник зобов’язався поставити і передати у власність покупця товар –автомобільні запчастини, мастила, інші комплектуючі для транспортних засобів, згідно заявок покупця, по видаткових накладних.

Орієнтовна сума договору на момент його укладення 100,0тис.грн., в т.ч. ПДВ, а загальна сума кожної окремої поставки зазначається в рахунок-фактурах та видаткових накладних на товар (п.п.3.3-3.5).

Пунктом 3.6 договору передбачено, що оплата товару покупцем проводиться в національній валюті України, на умовах відстрочки платежу, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом двадцяти п’яти календарних днів з моменту поставки товару.

Згідно п.п.7.2, 7.3 договору, у випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами цього договору, покупець зобов’язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний календарний день прострочки в оплаті, а за порушення покупцем строків оплати більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.

На виконання зазначеного договору, позивач по видатковій накладній №1437/7 від 09.07.2010р. передав, а відповідач, через Колібабу С.М. (довіреність №09/07-01 від 09.07.2010р.) отримав товар на суму 2649грн.12коп.

В зв’язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов’язань щодо проведення оплати за отриманий товар, позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 5857грн.16коп. заборгованості, а також про стягнення 295грн.32коп. пені і 585грн.71коп. штрафу.

На дату розгляду справи, будь-які докази щодо сплати заборгованості в добровільному порядку відповідач не надав.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази і оцінюючи їх у сукупності, господарським судом враховується наступне :

Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов’язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов’язання боржник зобов’язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку, тобто сплати боргу.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.

Відповідно ст.525 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Отримання відповідачем від позивача по накладних №1270/6 від 12.05.2010р., №1437/7 від 09.07.2010р. товару на загальну суму 9857грн.16коп. та проведення часткової оплати 4000грн.00коп. за товар по накладній №1270/6 від 12.05.2010р. (договір №01-05/10 від 11.05.2010р.) підтверджено доказами наданими до матеріалів справи.

Надані позивачем докази та наведені у позовній заяві обставини відповідачем не спростовані.

В зв’язку з цим, господарським судом встановлено, що у визначені в п.3.6 договорів поставки товару №01-05/10 від 11.05.2010р. і №74 від 09.07.2010р. строки відповідач не здійснив у повному об’ємі оплату за отриманий від позивачем товар. Заборгованість складає 5857грн.16коп.

Позовні вимоги на суму 5857грн.16коп. боргу підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем і підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено до стягнення з відповідача вимоги про стягнення пені і штрафу на підставі п.п.7.2, 7.3 договорів поставки, в тому числі: з суми боргу 3208грн.04коп. по договору №01-05/10 від 11.05.2010р. нараховано пеню (за період з 23.05.2010р. по 11.10.2010р.) в сумі 216грн.03коп., а також нараховано штраф 10% у сумі 320грн.80коп.; з суми боргу 2649грн.12коп. по договору №74 від 09.07.2010р. нараховано пеню (за період з 04.08.2010р. по 11.10.2010р.) в сумі 79грн.29коп., а також нараховано штраф 10% у сумі 264грн.91коп.

При вирішені питання що стягнення пені і штрафу, господарським судом враховується, що ухвалою господарського суду Хмельницької області від 23.07.2010р. порушено провадження у справі №2/96-Б-10 про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю „Синявські граніти” с.Нова Синявка Старосинявського району (відповідач у справі №2/1840-10) і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно ч.4 ст.12 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів).

Враховуючи зазначене, господарський суд вважає правомірним нарахування пені за несвоєчасну оплату товару лише за період до дати введення мораторію, а саме, по договору №01-05/10 від 11.05.2010р., за період з 23.05.2010р. по 22.07.2010р. Пеня за цей період складає 101грн.33коп. і підлягає стягненню. В стягненні решти пені, нарахованої по договору №01-05/10 від 11.05.2010р. і договору №74 від 09.07.2010р., за період після введення ухвалою господарського суду від 23.07.2010р. у справі №2/96-Б-10 мораторію на задоволення вимог кредиторів, а також у стягненні 320грн.80коп. та 264грн.91коп. штрафу належить відмовити.

Господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково - у сумі 5958грн.49коп., з яких 5857грн.16коп. - заборгованість за товар, 101грн.33коп.- пеня.

Відповідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволенню позовних вимог.

Керуючись ст.ст.11, 509, 525, 526, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.45, 12, 33, 43, 44, 49, 82 - 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Автотехцентр-3000 м.Лубни Полтавської області до товариства з обмеженою відповідальністю „Синявські граніти” с.Нова Синявка Старосинявського району Хмельницької області задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Синявські граніти” (ідентифікаційний код 32987356, с.Нова Синявка Старосинявського району Хмельницької області, вул.І.Франка, 9) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Автотехцентр-3000 (м.Лубни Полтавської області, ідентифікаційний код 30568711, п/р 26004179500001 в ПРУ КБ „Приватбанк” м.Полтава, МФО 331401) 5857грн.16коп. (п’ять тисяч вісімсот п’ятдесят сім гривень 16коп.) боргу, 101грн.33коп. (сто одну гривню 33коп.) пені, 90грн.20коп. (дев’яносто гривень 2окоп.) витрат по оплаті державного мита та 208грн.69коп. (двісті вісім гривень 69коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В решті позовних вимог про стягнення 193грн.99коп. пені і 585грн.71коп. штрафу - відмовити.

                              Суддя                                                                      

Повний текст рішення складено і підписано 22.11.2010р.

Віддруковано 3 примірники :

1 –до справи;

2 –позивачу;

3 –відповідачу.