Ухвала суду № 124073865, 26.12.2024, Дружківський міський суд Донецької області

ЄУН 229/8089/24

Провадження № 1-кп/229/1885/2024

УХВАЛА

Іменем України

26 грудня 2024 року Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі судового засідання в м. Дружківка Донецької області кримінальне провадження №22024050000000711 від 07.03.2024, за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Красногвардійське, АР Крим, громадянки України, не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 436-2 КК України,

в с т а н о в и в:

у провадженні Дружківського міського суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 за ч. 2, 3 ст. 436-2 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченій терміну дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів без визначення застави, та обґрунтував його тим, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 , не зникли, а інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити виконання обвинуваченою своїх зобов`язань.

Обвинувачена ОСОБА_5 не заперечувала проти клопотання прокурора про продовження їй запобіжного заходу.

Захисник ОСОБА_4 підтримав позицію обвинуваченої.

Суд, вислухавши учасників судового засідання, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до такого висновку.

Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 28.11.2024 продовжено обвинуваченій ОСОБА_5 застосований відносно неї запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, до 26 січня 2025 року. Визначено розмір застави у сумі 242240 грн.

З обвинувального акту та клопотання прокурора вбачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у поширенні матеріалів, в яких міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, в тому числі і запереченні тимчасової окупації частини території України, вчиненому повторно, під час дії воєнного стану за ч. 2 та 3 ст. 436-2 КК України. Зазначено про наявність ризиків переховування від суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення у якому обвинувачується. Враховуючи лояльне налаштування обвинуваченої до окупаційних військ РФ, не продовження стосовно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може створити передумови для вчинення нею нового кримінального правопорушення, або продовження вчинення злочину, в якому підозрюється. Крім того, прокурор вважає, що інші менш суворі запобіжні заходи недостатні для запобігання наведених ризиків.

Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питаннясудом щодозапобіжного заходувідбувається впорядку,передбаченому главою18цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення (ч.1-3 ст. 331 КПК України).

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований в т.ч. до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).

Згідно практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченої, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 , ч. 3 ст. 436-2КК України, за одне з яких законом України про кримінальну відповідальність передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, та особу обвинуваченої. Строк покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її винуватою, є додатковим мотивуючим особу фактором переховуватись від суду.

У ОСОБА_5 відсутні міцні соціальні зв`язки, оскільки остання не одружена, не працює, до затримання фактично проживала у районі ведення активних бойових дій, що свідчить про відсутність факторів соціального стримування. Остання має можливість безперешкодного виїзду за межі території України.

Отже, ризик переховування обвинуваченої від суду не може бути усунутий у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання під вартою.

Крім цього обвинувачена ОСОБА_5 може, в тому числі дистанційно знищити інформацію розповсюджену нею в соціально орієнтованих інтернет-мережах або продовжити розповсюдження матеріалів, у яких міститься виправдовування збройної агресії російської федерації проти України.

Сукупність вказаних вище відомостей про обвинувачену є вагомою для підтвердження можливого ризику переховування обвинуваченої від суду, ризику знищити інформацію, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення окрім того, в якому обвинувачується чи продовжити кримінальне правопорушення в якому обвинувачується та не може бути усунута у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання під вартою.

З урахуванням викладеного, особи обвинуваченої, обставин вчинення і суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_5 , а також того, що судом ще не розпочато дослідження доказів, не допитано свідків обвинувачення, суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 КПК України ризикам переховування обвинуваченої від суду, ризику знищити інформацію, яка має істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення окрім того, в якому обвинувачується чи продовжити кримінальне правопорушення.

Вищевказані ризики є вагомими та не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання під вартою.

Разом ізтим,відповідно доч.3ст.183КПК Українисуд вважаєможливим визначитиобвинуваченій ОСОБА_5 , розмір застави, достатній для забезпечення виконання нею обов`язків, передбачених КПК України в якості альтернативного запобіжного заходу.

На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України обвинуваченій ОСОБА_5 слід визначити заставу у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою на термін 60 днів.

Керуючись ст.ст. 177, 182-183, 199, 331, 372 КПК України, суд,

у х в а л и в:

клопотання прокурора про продовження обвинуваченій строку дії запобіжного заходу - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів до 23 лютого 2025 року.

Визначити ОСОБА_5 заставу у розмірі 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що еквівалентно 181680 (сто вісімдесят одній тисячі шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена як самою обвинуваченою так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Держаної судової адміністрації України в Донецькій області (отримувач ТУ ДСА України в Донецькій області, ЄДРПОУ 26288796, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, р/р UA828201720355259003000011792).

У разі застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді застави, покласти на неї наступні обов`язки: прибувати до суду за першим викликом; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченій, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченої з-під варти та повідомити письмово прокурора, що звернувся з клопотанням, а також суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченої з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачена зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Уповноважена службова особа ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4» у разі внесення застави, при звільненні обвинуваченої, зобов`язана роз`яснити їй або заставодавцю обов`язки, покладенні на обвинувачену, та наслідки їх невиконання.

Роз`яснити обвинуваченій, що у разі невиконання нею покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави - два місяця з дня внесення застави.

Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, в іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1