Рішення № 124070850, 23.12.2024, Ржищевський міський суд Київської області

Головуючий суддя в суді І інстанції

Юрченко С.О.

Єдиний унікальний № 753/10707/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2024 року Ржищівський міський суд Київської області у складі:

головуючого - судді Юрченка С.О.,

за участі:

секретаря - Репях А.Г.,

представника позивача - (не з`явився),

відповідачки ОСОБА_1 (не з`явилась),

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СЕНС БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач подав до суду вказану позовну заяву, у якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 501428697 в розмірі 290515,74 грн. та понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 09 лютого 2022 року між Акціонерним товариством «Альфа Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено угоду про надання споживчого кредиту № 501428697. 12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача 30 листопада 2022 року внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Позичальник ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого заборгованість за вказаним кредитним договором становить 290515,74 грн. З метою досудового добровільного врегулювання спору на адресу позичальника надіслано досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань, дану вимогу відповідачем залишено без реагування. Відповідачка ОСОБА_1 свідомо не скористалася своїм правом на дотримання строку для погашення заборгованості за кредитним договором, тому позивач змушений звернутися до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 23 вересня 2024 року відкрито провадження та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подавши клопотання про розгляд справи без участі представника, проти заочного розгляду не заперечував, позовні вимоги підтримував (а.с.115-116).

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками відповідачка отримала 16 жовтня 2024 року (а.с.122). Про причини неявки відповідачка не повідомляла, заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, відзив на позов у встановлений судом строк, та клопотань про відкладення розгляду справи не надсилала. 29 листопада 2024 року надіслала заяву, у якій вказала, що відповідно до чинного законодавства, вона, як дружина військовослужбовця, звільнена від сплати штрафних санкцій та відсотків за кредитом.

Дослiдивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов пiдлягає задоволенню з таких пiдстав.

Судом встановлено, що 09 лютого 2022 року між Акціонерним товариством «Альфа Банк» та відповідачкою було укладено угоду про надання споживчого кредиту № 501428697.

Відповідно до умов Кредитного договору Банк зобов`язувався надати Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених Кредитним договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені Кредитним договором.

За умовами споживчого кредиту «Кредит готівкою» банк надав позичальнику грошові кошти у сумі 188000,00 грн., фіксована процентна ставка 35% річних, строком на 60 місяців. Дата повернення кредиту 09 лютого 2027 року.

За змістом підписаної сторонами оферти кредит надається: для власних потреб в розмірі - 188000,00 грн. шляхом переказу коштів на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Альфа Банк».

12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк».

Відповідно до виписки по особовим рахункам АТ «Сенс Банк» та розрахунку заборгованості за кредитним договором № 501428697, станом на 30 серпня 2023 року загальна заборгованість відповідачки становить 290515,74 грн, з яких: 188000,00 - заборгованість за кредитом, 102515,74 грн - заборгованість по відсотках.

Відповідачкою ОСОБА_1 розрахунки заборгованості не спростовано, не надано доказів необґрунтованості суми боргу, будь-яких доказів щодо погашення нею боргу за кредитним договором у повному обсязі суду не надано. Також, на спростування вказаних розрахунків відповідачкою ОСОБА_1 не надано контррозрахунок.

Окрім того, будь-яких інших доказів на спростування вимог позивача відповідачкою суду не надано.

Згідно із списком згрупованих відправлень ОСОБА_2 та опису вкладення у цінний лист, 04 березня 2024 року відповідачці на її поштову адресу, АТ «СЕНС БАНК» надіслало досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань.

Однак, всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідачка не виконала свого зобов`язання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли всіх істотних умов договору. За правилами ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною першою статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У силу ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст.ст. 1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.

Із змісту ст.ст. 1054, 1055 ЦК України слідує, що за кредитним договором, укладеним у письмовій формі, банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, відповідно до ст. ст. 549 - 552 ЦК України, що нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідачеві відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості.

Належними та допустимими доказами у справі доведено, що позичальник ОСОБА_1 не виконала взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, внаслідок чого виникла заборгованість, яка повинна бути стягнута у судовому порядку.

Своїм правом на подання відзиву на позов відповідачка не скористалась. В заяві від 29 листопада 2024 року відповідачка ОСОБА_1 зазначила, що звільнена від сплати відсотків за кредитом як дружина військовослужбовця, разом з тим, на підтвердження вказаного факту не надала будь-яких доказів, зокрема копію свідоцтва про шлюб, копію військового квитка, тощо.

Отже, позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СЕНС БАНК" до ОСОБА_1 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, а саме з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути витрати на відшкодування судового збору в розмірі 2531, 82 грн.

В порядку, передбаченому ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Керуючись ст. 203, 205, 207, 215, 526, 625, 626 - 628, 1048, 1051, 1054 ЦК України, та ст. 2, 4, 12, 76, 78 - 81, 82, 141, 247, 265, 273, 279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СЕНС БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "СЕНС БАНК" (код ЄДРПОУ 23494714, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100) заборгованість за кредитним договором № 501428697 у розмірі 290 515 (двісті дев`яносто тисяч п`ятсот п`ятнадцять) грн 74 коп. та витрати на відшкодування судового збору у розмірі 2531 (дві тисячі п`ятсот тридцять одна) грн 82 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О.Юрченко