Рішення № 12406631, 11.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 6/44411.11.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Колос-ВС”

До відповідача Аграрного фонду

Про стягнення 10012,20 грн.

                                                                                Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Федус С.Б. (за дов. № 47 від 15.10.2001 р.)

від відповідача не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Колос-ВС” до Аграрного фонду про стягнення 10012,20 грн. за біржовим контрактом Аграрної біржі №14 від 12.02.2010 р..

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе за договором № 14 від 12.02.2010 р. зобов’язання та не поставив 5 тон аміачної селітри, яка була оплачена позивачем.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.09.2010 р. порушено провадження у справі № 6/444, розгляд останньої призначено на 18.10.2010 р..

У судове засідання 18.10.2010 р. відповідач не з’явився, подавши до суду клопотання про відкладення розгляду справи на 11.11.2010 р..

Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи у зв’язку з неявкою відповідача у судове засідання.

Відповідач відзиву на позов не подав в судове засідання не з’явився повторно, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 ГПК України розглянути справу у відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

12.02.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Колос-ВС” (покупцем) і Аграрним фондом (продавцем) було укладено біржовий контракт Аграрної біржі № 14 АС (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору продавець продає, а покупець купляє аміачну селітру в кількості 420,0 тонн за ціною 1980,0 грн. за тонну.

Пунктом 8.2 договору визначено, що він діє до 30.06.2010 р..

23.02.2010 р. відповідно платіжного доручення № 67 покупцем перераховано на розрахунковий рахунок продавця 722700,0 грн. за 365,0 тонн аміачної селітри.

Продавцем зобов’язання з поставки виконано частково в кількості 360,0 тонн, що підтверджується актом передачі-приймання від 16.03.2010 р..

Таким чином, недопоставленою є продукція в кількості 5 тон на суму 9900,0 грн. (5 тон х 1980,0 грн.).

21.04.2010 р. покупець звернувся до продавця з вимогою № 26 повернути кошти в сумі 9900,0 грн. за 5 тон недопоставленої аміачної селітри

Відповідач вимогу позивача не виконав, грошові кошти у розмірі 9900,0 грн. не повернув.

Станом на день розгляду справи заборгованість в розмірі 9900,0 грн. відповідачем не сплачена.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Виходячи з п. 8.2 Договору на час розгляду справи він є припиненим, а тому не може бути виконаний шляхом здійснення відповідної поставки і у відповідача відсутнє право на кошти, перераховані йому позивачем за продукцію, що не була поставлена.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 9900,0 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачами не спростований.

Відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають задоволенню в сумі 9900,0 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі здійсненим розрахунком позивача, який приймається судом як вірний, три процента річних підлягають стягненню з відповідача в розмірі 112,20 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Аграрного фонду (01001, м. Київ, вул. Б. Грінченка, 1, код 33642855) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Колос-ВС” (48733, Тернопільська область, Борщівський район, с. Більче-Золоте, код 34035633) 9900,00 грн. боргу, 112,20 грн. трьох процентів річних, 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація “Колос-ВС” (48733, Тернопільська область, Борщівський район, с. Більче-Золоте, код 34035633) в дохід Державного бюджету України 1 грн. несплаченого державного мита.

Суддя                                                                                           С.А. Ковтун

Рішення підписано 23.11.2010 р..