Ухвала суду № 124059654, 24.12.2024, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 180/2562/24

1-кп/180/239/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2024 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Марганець клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20.11.2024 року до Марганецького міського суду Дніпропетровської області з Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 .

Ухвалою від 21.11.2024 року призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні.

До початку підготовчого судового засідання через канцелярію суду прокурором подано клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів. В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5-ти до 8-ми років; він є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та його підрозділ у зв`язку з виконанням бойових завдань постійно здійснює передислокацію по території України, тому перебуваючи на волі забезпечити виконання загальних засад КПК України в частині розумності строків судового розгляду не вдастся за можливе. Ообвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності за інкриміновані йому злочини; незаконно впливати на свідків, потерпілих; вчинити інші кримінальні правопорушення. Запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, неможливо. Також, додав, що ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем, самовільно залишив місце несення служби, що само по собі утворює склад іншого злочину за ч.4 ст.408 КК України. Крім того, бажання обвинуваченого уникнути відповідальності за тяжкі покарання, що йому загрожує, безумовно свідчить про можливість його втечі. А враховуючи активність проведення бойових дій на території України, наявний ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_4 від органів досудового розслідування або суду на території, яка не підконтрольна Українській владі. Крім того, ОСОБА_4 не обтяжений соціальними зв`язками, офіційно неодружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей та інвалідів, мешкає сам, у зв`язку з чим органи досудового розслідування не зможуть контролювати поведінку обвинуваченого, та що може призвести до втрати зв`язку з даною особою.

В судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання та просив його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти продовження тримання під вартою. Також, заперечував, що самовільно залишив місце несення служби.

Захисник ОСОБА_5 підтримав свого підзахисного і просив, у разі продовження тримання під вартою, зменшити розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді.

Заслухавши думки учасників процесу, суд приходить до такого.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Статтею 331 КПК України встановлено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудовогорозслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покаранняв сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 06.11.2024 року до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у зв`язку з наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Вирішуючи питання продовження обвинуваченому запобіжного заходу, суд приходить до висновку, що на даний час суду не надано доказів того, що ризики, на яких наголошував прокурор, та які були враховані слідчим суддею при застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутні або зменшилися.

Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, неодружений, не має міцних соціальних зв`язків, вини своєї в інкримінованих йому злочинах не визнає.

Суд вважає, що обвинувачений, опинившись на волі, може перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження шляхом незаконного впливу на свідків, а також на потерпілих, які є особами похилого віку.

Також, ОСОБА_4 неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, на даний час йому інкримінують три епізоди корисливого злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, вчинених під час умовно дострокового звільнення, що свідчить про наявність ризику вчинення нових кримінальних правопорушень, аналогічних тим, в яких він обвинувачується та за які він був вже засуджений.

Крім того, є достатньо підстав вважати, що, ОСОБА_4 з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує йому в разі визнання судом винуватими, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування).

Суд погоджується з прокурором, що наявність активних бойових дій на території України, відсутність міцних соціальних зв`язків у ОСОБА_4 , наявність даних про те, що обвинувачений самовільно залишив місце несення служби, - все це свідчить про існування ризиків перешкодження встановленню істини у справі та переховування обвинуваченого від правосуддя, а також про неможливість забезпечення виконання загальних засад КПК України в частині розумності строків судового розгляду.

Вказані обставини з огляду на інтереси суспільства, потребують продовження тримання під вартою обвинуваченого.

Щодо зменшення визначеного слідчим суддею розміру застави.

Відповідно до ст.182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Слідчий суддя в своїй ухвалі про застосування запобіжного заходу від 06.11.2024 року, посилаючись на ст.182 КПК України, визначив підозрюваному ОСОБА_4 заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 грн.

Суд вважає, що слідчий суддя реально оцінив наявність суттєвих ризиків перешкодження встановленню істини у справі та переховування обвинуваченого від правосуддя, та призначив розмір застави, який достатньою мірою зможе гарантувати виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків та не є завідомо непомірним для нього, з огляду на те, що ОСОБА_4 є військовослужбовцем і отримує грошове забезпечення.

Суд, зі своєї сторони, враховуючи особу обвинуваченого, наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, не вбачає підстав для зменшення розміру застави або визначення її в розмірі, що перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 182, 315, 331 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 (шістьдесят) діб до 21 лютого 2025 року включно.

В задоволенні клопотання захисника про зменшення розміру застави відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1