Рішення № 12405674, 22.11.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.11.10р.Справа № 17/320-10 За позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-Агро", с. Хуторо-Чаплине

Васильківського району Дніпропетровської області

відповідача-2: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю

"ЦЕНТРТОРГ- АГРО", с. Орлівщина Новомосковського району

Дніпропетровської області

про стягнення 776 373 грн. 42 коп.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Шипіленко Д.О., довір. № 667 від 06.08.10р.;

від відповідача-1: Свєргун Т.М., довір. б/н від 01.10.10р.;

від відповідача-2: Свєргун Т.М., довір. б/н від 06.09.10р.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство "БМ Банк" (надалі –позивач) звернулось з позовом, у якому, з урахуванням остаточних уточнень позовних вимог внесених заявою від 16.11.10р., просить господарський суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-Агро" (відповідача-1) та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (відповідача-2) суму 374280,85 грн. боргу по кредиту, 417,78 грн. пені за несвоєчасне погашення боргу по комісії, а всього 374698,53 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобов’язань по кредитному договору № 11372924000 від 17.07.08р. та договору поруки № 217817 від 17.07.08р.

Представник позивача наполягав на задоволенні уточнених позовних вимог.

Представник відповідача -1, -2 надав відзиви на позов, згідно з якими відповідачі позовні вимоги визнають частково, оскільки дійсно мало місце прострочення зі сплати тіла кредиту та відсотків за його використання, а щомісячні сплати проводились насамперед поручителем. Також зазначає, про домовленість між сторонами та урегулювання спору шляхом підписання мирової угоди та скасування всіх нарахованих штрафних санкцій. Однак, доказів укладання мирової угоди суду так і не надано.

Ухвалою господарського суду від 02.11.10р. строк розгляду спору за клопотанням сторони продовжено до 18.11.10р.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та відповідача -1, -2, дослідивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

17.07.2008 року між позивачем (банком) та відповідачем-1 (позичальником) було укладено кредитний договір № 11372924000 (далі - Договір), зі змінами внесеними до нього додатковими угодами: № 1 від 31.07.09р. та № 2 від 03.08.09р., у відповідності з умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти у формі поновлюваної кредитної лінії в національній валюті України в сумі ліміту кредитної лінії в розмірі 1000000,00 грн. (кредит), які останній отримав від позивача в повному обсязі та зобов’язався повернути кредит в передбачені кредитною угодою строки, зі сплатою 20,9 % річних.

Згідно умов п.п. 1.1, 1.2.2, 4.1, 4.2 Договору, відповідач-1 зобов’язався належним чином прийняти, використовувати і повернути банку отримані кошти, а також здійснювати плату за кредит у терміни встановлені цією угодою.

Також, позичальник зобов’язався сплачувати банку проценти за кредит у строк з 01 по 10 число кожного місяця, наступного за звітним; комісію за видачу кредитної лінії у розмірі 2,0% від суми ліміту кредитування; комісію за керування кредитною лінією у розмірі 1,0% від суми ліміту кредитування; комісію за керування кредитною лінією ( за невикористаний ліміт) у розмірі 1,5% річних (п.п. 1.3.5-1.3.8 Договору).

Статтею 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання процентів від суми позики. Розмір та порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Частина 7 ст. 193 ГК України визначає, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до положень ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Приписи ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або до інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умови ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Однак, проведений господарським судом детальний аналіз документів долучених до матеріалів справи відображає, що відповідач взяті на себе зобов’язання в частині повноти та своєчасності повернення кредиту та сплати процентів і комісій, згідно вимог Договору, належним чином не виконав.

Згідно зі ст. 610 та ч. 1 ст. 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання в строк, встановлений договором.

За порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню суми кредиту та своєчасній сплаті процентів та комісій, згідно умов п. 7.1 Договору, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за несвоєчасне погашення заборгованості по комісії, яка згідно обґрунтованого розрахунку банку становить розмір –417,78 грн.

Частина 2 статті 1050 ЦК України передбачає наслідки порушення договору позичальником, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплаті процентів, належних йому відповідно до положень ст. 1048 цього ж Кодексу.

Встановлено, що банком направлялась відповідачу-1 заява про погашення простроченої заборгованості за кредитом, а у зв’язку з бездіяльністю позичальника щодо погашення заборгованості за кредитом. в силу п. 11.1 Договору, термін погашення кредиту визнано таким, що настав.

Разом з тим, в якості забезпечення вимог позивача до відповідача-1, що випливають з Договору, між банком (кредитором) та відповідачем-2 (поручителем) було укладено договір поруки № 217817, згідно умов якого поручитель відповідає перед кредитором за невиконання позичальником усіх зобов’язань перед кредитором, що виникли з Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

Згідно зі ст. 554 цього ж кодексу, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Також, матеріалами справи підтверджено надсилання відповідачу-2 заяви про наявність у відповідача-1 простроченої заборгованості та висувалась вимога про погашення цієї заборгованості.

Станом на 15.11.10р. відповідачем -1, -2 не надані суду докази добровільної сплати банку спірної суми заборгованості в розмірі 374698,53 грн. та укладення між сторонами у справі мирової угоди, а обставини на які позивач посилався в обґрунтування уточнених позовних вимог відповідачами не спростовані.

Таким чином, заборгованість позичальника за Договором не сплачена, отже відповідачем-2 не виконано своїх обов'язків передбачених названим вище договором поруки.

Позивачем на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, які суд визнав обґрунтованими і на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Щодо решти позовних вимог, які первісно заявлені позивачем до суду, встановлено та підтверджено доданими до справи документами, що позичальником в ході розгляду спору проведені часткові оплати заборгованості по Договору, тому ці грошові зобов’язання, в силу положень ст. 202 Господарського кодексу України, на час розгляду справи судом є припиненими, отже між сторонами відсутній предмет спору щодо стягнення цих грошових коштів і провадження у справі в цій частині підлягає припиненню, згідно приписів ст. 80 ч. 1 п. 1-1 Господарського процесуального кодексу України.

Наведене є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Разом з тим, заява ж позивача про забезпечення позову від 28.09.10р. задоволенню не підлягає, оскільки після проведеного судом аналізу матеріалів справи встановлено, що обставини наведені в даній заяві не є беззаперечними та необґрунтовані належними доказами.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Солідарно стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРТОРГ- АГРО" (51215, с. Орлівщина Новомосковського району Дніпропетровської області, вул. Підпилянська, 1; ЄДРПОУ 32575961) та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-Агро" (52651, с. Хуторо-Чаплине Васильківського району Дніпропетровської області; ЄДРПОУ 33002235) на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (61005, м. Харків, пров. Московський, 60; ЄДРПОУ 09807750) суму 374280,85 грн. (триста сімдесят чотири тисячі двісті вісімдесят грн. 85 коп.) заборгованість по кредиту, 417,78 грн. (чотириста сімнадцять грн. 78 коп.) пені за несвоєчасне погашення боргу по комісії, 7763,73 грн. (сім тисяч сімсот шістдесят три грн. 73 коп.) держмита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог провадження у справі –припинити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано –22.11.10р.