Рішення № 124047458, 22.10.2024, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/1225/22

пр. № 2/759/213/24

22 жовтня 2024 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Єросової І.Ю.,

при секретарі судових засідань Шило М.І.,

за участі представника позивачів Гудзери Т.С. ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 (адреса: АДРЕСА_1 ), Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (04112,місто Київ, вул.Теліги Олени, будинок 6 літ.В, код ЄДРПОУ 20033533) про стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебувало кримінальне провадження № 12015100080007014 від 17.05.2015 року щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 2 ст. 286 КК України. У ході розгляду даного кримінального провадження, 05.06.2018 року потерпілим ОСОБА_7 заявлено цивільний позов до обвинувачуваного ОСОБА_6 . В обгрунтування позову позивач вказує на протиправність дій ОСОБА_6 , які полягали у порушенні правил безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, внаслідок чого потерпілому завдана фізична, майнова та моральна шкода. Фізична шкода полягає у завданні ОСОБА_7 тілесних ушкоджень, які призвели до тривалого болісного лікування, стійкого розладу здоров`я та незворотної втрати працездатності, присвоєння потерпілому ІІІ групи інвалідності. Матеріальну шкоду аргументовано понесенням ОСОБА_7 витрат у розмірі 115099,12 грн. у зв`язку із пошкодженням його автомобіля "Volvo 850", а також витрат на лікування у розмірі 50284,00 грн. на придбання ліків та 65652,17 грн. на операцію, які ОСОБА_7 поніс та очікує понести. Моральна шкода полягає у завданні ОСОБА_7 фізичного болю та страждань, внаслідок отриманих тяжких тілесних ушкоджень, тривалим та важким лікуванням, трималою та стійкою втратою непрацездатності, довічною інвалідністю ІІІ групи, душевними стражданнями. Враховуючи вказані обставини, позивач вважає, що розмір моральної шкоди, завданої в результаті протиправних дій ОСОБА_6 становить 100000,00 грн.

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 07.10.2020 року ОСОБА_6 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки та на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання із іспитовим строком в 1 рік. Крім цього, частково задоволено цивільний позов ОСОБА_7 та стягнуто із ОСОБА_6 231 035 грн. 17 коп. матеріальної шкоди, 30 000 грн. витрат на правничу допомогу та 30 000 грн. моральної шкоди.

У подальшому ухвалою Київського апеляційного суду від 16.11.2021 року зазначений вирок у частині вирішення цивільного позову про відшкодування завданої матеріальної шкоди скасовано та направлено на новий розгляд у порядку цивільного судочинства.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 21.01.2022 року відкрито провадження по справі у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 14.06.2022 року провадження по справі зупинено у зв`язку зі смертю позивача.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 23.05.2023 р. поновлено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином. Закрито провадження в частині вимог про стягнення моральної шкоди. Залучено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до участі у справі № 759/1225/22 як правонаступників померлого ОСОБА_7 .

06.06.2023 р. протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Єросовій І.Ю.

09.06.2023 р. ухвалою судді Святошинського районного суду м.Києва Єросової І.Ю. прийнято до свого провадження позовну заяву ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином. Вирішено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

13.11.2023 р. представником позивачів адвокатом Гудзерою Т.С. подано заяву про збільшення розміру позовних вимог. В обгрунтування заяви вказує, що ОСОБА_7 завдано матеріальну шкоду, яка складається з збитків завданних пошкодженням автомобіля у розмірі 115099,12 грн., витратами понесеними на лікування 50284,05 грн., збитків, які ОСОБА_7 мав сплатити за операцію у розмірі 65652,00 грн. На підставі ст. 625 ЦК України просить нарахувати за завдану шкоду за період з 17.07.2015 р. по 09.11.2023 р. 3% річних та інфляційне збільшення. Таким чином, загальний розмір заборгованості складає 580017,71 грн.

12.02.2024 р. від представника відповідача адвоката Крикунова О.В. надійшли заперечення на заяву про збільшення позовних вимог. Вказує, що транспортний засіб позивача вважається фізично знищеним, але позивач надав експертну оцінку визначення вартості матеріального збитку завданого колісному трансопртному засобу, в якому відсутня оцінка вартості автомобіля після ДТП, а тому вона є належним доказом. Окрім того, ОСОБА_7 рівною мірою винен у ДТП, оскільки не мав права на керування трансопртним засобом та під час ДТП порушив п.12.3. ПДР, що підтверджується висновком експерта у кримінальному провадженні за результатами проведення комплексної судової автотехнічної експертизи №8220/16-52 від 27.10.2016 р.

01.07.2024 р. представник позивачів подав заяву про зміну підстави позову, залучення співвідповідача та зменшення розміру позовних вимог. В обгрунтування вказує, що позивачі прийняли рішення залучити до участі у справі страхову компанію у якості співвідповідача, одночасно змінивши підставу позову в частині обґрунтування позовних вимог до страхової компанії та зменшити розмір позовних вимог в частині стягнення збитків, завданих пошкодженням авто та збитків, у вигляді витрат, які ОСОБА_7 мав понести у зв`язку із операцією обличчя. Страхова компанія не вчиняє дій, спрямованих на виплату страхового відшкодування. Тому, з ПрАТ «СК Уніка» на користь позивачів як спадкоємців ОСОБА_7 просить стягнути 93 119,00 грн., як відшкодування збитків, завданих останньому знищенням його транспортного засобу, по 30 039, 66 грн. кожному. Розмір зобов`язання відповідача ОСОБА_6 , пов`язаний зі шкодою завданою здоров`ю ОСОБА_7 , з врахуванням інфляційних втрат та 3 процентів річних, становить 126 238,96 грн., де 50 284,05 (сума боргу) + 63 407,32 (інфляційне збільшення) + 12 547,59 (3% відсотки річних) (розрахунок 3 процентів річних та інфляційних втрат, доданий до заяви про збільшення розміру позовних вимог). Отже, з ОСОБА_6 на користь позивачів як спадкоємців ОСОБА_7 просить стягнути 126 238,96 грн., по 42 079,65 грн. кожному позивачу (126 238,96 грн./3 = 42 079,65 грн.).

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 16.07.2024 р. залучено до участі у справі за позовом за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином,, як співвідповідача - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» (04112, місто Київ, вул.Теліги Олени, будинок 6 літ.В, код ЄДРПОУ 20033533).

23.09.2024 р. Ровінською Т.С., яка представляє інтереси ПрАТ "СК "Уніка" подано відзив. Зазначає, що у частині позовної вимоги позивачів про відшкодування матеріальної шкоди, пов`язаної з лікуванням та витрат у зв`язку із пошкодженням автомобіля у розмірі 231 035, 17 грн. позивач не надав підтверджені документально витрати на лікування, а саме чеки, квитанцію про сплату витрат на лікування, а тому у їх задоволенні слід відмовити. Що стосується відшкодування шкоди за пошкодження автомобіля, розмір страхового відшкодування має становити різницю між вартістю транспортного засобу до ДТП та вартістю придатних залишків транспортного засобу після ДТП, та відповідно до наявних матеріалів розмір страхового відшкодування визначити не можливо. Також звертає увагу, що згідно полісу ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000 грн. Щодо відшкодування моральної шкоди вказує, що розмір моральної шкоди при страховій виплаті страховика за шкоду, заподіяну здоров`ю згідно Закону прямо залежить від суми виплати за таку шкоду, і не може перевищувати 5 відсотків від суми такої виплати. ПрАТ «СК «УНІКА» здійснює свою діяльність відповідно до спеціального Закону. Таким чином, страховик прав позивача не порушував.

У судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_6 заперечує проти задоволення позовних вимог.

У судове засідання представник відповідача ПрАТ "СК "Уніка" не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, доходить висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що вироком Святошинського районного суду м. Києва від 07.10.2020 року ОСОБА_6 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки та на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання із іспитовим строком в 1 рік. Крім цього, частково задоволено цивільний позов ОСОБА_7 та стягнуто із ОСОБА_6 231 035 грн. 17 коп. матеріальної шкоди, 30 000 грн. витрат на правничу допомогу та 30 000 грн. моральної шкоди (кримінальна справа №759/4457/18).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 16.11.2021 року зазначений вирок у частині вирішення цивільного позову про відшкодування завданої матеріальної шкоди скасовано та направлено на новий розгляд у порядку цивільного судочинства. В решті вирок суду залишено без змін.

16.07.2015 р. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Volvo» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_7 , та за участю транспортного засобу «Volkswagen caddy» 2005, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 .

Згідно із копії повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду №АА/0000001 від 05.08.2015р. ОСОБА_7 повідомив страхову компанію про ДТП.

Страховиком не було визнано дану подію страховим випадком, оскільки у ПрАТ «СК «УНІКА» відсутні документи, що підтверджують, у встановленому законом порядку, вину водія забезпеченого автомобіля «Volkswagen caddy» 2005, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_6 у вчиненні ДТП.

Відповідно до наявного в матеріалах справи копії звіту №47092 про визначення вартості матеріального збитку від 15.08.2015р., ктз Volvo 850, реєстраційний номер НОМЕР_1 , матеріальний збиток, завданий власникові Volvo 850, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при ДТП складає 115009,12 грн.

Згідно із звітом №00172802 про оцінку транспортного засобу легкового автомобіля Volvo 850, реєстраційний номер НОМЕР_1 , виконаним ТОВ «Сател Груп» на замовлення Страхової компанії «Уніка» 14.10.2015 р. ринкова вартість пошкодженого автомобіля Volvo 850 реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 21 890,00 грн.

04.07.2015 року між ПрАТ «СК «УНІКА» та ОСОБА_6 було укладено Договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/ 4607619. Предметом страхування за полісом є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу «VOLKSWAGEN CADDY» , д.н.з. НОМЕР_2 . Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю та здоров`ю 100 000грн. та за шкоду, заподіяну майну 50 000 грн.

Згідно свідоцтва про смерть, виданого 20.05.2022 р. Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (актовий запис №10788).

У зв`язку з тим, що позивач ОСОБА_7 помер, припинилась і його цивільна процесуальна правоздатність (здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки).

Згідно з ст. 55 ЦПК України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

За змістом наведеної норми процесуального права процесуальне правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе шляхом залучення правонаступника, а не зміни відповідача, та лише у разі, коли фізична особа померла після відкриття провадження у справі.

З наведеного вбачається, що процесуальне правонаступництво - це заміна сторони іншою особою (правонаступником) у зв`язку із вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Зважаючи на це, а також те, що смерть позивача ОСОБА_8 мала місце після пред`явлення даного позову до суду, його правонастпуники - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 набули цивільної процесуальної правоздатності у даному цивільному процесі, тобто є сторонами у справі.

Щодо вимоги до ПрАТ "Страхова компанія "Уніка" про стягнення відшкодування за пошкодження транспортного засобу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У силу положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

Отже наявність вини у діях ОСОБА_6 у настанні дорожньо-транспортної пригоди у даному випадку встановлена вироком Святошинського районного суду м. Києва від 07.10.2020 року і не підлягає доказуванню.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Volkswagen caddy» 2005, д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована у Приватному акціонерному товаристві « СК Уніка». Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну життю та здоров`ю 100 000грн. та за шкоду, заподіяну майну 50 000 грн.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 28 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, серед іншого, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.

Отже, ПрАТ «СК Уніка», уклавши з ОСОБА_6 договір страхування його цивільно-правової відповідальності, взяло на себе обов`язок у межах страхової суми відповідати за шкоду, завдану страхувальником іншій особі внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу - автомобіля «Volkswagen caddy» 2005, д.н.з. НОМЕР_2 .

Суд, розглядаючи спір у межах заявлених позовних вимог, приймає до уваги, що позивачами не заявлялись вимоги про стягнення з ОСОБА_6 завданої шкоди на підставі статті 1194 ЦК України.

Таким чином, суд вбачає наявність підстав для стягнення з страховика ПрАТ «СК Уніка» на користь позивачів розміру страхового відшкодування за шкоду, заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого в межах ліміту відповідальності страховика згідно полісу за шкоду, заподіяну майну, що становить 50 000 грн.

Щодо позовних вимог до ОСОБА_6 матеріальної шкоди у розмірі 126238,96 грн.

Позивачі вказують, що матеріальна шкода, завдана ОСОБА_7 ушкодженням здоров`я, складається із збитків, понесених останнім у зв`язку із лікуванням тілесних ушкоджень, отриманих внаслідок ДТП, інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я фізичній особі, зобов`язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Відповідно до ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Із наведеного слідує, що з процесуальної точки зору, відповідно до частини першої статті 55 ЦПК України процесуальне правонаступництво - це заміна під час провадження у цивільній справі сторін або третіх осіб іншими особами, до яких переходять права та обов`язки у спірних правовідносинах.

Суд будь-якої інстанції зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб`єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з`ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами.

Проте, процесуальне правонаступництво можливе лише тоді, коли у майнових відносинах відбулось правонаступництво. Отже, при вирішенні питання про залучення правонаступників учасників справи, суду необхідно встановити наявність чи відсутність правонаступництва на підставі норм матеріального права у спірних правовідносинах (Постанова Верховного Суду від 24.02.2021 року № 758/10554/16-ц).

Смерть фізичної особи як підстава для процесуального правонаступництва має універсальний характер. У тих випадках, коли матеріальні правовідносини тісно пов`язані з особою суб`єкта, правонаступництва матеріального, а відтак, і процесуального не може бути. Зокрема, згідно ст. 1219 ЦК не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема:

1) особисті немайнові права;

2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;

3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;

5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, які випливають із зобов`язання, що пов`язане з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Тобто вимоги, які випливають з даної категорії правовідносин, процесуального правонаступництва не допускають. При цьому, виходячи зі змісту вищенаведеної норми, такий перелік не є виключним.

Вимога позивача щодо стягнення з ОСОБА_9 витрат понесених потерпілим на лікування нерозривно пов`язані з особою потерпілого ОСОБА_7 , а від так такі позовні вимоги не допускають правонаступництва та підлягають закриттю у цій частині відповідно до пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України.

Окрім того, відповідно до вищезазначеного полісу ОСЦПВ за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю потерпілої особи, в межах ліміту, який складає 10000,00 грн., несе саме страхова компанія (страховик ). Позивачами вимога про відшкодування шкоди заявляється лише ОСОБА_6 , який був страхувальником.

Щодо стягнення грошових коштів за прострочення виконання грошового зобов`язання.

За змістом ст. ст. 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати.

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на не договірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Отже, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Зазначена правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року (справа N 686/21962/15-ц).

У контексті наведеного безпідставними є доводи позивача про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, оскільки між сторонами виникли правовідносини із завдання шкоди, що не є грошовим зобов`язання.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, враховуючи норми чинного законодавства, сформовану практику Верховного суду, дослідженні судом докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 23, 979, 1219 ЦК України, ст.ст. 6, 28, 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст. 6-13,18,19,71-79,89,141,255,259,263,264,265,273,274,279,354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_6 (адреса: АДРЕСА_1 ), Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (04112,місто Київ, вул.Теліги Олени, будинок 6 літ.В, код ЄДРПОУ 20033533) про стягнення матеріальної шкоди, завданої злочином, задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (04112,місто Київ, вул.Теліги Олени, будинок 6 літ.В, код ЄДРПОУ 20033533) на користь ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНКОПП НОМЕР_3 ) завдану матеріальну шкоду у розмірі 16666,70 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (04112,місто Київ, вул.Теліги Олени, будинок 6 літ.В, код ЄДРПОУ 20033533) на користь ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНКОПП НОМЕР_4 ) завдану матеріальну шкоду у розмірі 16666,70 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (04112,місто Київ, вул.Теліги Олени, будинок 6 літ.В, код ЄДРПОУ 20033533) на користь ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_3 , РНКОПП НОМЕР_5 ) завдану матеріальну шкоду у розмірі 16666,70 грн.

У завдоволенні решти вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя І.Ю. Єросова