Постанова № 12404740, 06.07.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-962/10/1770

06 липня 2010 року 13год. 15хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Кривчук К.І., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

представник позивача: Климець Н.Г.,

представник відповідача: Коритнюк В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державного підприємства "Рівненський автомобільний ремонтний завод" <Список >

доДержавної податкової інспекції у м.Рівне третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Державне підприємство «Рівненський автомобільний ремонтний завод» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне про скасування податкового повідомлення-рішення від 22.02.2010р. №0000402342/0 про застосування штрафних санкцій у сумі 58150,68грн. Позов обґрунтований тим, що позивач не порушував вимог пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Представник позивача в судовому засіданні надала пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в позовній заяві. Пояснила, що всі суми кредиторської заборгованості Державного підприємства «Рівненський автомобільний ремонтний завод» є витратами підприємства на здійснення своєї виробничої діяльності, забезпечення функціонування виробництва. Вказані суми не повинні бути включеними до складу валових доходів позивача, не підлягають повторному оподаткуванню, оскільки на позивача Господарським судом Рівненської області вже було покладено всі судові витрати - сплату державного мита та сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справ. Просила позов задоволити повністю.

Державна податкова інспекція у м.Рівне позов не визнала з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення, які повністю співпадають з позицією, що викладена в письмових запереченнях. Пояснив суду, що позивачем не включено до складу валових доходів суму 717914,00грн. сумнівної (безнадійної) заборгованості. Відповідно до пп.12.1.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку - покупець зобовязаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса. Однак позивачем не включено до складу валових доходів підприємства заборгованість перед КТП «Комуненергія», концерном «Техвоєнсервіс», рішення про стягнення якої з позивача прийнято Господарським судом Рівненської області. Просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з огляду на наступне.

Працівниками Державної податкової інспекції у м.Рівне проведено перевірку позивача, результати якої оформлено актом від 09.02.2010р. №129/23-100/08276316. В результаті проведеної перевірки встановлено, що позивачем порушено пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: не включено до складу валових доходів суму 796971,90грн. (у т.ч. за І квартал 2009 року - 57428,34грн., за ІІквартал 2009 року - 717914,00грн., за ІІІ квартал 2009 року - 21629,56грн.) сумнівної (безнадійної) заборгованості.

У звязку з виявленими порушеннями Державною податковою інспекцією у м.Рівне було прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.02.2010р. №0000402342/0, яким Державному підприємству «Рівненський автомобільний ремонтний завод» визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на прибуток підприємств за штрафними санкціями в сумі 58150,68грн. (а.с.6).

Відповідно до пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. N334/94-ВР (далі Закон N334/94-ВР) платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Якщо у наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно або за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує валові витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду Рівненської області від 25.08.2009р. №20/125 стягнуто з Державного підприємства «Рівненський автомобільний ремонтний завод» на користь Комунального теплопостачального підприємства «Комуненергія» Рівненської міської ради 21629,56грн. заборгованості (а.с.11); рішенням Господарського суду Рівненської області від 22.04.2009р. №14/12 стягнуто з Державного підприємства «Рівненський автомобільний ремонтний завод» на користь Концерну «Техвоєнсервіс» основний борг в сумі 717914,12грн., пеню в сумі 63051,53грн., штраф в сумі 28043,40грн., 3% річних в сумі 8165,69грн., інфляційні втрати в сумі 54491,96грн. (а.а.с.12-14). Рішенням Господарського суду Рівненської області від 10.02.2009р. №12/3 стягнуто з Державного підприємства «Рівненський автомобільний ремонтний завод» на користь Комунального теплопостачального підприємства «Комуненергія» Рівненської міської ради основний борг в сумі 101878,01грн., інфляційні втрати в сумі 22844,76грн., 3 % річних у сумі 3056,00грн. (а.с.15).

На вказані суми заборгованості, згідно з пп.12.1.5 п.12.1 ст.12 Закону N334/94-ВР позивач повинен був збільшити валові доходи на 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) шляхом відображення таких сум в рядку 02.3 Декларації з податку на прибуток підприємства «Врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості».

Позивачем не заперечуються обставини щодо невключення сум заборгованості за рішеннями Господарського суду Рівненської області до валових доходів.

Відповідно до пп.«б» пп.4.2.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-III (далі - Закон №2181-III) контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Підпункт 17.1.3 пункту 17.1 ст.17 вказаного Закону №2181-III передбачає, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Судом відхиляються посилання позивача на сплату ним судових витрат як на обставину, що підтверджує сплату податку з прибутку підприємств, оскільки відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Податок з прибутку підприємств, за наявності підстав для його сплати, повинен сплачуватися не залежно від сплати особою судових витрат.

В силу ч.1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.ст.11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі ст.86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

У той же час згідно з ч.2 ст.71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судовому засіданні представником відповідача надано достатні аргументи та докази, які свідчать, що податковим органом правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.02.2010р. №0000402342/0, яким позивачу визначено податкові зобовязання з податку на прибуток за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 58150,68грн. У той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування своїх позовних вимог, у звязку з чим суд і прийшов до висновку про необхідність відмови у позові.

У суду відсутні підстави для застосування ст.94 КАС України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Рівненський автомобільний ремонтний завод" до Державної податкової інспекції у м.Рівне про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Дудар О.М.