Постанова № 12404387, 02.11.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.32

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 листопада 2010 року Справа № 2а-6036/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача провідний фахівець сектору правової роботи ГУ МНС

України в Луганській області

Андреєв С.О. (довіреність від 14.07.2010 № 01-570)

від відповідача -головний спеціаліст юрисконсульт відділу правової

роботи Полякова І.О. (довіреність від 08.10.2010 № 9486)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

Ровеньківського міського відділу

Головного управління МНС України в Луганській області

до Контрольно-ревізійного управління в Луганській області

про визнання протиправним та скасування окремих положень пунктів 1 та 3 вимоги від 15 квітня 2010 року № 200-14/282, визнання відсутності компетенції (повноважень) на перевірку питань, повязаних із справлянням податків і зборів, інших обовязкових платежів,

ВСТАНОВИВ:

09 серпня 2010 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Ровеньківського міського відділу Головного управління МНС України в Луганській області до Контрольно-ревізійного управління в Луганській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати пункти 1 та 3 вимоги від 15 квітня 2010 року № 200-14/282 в частині забезпечення отримання доходів спеціального фонду відділу від надання платних послуг шляхом зарахування їх на спеціальний реєстраційний рахунок на загальну суму 40526,81 грн. та в частині поновлення в обліку дебіторської заборгованості перед складом другої групи накопичення № 9 з метою відшкодування витрат, проведених з порушенням законодавства по оплаті праці у сумі 14534,34 грн., внескам до фондів соціального страхування у сумі 5261,43 грн. та комунальних послуг у сумі 880,10 грн. та перерахування отриманих коштів до загального бюджету (код доходу 24060300 «інші надходження») у сумі 20675,87 грн.;

- визнати відсутність компетенції (повноважень) у відповідача здійснювати при проведенні ревізій (перевірок) фінансово-господарських діяльності перевірку питань, повязаних із справлянням податків і зборів, інших обовязкових платежів;

- постановити в порядку статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України окрему ухвалу про повідомлення Контрольно-ревізійного управління в Луганській області про грубі порушення закону з боку контрольно-ревізійного відділу у м. Ровеньки з перевищенням компетенції, встановленої діючим законодавством, а також про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності відповідних посадових осіб контрольно-ревізійного відділу у м. Ровеньки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

В період з 09.02.2010 по 26.03.2010 контрольно-ревізійним відділом у м. Ровеньки Контрольно-ревізійного управління в Луганській області було проведено перевірку використання бюджетних коштів, виділених для забезпечення діяльності сил цивільного захисту в Ровеньківському міському управлінні Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Луганській області за 2008-2009 роки та завершений звітний період 2010 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 26.03.2010 № 200-21/003, на підставі якого винесено вимогу від 15 квітня 2010 року № 200-14/282 щодо усунення позивачем виявлених ревізією порушень законодавства. Так, позивач не згодний із абзацом 3 вимоги в якому вказано забезпечити отримання доходів спеціального фонду відділу від надання платних послуг шляхом зарахування їх на спеціальний реєстраційний рахунок на загальну суму 40526,81 грн. Ці вимоги відповідач обґрунтовує тим, що в порушення вимог пунктів 1, 29 Постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1999 року № 2328 «Про порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення обєкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу», пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2006 року № 774 «Про затвердження тарифів на проведення органом державного пожежного нагляду оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, обєкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи» та при застосуванні тарифів на виконання платних послуг, які можуть надаватися підрозділами Державної пожежної охорони МНС України, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 25 липня 2006 року № 476/724/251 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 7 серпня 2006 року за № 946/12820 (зі змінами), розмір плати за надані відділом послуги зменшувався на суму податку на додану вартість, що призвело до недоотримання доходів спеціального фонду відділу на загальну суму 40526,81 грн.

Позивач вважає вказаний пункт оскаржуваної вимоги відповідача таким, що не відповідає чинному законодавству, оскільки позивач не мав правових підстав здійснювати платні послуги за тарифами з врахуванням податку на додану вартість, оскільки відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Оскільки позивач не є платником податку на додану вартість, тому Ровеньківський міський відділ Головного управління МНС України в Луганській області вважає, що у відповідача не було законних підстав виносити вимогу в цій частині і позивач правомірно не включав податок на додану вартість до тарифів на надання платних послуг. Одночасно з цим позивач зазначає, що здійснення контролю за справлянням податків і зборів, інших обовязкових платежів виходить за межі компетенції державної контрольно-ревізійної служби, оскільки здійснення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обовязкових платежів) юридичними особами відповідно до статті 11 Закону України Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні» віднесено до компетенції органів державної податкової служби.

В абзаці 6 вимоги зазначено, що позивачем проведені видатки на утримання складу другої групи накопичення № 9, який на балансі Ровеньківського міського відділу Головного управління МНС України в Луганській області не рахується, але функцію з фінансування видатків на утримання відповідного складського приміщення (зокрема, оплату праці працівників, які забезпечують його схоронність) було в установленому порядку покладено на позивача за наказом начальника Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Луганській області від 20.01.2006 № 24 з метою забезпечення належного зберігання матеріально-технічних засобів і таке фінансування здійснювалося відповідно до кошторисів, затверджених Головним управлінням за рахунок загального фонду державного бюджету. Також на виконання наказу МНС України від 11.12.2007 № 856, наказу начальника Головного управління від 28.12.2007 № 468 та з метою дотримання законодавства про працю і законних прав та інтересів працівників складу майна ІІ групи накопичення м. Ровеньки МНС України, Головне управління і позивач належним чином виконали свій обовязок і в період з 01.01.2008 по 28.02.2008 профінансували видатки на оплату праці цих працівників і виплати їх вихідної допомоги.

З огляду на викладене, позивач просить визнати протиправними та скасувати окремі положення пунктів 1 та 3 вимоги від 15 квітня 2010 року № 200-14/282, визнати відсутності компетенції (повноважень) на перевірку питань, повязаних із справлянням податків і зборів, інших обовязкових платежів.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові, просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, про що надав суду заперечення на адміністративний позов від 03 вересня 2010 року б/н, в яких посилається на таке (арк. справи 96-99).

Ровеньківським міським відділом Головного управління МНС України в Луганській області, на думку відповідача, порушено проведення фінансування складів ІІ групи накопичення № 9, оскільки позивач проводив нарахування заробітної плати та страхових внесків до фондів та сплату комунальних платежів згідно наказу Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Луганській області «Про порядок фінансування складів другої групи накопичення та ремонтно-градуювального пункту» від 20.01.2006 № 24, тому відсутність належним чином оформлених договірних відносин між Ровеньківським МВ ГУ МНС України в Луганській області та складом другої групи накопичення № 9 здійснено як покриття витрат, понесених сторонньою організацією. Таким чином, позивачем порушено вимоги п. 1, 46 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ яким передбачено, що «кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження для спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей і видатки проведені на утримання сторонньої установи, що призвело до незаконних видатків Відділу на загальну суму 20675,87 грн. З метою зясування законних підстав щодо зменшення тарифів за надані послуги був направлений лист запит до державної податкової інспекції у м. Ровеньки, в якому зазначено, що Ровеньківський міський відділ Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Луганській області як платник податку на додану вартість в ДПІ м. Ровеньки Луганської області не зареєстрований, тому підстав для надання податкової звітності з податку на додану вартість та перерахування податку до бюджету Відділ не має. Також у листі державної податкової адміністрації в Луганській області значено, що відповідно до підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану» обовязковій реєстрації в якості платника податку підлягає особа, в якої загальна сума операції з поставки товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 тис. грн. (без урахування податку на додану вартість).

Відповідно до статті 8 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» до основних функцій входить проведення у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження державних фінансових ресурсів. Так, в ході проведення ревізії відповідачем не здійснювався контроль за справлянням податків і зборів, а в межах діючого законодавства проводилась перевірка дотримання законодавства щодо застосування тарифів при наданні платних послуг органами державного пожежного нагляду. Розмір таких тарифів затверджено постановами Кабінету Міністрів України та зареєстровано в Міністерстві юстиції України, тому законних підстав для самостійного зменшення тарифів позивач не мав.

Таким чином, відповідач вважає позовні вимоги незаконними та просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, та принципом рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні».

Відповідно до статті 1 Закону України від 26 січня 1993 року 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.

Державна контрольно-ревізійна служба діє при Міністерстві фінансів України і підпорядковується Міністерству фінансів України. Контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі підпорядковуються Головному контрольно-ревізійному управлінню України. До складу обласних контрольно-ревізійних управлінь входять контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) в районах, містах і районах у містах (стаття 4 Закону України від 26 січня 1993 року 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні»).

Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби відповідно до статті 2 Закону України від 26 січня 1993 року 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Державний фінансовий контроль реалізується державною контрольно-ревізійною службою через проведення державного фінансового аудита, перевірки державних закупівель та інспектування.

Інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Порядок проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550.

Згідно із статтею 10 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах, серед іншого, надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

За приписами частини 2 статті 15 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Ровеньківський міський відділ Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Луганській області зареєстрований у якості юридичної особи виконавчим комітетом Ровеньківської міської ради Луганської області 04 лютого 2005 року за № 1 389 120 0000 000295, ідентифікаційний код 08782597 (арк. справи 79,80).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, контрольно-ревізійним відділом в м. Ровеньки Контрольно-ревізійного управління в Луганській області у період з 09.02.2010 по 26.03.2010 проведено ревізію використання бюджетних коштів, виділених для забезпечення діяльності сил цивільного захисту в Ровеньківському міському відділі Головного управління Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій за 2008-2009 роки та завершений звітний період 2010 року, результати якої оформлено актом від 26.03.2010 № 200-21/003 (арк. справи 1151).

Під час ревізії встановлені порушення, які полягають у завданні Ровеньківським міським відділом Головного управління МНС України в Луганській області матеріальної шкоди, збитків на суму 32137,29 грн., недоотриманні фінансових ресурсів установою на суму 40526,81 грн., недоотриманні доходів фізичними особами на суму 6171,58 грн., інших порушень фінансової дисципліни на суму 62441,00 грн.

Зокрема, в акті зазначено, що ревізією правильності застосування тарифів при проведенні органами державного пожежного нагляду оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, обєкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи, плати за видачу технічних умов щодо інженерного забезпечення обєкту архітектури встановлено недотримання пунктів 1, 29 Постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1999 року № 2328 «Про порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення обєкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу», пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2006 року № 774 «Про затвердження тарифів на проведення органом державного пожежного нагляду оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, обєкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи» та при застосуванні Тарифів на виконання платних послуг, які можуть надаватися підрозділами Державної пожежної охорони МНС України, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 25 липня 2006 року № 476/724/251 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 7 серпня 2006 року за № 946/12820 (зі змінами), розмір плати за надані відділом послуги зменшувався на суму податку на додану вартість, що призвело до недоотримання доходів спеціальним фондом кошторису на загальну суму 40526,81 грн. (арк. справи 42-43).

Також, в акті зазначено, що згідно наказу Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Луганській області від 20.01.2006 № 24 «Про порядок фінансування складів другої групи накопичення та ремонтно-градуювальних пунктів» Ровеньківському міському відділу Головного управління МНС України в Луганській області передано на фінансування склад ІІ групи накопичення № 9. Договір на утримання складів між установами не укладався. Ревізією встановлено, що склад ІІ групи накопичення № 9 на балансі Ровеньківського міського відділу Головного управління МНС України в Луганській області не рахується, проте заробітна плата працівникам складу за період з 01.01.2008 по 28.02.2008 нарахована та виплачена в сумі 14534,34 грн. Крім того, на фонд заробітної плати нараховано та сплачено страхових внесків до фондів соціального страхування в сумі 5261,43 грн. Таким чином, Ровеньківським міським відділом Головного управління МНС України в Луганській області в порушення вимог пунктів 1, 46 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, вимог пункту 2 статті 51 Бюджетного кодексу України, де передбачено «кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження для спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей», проведені видатки на утримання сторонньої установи по КЕКВ 1111 «Заробітна плата» в сумі 14534,34 грн., КЕКВ 1120 «Нарахування на заробітну плату» в сумі 5261,43 грн., що призвело до незаконних видатків відділу на загальну суму 19795,77 грн. (арк. справи 26-27).

Також, в порушення вищезазначених вимог Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, та пункту 2 статті 51 Бюджетного кодексу України, Ровеньківським міським відділом Головного управління МНС України в Луганській області проведені видатки на оплату комунальних послуг сторонніх організацій - складу ІІ групи накопичення № 9, по КЕКВ 1163 «Оплата електроенергії» в сумі 155,63 грн., по КЕКВ 1166 «Оплата інших енергоносіїв» в сумі 724,47 грн., що призвело до незаконних видатків на загальну суму 880,10 грн. (арк. справи 40-41).

За результатами проведеної ревізії на підставі пункту 7 статті 10, статті 15 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» контрольно-ревізійний відділ в м. Ровеньки Луганської області направив Ровеньківському міському відділу Головного управління МНС України в Луганській області вимогу від 15 квітня 2010 року № 200-14/282 про усунення порушень фінансової дисципліни, виявлених в ході ревізії Ровеньківського МВ ГУ МНС України в Луганській області за період з 01.01.2008 по 01.02.2010, у пункті 1 якої зобовязав забезпечити отримання доходів спеціального фонду Відділу від надання платних послуг шляхом зарахування їх на спеціальний реєстраційний рахунок на загальну суму 40526,81 грн., у пункті 3 зобовязав поновити в обліку дебіторської заборгованості перед складом другої групи накопичення № 9 з метою відшкодування витрат, проведених з порушенням законодавства, по оплаті праці у сумі 14534,34 грн., внескам до фондів соціального страхування у сумі 5261,43 грн. та комунальних послуг у сумі 880,10 грн. та перерахувати отримані кошти до загального фонду бюджету (код доходу 24060300 «інші надходження») у сумі 20675,87 грн. (арк. справи 66-69).

Суд вважає, що Ровеньківським міським відділом Головного управління МНС України в Луганській області не вчинялося порушення, зазначене в акті ревізії від 26.03.2010 № 200-21/003, - недоотримання доходів спеціального фонду кошторису на загальну суму 40526,81 грн. внаслідок зменшення розміру плати за надані відділом послуги на суму податку на додану вартість, а тому вимога контрольно-ревізійного відділу у м. Ровеньки Контрольно-ревізійного управління в Луганській області від 15 квітня 2010 року № 200-14/282 «Про усунення порушень фінансової дисципліни, виявлених в ході ревізії Ровеньківського МВ ГУ МНС України в Луганській області, за період з 01.01.2008 по 01.02.2010» щодо забезпечення отримання доходів спеціального фонду відділу від надання платних послуг шляхом зарахування їх на спеціальний реєстраційний рахунок на загальну суму 40526,81 грн., є протиправною та підлягає скасуванню з огляду на таке.

Дійсно, наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 25 липня 2006 року № 476/724/251 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 7 серпня 2006 року за № 946/12820 (у редакції наказу від 06 квітня 2009 року № 241/521/318), затверджені тарифи на виконання платних послуг, які можуть надаватися підрозділами Державної пожежної охорони МНС України, з врахуванням податку на додану вартість, але позивач не мав правових підстав здійснювати ці платні послуги за тарифами, з врахуванням податку на додану вартість, з таких підстав.

У акті ревізії від 26.03.2010 № 200-21/003 зазначено, що за поясненнями начальника фінансової служби відділу Фесенко М.С., розмір плати за надані послуги зменшувався на суму податку на додану вартість, тому що відділ не є платником податку на додану вартість (арк. справи 43).

Відповідно до статті 4 Закону України від 25 червня 1991 року № 1251-XII «Про систему оподаткування» платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Відповідно до підпункту 1.3 пункту 1 статті 1 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Крім цього, відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Враховуючи той факт, що позивач не зареєстрований платником податку на додану вартість, то згідно положень Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» у позивача відсутні правові підстави нараховувати податок на додану вартість, складати податкові накладні та отримувати податок на додану вартість.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивач правомірно не включав до тарифів на надання платних послуг податок на додану вартість.

Що стосується складу № 9 ІІ групи накопичення м. Ровеньки, то суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 16.02.2004 № 73 начальників територіальних підрозділів з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи відповідних обласних державних адміністрацій зобовязано до 25.03.2004 передати, а начальників головних управлінь МНС України в областях прийняти матеріальні цінності хіміко-радіометричних лабораторій та ремонтно-градуювальних пунктів, згідно з переліком підрозділів, які підлягають прийому-передачі. Начальникам головних управлінь МНС України в областях наказано зарахувати на фінансове забезпечення з 01.03.2004 склади ІІ групи, хіміко-радіометричній лабораторій та ремонтно-градуювальні пункти (в складі фактичної чисельності працівників згідно зі штатами та штатними розписами, затвердженими МНС, без звільнення з посад) та до 01.03.2004 затвердити встановленим порядком штатні розписи складів ІІ-ї групи та ремонтно-градуювальних пунктів, зарахованих на фінансове забезпечення. (арк. справи 81).

Серед переліків підрозділів, які підлягають прийому-передачі відповідно до наказу від 16.02.2004 № 73, зазначено також Головне управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Луганській області.

У подальшому, Головним управлінням Міністерства надзвичайних ситуацій України в Луганській області видано наказ від 20.01.2006 № 24 «Про порядок фінансування складів другої групи накопичення та ремонтно-градуювальних пунктів», яким зобовязано фінансово-економічне управління Головного управління до 25.01.2006 передати, а начальникам міських (районних) управлінь Головного управління та аварійно-рятувального загону спеціального призначення прийняти на фінансування склади другої групи накопичення та ремонтно-градуювальних пункт, згідно з переліком підрозділів. Відповідно до переліку підрозділів, які підлягають прийму-передачі склад № 9 с. Ровеньки у кількості 6 робітників передано до Ровеньківського міського відділу (арк. справи 169-170).

Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 11.12.2007 № 856 внесено зміни до наказу МНС від 16.02.2004 № 73, а саме, виключено з 01.01.2008 з абзацу третього пункту 2 слова «зарахувати на фінансове забезпечення з 01.03.2004 склади ІІ групи» (арк. справи 82).

Тобто, згідно зазначеного наказу з 01.01.2008 припинено фінансування складів другої групи.

Разом з цим, на виконання наказу МНС України від 11.12.2007 № 856 Головним управлінням Міністерства надзвичайних ситуацій України в Луганській області видано наказ від 28.12.2007 № 468, яким прийнято рішення про скорочення чисельності працівників складів ІІ групи накопичення Головного управління на 43 особи з 28.02.2008 за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (арк. справи 171-172).

Згідно з пунктом 2 додатку № 2 до наказу МНС України від 02.03.2006 № 117 «Про визначення прав керівників та начальників органів і підрозділів цивільного захисту МНС України у сфері роботи з персоналом» та пунктом 2 додатку № 2 до наказу МНС від 07.02.2008 № 90 «Про затвердження номенклатури посад для призначення осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту» до повноважень начальників Головного управління МНС в областях віднесено право призначати на посади, переміщувати, звільняти осіб рядового і начальницького складу, робітників і службовців органів та підрозділів, які підпорядковані головному управлінню (арк. справи 135-147, 149 156).

Таким чином, рішення про звільнення працівників складу № 9 ІІ групи накопичення м. Ровеньки мав право приймати лише начальник Головного управління МНС України в Луганській області, таким правом не наділена жодна посадова особа Ровеньківського міського відділу Головного управління МНС України в Луганській області.

Як вбачається з матеріалів справи, Ровеньківський міський відділ Головного управління МНС України в Луганській області діє на підставі Положення, є підпорядкованим підрозділом Головного управління МНС України в Луганській області. Штат міського відділу затверджується та вводиться в дію наказом МНС України. Розроблення кошторисів витрат, їх затвердження та фінансування здійснює Головне управління МНС України в Луганській області. Згідно з пунктом 6.6 Положення начальник міського відділу розпоряджається коштами в межах затвердженого кошторису витрат на утримання міського відділу та його підпорядкованих підрозділів. (арк. справи 70-78).

Відповідно до пункту 32 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, кошториси, плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду, плани використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів), помісячні плани використання бюджетних коштів і штатні розписи затверджуються керівником відповідної вищестоящої установи, за винятком кошторисів, зазначених у пункті 33 цього Порядку.

Згідно кошторису на 2008 рік Ровеньківського міського відділу Головного управління МНС України в Луганській області, затвердженого Головним управлінням Міністерства надзвичайних ситуацій України в Луганській області 04.03.2008, до витрат на оплату праці включено заробітну плату працівників складу № 9 ІІ групи накопичення м. Ровеньки у сумі 4905,34 грн. (арк. справи 125-126, 127-128).

У свою чергу, до кошторису Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Луганській області на 2008 рік, затвердженого заступником Міністра 29.02.2008, включено витрати на виплату заробітної плати працівникам складів ІІ групи накопичення по всій Луганській області за 2 місяці (арк. справи 121-122, 123-124).

Пунктом 20 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року № 228, передбачено, що під час визначення обсягів видатків та/або надання кредитів з бюджету розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати обєктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності погашення дебіторської і кредиторської заборгованості та реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді. Обовязковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також на господарське утримання установ. Під час визначення видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат та відсутності заборгованості. При цьому видатки на заробітну плату з коштів спеціального фонду обчислюються залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із застосуванням встановлених законодавством норм, які використовуються установами аналогічного профілю.

Таким чином, Ровеньківський міський відділ Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Луганській області, виплативши заробітну плату працівникам складу № 9 ІІ групи накопичення за період з 01.01.2008 по 28.02.2008, здійснив видатки в межах кошторису, затвердженого керівником вищестоящої установи.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно Кодексу законів про працю України у випадку розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, а також строкового трудового договору до закінчення строку його чинності у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників власник повинен повідомити працівників про наступне вивільнення не пізніше ніж за два місяці.

Пунктом 5 статті 20 Закону України від 1 березня 1991 року № 803-XII «Про зайнятість населення» регламентовано, що при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення - направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів. У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.

Отже, вивільнивши працівників складу № 9 ІІ групи накопичення м. Ровеньки лише після попередження про попереднє звільнення за два місяці, позивач уникнув додаткових витрат.

Стосовно проведення Ровеньківським міським відділом Головного управління МНС України в Луганській області видатків на оплату комунальних послуг складу № 9 ІІ групи накопичення по КЕКВ 1163 «Оплата електроенергії» в сумі 155,63 грн., по КЕКВ 1166 «Оплата інших енергоносіїв» в сумі 724,47 грн., суд зазначає, що зазначені витрати також здійснювались позивачем відповідно до кошторису на 2008 рік, затвердженого 04.03.2008 Головним управлінням Міністерства надзвичайних ситуацій України в Луганській області як головним розпорядником бюджетних коштів за кодом програмної класифікації видатків 3201280 «Забезпечення заходів у сфері цивільного захисту».

Крім того, суд погоджується з позивачем, що проведення Ровеньківським міським відділом Головного управління МНС України в Луганській області видатків на оплату комунальних послуг складу № 9 ІІ групи накопичення м. Ровеньки було обумовлено необхідністю належного функціонування цього обєкту державної власності, а також потребою у забезпеченні належних та безпечних умов праці робітникам позивача, які на цьому складі працювали в зимовий період до моменту їх вивільнення.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що Ровеньківським міським відділом Головного управління МНС України в Луганській області не вчинялося порушення, зазначене в акті ревізії від 26.03.2010 № 200-21/003, - проведені видатки на утримання сторонньої установи по КЕКВ 1111 «Заробітна плата» в сумі 14534,34 грн., КЕКВ 1120 «Нарахування на заробітну плату» в сумі 5261,43 грн., що призвело до незаконних видатків відділу на загальну суму 19795,77 грн., та проведені видатки на оплату комунальних послуг сторонніх організацій - складу ІІ групи накопичення № 9, по КЕКВ 1163 «Оплата електроенергії» в сумі 155,63 грн., по КЕКВ 1166 «Оплата інших енергоносіїв» в сумі 724,47 грн., що призвело до незаконних видатків на загальну суму 880,10 грн., а тому вимога контрольно-ревізійного відділу у м. Ровеньки Контрольно-ревізійного управління в Луганській області від 15 квітня 2010 року № 200-14/282 «Про усунення порушень фінансової дисципліни, виявлених в ході ревізії Ровеньківського МВ ГУ МНС України в Луганській області, за період з 01.01.2008 по 01.02.2010» щодо поновлення в обліку дебіторської заборгованості перед складом другої групи накопичення № 9 з метою відшкодування витрат, проведених з порушенням законодавства, по оплаті праці у сумі 14534,34 грн., внескам до фондів соціального страхування у сумі 5261,43 грн. та комунальних послуг у сумі 880,10 грн. та перерахування отриманих коштів до загального фонду бюджету (код доходу 24060300 «інші надходження») у сумі 20675,87 грн., є протиправною та підлягає скасуванню.

Позовну вимогу про визнання відсутності компетенції (повноважень) у відповідача здійснювати при проведенні ревізій (перевірок) фінансово-господарських діяльності перевірку питань, повязаних із справлянням податків і зборів, інших обовязкових платежів, суд вважає безпідставною та необґрунтованою у звязку з тим, що відповідно до статті 2 Закону України від 26 січня 1993 року 2939-XII «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Питання, які перевірялись під час ревізії Ровеньківського міського відділу Головного управління МНС України в Луганській області, входять до компетенції контрольно-ревізійної служби.

Стосовно вимог позивача про постановлення в порядку статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України окремої ухвали про повідомлення Контрольно-ревізійного управління в Луганській області про грубі порушення закону з боку контрольно-ревізійного відділу у м. Ровеньки з перевищенням компетенції, встановленої діючим законодавством, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно із статтею 166 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним субєктам владних повноважень для вжиття заході щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Тобто, суд із власної ініціативи вирішує питання щодо винесення окремої ухвали відносно відповідних осіб, а тому вимоги позивача в цій частині не можуть розглядатися як позовні, тому що вони стосуються не вимог до відповідача, а пропозицій до суду першої інстанції, який розглядає адміністративну справу.

Суд вважає, що постановлення окремої ухвали не є імперативною нормою для суду, а є його правом. Суд не знаходить підстав для винесення окремої ухвали за результатами розгляду даної адміністративної справи.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (частина 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 02 листопада 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 08 листопада 2010 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати пункти 1 та 3 вимоги контрольно-ревізійного відділу у м. Ровеньки Контрольно-ревізійного управління в Луганській області від 15 квітня 2010 року № 200-14/282 «Про усунення порушень фінансової дисципліни, виявлених в ході ревізії Ровеньківського МВ ГУ МНС України в Луганській області, за період з 01.01.2008 по 01.02.2010» щодо забезпечення отримання доходів спеціального фонду відділу від надання платних послуг шляхом зарахування їх на спеціальний реєстраційний рахунок на загальну суму 40526,81 грн. (сорок тисяч пятсот двадцять шість гривень вісімдесят одна копійка) та поновлення в обліку дебіторської заборгованості перед складом другої групи накопичення № 9 з метою відшкодування витрат, проведених з порушенням законодавства по оплаті праці, в сумі 14534,34 грн. (чотирнадцять тисяч пятсот тридцять чотири гривні тридцять чотири копійки), внескам до фондів соціального страхування в сумі 5261,43 грн. (пять тисяч двісті шістдесят одна гривня сорок три копійки) та комунальних послуг в сумі 880,10 грн. (вісімсот вісімдесят гривень десять копійок) та перерахування отриманих коштів до загального бюджету (код доходу 24060300 «інші надходження») в сумі 20675,87 грн. (двадцять тисяч шістсот сімдесят пять гривень вісімдесят сім копійок).

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Ровеньківського міського відділу Головного управління МНС України в Луганській області (ідентифікаційний код 08782597, місцезнаходження: 94700, Луганська область, м. Ровеньки, вул. Леніна, буд. 11) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 08 листопада 2010 року.

СуддяТ.І. Чернявська