Постанова № 12404384, 15.11.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.19

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 листопада 2010 року Справа № 2а-4718/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від прокурора - прокурор відділу представництва інтересів

громадян та держави в судах прокуратури області

Сайтарли І.М. (посвідчення від 15.04.2010 № 972)

від позивача -головний спеціаліст керівництва

Соболь К.Л. (довіреність від 11.01.2010 № 88)

від відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

Попаснянського транспортного прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України в особі її структурного підрозділу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Луганській області

до фізичної особи підприємця ОСОБА_3

про стягнення фінансових санкцій в сумі 1700,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2010 року Попаснянський транспортний прокурор звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України в особі її структурного підрозділу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Луганській області, в якому просить стягнути з ОСОБА_3 в доход Державного бюджету фінансові санкції в сумі 1700,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив таке.

03 вересня 2009 року на підставі акта перевірки від 26.08.2009 № 128446 територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Луганській області була винесена постанова № 062995 про застосування до ОСОБА_3 фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн. за надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.ст. 39 та 48 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт».

У звязку з тим, що ОСОБА_3 в порушення вимог п. 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, фінансову санкцію протягом пятнадцяти днів після отримання постанови про застосування фінансових санкцій не сплатив, прокурор просить стягнути суму застосованої фінансової санкції в судовому порядку, оскільки Законом України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» не передбачено порядку звернення зазначених постанов до примусового виконання до відділів державної виконавчої служби.

Ухвалою суду від 06 липня 2010 року провадження у справі № 2а-4718/10/1270 за позовом Попаснянського транспортного прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України в особі її структурного підрозділу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Луганській області до ОСОБА_3 про стягнення фінансових санкцій у сумі 1700,00 грн. зупинено до набрання законної сили постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2010 року у справі № 2а-45/10/1270 за адміністративним позовом приватного підприємця ОСОБА_3 до начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Луганській області Лапочкіна Олександра Веніаміновича, в.о. начальника територіального управління головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Луганській області Костенка Леоніда Івановича про визнання протиправними дій, визнання незаконними та скасування постанов про застосування фінансових санкцій від 03 вересня 2009 року № 062995 та від 25 вересня 2009 року № 098055 (арк. справи 29-30).

Ухвалою суду від 01 листопада 2010 року провадження у адміністративній справі № 2а-4718/10/1270 за позовом Попаснянського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України в особі її структурного підрозділу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Луганській області, в якому просить стягнути з ОСОБА_3 в доход Державного бюджету м. Сєвєродонецька фінансові санкції в сумі 1700,00 грн. поновлено (арк. справи 40).

У судовому засіданні прокурор та представник позивача позов підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, місце та час слухання справи повідомлявся належним чином (арк. справи 45). Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 39 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують пасажирські перевезення. Документами для регулярних пасажирських перевезень є: для автомобільного перевізника ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує виконання автобусу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України; для пасажира квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка). Відповідно до вимог статті 60 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із Положенням про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 року № 1190, урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті є головна державна інспекція на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується. Згідно зазначеного Положення Головавтотрансінспекція відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів, здійснює у передбачених законодавством випадках ліцензування видів господарської діяльності, пов'язаних з наданням послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом, державний контроль за дотриманням вимог законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за наявністю відповідної ліцензії та ліцензійної картки на транспортний засіб суб'єкта господарювання. Головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Головавтотрансінспекції.

Згідно із Положенням про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14 грудня 2005 року № 888 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2005 року за № 1573/11853, територіальні управління відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні, серед іншого, здійснюють державний контроль за виконанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів та дотриманням вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

26 серпня 2009 року територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Луганській області було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої складено акт № 128446. В результаті проведеної перевірки транспортного засобу, що належить ОСОБА_3, посадовими особами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Луганській області було встановлено, що у водія відсутнє свідоцтво про навчання експлуатації автомобілів з ГБО, а у восьми пасажирів відсутні квитки при перевезенні (арк. справи 13).

03 вересня 2009 року на підставі акта перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом від 26 серпня 2009 року № 128446 територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Луганській області винесена постанова № 062995 про застосування до ОСОБА_3 фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн. за надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (арк. справи 14).

Постанова про застосування фінансових санкцій від 03 вересня 2009 року № 062995 відповідно до вимог п. 29 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримана ОСОБА_3 09.09.2009, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. справи 13 на звороті).

Згідно із п. 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Постанову територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Луганській області від 03 вересня 2009 року № 062995 про застосування фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн. відповідачем оскаржено в судовому порядку.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2010 року у справі № 2а-45/10/1270 у задоволенні адміністративного позову приватного підприємця ОСОБА_3 до начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Луганській області Лапочкіна Олександра Веніаміновича, в.о. начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Луганській області Костенка Леоніда Івановича про визнання протиправними дій, визнання незаконними та скасування постанов про застосування фінансових санкцій від 03 вересня 2009 року № 062995 та від 25 вересня 2009 року № 098055 відмовлено повністю (арк. справи 35-38).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2010 року у справі № 2а-45/10/1270 апеляційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_3 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2010 року повернуто позивачеві (арк. справи 39).

Частиною 3 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обовязковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Згідно із частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, обставини щодо правомірності застосування до відповідача фінансових санкцій у сумі 1700,00 грн. на підставі постанови територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Луганській області від 03 вересня 2009 року № 062995 у відповідності із частиною 1 статті 72 та частиною 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді даної справи не доказуються.

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку не виконав постанову територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Луганській області від 03 вересня 2009 року № 062995 про застосування фінансових санкцій у сумі 1700,00 грн., яка у судовому порядку визнана законною та обґрунтованою, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що прокурор відповідно до пункту 30 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито» від сплати державного мита (судового збору) звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем- фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 15 листопада 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 22 листопада 2010 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 71, 72, 87, 94, 158-163, 167, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) в доход Державного бюджету України (р/р 31119106700080 в ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, одержувач УДК у м. Сєвєродонецьку, ідентифікаційний код 24046627, код платежу 21081100) фінансові санкції у розмірі 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень нуль копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 22 листопада 2010 року.

СуддяТ.І. Чернявська