Постанова № 12404287, 17.11.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2010 р. справа № 2а-24886/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кірієнка В.О.

при секретаріЛоминог А.М.

за участю:

представника позивача: Максимчука С.П.

представника відповідача: Удода М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення від 27.10.2010 року № 0000961840/1 на суму 6323,02 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Селидіввугілля» звернулося до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення від 27.10.2010 року № 0000961840/1 на суму 6323,02 грн.

Позивач, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі акту невиїзної документальної перевірки від 16.09.2010 року № 652/15-33426253 стосовно своєчасності сплати збору за спеціальне водокористування загальнодержавного значення за 3-й квартал 2009 року, 1 квартал 2010 року та на 1-е півріччя 2010 року винесені податкові повідомлення-рішення від 23.09.2010 року за № 0000961840/0 на суму 6633,81 грн. та за № 0000971840/0 на суму 843,54 грн. У звязку із незгодою прийняття даних податкових повідомлень-рішень, 04.10.2010 року була подана скарга разом про їх перегляд. Рішення про залишення скарги без розгляду було винесено 22.10.2010 року та були сформовані нові податкові повідомлення-рішення від 27.10.2010 за №№ 0000961840/1 та 0000971840/1 в тому же розмірі.

Позивач вважає, що підставою для нарахування штрафних санкцій стало зарахування податковим органом авансових платежів з поточними податковими зобовязаннями за 2-й квартал та 3-й квартал 2010 року, сплачених підприємством 31.05.2010 року та 31.08.2010 року відповідно, в погашення податкового боргу інших періодів, а не того, що був визначений в кожному платіжному дорученні. Наслідком цього стало безпідставне нарахування штрафної санкції в сумі 6247,39 грн., тобто у розмірі 10%.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача із заявленими позовними вимогами не згоден, у задоволенні позову просив відмовити, надав суду письмові заперечення.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у сфері публічно правових відносин від порушень, у тому числі, органів державної влади.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 «Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби», затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 11 грудня 1996 року N 29 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 02.03.2001 N 82 кожна особа має право оскаржити рішення органів державної податкової служби, якщо вони обмежують її права, установлені законами України, в адміністративному або в судовому порядку.

Судом встановлено, що у відповідності до ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 24.12.1993 р. № 3813-ХІІ із змінами та доповненнями 16.09.2010 року працівниками красноармійської ОДПІ була проведене невиїзна документальна перевірка ДП «Селидіввугілля» (06.06.2005 зареєстровано Виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області за № 1276102 0000 000226) стосовно своєчасності сплати збору за спеціальне водокористування загальнодержавного значення за 3-й квартал 2009 року, 1 квартал 2010 року та на 1-е півріччя 2010 року. По результатам перевірки складений акт № 652/15-33426253 від 16.09.2010 року із вказанням наступних порушень:

-Пп.5.3.1 п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ відповідно до яких встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкових зобовязань по збору за спеціальне водокористування на загальну суму 61812,03 грн.;

-П. 17.2 ст. 17 ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ підприємством не своєчасно провадиться сплата узгодженої суми податкового зобовязання по збору за спеціальне водокористування на суму 8743,88 грн.

На підставі акту № 652/15-33426253 від 16.09.2010 року були винесені податкові повідомлення-рішення від 23.09.2010 року за № 0000961840/0 на суму 6633,81 грн. та за № 0000971840/0 на суму 843,54 грн.

Згідно з вимогами статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів,наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Не погодившись із зазначеними рішеннями, позивач скористувався правом оскарження (скарга від 04.10.2010 за № 4/2062), але Красноармійською обєднаною державною податковою інспекцією скарга була залишена без задоволення, про що викладено у рішенні про результати розгляду первинної скарги від 22.10.2010 року вих..22044/10/25-012-1 та за результатами розгляду скарги були прийняті податкові повідомлення-рішення від 27.10.2010 за №№ 0000961840/1 та 0000971840/1 в тому же розмірі. Відповідно до ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів /обовязкових платежів/, а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до пункту 30 статті 2 Бюджетного кодексу України органи стягнення - податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших надходжень.

Красноармійська обєднана держана податкова інспекція, є суб`єктом владних повноважень, та здійснює в даних правовідносинах надані їй Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.

Суд, ознайомившись із актом перевірки та документами наявними у матеріалах справи, встановив, що підставою для нарахування штрафних санкцій стало зарахування податковим органом авансових платежів з поточними податковими зобовязаннями за 2-й квартал та 3-й квартал 2010 року, сплачених підприємством 31.05.2010 року та 31.08.2010 року відповідно, в погашення податкового боргу інших періодів, а не того, що був визначений в кожному платіжному дорученні. Наслідком цього стало безпідставне нарахування штрафної санкції в сумі 6247,39 грн., тобто у розмірі 10%.

Так дійсно п.п.17.1.7 ст.17 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачені штрафні санкції за порушення податкового законодавства, а саме, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

-при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

-при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

-при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1 - 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Не порушуючи вимоги зазначеного Закону Державне підприємство «Селидіввугілля» сплатило грошові кошти без порушення встановлених термінів та з чітко визначеним призначенням платежу, а саме - збір за спеціальне водокористування за 3 квартал 2010 року по строку 31.08.2010 року, про що стверджує платіжне доручення № 15426 від 31.08.2010 року (одержане банком 31.08.2010 року) на суму 14200,00 грн. та збір за спеціальне водокористування за 2 квартал 2010 року по строку 31.05.2010 року, про що стверджує платіжне доручення № 12998 від 31.05.201- року (одержане банком 31.05.2010 року) на суму 49000,00 грн.

Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена Постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976 встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків.

Пунктом 3.8 Інструкції визначено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Таким чином , ДП «Селидіввугілля» спрямувало свої кошти саме на сплату поточних зобовязань зі збору за спеціальне використання водних ресурсів, окрім того ані ЗУ «Про державну податкову службу в Україні», ані ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не передбачено право зміни напрямку платежу та зарахування сплаченої суми в погашення попереднього податкового боргу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності своїх дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, оскільки у судовому засіданні відповідачем, Красноармійською обєднаною державною податковою інспекцією, не доведена суду правомірність своїх дій щодо прийняття податкового повідомлення рішення від 27.10.2010 року № 0000961840/1 в частині суми 6323,02 грн., тобто він діяв в межах повноважень але не у спосіб, що передбачений законом та нормативно-правовими актами України, які регулюють дані правовідносини, тоді як позивачем обґрунтовані його доводи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 24, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державного підприємства «Селидіввугілля» до Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення від 27.10.2010 року № 0000961840/1 на суму 6323,02 грн. - задовольнити повністю.

Визнати податкове повідомлення рішення Красноармійської обєднаної державної податкової інспекції від 27.10.2010 року за № 0000961840/1 на суму 6633,81 грн. частково недійсним на суму 6323,02 грн.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 17 листопада 2010 року у присутності представників сторін.

Повний текст постанови складений 19 листопада 2010 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи

Суддя Кірієнко В.О.