Постанова № 12404182, 22.10.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 жовтня 2010 р. (10:24)Справа №2а-8953/10/17/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим в складі судді Папуші О.В., при секретарі судового засідання Суконновій Г.В., за участю представників:

позивача - Ісаєвої О.Г., довіреність від 13.08.10р. № 01-2596;

відповідача - Ашкіназі О.О., довіреність від 27.07.10р. № 1, Ямаєва В.Я., довіреність від 27.07.10р. № 2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Бахчисарайського районного центру зайнятості

до Науково-дослідний інститут "Кримська астрофізична обсерваторія"

про стягнення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим 12.07.10р. надійшов адміністративний позов Бахчисарайського районного центру зайнятості до Науково-дослідного інституту "Кримська астрофізична обсерваторія" про стягнення штрафу у розмірі 17 689 грн. за порушення законодавства України про зайнятість населення.

Ухвалою суду від 13.07.10р. відкрито провадження в адміністративній справі та розпочато підготовче провадження. Вивчивши матеріали справи, зясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у справі та визначивши факти, які необхідно встановити при вирішенні спору, справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні на 27.07.10р.

Розгляд справи неодноразово відкладався через обєктивні підстави. Судовий розгляд справи розпочато в судовому засіданні 20.08.10р.

Представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити з підстав наведених у позовній заяві.

Представники відповідача позов не визнали, просили відмовити у його задоволенні, посилаючись на його безпідставність.

У звязку з необхідністю дослідження додаткових доказів у справі, на які посилались представники сторін розгляд справи продовжено у судових засідання 14.09.10р., 05.10.10р., 15.10.10р. та 22.10.10р.

Заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази судом зясовано, що позивач субєкт владних повноважень, посилаючись на положення ч.4 ст. 50 КАС України, положення ст. 8 Закону України від 01.03.91р. № 803-ХІІ "Про зайнятість населення" та на Положення про інспекцію по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.91р. № 47 звернувся до окружного адміністративного суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача штрафу, накладеного актом від 14.05.10р. № 34/ш про порушення законодавства України про зайнятість населення.

Актом від 14.05.10р. № 34/ш начальника інспекції з контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення Кримського республіканського центру зайнятості встановлено порушення норм ст. 8 Закону України "Про зайнятість населення" Науково-дослідним інститутом "Кримська астрофізична обсерваторія" в частині, що стосується використання праці громадянина Російської Федерації ОСОБА_5 на посаді старшого наукового співробітника без дозволу державної служби зайнятості України та з цих підстав відповідачу запропоновано протягом місяця сплатити штраф в двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати встановленої законом, що у сумі складає 17 689 грн. Копію акту для виконання отримано законним представником відповідача 20.05.10р.

Штраф протягом місяця відповідач не сплатив, акт про накладення штрафу не оскаржив та позов не визнав, з підстав особливостей своєї діяльності.

Відповідачу 16.05.06р. Кримським республіканським центром зайнятості видано дозвіл № 1400 на використання протягом одного року праці громадянина Російської Федерації ОСОБА_5 на посаді наукового співробітника. Наказом відповідача від 17.08.06р. № 136-к на підставі раніше згаданого дозволу ОСОБА_5 прийнято на роботу на посаду наукового співробітника. В подальшому, за заявою відповідача, строк дії дозволу № 1400 продовжувався щорічно, до 16.05.10р. включно.

Відповідно до наказу відповідача від 15.05.09р. № 62-К ОСОБА_5 продовжив працювати в інституті на посаді наукового співробітника.

Наказом відповідача від 30.07.09р. № 104 ОСОБА_5 з 01.07.99р., на підставі результатів конкурсу на заміщення вакантної посади, переведено на посаду старшого наукового співробітника Лабораторії зірок та галактик та з ним 01.06.09р. укладено новий трудовий договір, яким передбачались нові істотні умови праці.

Посилаючись на положення п.2 Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців або осіб без громадянства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.09р. № 322, яким передбачено, що дозвіл виданий роботодавцю дає йому право на тимчасове, на строк визначений дозволом, використання праці іноземця на конкретно визначеному робочому місці або певній посаді у разі відсутності в країні (регіоні) працівників, спроможних виконувати відповідні роботи, або наявності достатніх обґрунтувань доцільності використання праці іноземця, позивач зазначає, що дозвіл на використання роботи громадянина РФ ОСОБА_5 на посаді старшого наукового співробітника державною службою зайнятості не надавався.

Роботодавці, згідно п.13 Порядку мають право на використання праці іноземців, які постійно проживають в Україні, та інших іноземців у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, без оформлення дозволу на використання праці іноземця.

Іноземці та особи без громадянства, відповідно до ст. 3 Закону України від 04.02.94р. № 3929-ХІІ "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну на постійне проживання або прибути для працевлаштування на визначений термін, а також тимчасово перебувати на її території.

З положень ст. 8 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" іноземці та особи без громадянства мають рівні з громадянами України права та обовязки в трудових відносинах, якщо інше не передбачено законодавством України та міжнародними договорами України. Іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну для працевлаштування на визначений термін, можуть займатися трудовою діяльністю відповідно до одержаного у встановленому порядку дозволу на працевлаштування.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про зайнятість населення" цим Законом та іншими законодавчими актами України, прийнятими відповідно до його положень урегульовано відносини зайнятості в України. Якщо міжнародним договором або угодою, укладеними Україною, встановлено інші правила, ніж передбачені законодавством про зайнятість в Україні, то застосовуються правила міжнародних договорів і угод.

Законодавство про зайнятість поширюється на постійно проживаючих в Україні іноземних громадян і осіб без громадянства, якщо інше не передбачено законодавством України.

Використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства, зі змісту ст. 8 Закону можливе на умовах трудового договору за наявності виданого роботодавцю державною службою зайнятості дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України. Іноземці та особи без громадянства, згідно ч.5 цієї статті Закону, мають право займатися в Україні інвестиційною, зовнішньоекономічною та іншими видами підприємницької діяльності відповідно до законодавства. Відповідно до ч. 6 ст. 8 Закону вони не можуть призначатися на окремі посади або займатися певною трудовою діяльністю, якщо відповідно до законодавства України призначення на ці посади або зайняття такою діяльністю повязано з належністю до громадянства України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Недотримання роботодавцем положень ст. 8 Закону є підставою для стягнення з нього державною службою зайнятості штрафу за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом.

Перевіркою дотримання відповідачем у справі вимог законодавства України про зайнятість населення, проведеною 12.05.10р. заступником начальника Інспекції по контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення Центру зайнятості Автономної Республіки Крим встановлено, що у відповідача працює два громадянина Російської Федерації. Згідно складеного акту іноземці працюють на підставі дозволів на використання праці іноземців виданих Кримським республіканським центром зайнятості. Так, ОСОБА_6, громадянин Російської Федерації, працює відповідно до дозволу від 16.05.06р. № 1399 на посаді старшого наукового співробітника. Строк дії дозволу продовжено до 16.05.10р. Контракт з працівником укладено 15.05.09р. на цю ж посаду. Другий іноземець ОСОБА_5, громадянин Російської Федерації, дозвіл від 16.05.06р. № 1400 на використання його праці на посаді наукового співробітника. Наказом від 30.07.09р. № 104 ОСОБА_5 переведено на посаду старшого наукового співробітника та з ним 01.07.09р. укладено новий контракт на його роботу на посаді старшого наукового співробітника.

Дозвіл від 16.05.06р. № 1400 видано роботодавцю Науково-дослідному інституту "Кримська астрофізична лабораторія" на використання праці на посаді (за фахом) наукового співробітника громадянина Російської Федерації ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1., паспорт НОМЕР_1.

З пояснень сторін у суду не виникає сумніву, що роботодавцем за цим дозволом є відповідач у справі та помилка у його назві не припиняє юридичних наслідків, що виникли у нього у звязку з наданням дозволу на працевлаштування іноземця ОСОБА_5

Посада, з положень діючого законодавства це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повноважень.

Фах (рід заняття) спеціальність, професія, (рівень набутих знань) кваліфікація.

З огляду на тлумачення термінів, застосованих у бланку дозволу, суд приходить до висновку, що дозвіл надавався відповідачу для працевлаштування іноземця на посаді наукового співробітника, а не для роботи за фахом астроном, математик.

Різновиди посад наукових працівників визначені ст. 21-1 Закону України від 13.12.91р. № 1977-ХІІ "Про наукову і науково-технічну діяльність". Серед посад наукових працівників окремо визначені посада старшого наукового співробітника та посада наукового співробітника.

Законом України від 11.07.95р. № 290/95-ВР "Про ратифікацію Угоди про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів" ратифіковано Угоду про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудящих-мігрантів, вчинену в Москві 15.04.94р. строком на пять років і яка буде автоматично продовжуватись кожного разу на один рік. Положенням ст. 3 цієї Угоди визначено, що порядок залучення працівників, кваліфікаційні, вікові та інші вимоги до них встановлює Сторона працевлаштування, виходячи з чинного на її території законодавства, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.

Вїзд працівників на територію Сторони працевлаштування, перебування і виїзд, згідно ст. 5 Угоди, здійснюються відповідно до чинного на її території законодавства та угод, укладених між Сторонами.

Модельним законом щодо статусу вченого та наукового працівника, прийнятого на тридцять першому пленарному засіданні Межпарламентської Асамблеї держав-учасниць СНД (постанова від 25.11.08р. № 31-14) прийнято основи законодавчого врегулювання роботи вчених та науковців, які втілено в національному законодавстві України, а саме в Законі України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Відповідно до положень ст. 6 Закону Науковий працівник може виконувати науково-дослідну, науково-педагогічну, дослідно-конструкторську, дослідно-технологічну, проектно-конструкторську, проектно-технологічну, пошукову, проектно-пошукову роботу та (або) організовувати виконання зазначених робіт у наукових установах та організаціях, вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації, лабораторіях підприємств.

Науковий працівник, з положень раніше згаданої норми Закону, має право: обєднуватись в професійні спілки, бути членом і брати участь в діяльності громадських обєднань і політичних партій; на мотивовану відмову брати участь в науковій (науково-технічній) діяльності, результати якої можуть мати негативні наслідки для людини, суспільства або довкілля; на матеріальну підтримку виконуваних досліджень за рахунок коштів Державного бюджету України та інших джерел фінансування відповідно до законодавства України; на іменні та інші стипендії, а також премії, що встановлюються державою, юридичними та фізичними особами; на обєктивну оцінку своєї діяльності та отримання матеріальної винагороди відповідно до кваліфікації, наукових результатів, якості та складності виконуваної роботи, а також одержання доходу чи іншої винагороди від реалізації наукового або науково-прикладного результату своєї діяльності; займатися викладацькою діяльністю, надавати консультативну допомогу, а також бути експертом відповідно до законодавства України; займатися підприємницькою діяльністю відповідно до законодавства України.

З наведеного, національні законодавчі акти України та міжнародні угоди, ратифіковані Україною не регулюють трудову діяльність іноземних науковців на Україні, тому, спеціальним законом, який визначає порядок набуття права іноземними науковцями різного фаху працювати за трудовими договорами (контрактами) є Закон України "Про зайнятість населення". В силу дії положень Закон України "Про зайнятість населення" іноземці науковці можуть працювати в українських наукових закладах після отримання на це дозволу центру зайнятості населення.

Дозвіл виданий роботодавцю на право використання роботи іноземця на певній посаді може бути продовжено або анульовано органом, який його видав. Дозвіл має застосовуватись у обсязі визначеному ним та його зміст не підлягає зміні або розширенню.

З огляду на викладене судом достовірно встановлено, що з укладанням відповідачем та ОСОБА_5 01.07.09р. нового контракту, за яким між ними виникли трудові відносини на нових умовах та іноземного науковця прийнято на роботу в Лабораторію фізики зірок і галактик на посаду наукового співробітника, між ними виникли нові трудові відносини та контракт, укладений 15.05.09р., між тими самими сторонами щодо прийняття науковця на роботу в Лабораторію зірок і галактик на посаду наукового працівника припинив свою дію. З наведеного, дозвіл № 1400 виданий центром зайнятості на працевлаштування відповідачем ОСОБА_5 на посаду наукового працівника на нові трудові правовідносини, повязані з виконанням обовязків на іншій посаді старшого наукового співробітника не поширюється. Тому, суд приходить до висновку, що вимога позивача обґрунтована та підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов на користь субєкта владних повноважень, відповідно до ст. 94 КАС України, судовий збір стягується у розмірі визначеному пп.3 п. 3 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КАС України на користь Державного бюджету України з відповідача.

В судовому засіданні 22.10.10р. проголошено вступну та резолютивні частини постанови. Повний текст постанови виготовлено 26.10.10р.

Керуючись ст.ст. 159-163, 186, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Науково-дослідного інституту "Кримська астрофізична обсерваторія" (98409, Бахчисарайський р-н, смт. Научне) на користь Бахчисарайського районного центру зайнятості штраф у розмірі 17 689 грн. на р/р 37179305900048, отримувач: ЗФСС на випадок безробіття, ЗКПО 20708563, УДК в АР Крим м. Сімферополя, МФО 824026, код платежу 50040500.

Стягнути з Науково-дослідного інституту "Кримська астрофізична обсерваторія" на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 176,89 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя О.В. Папуша