Рішення № 124033662, 20.12.2024, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/4583/24

2/296/2283/24

Р І Ш Е Н Н Я

І МЕ НЕ М УК РА ЇН И

20 грудня 2024 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі головуючої судді Петровської М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення та постачання теплової енергії, -

встановив:

Комунальне підприємство «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради звернулось до Корольовського районного суду м.Житомира із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить стягнути в солідарному порядку із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за послуги із централізованого опалення, постачання теплової енергії у розмірі 59 375,49 грн, та витрати на оплату судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , забезпечується послугами централізованого опалення, постачання теплової енергії, які надає Комунальне підприємство "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради, споживачами яких є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Вказує, що в період з 01 жовтня 2012 року по 01 травня 2024 року відповідачі не в повному обсязі сплачують кошти за надані послуги, внаслідок чого у них утворилась заборгованість, яка становить 59 375,49 грн.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира у даній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 14.06.2024 у задоволенні клопотання відповідачки ОСОБА_2 про розгляд справи у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження відмовлено.

Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 20.12.2024 у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

17 липня 2024 року на адресу Корольовського районного суду м. Житомира від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову, вказуючи, що між ним, як споживачем, та КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради, як виконавцем послуг, відсутні договірні правовідносини. Окрім того, опалення в квартирі проводилося неналежної якості, температура в квартирі не відповідала санітарним нормам, позивачем не надано обгрунтований розрахунок суми заборгованості. Також просив застосувати строк позовної давності.

Відповідачка ОСОБА_2 відзиву на позовну заяву не подавала.

Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено,що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №374252451 від 15.04.2024 відомості про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , в Реєстрі відсутні.

Із виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 1 жовтня 2012 року по 01 травня 2024 року становить 59 375,49 грн.

Згідно довідки про склад сім`ї від 09.05.2024, особовий рахунок № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) оформлено на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

У відповідностідо відповідейна запитсуду ВОМІРМПУДМС Українив Житомирськійобласті №1888/5018та №1888/5019 ОСОБА_2 з 05.12.2017, а ОСОБА_1 з 13.09.1989 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем комунальної послуги є суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору, а споживачем - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року №2189-VIII споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Частиною першою статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статей 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.

Згідно із ч.1 ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (ч.3 ст.9 Закону).

Відповідно до частини 1 статті 64 Житлового кодексу України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.

Частинами другою, третьою та п`ятою статті 21Закону №2189-VIII передбачено, що виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Відповідно до частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як передбачено ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання, згідно із ч.1 ст.526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами формально відсутні договірні відносини, оскільки відповідний договір не укладався, водночас, зобов`язання у споживача можуть виникати і за відсутності формальних договірних стосунків.

Відповідно до ч.4ст.263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Подібні правові висновки щодо застосування відповідних норм права викладені у ряді постанов суду касаційної інстанції, зокрема, у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 462/5889/16-ц (провадження № 61-909св17).

Враховуючи те, що квартира АДРЕСА_2 , де зареєстровані та проживають відповідачі забезпечується послугами централізованого опалення, які надає КП "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради, а доказів протилежного суду не надано, натомість відповідачі порушували свій обов`язок щодо оплати наданих послуг, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог комунального підприємства.

Разом з цим, судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 досягнула повноліття ІНФОРМАЦІЯ_1 та зареєстрована у спірному житлі з 05.12.2017. Отже, заборгованість з неї підлягає стягненню за період з 01.12.2020 по 01.05.2024 та становить 23864,40 грн (59375,49 грн 35511,09 грн).

Щодо посилання відповідача ОСОБА_1 на те, що опалення в квартирі проводилося неналежної якості, температура в квартирі не відповідала санітарним нормам, то наведене не підтверджено жодними доказами.

Щодо клопотання відповідача ОСОБА_1 про витребування у КП "Житомиртеплокомуненерго" інформації про періоди виникнення заборгованості та обгрунтованого розрахунку заборгованості, то таке задоволенню не підлягає, оскільки матеріали справи вже містять розрахунок заборгованості із зазначенням періодів виникнення заборгованості та сум нарахування за кожен місяць спірного періоду.

Відповідач ОСОБА_1 заявив про застосування строку позовної давності.

Статтею 257 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно з пунктами 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Крім цього, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681,728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 р. Кабінетом Міністрів України прийнято 11.03.2020 постанову «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» за №211, якою установлено із 12 березня до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин. У подальшому Кабінет Міністрів України неодноразово продовжував карантин на території України та на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 такий відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

Також, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який востаннє продовжено Указом Президента України №734/2023 від 06.11.2023 з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства, позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду з цим позовом за період з жовтня 2012 року по лютий 2017 року включно, відтак задоволенню підлягають вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за період з 01.03.2017 по 01.05.2024, яка згідно із виписки по особовому рахунку становить 46 280,43 грн ((59 375,49 грн - 13 095,06 грн (заборгованість з жовтня 2012 року по лютий 2017 року)).

За наведенихобставин,суд дійшоввисновку простягнення з ОСОБА_1 накористь Комунальногопідприємства "Житомиртеплокомуненерго"Житомирської міськоїради заборгованостіза послугиз централізованогоопалення,постачання тепловоїенергії,в розмірі22416,03грн (46280,43грн -23864,40 грн), та в солідарному порядку з відповідачів по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради заборгованості за послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії, в розмірі 23864,40 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 1751,68 грн та з відповідачки ОСОБА_1 в сумі 608,51 грн.

Керуючись статтями 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 279, 352 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

ухвалив:

Цивільний позов Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, вул. Київська, 48, код ЄДРПОУ 35343771) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про стягнення заборгованості за послуги централізованого опалення та постачання теплової енергії - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради заборгованість за послуги із централізованого опалення, постачання теплової енергії, за період з 01 березня 2017 року по 30 листопада 2020 року в розмірі 22416,03 грн (двадцять дві тисячі чотириста шістнадцять грн 03 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради заборгованість за послуги із централізованого опалення, постачання теплової енергії, за період з 01 грудня 2020 року по 01 травня 2024 року в розмірі 23864,40 грн (двадцять три тисячі вісімсот шістдесят чотири грн 40 коп.).

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради 1751,68 грн (одна тисяча сімсот п`ятдесят одна грн 68 коп.) судових витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства "Житомиртеплокомуненерго" Житомирської міської ради 608,51 грн (шістсот вісім грн 51 коп.) судових витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 20 грудня 2024 року.

Суддя М. В. Петровська