Рішення № 124021971, 19.12.2024, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2024 р. № 400/8795/24 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Устинова І.А. розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаПівденного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), просп. Дмитра Яворницького, 21А,м. Дніпро,Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49005,

провизнання бездіяльності протиправною; стягнення 42900,84 грн,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду з позовом до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529) щодо безпідставного не включення:

- частини виплаченої заробітної плати у сумі 412265,08 грн., до розрахунку оплати 2 дні відпустки у 2019 році наданої наказом від 18.04.2019 за № 437/07;

- частини виплаченої заробітної плати у сумі 412265,08 грн., до розрахунку оплати 10 днів відпустки у 2019 році наданої наказом від 03.06.2019 за № 700/07;

- частини виплаченої заробітної плати у сумі 412265,08 грн., до розрахунку оплати 15 днів відпустки у 2019 році наданої наказом від 05.07.2019 за № 962/07;

- частини виплаченої заробітної плати у сумі 144556,19 грн., до розрахунку оплати грошової компенсації за 13 днів невикористаної щорічної основної відпустки відповідно до наказу від 24.12.2019 за № 6285/06;

- частини виплаченої заробітної плати у сумі 144556,19 грн., до розрахунку оплати грошової компенсації за 10 днів невикористаної щорічної додаткової відпустки відповідно до наказу від 20.12.2019 за № 6098/06.

Стягнути з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529, адреса: 49005, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 21-А) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) не нараховану та невиплачену частину заробітної плати у 2019 році на загальну суму 42 900,84 грн., з яких:

- 2 468,82 грн. - частина не нарахованої та не невиплаченої заробітної плати, при розрахунку оплати 2 дні відпустки у 2019 році наданої наказом від 18.04.2019 за № 437/07;

- 12 309,10 грн. - частина не нарахованої та не невиплаченої заробітної плати, при розрахунку оплати 10 днів відпустки у 2019 році наданої наказом від 03.06.2019 за № 700/07;

- 18 568,95 грн. - частина не нарахованої та не невиплаченої заробітної плати, при розрахунку оплати 15 днів відпустки у 2019 році наданої наказом від 05.07.2019 за № 962/07;

- 5 400,07 грн. - частина не нарахованої та не невиплаченої заробітної плати, при розрахунку оплати грошової компенсації 13 днів щорічної основної відпустки у 2019 році наданої наказом від 24.12.2019 за № 6285/06;

-4 153,90 грн. - частина не нарахованої та не невиплаченої заробітної плати, при розрахунку оплати грошової компенсації 10 днів щорічної додаткової відпустки у 2019 році наданої наказом від 20.12.2019 за № 6098/06.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач у 2019 році, при обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час відпусток позивача, протиправно не врахував отримані позивачем суми винагороди державного виконавця.

Ухвалою від 24.09.2024 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволені позовних вимог та зазначив, виплата винагороди державному виконавцю, згідно з Порядком виплати винагород державним виконавцям та їх розміри і розмір основної винагороди приватного виконавця, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2016 № 643 (далі Порядок № 643), здійснюється в межах і за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду на відповідний рік. Винагорода державному виконавцю є одноразовою виплатою, має специфічне джерело фінансування (кошти виконавчого провадження), і не є складовою заробітної плати державного виконавця (державного службовця), що виплачується за рахунок державного бюджету. При цьому, заперечень щодо фактичних обставин (сум виплаченої позивачу винагороди державному виконавцю, неврахування цих сум при обчисленні середньоденного заробітку для оплати часу відпусток), а також щодо виконаного позивачем розрахунку сум, що, на його думку, підлягають стягненню, відзив не містить.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.262 КАС України справа розглядається без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Позивач у 2019 році працював на посаді головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Наказом відповідача від 18.04.2019 за № 437/07 позивачу надано частину щорічної додаткової оплачуваної відпустки тривалістю 2 календарних дні (з 02 по 03.05.2019).

Наказом відповідача від 03.06.2019 за № 700/07 позивачу надано частину щорічної основної оплачуваної відпустки тривалістю 10 календарних днів (з 18 по 27.06.2019).

Наказом відповідача від 05.07.2019 за № 962/07 позивачу надано частину щорічної основної відпустки тривалістю 15 календарних днів (з 15 по 29.07.2019).

Також, згідно з наказом відповідача від 24.12.2019 за № 6285/06 позивачу виплачено грошову компенсацію за 13 днів невикористаної щорічної основної відпустки та згідно з наказом відповідача від 24.12.2019 за № 6285/06 позивачу виплачено за 10 днів невикористаної щорічної додаткової відпустки.

Суми, які відповідач врахував при визначенні середньоденного заробітку позивача для обчислення оплати за час відпусток (розрахункові листи на оплату за дні відпустки) та для обчислення компенсації невикористаних днів відпусток, не збігаються з сумами заробітної плати позивача, які зазначив відповідач у листах від 05.09.2024 та від 12.09.2024.

Так, при обрахуванні оплати за 2 дні відпустки, Головним територіальним управлінням юстиції у Миколаївській області до розрахунку суми виплати включено заробітну плату позивача отриману у: квітні 2019 р. 11846,40 грн.; березні 2019 р. 10824,40 грн.; лютому 2019 р. 10568,90 грн.; січні 2019 р. 10568,90 грн.; грудні 2018 р. 21068,84 грн.; листопаді 2018 р. 22745,64 грн.; жовтні 2018 р. 11665,17 грн.; вересні 2018 р. 11524,28 грн.; серпні 2018 р. 10068,00 грн.; липні 2018 р. - 10428,00 грн.; червні 2018 р. - 10405,95 грн.; травні 2018 р. 9733,92 грн.

Згідно інформації наданої Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса), розмір заробітної плати Позивача у квітні 2019 р. склав 45413,03 грн., у січні 2019 р. склав 44779,18 грн., грудні 2018 р. склав 53218,91 грн., жовтні 2018 р. склав 287249,79 грн., серпні 2018 р. склав 46821,48 грн.

Відповідно, у зв`язку з не включенням до розрахунку оплати за 2 дні відпустки, частини заробітної плати, а саме: 412265,08 грн. винагороди державного виконавця, нарахованої та виплаченої Позивачу, розмір ненарахованої та невиплаченої суми заробітної плати за 2 дні відпустки, з урахуванням коефіцієнту індексації, складає 2 468,82 грн.

При обрахуванні оплати за 10 днів відпустки Головним територіальним управлінням юстиції у Миколаївській області до розрахунку суми виплати включено заробітну плату Позивача отриману у: травні 2019 р. 11669,45 грн.; квітні 2019 р. 11846,40 грн.; березні 2019 р. 10824,40 грн.; лютому 2019 р. 10568,90 грн.; січні 2019 р. 10568,90 грн.; грудні 2018 р. 21068,84 грн.; листопаді 2018 р. 22745,64 грн.; жовтні 2018 р. 11665,17 грн.; вересні 2018 р. 11524,28 грн.; серпні 2018 р. 10068,00 грн.; липні 2018 р. - 10428,00 грн.; червні 2018 р. - 10405,95 грн.

Згідно інформації наданої Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса), розмір заробітної плати Позивача у квітні 2019 р. склав 45413,03 грн., у січні 2019 р. склав 44779,18 грн., грудні 2018 р. склав 53218,91 грн., жовтні 2018 р. склав 287249,79 грн., серпні 2018 р. склав 46821,48 грн.

Відповідно, у зв`язку з не включенням до розрахунку оплати за 10 днів відпустки, частини заробітної плати, а саме: 412265,08 грн. винагороди державного виконавця, нарахованої та виплаченої Позивачу, розмір ненарахованої та невиплаченої суми заробітної плати за 10 днів відпустки, з урахуванням коефіцієнту індексації, складає 12 309,10 грн.

При обрахуванні оплати за 15 днів відпустки Головним територіальним управлінням юстиції у Миколаївській області до розрахунку суми виплати включено заробітну плату Позивача отриману у: червні 2019 р. 10575,25 грн.; травні 2019 р. 11669,45 грн.; квітні 2019 р. 11846,40 грн.; березні 2019 р. 10824,40 грн.; лютому 2019 р. 10568,90 грн.; січні 2019 р. 10568,90 грн.; грудні 2018 р. 21068,84 грн.; листопаді 2018 р. 22745,64 грн.; жовтні 2018 р. 11665,17 грн.; вересні 2018 р. 11524,28 грн.; серпні 2018 р. 10068,00 грн.; липні 2018 р. - 10428,00 грн.

Згідно інформації наданої Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса), розмір заробітної плати Позивача у квітні 2019 р. склав 45413,03 грн., у січні 2019 р. склав 44779,18 грн., грудні 2018 р. склав 53218,91 грн., жовтні 2018 р. склав 287249,79 грн., серпні 2018 р. склав 46821,48 грн.

Відповідно, у зв`язку з не включенням до розрахунку оплати за 15 днів відпустки, частини заробітної плати, а саме: 412265,08 грн. винагороди державного виконавця, нарахованої та виплаченої Позивачу, розмір ненарахованої та невиплаченої суми заробітної плати за 15 днів відпустки, з урахуванням коефіцієнту індексації, складає 18 568,95 грн.

При обрахуванні оплати компенсації за 13 днів невикористаної відпустки, Головним територіальним управлінням юстиції у Миколаївській області до розрахунку суми виплати включено заробітну плату Позивача отриману у: листопаді 2019 р. 9506,92 грн.; жовтні 2019 р. 10273,42 грн.; вересні 2019 р. 11952,42 грн.; серпні 2019 р. 11397,62 грн.; липні 2019 р. 12216,92 грн.; червні 2019 р. 10575,25 грн.; травні 2019 р. 11669,45 грн.; квітні 2019 р. 11846,40 грн.; березні 2019 р. 10824,40 грн.; лютому 2019 р. 10568,90 грн.; січні 2019 р. 10568,90 грн.; грудні 2018 р. 21068,84 грн.

Згідно інформації наданої Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса), розмір заробітної плати Позивача у листопаді 2019 склав 54136,13 грн., у квітні 2019 склав 45413,03 грн., у січні 2019 склав 44779,18 грн., у грудні 2018 склав 53218,91 грн.

Відповідно, у зв`язку з не включенням до розрахунку оплати компенсації за 13 днів невикористаної відпустки, частини заробітної плати, а саме: 144556,19 грн. винагороди державного виконавця, нарахованої та виплаченої Позивачу, розмір ненарахованої та невиплаченої суми заробітної плати компенсації за 13 днів невикористаної щорічної основної відпустки, з урахуванням коефіцієнту індексації, складає 5 400,07 грн.

При обрахуванні оплати компенсації за 10 днів невикористаної відпустки, Головним територіальним управлінням юстиції у Миколаївській області до розрахунку суми виплати включено заробітну плату Позивача отриману у: листопаді 2019 р. 9506,92 грн.; жовтні 2019 р. 10273,42 грн.; вересні 2019 р. 11952,42 грн.; серпні 2019 р. 11397,62 грн.; липні 2019 р. 12216,92 грн.; червні 2019 р. 10575,25 грн.; травні 2019 р. 11669,45 грн.; квітні 2019 р. 11846,40 грн.; березні 2019 р. 10824,40 грн.; лютому 2019 р. 10568,90 грн.; січні 2019 р. 10568,90 грн.; грудні 2018 р. 21068,84 грн.

Згідно інформації наданої Південним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Одеса), розмір заробітної плати Позивача у листопаді 2019 склав 54136,13 грн., у квітні 2019 склав 45413,03 грн., у січні 2019 склав 44779,18 грн., у грудні 2018 склав 53218,91 грн.

Відповідно, у зв`язку з не включенням до розрахунку оплати компенсації за 10 днів невикористаної відпустки, частини заробітної плати, а саме: 144556,19 грн. винагороди державного виконавця, нарахованої та виплаченої Позивачу, розмір ненарахованої та невиплаченої суми заробітної плати компенсації за 10 днів невикористаної щорічної додаткової відпустки, з урахуванням коефіцієнту індексації, складає 4 153,90 грн.

Отже, суми різниці (які, за твердженнями позивача, що не були спростовані відповідачем, є сумами отриманої позивачем у відповідних місяцях винагороди державному виконавцю) відповідач при обчисленні середньоденного заробітку не врахував.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 13 Закону України від 02.06.2016 1403-VIII Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (далі Закон № 1403), заробітна плата працівника органу державної виконавчої служби складається з посадового окладу, премії, доплати за ранг та надбавки за вислугу років, винагороди, а також інших надбавок згідно із законодавством. Порядок виплати та розміри винагород працівникам органів державної виконавчої служби встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 94 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП), заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України Про оплату праці та іншими нормативно-правовими актами.

За визначеннями, що наведені у статті 2 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР Про оплату праці, основна заробітна плата це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців; додаткова заробітна плата це - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII Про виконавче провадження, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з статтею 8 Закону № 1403-VІІІ, державні виконавці, керівники та спеціалісти органів державної виконавчої служби є державними службовцями.

У частині першій статті 14 Закону № 1403 вказано, що фінансове та матеріальне забезпечення діяльності працівників органів державної виконавчої служби та фінансування витрат на проведення і організацію виконавчих дій здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, а також коштів виконавчого провадження, порядок формування яких встановлюється Законом України Про виконавче провадження.

Відповідно до пункту 1.3 розділу 1 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі- Інструкція № 5), до фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцiненi в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплатi, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат.

Відповідно до розділу 2 Інструкції № 5, фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати, фонду додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Порядок обчислення середньої заробітної плати врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати (надалі - Порядок № 100).

Пунктом 3 Постанови № 100 (у редакції, що була чинною до 12.12.2020) визначено перелік виплат, які включаються до розрахунку при обчисленні середньої заробітної плати: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час, суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками, високі досягнення в праці (високу професійну майстерність), умови праці, інтенсивність праці, керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи і вислугу років, тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату.

До 12.12.2020 (дата набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1213 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100) винагорода державним виконавцям не входила до переліку виплат, що не враховуються при обчисленні середньої заробітної плати (пункт 4 Порядку № 100).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 643 (в редакції, що діяла у 2019 році), у разі фактичного виконання (повного або часткового) виконавчого документа майнового характеру, стягнення заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців, за виконавчим документом про стягнення аліментів державним виконавцям, визначеним у частині першій статті 7 Закону України № 1403-VIII, виплачується винагорода у такому розмірі:

2 відсотки стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - державному виконавцю, на виконанні у якого перебував (перебуває) виконавчий документ;

0,5 відсотка стягнутої суми або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом, але не більше 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, - керівнику органу державної виконавчої служби та його заступникам, яким безпосередньо підпорядкований державний виконавець (крім випадків, передбачених абзацами сьомим - одинадцятим цього пункту).

Пункт 3 Порядку № 643 встановлює, що державному виконавцю, на виконанні у якого перебував виконавчий документ немайнового характеру та який забезпечив його фактичне виконання в повному обсязі, виплачується винагорода в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, якщо боржником за виконавчим документом є фізична особа, та двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року, якщо боржником за виконавчим документом є юридична особа.

Відповідно до підпунктів 17, 18 Порядку № 643, винагорода виплачується одночасно з виплатою заробітної плати. Виплата винагороди здійснюється в межах і за рахунок відповідних надходжень до спеціального фонду державного бюджету на підставі кошторисів та планів асигнувань спеціального фонду на відповідний рік.

З аналізу вищенаведених норм випливає, що винагорода державному виконавцю є частиною його оплати праці. Введення інституту винагороди державного виконавця мало на меті стимулювання своєчасного виконання рішень судів та інших компетентних органів, що сприяє підвищенню авторитету правосуддя, дотриманню принципу законності як складової верховенства права. Право на винагороду у державного виконавця виникає у зв`язку з повним фактичним виконанням виконавчого документу, стягненням виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій

Суд зауважує, що винагорода державному виконавцю за своєю суттю охоплюється поняттям додаткова заробітна плата та входить до структури заробітної плати, оскільки ця стимулююча виплата виплачується за сумлінне виконання державним виконавцем своїх обов`язків під час проведення виконавчих дій. Враховуючи те, що винагорода може виплачуватись неодноразово в залежності від якості та результативності праці державного виконавця, продуктивності його роботи, вона не може вважатись одноразовою грошовою виплатою.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач мав врахувати виплачені позивачу суми винагороди при обчисленні середньоденного заробітку для оплати часу відпусток та компенсації за дні невикористаної відпустки.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.02.2023 року у справі № 400/4679/20, від 31.01.2023 у справі № 160/3848/21, від 08.12.2022 у справі № 817/1550/16, від 09.09.2020 у справі № 814/564/16.

За приписами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про задоволення позову.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 19, 77, 139, 241 246, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (просп. Дмитра Яворницького, 21А,м. Дніпро,Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49005 43315529) задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), що полягає у невключенні: частини виплаченої заробітної плати у сумі 412265,08 грн., до розрахунку оплати 2 дні відпустки у 2019 році наданої наказом від 18.04.2019 за № 437/07; частини виплаченої заробітної плати у сумі 412265,08 грн., до розрахунку оплати 10 днів відпустки у 2019 році наданої наказом від 03.06.2019 за № 700/07; частини виплаченої заробітної плати у сумі 412265,08 грн., до розрахунку оплати 15 днів відпустки у 2019 році наданої наказом від 05.07.2019 за № 962/07; частини виплаченої заробітної плати у сумі 144556,19 грн., до розрахунку оплати грошової компенсації за 13 днів невикористаної щорічної основної відпустки відповідно до наказу від 24.12.2019 за № 6285/06; частини виплаченої заробітної плати у сумі 144556,19 грн., до розрахунку оплати грошової компенсації за 10 днів невикористаної щорічної додаткової відпустки відповідно до наказу від 20.12.2019 за № 6098/06.

3. Стягнути з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 21-А, 49005, ЄДРПОУ: 43315529) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) не нараховану та невиплачену частину заробітної плати у 2019 році на загальну суму 42 900,84 грн., з яких: 2 468,82 грн. - частина не нарахованої та не невиплаченої заробітної плати, при розрахунку оплати 2 дні відпустки у 2019 році наданої наказом від 18.04.2019 за № 437/07; 12 309,10 грн. - частина не нарахованої та не невиплаченої заробітної плати, при розрахунку оплати 10 днів відпустки у 2019 році наданої наказом від 03.06.2019 за № 700/07; 18 568,95 грн. - частина не нарахованої та не невиплаченої заробітної плати, при розрахунку оплати 15 днів відпустки у 2019 році наданої наказом від 05.07.2019 за № 962/07; 5 400,07 грн. - частина не нарахованої та не невиплаченої заробітної плати, при розрахунку оплати грошової компенсації 13 днів щорічної основної відпустки у 2019 році наданої наказом від 24.12.2019 за № 6285/06; 4 153,90 грн. - частина не нарахованої та не невиплаченої заробітної плати, при розрахунку оплати грошової компенсації 10 днів щорічної додаткової відпустки у 2019 році наданої наказом від 20.12.2019 за № 6098/06.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України.

Суддя І. А. Устинов