Рішення № 124021812, 19.12.2024, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/24194/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2024 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати п.1 наказу відповідача від 21.09.2023 року №3339 в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 26.09.2023 року №422 о/с «Про особовий склад» в частині звільнення позивача зі служби в поліції відповідно до п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (за порушення службової дисципліни);

- поновити з 27.09.2023 року позивача на посаді оперуповноваженого відділу розкриття злочинів проти власності управління карного розшуку Головного управління Національної поліції у Львівській області, стягнувши з відповідача на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу.

Посилається на те, що його звільнено зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку та в зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення звільнення зі служби в поліції. Підставою для видання таких наказів слугували матеріали службового розслідування, проведеного за фактом складення протоколу про адміністративне правопорушення від 09.09.2023 року серії ААД №569965, відповідальність за що передбачено у ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), стосовно капітана поліції ОСОБА_1 (0063398), оперуповноваженого відділу розкриття злочинів проти власності управління карного розшуку Головного управління Національної поліції у Львівській області. Позивач вказує про відсутність у його діях складу будь-якого дисциплінарного проступку, а висновки відповідача про вчинення позивачем дисциплінарного проступку, на його думку, є упередженими. Зокрема, зазначив, що в ніч з 09.09.2023 року на 10.09.2023 року у стані, викликаному попереднім отриманням під час виконання службових обов?язків, пов?язаних із захистом Батьківщини, поранення та перенесеного посттравматичного розладу психіки (ПТСР) керував авто та саме через акубаротравму та з підстав порушення функції орієнтації (не розумів що з ним відбувається) у хворобливому на те стані, який не був викликаний вживанням алкоголю чи інших психоактивних речовин, сам, не розуміючи, відмовився від проходження огляду на стан сп?яніння. Вказав, що така відмова могла бути обумовлена реакцією людського організму на небезпеку для його життя та здоров?я, враховуючи набуті за час перебування в зоні АТО/ОСС, участь у бойових діях, перенесені поранення та травми. Також зазначив, що ст.18 Закону України «Про Національну поліцію» покладає на поліцейського ряд заборон, серед яких: - під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного чи наркотичного сп?яніння. Разом з тим, вказав, що з огляду на приписи ст.12 цього ж Закону принцип безперервності в діяльності поліції поширюється на вказаний правоохоронний орган як на юридичну особу публічного права, а не 24/7 на фізичну особу-поліцейського. Поліцейський має, як службовий час, так і час відпочинку, який є періодом перебування поліцейського поза службою, що мало місце з позивачем в ніч на 10.09.2023 року. Зазначене, на його думку, є підставою для скасування спірних наказів та поновлення його на посаді. Просить позов задовольнити повністю.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що поліцейські у порівнянні з пересічними громадянами несуть підвищену суспільну відповідальність, тому за порушення загальноприйнятих норм поведінки до них вживаються більш суворі заходи дисциплінарного впливу. Вказала, що службовим розслідуванням, яке проведене з дотриманням встановленого законом строку та порядку, встановлено факт порушення позивачем службової дисципліни, що є визначальним для вирішення питання про його звільнення зі служби в поліції, оскільки працівники поліції мають спеціальний правовий статус, відповідно до якого вимоги морального змісту віднесені до службово-трудових обов`язків працівників поліції, які, приймаючи присягу, приймають й обов`язок своїми діями сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ, а скоєний позивачем вчинок призвів до приниження професійної репутації та авторитету органів внутрішніх справ, що, своєю чергою, свідчить про відсутність підстав для визнання наказів відповідача протиправними. У підсумку зазначила, що всі дії посадових осіб Головного управління Національної поліції у Львівській області під час притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції правомірні і вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України. просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Ухвалою судді від 30.10.2023 року прийнято до провадження вищевказану адміністративну справу, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 15.11.2023 року призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою суду від 22.11.2023 року призначено судову психологічну експертизу, доручивши її проведення Комунальному некомерційному підприємству Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня», та зупинено провадження у справі до одержання її результатів.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22.05.2024 року скасовано ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 22.11.2023 року з питань призначення експертизи та зупинення провадження у справі, відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судово-психологічної експертизи у справі №380/24194/23, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 17.06.2024 року прийнято до провадження вказану адміністративну справу.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач, ОСОБА_1 , проходив службу в поліції на посаді оперуповноваженого відділу розкриття злочинів проти власності управління карного розшуку Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі УКР ГУНП у Львівській області).

10.09.2023 року до Головного управління Національної поліції у Львівській області надійшов рапорт працівника УГІ Головного управління Національної поліції у Львівській області з приводу можливого порушення службової дисципліни зі сторони оперуповноваженого відділу розкриття злочинів проти власності УКР ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 .

Відповідно до змісту рапорту «...09.09.2023 року до Головного управління Національної поліції у Львівській області надійшла інформація про складання адміністративних матеріалів за ч.1 ст.130 КУпАП відносно працівника УКР ГУНП у Львівській області. Виїздом на місце події працівниками УГІ Головного управління Національної поліції у Львівській області установлено, що цього ж дня у м.Львові, по вул.Кульпарківська, 95, нарядом «ОМЕГА - 502» у складі інспектора УПП у Львівській області батальйону №4 роти №3 вводу №1 лейтенанта поліції ОСОБА_2 та поліцейського УПП у Львівській області батальйону №4 роти №3 вводу №1 сержанта поліції ОСОБА_3 згідно орієнтування (ЄО ІПНП Львівського РУП №2 Головного управління Національної поліції у Львівській області від 09.09.2023 року №20586 - керування транспортним засобом водієм у стані алкогольного сп?яніння), зупинено автомобіль BMW 320D, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням оперуповноваженого відділу розкриття злочинів проти власності УКР ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 .

Під час спілкування з поліцейськими у останнього виявлено ознаки алкогольного сп??яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, та поведінка, що не відповідала обстановці, у зв?язку із чим, останньому запропоновано на місці зупинки транспортного засобу пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння.

Однак від проходження огляду на місці події за допомогою газоаналізатора «Драгер» або в медичному закладі капітан поліції ОСОБА_1 відмовився, у зв?язку з чим на останнього складено протокол серії ААД №569965 за ч. ст.130 КУпАП.

Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області №3177 від 11.09.2023 року призначено службове розслідування у формі письмового провадження за фактом можливих порушень службової дисципліни, допущених окремими працівниками Головного управління Національної поліції у Львівській області у Львівській області.

18.09.2023 року затверджено висновок службового розслідування за фактом порушень службової дисципліни зі сторони окремих працівників Головного управління Національної поліції у Львівській області у Львівській області.

Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області №3339 від 21.09.2023 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників УКР ГУНП у Львівській області» за грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимог ст.38 Закону України «Про запобігання корупції», п.п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п.1, 2, 3, 4, 6, 11, 13 ч.3 ст.1 Розділу І, ч.5 ст.15 Розділу ІІ Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII, та абзаців 1, 5 п.1 розділу ІІ, п.3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, підпунктів 1.1 та 1.8 п.1 наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 27.04.2023 року №1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», п.2.5 Розділу 2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, та своїх функціональних обов?язків, на підставі п.7 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, застосовано до оперуповноваженого відділу розкриття злочинів проти власності УКР ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення звільнення зі служби в поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 26.09.2023 року №422о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 26.09.2023 року, за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Не погоджуючись з вказаними наказами відповідача від 21.09.2023 року та від 26.09.2023 року, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII (далі Закон №580-VIII), за приписами ч.1 ст.59 якого служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Частиною 1 ст.18 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема до медичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно з п.1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 року №1179 (далі Правила етичної поведінки), під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, з-поміж іншого: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

Відповідно до п.3 розділу IV Правил етичної поведінки, за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.

Статтею 19 Закону №580-VІІІ встановлено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), у ч.1 ст.1 якого визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Службова дисципліна, як закріплено у ч.2 ст.1 Дисциплінарного статуту, ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.

Відповідно до п.п.1, 4, 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених ст.18 Закону № 580-VІІІ, зобов`язує поліцейського бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Згідно зі ст.11 Дисциплінарного статуту, за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених КУпАП. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком, як визначено у ст.12 Дисциплінарного статуту, визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до п.2.5, підп.«а» п.2.9 та підп.«д» п. 2.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських.

За змістом ч.ч.1, 2 ст.13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Статтею 14 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначається Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 року №893 (далі Порядок №893).

Відповідно до п.1 Розділу ІІ Порядку №893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Згідно з п.1 розділу V Порядку №893, проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

За приписами п.4 вказаного Розділу цього Порядку, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Відповідно до п.2 розділу VI цього Порядку, підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Згідно п.1 Розділу VII Порядку №893, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. У разі якщо керівник не уповноважений на застосування дисциплінарних стягнень, він порушує перед старшим прямим керівником клопотання про притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Застосування до поліцейського, винного в учиненні дисциплінарного проступку, дисциплінарних стягнень та їх виконання здійснюються з урахуванням вимог статей 19-22 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Пунктом 4 Розділу VII цього Порядку визначено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення в порядку та строки, визначені статтею 24 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Дисциплінарного статуту, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Частиною 7 цією статті Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Згідно з п.6 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Суд встановив, що наказом Головного управління Національної поліції у Львівській області від 26.09.2023 року №422 о/с «По особовому складу» капітана поліції ОСОБА_1 (0063398) звільнено зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону №580-VIII, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту, з 26.09.2023 року.

Перевіряючи обґрунтованість звільнення позивача, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту, суд виходить з такого.

Дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі недотримання чи неналежного дотримання службової дисципліни.

Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих і підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативно-правовими актами передбачені.

Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема, дотримуватися законодавства та етичних норм, з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх вчиняють.

Тобто поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й у повсякденному житті. Працівник поліції має усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, стверджувати та відстоювати честь і гідність свого звання, несучи відповідальність перед державою і суспільством та вживати заходів задля підвищення авторитету і позитивної репутації органів поліції.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, який є підставою для притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності.

Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Вказана правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.06.2021 року у справі №815/2705/16, у постанові від 22.09.2022 року у справі №420/4977/20.

Як видно з матеріалів справи, підставою для звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції слугував висновок від 18.09.2023 року, складений за наслідком проведення службового розслідування, яким встановлено вчинення ним дисциплінарного проступку.

Зокрема, згідно цього висновку, дисциплінарною комісією встановлено, що 09.09.2023 року о 21:07 год у м.Львові по вул.Кульпарківська, позивач, перебуваючи поза службою, керував транспортним засобом із зовнішніми ознаками алкогольного сп`яніння.

Враховуючи об`єктивні підозри працівників поліції щодо перебування позивача під час керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння, йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці події за допомогою газоаналізатору, а також в медичному закладі, від чого він відмовився.

Поряд з тим, патрульні поліцейські чітко та зрозуміло (та неодноразово) пропонували позивачу пройти огляд, однак згідно долучених відповідачем відеозаписів останній розумів зміст неодноразових пропозицій поліцейських, чув їх, але відмовлявся від таких. Тому, безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, є твердження позивача про те, що «можливо через травму слухового апарату та порушення координації» він не розчув вимог поліції.

На записі файлу під назвою «сliр-21» о 21:54:06 год патрульний поліцейський пропонує позивачу пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер», на що той мовчить, не даючи жодної відповіді. О 21:56:51 год працівник патрульної поліції ще раз пропонує йому пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння за допомогою газоналізатора «Драгер», після чого о 21:57:18 год позивач намагається вкотре втекти з місця події, однак був зупинений працівниками патрульної поліції. О 21:57:40 год працівник патрульної поліції знову пропонує позивачу пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер», на що він відповідає: «так, звичайно», після чого не виконує вказівки працівника патрульної поліції щодо використання газоаналізатора «Драгер», вдихаючи повітря «до себе», всупереч вказівки поліцейського видихати «від себе». О 22:02:41 год працівниця патрульної поліції запитує у позивача, чи бажає останній пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння у медичному закладі, на що він відповідає: «ні». Після цього о 22:02:45 год знову запитує у позивача чи бажає він пройти огляд на стан алкогольного сп?яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер», на щ останній відповідає: «ні». О 22:02:47 год працівниця патрульної поліції запитує у позивачв чи відмовляється він від проходження огляду, на що останній відповідає: «так». О 22:06:23 год працівник патрульної поліції розпочинає заповнення бланку протоколу про вчинення адміністративного правопорушення (відеозаписи з відеореєстраторів бодікамери 474229, 470516, 471592, 474408).

Крім того, за результатами дослідження відеозапису встановлено, що позивач неодноразово намагався покинути місце події та не заперечував факту вжиття алкогольних напоїв (напередодні).

Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Втім, позивач, всупереч вказаним приписам, відмовився від виконання законних вимог поліцейських щодо проходження огляду на стан сп`яніння, що, безсумнівно, принижує звання поліцейського, викликає сумнів у високих моральних якостях і самосвідомості позивача як поліцейського. Суд звертає увагу, що з точки зору стороннього розсудливого спостерігача наведені обставини можуть свідчити про недодержання вимоги щодо необхідності з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час і бути прикладом у дотриманні громадського порядку.

Поряд з тим, матеріалами справи встановлено, що позивача попереджено про неприпустимість випадків вчинення порушень службової дисципліни, в т.ч. автотранспортної дисципліни, будь-яких порушень Правил дорожнього руху, як у робочий, так і в позаробочий час, зокрема керування транспортним засобом: у стані сп?яніння (алкогольного, наркотичного чи іншого), про що свідчить його особистий підпис у відомостях особового складу працівників БПСПОП «Львів» Головного управління Національної поліції у Львівській області.

Суд не враховує подану позивачем медичну документацію, адже така підтверджує лише тимчасову непрацездатність останнього. Крім того, згідно довідки про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України №827/118, яка видана 16.05.2023 року, встановлено 06.06.2023 року позивачу приступити до служби.

До всього, Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 22.05.2024 року по вказаній справі, з посиланням на ст.50 Закону України «Про Національну поліцію», вказав, що саме на етапі добору поліцейського здійснюється психофізіологічне обстеження кандидатів на службу в поліції.

Також, суд враховує наявну в матеріалах справи службову характеристику ОСОБА_1 від 11.09.2023 року, складену начальником УКР ГУНП у Львівській області, полковником поліції, Сергієм Молотовим.

Як видно зі змісту цієї характеристики, «За час служби в органах поліції зарекомендував себе з посередньої сторони, вимогливий, однак не завжди дисциплінований працівник.

В роботі капітан поліції ОСОБА_1 не завжди дотримується норм професійної етики. Погано орієнтується у складній оперативній обстановці, в критичних ситуаціях губиться, не завжди здатний самостійно приймати вірні рішення. До виконання своїх службових обов?язків відноситься не завжди добросовісно. Критику у свій адрес сприймає правильно, але не завжди вживає міри до усунення недоліків.

Нормативно-правові акти, закони, накази та постанови, які регламентують діяльність поліції, застосування поліцейських заходів примусу та правил етичної поведінки поліцейських знає на задовільному рівні.».

Стосовно доводів позивача про те, що «...відповідно до вимог ч.5 ст.14 Дисциплінарного статуту, у разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному КУпАП, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів. Таким чином надходження до органу, підрозділу поліції інформації (матеріалів) про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення є обставиною, яка в силу профільного закону (ст.14 Статуту) виключає призначення службового розслідування», суд враховує таке.

По-перше, предметом даного спору не являється наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №3177 від 11.09.2023 року «Про призначення службового розслідування, створення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов?язків».

По-друге, відповідно до ч.4 ст. 14 Дисциплінарного статуту, підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що мас ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Аналогічна норма міститься і в п.1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 року №893 (далі - Порядок Nє 893), згідно якої підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Таким чином, рапорт про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, є передбаченою законом підставою для призначення службового розслідування.

Між тим, підставою для винесення наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області №3177 від 11.09.2023 року про призначення службового розслідування слугував рапорт працівника УГІ ГУНП у Львівській області з приводу можливого порушення службової дисципліни зі сторони оперуповноваженого відділу розкриття злочинів проти власності УКР ГУНП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_1 , а не надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному КУпАП.

Стосовно доводів позивача про те, що наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №3339 від 21.09.2023 року «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників УКР ГУНП у Львівській області» йому не вручався, то такі не відповідають дійсності, адже позивач ознайомлений з таким 22.09.2023 року, що підтверджується його особистим підписом на оскаржуваному наказі.

Таким чином, за наслідком системного аналізу матеріалів службового розслідування, суд дійшов висновку, що дисциплінарною комісією підтверджено вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні вимог ст.38 Закону України «Про запобігання корупції», п.п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про Національну поліцію», п.п.1, 2, 3, 4, 6, 11, 13 ч.3 ст.1 Розділу І, ч.5 ст.15 Розділу ІІ Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 року №2337-VIII, та абзаців 1, 5 п.1 розділу ІІ, п.3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, підпунктів 1.1 та 1.8 п.1 наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області від 27.04.2023 року №1470 «Про покращення службової дисципліни та забезпечення належного інформування», п.2.5 Розділу 2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306.

Як наслідок, суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що матеріалами службового розслідування не встановлено (доведено) наявності в його діях дисциплінарного проступку, а, відтак, не доведено і фактів порушення ним Присяги та етичних норм поведінки.

Суд вважає, що відповідачем правомірно обрано позивачу такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з поліції, адже вчинений позивачем проступок є таким, що негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства, і такий захід дисциплінарного впливу застосовано відповідачем обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований.

При цьому, суд враховує, що матеріали справи не містять доказів порушення відповідачем процедури проведення службового розслідування відносно позивача, що не оспорюється і самим позивачем.

Суд зауважує, що застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням відповідних обставин і не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 07.03.2019 року в справі №819/736/18, від 19.05.2022 року в справі №480/4079/18 та інших.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Дискредитація звання рядового і начальницького складу національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Вчинки, що дискредитують працівників національної поліції та власне національна поліція, пов`язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред`являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.

Проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки. Поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Отже, у межах спірних правовідносин, зумовлених звільненням позивача зі служби в поліції внаслідок притягнення до дисциплінарної відповідальності, де одним з ключових питань є морально-етичний бік поставлених йому в провину дій, суд вважає, що першочергово сам позивач як діючий працівник поліції був зацікавлений у тому, щоб без зайвих зволікань продемонструвати безпідставність припущень поліцейських про керування ним транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, пройти медичний огляд, засвідчивши власну прихильність тим цінностям і обов`язкам, які він взяв на себе, склавши Присягу на вірність Українському народові.

Однак, у межах розглядуваної справи позивач продемонстрував протилежне.

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення позивачеві відповідачем ураховано характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, а також його ставлення до служби.

В контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалися між їх суб`єктами, суд вважає, що в даному випадку, що при прийнятті рішення про накладення на позивача найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби в поліції, відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

Оскільки судом встановлено правомірність прийняття відповідачем оскаржуваних наказів від 21.09.2023 року №3339 «Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих працівників УКР ГУНП у Львівській області» та від 26.09.2023 року №422о/с «Про особовий склад», також не підлягають задоволенню похідні вимоги позивача в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що докази, подані позивачем, переконують у безпідставності позовних вимог. Натомість, відповідач виконав покладений на нього ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок, а саме довів правомірність своїх дій та рішень, чим спростував твердження позивача про порушення його прав, свобод та інтересів.

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід відмовити.

Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.