Ухвала суду № 124013691, 18.12.2024, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/8375/24

Провадження № 6/461/474/24

УХВАЛА

18.12.2024 року,Галицький районний суд міста Львова в складі:

головуючого судді Мироненко Л.Д.

секретаря судового засідання Курилюк А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Акціонерне товариство «Ідея Банк», про розстрочення виконання судового рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Галицькогорайонного судум.Львова надійшлазаява ОСОБА_1 про розстроченнявиконання рішенняГалицького районногосуду м.Львова від21.11.2024року,у справіза позовомАкціонерного товариства«Ідея Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтуваннязаяви зазначено,що вищевказанимрішенням стягнутоз ОСОБА_1 на користьАкціонерного товариства«Ідея Банк»заборгованість задоговором кредитута страхування№ Z06.00410.008915680від 09.11.2021року врозмірі 146532 грн. 31 коп. та 2197,99 грн. судового збору.

Звертаючись із заявою про розстрочку виконання рішення суду, заявник посилається на введення в Україні воєнного стану, та як наслідок значне зменшення його доходів як самозайнятої особи. Просить розстрочити виконання зазначеного рішення суду на десять місяців рівними частинами, по 14653,23 грн.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Вимоги заяви про розтрочення виконання судового рішення підтримав в повному обсязі.

Представник АТ «Ідея Банк» в судове засідання не з`явився, подав письмові заперечення, у яких зазначив, що боржник ОСОБА_1 жодним чином не повідомляв банк про погіршення його майнового становища, що свідчить про те, що останній намагається відтермінувати момент повернення боргу. Також зазначив, що незадовільний майновий стан не є підставою для розстрочення виконання рішення суду

Суд, вивчивши заяву, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення з наступних підстав.

Згідно зі статтею 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановленні його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах; закріпленні можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Частиною 3 ст. 435 ЦПК України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. (ч.5 ст. 435 ЦПК України)

Виконання судового рішення у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Розстрочення рішення суду може бути застосована судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строки і порядок, передбачений чинним законодавством.

Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Узагальнюючи підстави наведені заявником у своїй заяві про розстрочення виконання рішення суду, вбачається, що вони ґрунтуються на наявності введеного на території України воєнного стану та матеріальному становищі заявника (відповідача).

Водночас, на переконання суду, сам по собі факт введення воєнного стану на території України не є безумовною підставою для здійснення судом розстрочення виконання рішення суду, адже мають враховуватись конкретні обставини введення такого правового режиму у відношенні до певної особи.

Введення та продовження воєнного стану а Україні, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією РФ проти України не свідчить ні про наявність виняткових обставин, ні про поважність причин невиконання рішення суду. Більше того, заявником не надано жодного належного та допустимого доказу (довідки про доходи) на підтвердження суттєвого погіршення майнового стану.

При розгляді заяв щодо розстрочення виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відстрочення/розстрочення виконання рішення; наявність підстави для розстрочення має бути доведена боржником. Строки такого розстрочення мають знаходитись у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання відстрочення/розстрочення для повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

При прийнятті рішення суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 30 жовтня 2019 року в справі № 2-1230/11/ провадження № 61-33465 св18, відповідно до якої системний аналіз наведених норм свідчить про те, що при вирішенні заяви державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Вказаних обставин судом не встановлено, а приведені в заяві обставини не є винятковими, тобто такими, що відповідно до закону ускладнюють виконання рішення. Крім того, з рішення суду вбачається, що відповідачем не здійснювалися проплати за кредитним договором протягом останнього року.

Незадовільний майновий стан не є підставою для розстрочки виконання рішення суду та встановлення запропонованого порядку його виконання.

Крім того, боржником не доведено, що в разі задоволення чи часткового задоволення заяви він зможе добровільно виконати судове рішення, адже відсутні дані які б об`єктивно свідчили про розмір доходу та матеріальний стан заявника та з яких можливо дійти висновку, що запропонований заявником період розстрочення і суми щомісячних виплат дійсно знаходяться в межах його доходів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення слід відмовити так як вона є не обґрунтованою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 353, 435 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа Акціонерне товариство «Ідея Банк», про розстрочення виконання судового рішення,- відмовити.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Повний текст ухвали буде виготовлено 23 грудня 2024 року.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Суддя Мироненко Л.Д.