Ухвала суду № 124010594, 24.12.2024, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/658/24

Провадження № 2/708/267/24

УХВАЛА

24 грудня 2024 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області одноособово у складі головуючого судді Попельнюха А.О. розглянув у порядку письмового провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шульги Павла Миколайовича про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Приватбанк» про встановлення факту мобінгу та відшкодування моральної шкоди та

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Шульгу П. М. звернувся до суду із позовом про встановлення факту мобінгу та відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області (головуючий суддя Акулов Є. М.) провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, справа призначена до судового розгляду.

Ухвалою суду від 24.12.2024 у зв`язку із проведенням повторного автоматизованого розподілу справ між суддями справа прийнята до свого провадження суддею Попельнюхом А. О.

24.12.2024 засобами електронного зв`язку із використанням системи «Електронний суд» до суду від представника позивача - адвоката Шульги П. М. надійшла заява про відвід судді.

В обґрунтування вказаної заяви представник зазначив, що на його думку суддя Попельнюх А. О. не може брати участь у розгляді даної справи і підлягає відводу, оскільки його дружина ОСОБА_2 працює провідним юрисконсультом управління судового представництва в регіонах ГО АТ КБ «Приватбанк». Відповідно суддя є членом сім`ї працівника сторони судового процесу, тому може бути побічно заінтересований у результаті розгляду справи, що є обставиною, яка обумовлює сумнів у його неупередженості або об`єктивності.

Розглянувши вказану заяву суддя дійшов таких висновків.

Підстави для відводу судді регламентовані статтею 36 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи (ч. 2 ст. 39 ЦПК України).

На підставі частини 3 статті 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

На підставі статті 40 Цивільного процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Питання про відвід вирішується невідкладно.

Аналізуючи заявлений відвід суддя встановив, що з наявних у розпорядженні суду матеріалів справи безпосередня участь дружини головуючого судді Попельнюха А. О. як представника АТ КБ «Приватбанк» у спірних правовідносинах не вбачається. Крім того, до посадових обов`язків ОСОБА_2 супровід трудових спорів не віднесено.

Наведене дає підстави для висновку про відсутність у головуючого судді будь-якої заінтересованості у результаті розгляду даної справи, оскільки у протилежному випадку були б наявні підстави для самовідводу судді Попельнюха А. О.

Натомість під час розгляду заявленого відводу суддя першочергово враховує мету вказаного процесуального інституту.

Інститут відводу (самовідводу) є однією з найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Самовідвід дозволяє виключити найменшу підозру в зацікавленості судді в результатах розгляду конкретної справи, навіть якщо насправді такої зацікавленості немає, оскільки пріоритетною тут є суспільна довіра до суду.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 04.02.2020 щодо розгляду заяви про відвід судді у справі № 908/137/18 зазначила, що для правової системи України, а також для того, щоби за суб`єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникли сумніви у неупередженості судді-доповідача під час вирішення справи Велика Палата Верховного Суду задовольняє клопотання про відвід судді-доповідача.

У своєму рішенні від 09.12.2024 у справі № 712/4776/24 (провадження № 61-13644сво23) Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зазначила, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно із усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

«Відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого необхідно враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності….» (рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 15 липня 2010 року у справі «Газета Україна-центр» проти України», пункт 28).

У контексті об`єктивного критерію, крім поведінки судді необхідно визначити, чи існують переконливі факти, які можуть викликати сумніви щодо його або її безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у відповідній справі обґрунтована причина побоюватися, що конкретний суддя або орган, який засідає в якості суду, є небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати таке побоювання об`єктивно обґрунтованим (рішення ЄСПЛ від 06 березня 2018 року у справі «Михайлова проти України», пункт 56).

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Щодо суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України», пункти 49, 50).

Як зазначає ЄСПЛ, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення від 24 травня 1989 року у «Справі Гаусшильдта» (Hauschildt Case), заява № 11/1987/134/188, пункт 48).

Згідно з пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана (пункт 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи від 01 січня 2001 року «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів»).

Ураховуючи викладене, з метою уникнення сумнівів у неупередженості чи об`єктивності судді, заяву адвоката Шульги П.М. про відвід судді Попельнюха А. О. підлягає до задоволення з подальшою передачею справи для проведення повторного автоматизованого розподілу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36 - 41, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити заяву представника позивача- адвоката Шульги Павла Миколайовича про відвід судді.

Відвести суддю Чигиринського районного суду Черкаської області Попельнюха Андрія Олексійовича від участі у розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Приватбанк» про встановлення факту мобінгу та відшкодування моральної шкоди.

Цивільну справу передати до канцелярії суду для визначення у порядку, передбаченому ст. 33, 41 ЦПК України, іншого складу суду, який буде розглядати цивільну справу .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ