Постанова № 124008936, 17.12.2024, Пирятинський районний суд Полтавської області

Справа № 544/1406/24

пров. № 3/544/482/2024

Номер рядка звіту 156

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2024 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Нагорної Н. В.,

за участі:

секретаря Киричевської В.М.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника Міщенка Ю.О.,

розглянувши матеріали, що надійшли з УПП в Полтавській області, у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, п/в НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Водій ОСОБА_1 07 липня 2024 року о 09-18год в м.Пирятин Лубенського району Полтавської області по вул. Чернишевського керував автомобілем Volvo XL90, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Drager alcotest 6820», результат огляду позитивний та становить 0,47‰, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, яким встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що ввечері він дійсно вживав алкольні напої, а вранці його розбудив телефон. Коли він взяв слухавку, то почув крики, істерику, нерозбірливі слова своєї матері, злякався дуже сильно за неї, за її психічний стан, сказав, що зараз приїде. Після чого одягнувся і автоматично сів за кермо автомобіля, яке стояло поруч. Діяв у стані крайньої необхідності, просив не позбавляти його права керування, оскільки в нього тяжко хворий батько, який за 2 тижні до цієї події отримав поранення, перебуває в госпіталі в м. Києві, тому він має їздити до нього навідувати, привозити медикаменти.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Міщенко Ю.О. пояснив, що ОСОБА_2 це мати ОСОБА_1 , останній турбувався за її стан, подія відбулася в стресовому стані, тому ОСОБА_1 автоматично, не усвідомлюючи свій стан сів за кермо, тому діяв в стані крайньої необхідності. На відео полцейського з бодікамери видно мати ОСОБА_1 , яка була в більш спокійному стані, але вже пройшов певний час і вона вже заспокоїлася. Просив врахувати також те, що до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 раніше не притягувався.

Вислухавши особу, відносно якої складено адміністративний протокол, її захисника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, основним завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується доказами у відповідності до ст. 251 КУАП, а саме:

- протоколом серії ААД № 629551 від 07.07.2024, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 07 липня 2024 року о 09-18год в м.Пирятин Лубенського району Полтавської області по вул. Чернишевського керував автомобілем Volvo XL90, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Drager alcotest 6820», результат огляду позитивний та становить 0,47‰, чим порушив п.2.9 «а» Правил дорожнього руху;

- результатом тесту на алкоголь № 1626 приладу «Alcotest 6820» до протоколу ААД № 629551, з якого вбачається, що 07.07.2024 ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння, показник алкотестера 0,47‰;

- актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук; за допомогою Alcotect Drager 6820; прилад № ARHJ-0257, результати огляду - позитивна 0,47‰. Акт підписаний особисто ОСОБА_1 без будь-яких зауважень та пояснень; свідки не залучались, огляд проводився на відеофіксацію службової бодікамери;

- відеозаписом правопорушення з нагрудної камери поліцейського «Protect R-02», на якому зафіксовано, що ОСОБА_1 на питання працівника поліції, чи вживав він алкогольні напої, відповів, що вживав ввечері, працівниками поліції йому було запропоновано у встановленому законом порядку пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатора "Drager Alkotest», на що ОСОБА_1 добровільно дав свою згоду на проходження тесту, після чого здійснив продув газоаналізатора, результат тесту 0,47‰.

З урахуванням наведеного зібрані у справі докази є належними і допустимими, які узгоджуються між собою, є послідовними, логічними та обґрунтованими, підстави сумніватися в їх достатності та достовірності відсутні. Вказані докази підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Дослідженими доказами підтверджується, що під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення поліцейськими було дотримано вимоги ст.266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкції).

При цьому пояснення ОСОБА_1 та його захисника про те, що він діяв у стані крайньої необхідності, оскільки їхав до матері, бо злякався за її психоемоційний стан, суд уважає намаганням водія уникнути покарання за вчинене та способом захисту в суді з огляду на наступне.

Відповідно до ст.18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.

Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам. Якщо загроза охоронюваним інтересам може виникнути в майбутньому, діяння не може вважатися таким, що вчинено у стані крайньої необхідності.

Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.

Так, із дослідженого в якості доказу відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що ОСОБА_1 жодним чином не повідомив працівникам поліції про те, що від діє у стані крайньої необхідності, що йому треба терміново їхати до своєї матері, за стан якої він хвилюється. Про наявність у нього стану крайньої необхідності ОСОБА_1 також не зазначив і у протоколі про адміністративне правопорушення.

При цьому,долучений захисником ОСОБА_1 адвокатомМіщенком Ю.О.диск з відеозаписом з «Ютубу» в телепрограмі каналу «ТСН» за 07.07.2024 та «Україна сьогодні» за 09.07.2024, жодним чином не спростовує вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України.

Отже, суд констатує, що ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів про те, що керування автомобілем в стані алкогольного сп`яніння було зумовлено крайньою необхідністю.

Враховуючи вищевикладене ОСОБА_1 необхідно притягнути до адміністративної відповідальності за вчинене.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини.

Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність, судом не встановлено.

Відповідно до ст.1КУпАП завданнями цього кодексу є, в тому числі, охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

За змістом ст.23КУпАП метою застосування адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Враховуючи значну суспільну небезпеку вчиненого правопорушення, а також те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами, суд уважає за необхідне призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що відповідає санкції ч.1 ст.130 КУпАП.

Керуючись ч.1 ст.130, ст.283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

У разі несплати добровільно штрафу протягом 15 днів з дня вручення копії постанови, при примусовому виконанні постанови суду згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок на рахунок отримувача ГУК у м. Києві/м. Київ, р\рUA908999980313111256000026001, код отримувача (за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду через Пирятинський районний суд Полтавської області. Постанову може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 КУпАП, при застосуванні заходів примусового впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Н.В.Нагорна