Рішення № 123977137, 20.12.2024, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/1839/24

Провадження № 2/486/906/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2024 року м. Південноукраїнськ

Южноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Волощук О.О.,

за участю секретаря судового засідання Гайдук А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №8445831131 від 11.01.2022 року.

Позовна заяваобгрунтована тим,що 11.01.2022між ТОВ«ФК «Центрфінансових рішень» ОСОБА_1 укладено договірN8445831131,який разомз паспортомкредиту таУмовами отриманняфінансових кредитівТОВ «ФК«ЦФР»,які розміщеніна сайтіТОВ «ФК«ЦФР» www.kreditmarket.uта зякими позичальникознайомився доукладення кредитногодоговору тадо якихпозичальник приєднавсяпідписавши кредитнийдоговір,складають єдинийкредитний договір. 01.09.2021 укладено договір N?01/09/21 відповідно до якого ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» відступило на користь АТ «Таскомбанк» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором N?8445831131. 21.12.2023 укладено договір N?HI/11/14-Ф відповідно до якого АТ «Таскомбанк» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором N?8445831131. Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором N?8445831131. У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору у неї утворилась заборгованість, яка була нарахована попереднім кредитором у розмірі 20 840,86 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 14 164,38 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги -1,17 грн.; заборгованість за комісіями - 6 675,31 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати на правову допомогу у розмірі 9000 грн. та судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Ухвалою Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 12 листопада 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням (викликом) сторін.

У відзиві на позовну заяву відповідач просила позов задовольнити частково та стягнути з неї на користь позивача заборгованість у розмірі 14 164,38 грн. (за тілом кредиту), в іншій частині позовних вимог відмовити. У відзиві послалася на те, що дійсно отримала кредитні кошти на підставі укладеного договору та частково сплатила борг шляхом внесення одного платежу, проте, у зв`язку зі скрутним матеріальним станом не мала можливості сплатити всю суму, тому на теперішній час має заборгованість за тілом кредиту у розмірі 14 164,38 грн. Проте, в частині стягнення з неї комісій у розмірі 6675,31 грн. не погоджується з посиланням на рішення Конституційного Суду від 10.11.20221 №15-рп/2011, а також на постанову Великої Палати ВС від 13.07.2022 №496/3134/19. Також зазначила, що умовами договору не передбачена комісія як і в паспорті споживчого кредиту. Також у відзиві послалася на завищений розмір витрат на правову допомогу, оскільки дана справа є малозначною, вважає, що розмір таких витрат не може перевищувати 2000 грн.

У відповіді на відзив позивач заперечував проти доводів викладених у відзиві. Щодо нарахування комісії зазначив, що умовами договору сторони погодили відсотки, а саме початковий процент - 7%, щомісячні проценти за користування кредитом-2,70%, річні проценти -0,1%. Строк кредитування 12 місяців. У зв`язку з цим позивач зазначив, що хоч попередній кредитор щомісячні нарахування відобразив як комісія, фактично вони є щомісячними процентами за користування кредитом, які передбачені умовами договору. Щодо розміру витрат на правову допомогу в сумі 9000 грн. зазначив, що такий визначено умовами відповідного договору, а тому підлягає стягненню з відповідача.

В судове засідання учасники процесу не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили клопотань про відкладення розгляду справи не заявили, у зв`язку з чим суд вирішив розглянути справу без їх участі за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що 11.01.2022 між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8445831131, відповідно до умов якого, товариство надало відповідачці кредит, загальний розмір якого становить 15 452 грн., строком на 12 місяців зі сплатою відсотків, вказаних у Паспорті кредиту.

Згідно з Паспортом споживчого кредиту №5831131 від 11.01.2022, сума кредиту становить 15 452 грн., строк кредитування складає 12 місяців, реальна річна процентна ставка 88,89% річних.

Представником позивача надано також виписку по картці ОСОБА_1 за період з 11.01.2022 по 21.12.2023, в якій відображено нарахування та погашення заборгованості за кредитним договором №8445831131 від 11.01.2022.

01.09.2021 між АТ "Таксомбанк" та ТОВ "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень" було укладено договір відступлення прав вимоги N 01/09/21, за яким ТОВ відступило на користь АТ права вимоги за кредитним договором №8445831131 від 11.01.2022.

21.12.2023 між ПАТ «Таксомбанк» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір факторингу № НІ/11/14-Ф за яким ПАТ «Таксомбанк» передало ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитним договором №8445831131 від 11.01.2022.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №8445831131 від 11.01.2022 станом на 30.09.2024 заборгованість ОСОБА_1 у загальній сумі становить 20840 грн., яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту 14 164 грн.; заборгованість за процентами 1,17 грн; заборгованість за комісіями 6 675,31 грн.

Згідно з частиною першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено , що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 1050 ЦК України визначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У частині 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» вказано, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 та від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц вказав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.

Матеріалами справи підтверджено наявність заборгованості відповідачки перед первісним кредитором за кредитним договором №8445831131 від 11.01.2022 в розмірі 14 165,55 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 14 164,38 грн; заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 1,17 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Водночас в частині вимоги про стягнення заборгованості нарахованої позивачем за комісіями у розмірі 6 675,31 грн. слід відмовити, з огляду на те, що умови договору №8445831131 від 11.01.2022 не містять розміру та виду комісій. Крім того, у позовній заяві також не містяться посилання на норми закону, на підставі яких позивачем здійснено нарахування комісій, а твердження позивача у відповіді на відзив про те, що заборгованість за комісіями у розмірі 6 675,31 грн. є відсотками, які нараховано за умовами кредитного договору та в межах строку кредитування, протирічать як графіку платежів, узгодженому сторонами договору та паспортом кредиту так і самому розрахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією про сплату судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково (68%), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1 647 грн.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Вбачається, що 01.07.2024 між Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістант» та ТОВ «Коллект Центр» (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги №01-07/2024.

Адвокатське об`єднання зобов`язується надати правничу допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених Договором (п. 1.1).

Обсяг повноважень адвокатського об`єднання визначений у п. 2.1 Договору.

Відповідно п. 4.1 договору вартість послуг узгоджується сторонами у формі заявок на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору.

Позивач просить стягнути з відповідача 9 000 грн. понесених ним витрат на правову допомогу, на підтвердження чого надає заявку на надання юридичної допомоги №415 від 14.08.2024, за якою погодженою сторонами є юридична допомога у виді: надання усної консультації, тривалістю 2 год. ціною 1500 грн. за одну годину та загальною вартістю 3000 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу, тривалістю 2 год. ціною 3000 грн. за одну год. та загальною вартістю 6000 грн.

Клієнтом та адвокатським об`єднанням підписано витяг з Акту №1 про надання юридичної допомоги від 02.10.2024, за яким сторони підтверджують, що адвокатське об`єднання надало, а клієнт прийняв наступну правову допомогу:

1) надання усної консультації, тривалістю 2 год. ціною 1500 грн. за одну годину та вартістю 3 000 грн.;

2) складання позовної заяви про стягнення боргу, тривалістю 2 год. ціною 3000 грн. за одну год., вартістю 6000 грн. Загальна вартість наданих послуг 9000 грн.

Відповідач у відзиві виклала свої заперечення щодо обсягу та вартості наданих послуг та понесених витрат, посилаючись на їх завищений розмір, оскільки вважає, що дана справа є малозначною, тому з неї підлягають стягненню витрати на правову у розмірі не більшому ніж 2000 грн.

Суд враховуючи заперечення відповідача, дотримання принципів обґрунтованості, пропорційності (співмірності) витрат на оплату послуг адвоката, предмет спору, складність справи, значення справи для сторін, встановлений обсяг наданих адвокатським об`єднанням послуг та виконаних робіт, консультація, а також підготовка та написання професійним/кваліфікованим адвокатом такої позовної заяви в порядку ч. 3 ст. 141 ЦПК України оцінюється судом в загальному розмірі 3500 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги було задоволено частково (68%), а тому витрати на правову допомогу мають бути стягнуті пропорційно до задоволених вимог в розмірі 2 380 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 18, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за кредитним договором №8445831131 від 11.01.2022 в загальному розмірі 14 165 (чотирнадцять тисяч сто шістдесят п`ять) гривень 55 копійок, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 14 164 (чотирнадцять тисяч сто шістдесят чотири) гривні 38 копійок; заборгованість за відсотками 1 (одна) гривня 17 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 )на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 647 (одна тисяча шістсот сорок сім) гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 2 380 (дві тисячі триста вісімдесят) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. О. Волощук