Рішення № 123974715, 01.02.2024, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/5702/23

Провадження № 2/309/1138/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2024 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Орос Я.В.

за участю секретаря : Гаклик Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, цивільну справу за позовом: ОСОБА_1 до ТзОВ «Фінансова Компанія «Центр комерційних рішень», треті особи приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович , приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Пивоваров Юрій Георгійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр комерційних рішень», де треті особи приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович та приватний виконавець Закарпатського виконавчого округу Пивоваров Юрій Георгійович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 31.10.2020 року Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис за реєстровим номером №90699 по кредитному договору укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» на забезпечення стягнення заборгованості по вказаному кредитному договору.

На підставі виконавчого напису нотаріуса, приватним виконавцем Закарпатського виконавчого округу Пивоваровим Ю.Г. 15.12.2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження у виконавчому провадженні №63929581.

Сума, що підлягає стягненню за виконавчим написом становить 16975,03 грн.

Стягувачем за виконавчим написом від 31.10.2020 №90699 та за постановою від 15.12.2020 №63929581 є ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень». Відповідно до відомостей із ЄДРПОУ 22.03.2023 ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» змінило назву на ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» .

Позивач вважає, що здійснений виконавчий напис №90699 від 31.10.2020 року є незаконним та таким, що вчинено із грубим порушенням норм Закону України «Про нотаріат» , наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22. 02.2012 №296/5 та Постанови КМУ «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29.06.1999 №1172.

У своєму позові позивач просив суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 31 жовтня 2020 р., який виданий приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, який зареєстрований в реєстрі за № 90699 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ « Фінансова Компанія «Центр фінансових рішень » суму заборгованості у розмірі 16075,03 грн. а також стягнути з відповідача сплачений судовий збір

Відповідно до ч.2-6 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет позову, зокрема, те що дана справа є малозначною справою і ціна позову не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно ч. 3ст. 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Враховуючи викладене, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу направлено копію ухвали суду про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з доданими до неї документами та було запропоновано подати відзив. Проте відповідач своїм правом не скористався, відзив на позовну заяву не надіслав, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином.

Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, пояснень по суті заяви до суду не надіслав.

Приватний виконавець Закарпатського виконавчого округу Пивоваров Ю.Г. про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, пояснень по суті заяви до суду не надіслав.

Відповідно до ч. 2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, 31.10.2020 року Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис за реєстровим номером №90699 по кредитному договору укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» на забезпечення стягнення заборгованості по вказаному кредитному договору (а.с.18).

На підставі виконавчого напису нотаріуса, приватним виконавцем Закарпатського виконавчого округу Пивоваровим Ю.Г. 15.12.2020 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження у виконавчому провадженні №63929581 (а.с.19).

29.12.2020 року приватним виконавцем Пивоваровим Ю.Г. видано постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с.25).

Сума, що підлягає стягненню за виконавчим написом становить 16975,03 грн.

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону України «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року.

Відповідно до ст. ст.88 Закону України « Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Згідно зі ст.87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1.1., 1.2., 3.2., 3.5. Глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року.

Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку.

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у постанові від 15 квітня 2020 року справа № 158/2157/17.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в справі № 750/1627/18/ провадження № 61-43895 св 18/ від 06 червня 2019 року, яка, з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України, має враховуватися судом, при здійсненні своєї діяльності нотаріус не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права.

Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше.

Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

При цьому, з точки зору ст.88 Закону України « Про нотаріат», безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року по справі № 310/9293/15, яка має враховуватися судом у порядку виконання судом вимог ч.4 ст.263 ЦПК України.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника є обов`язковою умовою вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Враховуючи ці обставини та вимоги ст.ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна.

Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Суд при цьому має перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

В той же час законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості.

Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року по справі № 6-887цс17.

Узагальнюючи наведене, суд вважає, що вимога ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.15,16, 18 ЦК України, ст.ст. 1, 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року, ст. ст. 2, 4, 5, 11, 12, 13, 76-82, 109, 110, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити .

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 31 жовтня 2020 р., який виданий приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, який зареєстрований в реєстрі за № 90699 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ « Фінансова Компанія «Центр фінансових рішень » суму заборгованості у розмірі 16075,03 грн.

Стягнути з ТзОВ « Фінансова Компанія « Центр фінансових рішень » (ЄДРПОУ 35725063 м. Київ вул. Сімї Прахових № 50-Б) на користь ОСОБА_1 р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 мешканки АДРЕСА_1 - 1073,60 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 06.02.2024року.

Суддя Хустського

районного суду: Орос Я.В.