Рішення № 123936119, 19.12.2024, Франківський районний суд м. Львова

465/7892/24

2/465/3310/24

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

19.12.2024 м.Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі головуючого судді Кушнір Б.Б., з участю секретаря Швед О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» (далі також АТ «ПУМБ») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути із відповідачки на його користь заборгованість усумі54406,16гривеньта витрати зі сплати судового збору у сумі 2 422,40 гривень.

В обґрунтуванняпозовних вимогпокликається нате,що 28.10.2020між АТ«Перший УкраїнськийМіжнародний Банк»та ОСОБА_1 укладено кредитнийдоговір №2001718872001,на підставіякого відповідачотримав відпозивача кредитнийліміт усумі 30000грн.,який булозбільшено до38102грн. Відповідачка не виконує свої зобов`язання і станом на 21.08.2024 у неї перед банком виникла заборгованість в сумі 54 406,16 гривень, яка складається з: 30633,01 грн. сума заборгованості за кредитом; 23773, 15 грн. сума заборгованості за процентами. На даний час відповідачка продовжує ухилятися від виконання зобов`язань і заборгованість за Договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ «Перший Український Міжнародний Банк», у зв`язку з чим просить стягнути з відповідачки на свою користь суму заборгованості у розмірі 54 406,16 гривень, а також сплачений судовий збір 2 422,40 гривень.

Ухвалою суду від 30.10.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та вирішено справу розглядати з викликом сторін.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, натомість у у прохальній частині позову просив розглянути справу в спрощеному позовному провадженні та за відсутності представника позивача. Проти винесення судом заочного рішення в справі не заперечує.

Відповідачка повторно в судове засідання не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, хоча належним чином повідомлялась про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими листами, якими скеровано на останнє відоме зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 копії ухвали про відкриття, судової повістки, які повернулисяна адресусуду 19.11.2024з відміткою«адресат відсутнійза вказаноюадресою», що підтверджується рекомендованим повідомленнямпро вручення поштового відправленняіз штриховимідентифікатором № 0610203491410, та на адресу фактичного місце проживання за адресою, як зазначена у позовній заяві АДРЕСА_2 копії ухвали про відкриття, судової повістки, які адресат отримав 9.11.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправленняіз штриховим ідентифікатором № 0610203493803, а також повідомлялася шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-сайті Судової влади України.

Відзиву на позов не подала.

Частиною 11 ст.128 ЦПК України, визначено, що з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, від якого не надійшло повідомлення про причини своєї неявки та відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, на підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалою від 20.12.2024 вирішив проводити заочний розгляд справи за відсутності відповідача на підставі наявних в справі доказів.

У відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд, приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За вимогами ст. ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом установлено, що 28.10.2020 між АТ «Першим Українським Міжнародним Банком» та ОСОБА_1 було підписано заяву про приєднання №2001718872001 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.

На підставікредитного договору ОСОБА_1 буловидано кредиту виглядікредитного лімітуна суму30000гривень зрозміром процентноїставки 47,88%річних,який згіднодовідки прозбільшення кредитноголіміту 03.03.2022збільшено до38102гривень.

У Заяві про приєднання зазначено, що «підписанням цієї Заяви беззастережно підтверджую, що приймаю Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» про укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (далі ДКБО), яка розміщена на сайті АТ «ПУМБ» pumb.ua, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДКБО, та і послуг, що можуть бути надані мені в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджуюся з тим, що обрати будь які передбачені ДКБО послуги, в тому числі через Дистанційні канали обслуговування ..».

В розділі «Підтвердження та Запевнення» договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, в п. 2 вказується, що «підписанням цієї Заяви я надаю, крім викладених в ДКБО, наступні підтвердження та запевнення, що ознайомлений з ДКБО, Тарифами Банку та цілком згодний: всі умови ДКБО мені зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення».

Відповідно до заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб описаних вище, з умовами яких погодилася відповідачка, про що свідчить наявність її власноручного підпису в ній, визначено базову відсоткову ставку, розмір щомісячних платежів, тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, АТ «ПУМБ» свої зобов`язання перед відповідачем виконав, що підтверджується випискою особового рахунку з 28.10.2020 по 21.08.2024.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно дост. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (стаття 628 ЦК України).

Стаття 627ЦК України та ст.6цього Кодексу визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Устатті 204 ЦК Українизакріплено презумпцію правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Отже, зі змісту договору №2001718872001 від 28.10.2020вбачається,що вньому визначеноосновні істотніумови,характерні длятакого видудоговорів,зазначено сумукредиту,дату йоговидачі,строк наданнякоштів,розмір процентів,умови кредитування,а відтакє належною підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором прав і обов`язків сторін.

Відповідачка не дотрималася умов Кредитного договору, внаслідок чого станом на 21.08.2024 в неї виникла заборгованість перед Банком в розмірі 54 406,16 гривень, яка складається з: 30633,01 грн. сума заборгованості за кредитом; 23773,15 грн. сума заборгованості за процентами, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості та випискою/особовим рахунком.

Між сторонами виник спір стосовно належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення, невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як «строк дії договору», так і «строк (термін) виконання зобов`язання» (статті 530, 631 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст.530 ЦК України).

Згідно з частиною першоюстатті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини першоїстатті 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором

Відповідно до ч. 3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, заперечень проти позову відповідач не надав, наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором, відповідачем жодним чином спростовано не було.

Згідно з ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до приписів ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

На підставі вищенаведеного, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті у їх сукупності, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути за

На підставівищенаведеного,оскільки відповідачказа вищевказанимДоговором несплатила увстановлені строкизаборгованість,суд вважає,що позовслід задовольнитита стягнутиз відповідачкина користьпозивача заборгованістьза кредитнимдоговором№2001718872001 від 28.10.2020 в загальному розмірі 54 406,16 гривень.

Згідно з ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім судові витрати в розмірі 2 422,40 гривень судового збору, що було сплачено при поданні позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 10-13, 19, 76, 77, 79, 80, 83, 89, 95, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280, 281, 282, 353 ЦПК України

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» загальну суму заборгованості за кредитним договором №2001718872001 від 28.10.2020 в розмірі 54 406,16 гривень та судові витрати у розмірі 2 422,40 гривень судового збору, що було сплачено при поданні позовної заяви, а всього разом 56 828 (п`ятдесят шість тисяч вісімсот двадцять вісім) гривень, 56 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також встановлений в разі пропуску з інших поважних причин, відповідно до вимог ст.284 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Сторони у справі:

позивач Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», код ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївська, буд.4.

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Дата складення повного судового рішення 19.12.2024.

Суддя Кушнір Б.Б.