Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 349/1383/24
Провадження № 2/349/476/24
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
19 грудня 2024 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
у складі головуючого суддіГаврилюк О.О.
з участю секретаря судового засідання Гошко І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №349/1383/24 за позовом Акціонерного товариства "Акцент- Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
У липні 2024 року Акціонерне товариство "Акцент-Банк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу в сумі 54 721, 33 грн.
В обгрунтуванняпозову зазначено,що відповідач 21 вересня 2021 року звернувся до АТ «Акцент-Банк» для отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку, підписав відповідну анкету-заяву, надав згоду, що така заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг складає між ним і банком договір надання банківських послуг. Відповідачу надано кредит у виді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п. 2.1.1.2.3 Правил, клієнт погодився з тим, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку у будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.
Усі основні умови кредитування доведені відповідачу, що підтверджується його підписом в паспорті споживчого кредиту за програмою "Кредитна картка ".
У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідачем станом на 04 липня 2024 року є заборгованість в розмірі 54 721,33 грн. з яких - 29 065, 71 грн - заборгованість за кредитом, 25 655, 62 грн - заборгованість за відсотками.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом станом на 04 липня 2024 року розмірі 54 721,33 грн. і судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн.
Відповідач подав відзивна позов. У відзиві зазначив, що Умови і правила надання банківських послуг у АТ "Акцент-Банк" ним не підписані, а тому посилання позивача що між сторонами було погоджено усі істотні умови договору не заслуговують на увагу. З цих підстав просив у позові відмовити.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 30 липня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, з ініціативи суду розгляд справи вирішено проводити в судовому засіданні з викликом сторін.
Представник позивача у судове засідання не прибув, просив справу слухати без його участі про зазначив у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання, призначене на 19 грудня 2024 року не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив.
У зв`язку з тим, що особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлено, що 21 вересня 2021 року ОСОБА_2 звернувся до АТ «Акцкент-Банк» і підписав анкету-заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в АТ "А-Банк".
За довідками А-Банку ОСОБА_3 було відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картку № НОМЕР_2 , строком дії до квітня 2028 року; встановлено кредитний ліміт 18 жовтня 2021 року - 30 000 грн, який 29 серпня 2023 року зменшений до 29 065,71 грн., 25 квітня 2024 року збільшений до 29 100 грн.
Згідно розрахунку, який надано позивачем, заборгованість відповідача станом на 04 липня 2024 року року становить 54 721,33 грн, з яких - 29 065, 71 грн - заборгованість за кредитом, 25 655, 62 грн - заборгованість за відсотками.
За випискою по картці ОСОБА_1 за період з 21 вересня 2021 року по 04 липня 2024 року сума витрат становила 322 473, 68 грн., сума зарахувань - 268 662,08, комісій 2 874, 00, сума кешбеку 500, 55 грн.
Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).
За ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають і дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до статей 509, 525-526, 598, 610, 611, 622 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.
Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості і виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Сторони по зобов`язанню повинні сприяти одна одній у належному його виконанні, а у разі виникнення труднощів у однієї зі сторін - всіляко сприяти зменшенню збитків.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Особа, яка порушила зобов`язання (не виконала його, або виконала з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання) повинна нести негативні наслідки такої поведінки, а саме, сплатити в межах позовної давності неустойку і відшкодувати збитки. Сторона не звільняється від виконання зобов`язання в натурі. Це у повній мірі стосується і кредитних зобов`язань, які не виконані належним чином.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
У позові АТ «А-Банк» зазначено, що 21 вересня 2021 року між АТ «А-Банк» і ОСОБА_4 було укладено договір про надання банківських послуг, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, відповідно до якого АТ «А-Банк» надало відповідачу грошові кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
На підтвердження умов договору АТ «А-Банк» надало суду копію анкети-заяви відповідача, Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент Банк», розміщених на сайті банку, копію паспорта споживчого кредитування за програмою «Кредитна картка "Зелена"», банківську виписку по рахунку, довідку про встановлення кредитного ліміту, Тарифи надання банківських послуг.
На переконання суду ці документи не підтверджують наявність між сторонами домовленості щодо розміру процентів за користування кредитними коштами, а також наявність заборгованості у розмірі, визначеному позивачем.
У анкеті-заяві зазначено, що відповідач згодний з тим, що відповідач ознайомився з актуальними Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами, паспортом споживчого кредиту.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не підписаний позичальником.
У анкеті-заяві зазначено про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «А-Банк», анкетні дані відповідача, його контактну інформацію. Умови кредитування у заяві не зазначені, в тому числі немає відомостей щодо розміру процентів за користування кредитними коштами або будь-які інші умови договору.
За ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ «А-Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За ч.2 ст.10561 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У анкеті-заяві позичальника від 21 вересня 2021 року процентна ставка за користування кредитними коштами не зазначена.
Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив, крім тіла кредиту, стягнути також складову його повної вартості, а саме: заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами.
Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифи користування кредитною карткою, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема, штрафи за порушення строків платежів та їх розміри і порядок нарахування, та інші умови. Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифи користування кредитною карткою розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку, а також те, що зазначені документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема, саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка з сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що зазначено у постанові Верховного Суду України від 11березня 2015 року (провадження №6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді цієї справи.
У цьому випадку неможливо застосувати до зазначених правовідносин правила ч.1 ст.634ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово можуть змінюватися самим АТ «А-Банк» в період з часу виникнення спірних правовідносин (21 вересня 2021 року) до часу звернення до судуз позовом (29 липня 2024 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифи у будь-яких редакціях, які є найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу, як позичальнику, Умови та Правила надання банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про розмір та сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифи користування кредитною карткою не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують цих обставин.
Згідно з ч.4 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Надані позивачем Правила надання банківських послуг АТ «А-Банк», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у цьому випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
Таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року (справа №342/180/17) .
Суд не може взяти до уваги паспорт споживчого кредиту "Кредитна картка "Зелена",
оскільки він містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту. У паспорті зазначено дату надання інформації 21 вересня 2021 року. У графі, що ця інформація зберігає чинність та є актуальною до: - дата не зазначена.
Таким чином, паспорт укладений лише з метою дотримання банком вимог Закону України «Про захистправ споживачів» щодо переддоговірного ознайомлення клієнта із наявним кредитними продуктами, та не підміняє собою укладення кредитного договору на певних істотних умовах. Анкета-заява, яка підписана відповідачем, не містить посилання на паспорт споживчого кредиту, як складову договору.
У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20) вказано, що потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Отже, паспорт споживчого кредиту, який позивачем надано до позовної заяви, не є частиною кредитного договору, а виступає способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що позивачем не доведено обставини погодження всіх істотних умов договору з відповідачем та обґрунтованості розрахунку заборгованості, а тому правові підстави для стягнення з відповідача процентів не підлягають до задоволення.
Враховуючи наведені норми, а також фактичні обставини справи, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в сумі 29065, 71 грн.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У позові Акціонерного товариства "Акцент-Банкк" заявлено ціну позову в розмірі 54 721, 33 грн, до задоволення підлягають вимоги на суму 29 065, 71 грн., що становить 53,12%. (29065,71Х100:54721,33=53,12%).
Акціонерним товариством "Акцент-Банк" при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір в розмірі 3028 грн, отже до стягнення підлягає 1608, 48 грн. (3028Х53.12:100=1608,48).
Керуючись ст.263-265 ЦПК України,
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства "Акцент-Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства"Акцент-Банк" заборгованість за договором позики від 21 вересня 2021 року в розмірі 29 065, 71 грн.- сума заборгованості за основною сумою боргу.
У задоволенні позову в частині стягнення процентів за договоромпозики від 21вересня 2021року всумі 25655,62грн. - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства"Акцент-Банк" судовий збір в розмірі 1608, 48 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:Акціонерне товариство "Акцент-Банк", місцезнаходження: вул. Батумська, буд.11 м.Дніпро код ЄДРПОУ 14360080.
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено 19 грудня 2024 року.
Суддя О.О.Гаврилюк
Судове рішення № 123923752, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 19.12.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 349/1383/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: