Ухвала суду № 12391245, 19.10.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2010 р.Справа № 2-а-5212/10/1870

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Катунова В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.07.2010р. по справі№2-а-5212/10/1870

за позовом Сумської міжрайонної державної податкової інспекції <Список ><Текст >

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про стягнення податкової заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

02 червня 2010 року Сумська міжрайонна державна податкова інспекція звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом доФізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просила суд:

- стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкову заборгованість в сумі 39059,13 грн.

26.07.2010 року постановою Сумського окружного адміністративного суду адміністративний позов Сумської міжрайонної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості в сумі 39059,13 грн. задоволено.

Стягнено з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкову заборгованість в сумі 39059,13 грн. (тридцять дев'ять тисяч п'ятдесят дев'ять грн. 13 коп.) в тому числі: податок на додану вартість в сумі 35048,73 грн. на р/р 31114029700355, отримувач державний бюджет Сумського району, код отримувача 23635273, банк ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013, та 4010,40 грн. податок з доходів фізичних осіб на р/р 33214801700374, отримувач місцевий бюджет Новосуханівської сільської ради, код отримувача 23635273, банк ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013.

Не погодившись з рішенням суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: положення Закону України «Про податок на додану вартість».

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 7).

Сумською МДПІ відповідача поставлено на облік як платника податків, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків (а.с. 8).

Відповідач самостійно узгодив податкове зобов'язання з податку на додану вартість шляхом подачі податкових декларацій до Сумської МДПІ за листопад 2009 року (а.с. 9) та березень 2010 року (а.с. 10). Виходячи з вищезазначеного, сума податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет становить 34951,00 грн.

Відповідно до матеріалів справи відповідачу була нарахована пеня з податку на додану вартість в сумі 97,73 грн.

Відповідач самостійно узгодив податкове зобов'язання шляхом подачі декларації з податку з доходів фізичних осіб з 01 січня по 31 грудня 2009 року до Сумської МДПІ. (а.с. 11). В зазначеній декларації відповідачем визначено суму чистого доходу за 2009 рік у розмірі 21486,00 грн. На підставі отриманої декларації позивачем донараховано податкове зобовязання у розмірі 4010,40 грн. прибуткового доходу з громадян.

Відповідач вищезазначені податкові повідомлення отримав про що свідчать підписи відповідача (а.с. 12)

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що податковий борг на час розгляду справи відповідачем не сплачений.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про систему оподаткування" відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обовязкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обовязкових платежів) відповідно до законів України.

На підставі п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про Державну податкову службу в Україні", державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів), забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб платників податків та інших обовязкових платежів.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування", платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Пунктом 11 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу" встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Згідно п.п. г п.п. 4.2.2 п. 4.2. ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Відповідно до ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян", з доходів, зазначених у цьому розділі Декрету, податок обчислюється підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності при виплаті ними протягом року доходів громадянам, зазначеним у цьому розділі Декрету, про що не пізніш як через 30 днів після виплати повідомляється податковим органам за місцем проживання громадян. Утримані у джерела виплати суми податку враховуються податковим органом при проведенні податкових розрахунків за доходами, одержаними за оподатковуваний період; податковими органами на підставі декларацій, поданих громадянами про очікуваний (оціночний) у поточному році доход або про фактично одержані у звітному календарному році доходи та інших відомостей про доходи громадян, визначених у цьому розділі. Перерахування утриманих сум податку до бюджету підприємства, установи, організації та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності здійснюють у порядку, передбаченому статтею 10 цього Декрету.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно з пп. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 Закону, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлює, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

З матеріалів справи вбачається, що податковий борг ні на час розгляду справи в суді першої інстанції, ні на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, відповідачем сплачений не був, отже колегія судів дійшла висновку про те, що відповідач прострочив виконання зобовязання по сплаті податкового боргу, тому зазначений податковий борг підлягає стягненню з нього у судовому порядку.

При цьому, колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на те, що позивачем безпідставно не прийнято уточнені податкові декларації за листопад 2009 року та березень 2010 року, оскільки відповідачем не надано до суду жодних доказів, які б підтверджували факт подання таких декларацій, або оскарження дій податкового органу у судовому порядку.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.07.2010р. по справі№2-а-5212/10/1870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя<підпис >Дюкарєва С.В.

Судді<підпис >

<підпис >Зеленський В.В. Катунов В.В. <Список ><Текст >