Рішення № 123905628, 19.12.2024, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6461/24

19 грудня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі судді Чепенюк О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Монастириського сектору Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 з позовом до Монастириського сектору Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області (далі - Монастириський сектор УДМС України в Тернопільській області, відповідач), в якому просить визнати протиправним рішення Монастириського сектору УДМС України в Тернопільській області, викладене у листі №Г-2/6/6122-24/6/6122/2-24 від 15.10.2024, про відмову в оформленні паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року та зобов`язати Монастириський сектор УДМС України в Тернопільській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є матір`ю та законним представником неповнолітнього ОСОБА_2 . У зв`язку з необхідністю отримання паспорта громадянина України для дитини, яка досягла 14 років, вона разом з дитиною у вересні 2024 року звернулася до відповідача з відповідною заявою про оформлення останньому паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки без застосування засобів Єдиного державного демографічного реєстру. Наявність паспорта є необхідною умовою для реалізації права на освіту. Проте відповідач листом від 15.10.2024 відмовив заявникам у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки. Основна мотивація відмови відсутність усіх документів, необхідних для оформлення і видачі документа, рішення суду про видачу паспорта.

Позивачка, посилаючись на судові рішення Верховного Суду від 19.09.2018, вважає рішення відповідача про відмову в оформленні та видачі паспорта у формі книжечки протиправним, у зв`язку з чим звернулася до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 31.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у строк, встановлений статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує та зазначає, що оформлення та видача паспорта громадянина України зразка 1994 здійснюється територіальними підрозділами Державної міграційної служби України відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456, яким затверджено Тимчасовий порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України, який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.06.2019 за № 620/33591 (далі - Тимчасовий порядок).

Заявники звернулися до Монастириського сектору УДМС України в Тернопільській області з заявою довільної форми та просили оформити паспорт громадянина України зразка 1994 року з посиланням на зразкову справу №806/3265/17. Оскільки заявники не надали необхідного пакету документів, визначеного Тимчасовим порядком, тому у відповіді від 15.10.2024 їм роз`яснено перелік документів, який необхідно подати для оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки. Відповідач наполягає, що ОСОБА_2 не подав заяву за зразком, наведеним у додатку 1 до Тимчасового порядку. Свідоцтво про народження, дві фотокартки та листи Міністерства освіти і науки України, додані до звернення не являються документами необхідними для оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року. Просив у позові відмовити (а.с.32-37).

У відповіді на відзив позивачка наводить ті ж мотиви, що й у позовній заяві та вважає, що ОСОБА_2 має право на отримання паспорта у формі книжечки.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Дослідивши докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.19).

Після досягнення 14 років ОСОБА_2 разом з матір`ю ОСОБА_1 18.09.2024 звернулися до Монастириського сектору УДМС України в Тернопільській області з заявою щодо оформлення і видачі паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ (далі Постанова 2503-ХІІ), ОСОБА_2 . Спільну заяву заявники оформили у довільній формі з посиланням на досягнення неповнолітнім 14 років, необхідністю отримання паспорта для реалізації права на освіту (а.с.13-16, 38-39).

До цієї зави заявники долучили такі документи: заяву ОСОБА_2 про видачу паспорта громадянина України згідно з додатком 1 до Тимчасового порядку (а.с.21, 41); свідоцтво про народження ОСОБА_2 (а.с.19, 40); дві фотокартки розміром 35 x 45 мм; три листи Міністерства освіти та науки України (а.с.22-24, 42-44).

Монастириським сектором УДМС України в Тернопільській області розглянуто вказану заяву та направлено ОСОБА_1 лист №Г-2/6/6122-24/6/6122/2-24 від 15.10.2024 про відмову ОСОБА_2 в оформленні паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року. Зміст листа зводиться до того, що оформлення та видача паспорта громадянина України зразка 1994 здійснюється відповідно до вимог Тимчасового порядку особам, які досягли 16-річного віку, на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто. Зазначено перелік документів, які подаються для оформлення паспорта такій особі, передбачений пунктом 1 розділу ІІІ Тимчасового порядку. Звернуто увагу, що заява подається не довільної форми, а затвердженого зразка. З урахуванням викладеного, відповідач зазначив, що вимоги заявників є передчасними, оскільки до територіального підрозділу ДМС не подано усі визначені законодавством документи, які необхідні для оформлення і видачі паспорта громадянина України (а.с.17, 45).

Не погоджуючись з відмовою Монастириського сектору УДМС в Тернопільській області у видачі паспорта, позивачка в інтересах неповнолітнього сина звернулася з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягають оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Відповідно до пункту 1 статті 5 Закону України Про громадянство України від 18.01.2001 № 2235-III документом, що підтверджує громадянство України, є паспорт громадянина України.

Законом України Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус від 20.11.2012 № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI) визначено правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи.

Одним із документів Реєстру, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зазначено паспорт громадянина України (підпункт а пункту 1 частини першої статті 13 Закону № 5492-VI).

Відповідно до частини третьої статті 13 Закону №5492-VI паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України містять безконтактний електронний носій.

Частинами першою, другою статті 14 Закону №5492-VI передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.

Згідно з частиною першою статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Частинами другою-четвертою статті 21 Закону №5492-VI закріплено, що кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Перелік інформації, яка вноситься до паспорта громадянина України, визначено у частині сьомій статті 21 Закону №5492-VI, відповідно до якої такий містить, зокрема, унікальний номер запису в Реєстрі; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 (далі - Постанова №302) затверджено зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.

Згідно з пунктами 1-3 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою №302, передбачено, що паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт.

Отже, наведені правові акти передбачають видачу паспорта громадянин України, який досяг 14-річного віку.

Разом з тим, на даний час є чинними норми Положення №2503-ХІІ, пунктами 2, 3 якого передбачено, що паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України, після досягнення 16-річного віку. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку тим, що норми Порядку № 302 регламентують оформлення і видачу паспорта громадянина України у формі картки, що містить безконтактний електронний носій, а питання видачі паспорта громадянина України, які виявили намір отримати паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII, не було врегульовано, то постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №398 Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. №302, було внесено зміни до Постанови №302 (чинні з 07.06.2019). Зокрема пункт 3 Постанови №302 доповнено абзацом такого змісту: Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

З 21.06.2019 набрав чинності Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456.

Відповідно до пункту 1 цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п`ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 398 Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. №302, Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII (в редакції постанови Верховної Ради України від 23.02.2007 № 719-V), і визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.

З урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №398 Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302, норми Тимчасового порядку застосовуються до правовідносин у разі, якщо особа виявила бажання отримати паспорт у формі книжечки у відповідності до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII, незалежно від наявності рішення суду.

Такі висновки суду ґрунтуються на аналізі постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №398 та виходячи з того, що іншого механізму, правил та порядку оформлення та видачі підрозділами державної міграційної служби паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.1994 №353 Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України, чинне законодавство не визначає. Навіть, якщо особа не зверталась до суду, це не свідчить про відсутність у неї права на оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року.

Відповідно до пункту 2 розділу І Тимчасового порядку паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 № 353 «Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України».

Підпунктом 1 пункту 3 розділу І Тимчасового порядку передбачено, що оформлення і видачу паспорта здійснюють територіальні підрозділи Державної міграційної служби України (далі - територіальні підрозділи ДМС), зокрема, особі, яка досягла 16-річного віку, - на підставі заяви про видачу паспорта громадянина України (далі - заява) за зразком, наведеним у додатку 1 до цього Тимчасового порядку, поданої нею особисто.

Заява є згодою на обробку персональних даних згідно із Законом України «Про захист персональних даних». Під час заповнення заяви особою або її законним представником (далі - заявник) працівник територіального підрозділу ДМС інформує заявника про вимоги Закону України «Про захист персональних даних».

Пунктом 1 розділу ІІІ Тимчасового порядку визначено, що для оформлення паспорта особа, яка досягла 16-річного віку, або її законний представник (далі - заявник) подає:

1) заяву;

2) рішення суду;

3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави;

4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або в разі, якщо батьки (чи один із батьків) такої особи на момент її народження були (був) іноземцями(ем) або особами(ою) без громадянства, або в разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України;

5) дві фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см;

6) довідку про реєстрацію / зняття з реєстрації місця проживання особи;

7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);

8) посвідчення про взяття на облік бездомної особи, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).

У спірному випадку неповнолітній, який досягнув віку 14 років, ОСОБА_2 разом з законним представником матір`ю звернувся до відповідного органу державної міграційної служби для отримання паспорта громадянина України у формі книжечки. При цьому висловив незгоду на збір та обробку персональних даних.

Перевіряючи дотримання заявниками умов Тимчасового порядку, суд зазначає, що одночасно з спільною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , до відповідача подана заява ОСОБА_2 про видачу паспорта громадянина України згідно з додатком 1 до Тимчасового порядку (а.с.21, 41). Копію такої заяви надає Монастириський сектор УДМС України в Тернопільській області разом з відзивом на позовну заяву, а тому суд критично оцінює пояснення представника відповідача про подання заявником заяви про видачу паспорта у формі книжечки лише у довільній формі. Відтак, такі обставини фактично спростовують мотивацію відмови у видачі паспорта у формі книжечки неповнолітньому через неподання заяви встановленого зразка.

Також суд зазначає, що зі змісту листа про відмову у видачі паспорта у формі книжечки ОСОБА_2 від 15.10.2024, а так само відзиву, однозначно не можна стверджувати за якої саме підстави відмовив відповідач заявнику, бо така відмова містить перелік документів, наведений у пункті 1 розділу ІІІ Тимчасового порядку та вказує про відсутність заяви встановленої форми, в одному випадку, а у висновку - про неподання усіх визначених законодавством документів.

Відповідач, окрім вказівки на заяву про видачу паспорта, не конкретизує, яких саме документів не подав заявник для прийняття рішення про видачу паспорта у формі книжечки або його відмови.

Крім того, суд зауважує, що відповідно до розділу Х Тимчасового порядку відповідач у разі відмови в оформленні та видачі паспорта мав прийняте відповідне рішення, а не обмежитися листом роз`ясненням.

Так, відповідно до пунктів 1, 2 розділу Х Тимчасового порядку територіальний підрозділ ДМС відмовляє особі в оформленні або видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки), якщо: 1) особа не є громадянином України; 2) особа вже отримала паспорт, який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв`язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього, непридатності для подальшого використання); 3) дані, отримані з баз даних Єдиного державного демографічного реєстру, картотек, не підтверджують надану заявником інформацію; 4) за видачею паспорта звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень на отримання паспорта; 5) особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення й видачі паспорта; 6) особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи. У рішенні про відмову в оформленні чи видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки), яке доводиться до відома заявника протягом п`яти робочих днів з дня його прийняття, зазначаються підстави відмови.

Таких положень Тимчасового порядку відповідач не дотримався, тобто діяв протиправно.

Також при вирішенні справи суд враховує, що питання права особи на отримання паспорта України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ у зв`язку з ненаданням нею згоди на обробку персональних даних було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі, за результатами розгляду якої 19.09.2018 була винесена постанова у справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18). У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що норми Закону №5492-VI на відміну від норм Положення №2503-XII не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря. Законодавець, приймаючи Закон №1474-VIII, яким внесено зміни до Закону №5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України. Відтак, дії відповідача щодо відмови позивачу видати паспорт громадянина України у формі книжечки визнані Великою Палатою Верховного Суду у вказаній зразковій справі протиправними.

Крім того, при вирішенні цього спору суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 18.11.2021 у справі №420/4049/20. Спірним у вказаній справі було питання віку, з якого має видаватися паспорт у формі книжечки з огляду на приписи статті 21 Закону №5492-VI, якими встановлено обов`язок громадянина України, який досяг чотирнадцятирічного віку, отримати паспорт громадянина України, а приписами Положення №2503-ХІІ передбачено отримання паспорта з шістнадцятирічного віку. Тимчасовий порядок №456 також визначає шістнадцятирічний вік для оформлення та видачі паспорта.

Частиною третьою статті 7 КАС України передбачено, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Верховний Суд, вирішуючи спірне питання віку, у справі №420/4049/20 погодився із висновками судів попередніх інстанцій щодо застосування Закону №5492-VI, який має вищу юридичну силу, ніж Положення №2503-ХІІ та Порядок №456, та вказав на імперативність приписів Закону №5492-VI, яким встановлено обов`язок кожного громадянина України, який досяг 14-річного віку, отримати паспорт громадянина України. Верховний Суд також акцентує увагу на тому, що відповідно до частини першої статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Отже, у разі відсутності в особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу може створювати перешкоди у реалізації своїх громадянських прав.

Зазначена правова позиція знайшла своє послідовне відображення також у постановах Верховного Суду від 21.12.2022 у справі №420/5353/20, від 17.05.2023 у справі №420/12574/21, від 09.11.2023 у справі №380/16510/22.

Зважаючи на викладене, суд зазначає, що особа, яка досягла 14 років має право на отримання паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ.

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду, суд дійшов переконання, що відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені законами України, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дій, а тому, враховуючи повноваження суду визначені статтями 9, 245 КАС України позовні вимоги підлягають до задоволення у спосіб прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови ОСОБА_2 в оформленні паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ та зобов`язання відповідача оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення №2503-ХІІ. При цьому належним способом захисту прав позивача буде саме прийняття рішення про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу в оформленні паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки, позаяк лист Монастириського сектору УДМС України в Тернопільській області від 15.10.2024 не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України.

Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 ) в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до Монастириського сектору Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області (вулиця Шкільна, 4, місто Монастириська, Тернопільська область, 48300, код ЄДРПОУ юридичної особи 37839038) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Монастириського сектору Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області щодо відмови в оформленні ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.

Зобов`язати Монастириський сектор Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено та підписано 19 грудня 2024 року.

СуддяЧепенюк О.В.