Рішення № 123905548, 19.12.2024, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/6234/24

19 грудня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, відповідач - 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (надалі, відповідач - 2), в якому просить визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області за №191950023921 від 19.03.2024 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періоди роботи за записами трудової книжки від 27.07.1988 року серія НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003, з дати виникнення права на таку пенсію - 21 квітня 2024 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 11.03.2024 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003. Проте, 22.04.2024 позивач отримала Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області №191950023921 від 19.03.2024 про відмову в призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону №1058. Свою відмову відповідач-2 мотивував відсутністю необхідного страхового стажу, та тим, що відсутні періоди роботи за Списком №2. Такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області позивач вважає протиправними, що і слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом до суду. Просить врахувати, що загальний трудовий стаж позивача, згідно записів трудової книжки, станом на дату звернення з заявою про призначення пенсії, складає 36 років 05 місяців 26 днів, стаж роботи позивача, який дає їй право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах теж складає 36 років 05 місяців 26 днів.

Ухвалою суду від 21.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачам встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Заперечуючи проти позовних вимог, представник Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області та представник Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області подали до суду відзиви на позовну заяву, в яких просили відмовити у задоволенні позову повністю. Вказують, що до пільгового стажу роботи за Списком №2 зараховано період з 23.04.2004 по 18.10.2009. Зазначають, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 27.07.1988 по 31.12.1991, згідно довідки від 06.09.2023 №46/1, з 01.01.1992 по 28.02.1994, згідно довідки від 06.09.2023 №46/3, з 11.03.1994 по 31.12.2002, згідно довідки від 06.09.2023 №46/4 та з 01.01.2003 по 22.04.2004, згідно довідки від 06.09.2023 №46/2, оскільки в довідках зазначено, що ОСОБА_1 працювала з 27.07.1988 по 22.04.2004 на посаді "транспортувальник (підземних галерей), що не відповідає посаді зазначеній в трудовій книжці НОМЕР_2 "транспортувальник сипучих матеріалів" в бетонно-змішувальному цеху (не зазначена - підземна галерея). У рішенні про відмову у призначенні пенсії було надано роз`яснення, що для зарахування необхідно надати відповідні документи згідно вищезазначеного зауваження. Вважають, що оскільки, право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до положень пункту 2 частини 2 ст. 114 Закону №1058 виникає у жінок у віці 55 років за наявності не менше 25 років страхового стажу, з них не менше 10 років стажу на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, у позивачки було відсутнє право на призначення такої пенсії.

Судом встановлено, що 11.03.2024 позивач звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №191950023921 від 19.03.2024 позивачу відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах. Зокрема, у даному рішенні відповідач - 2 вказав, що страховий стаж особи становить 36 років 06 місяців 07 днів. Пільговий стаж особи становить 05 років 05 місяців 26 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 27.07.1988 по 31.12.1991, згідно довідки від 06.09.2023 № 46/1, з 01.01.1992 по 28.02.1994, згідно довідки від 06.09.2023 № 46/3, з 11.03.1994 по 31.12.2002, згідно довідки від 06.09.2023 № 46/4 та з 01.01.2003 по 22.04.2004, згідно довідки від 06.09.2023 № 46/2, оскільки в довідках зазначено що заявниця працювала з 27.07.1988 по 22.04.2004 на посаді "транспортувальник (підземних галерей), що не відповідає посаді зазначеній в трудовій книжці НОМЕР_3 "транспортувальник сипучих матеріалів" в бетонно-змішувальному цеху (не зазначена - підземна галерея). Для зарахування необхідно надати відповідні документи згідно вищезазначеного зауваження.

Відтак, предметом спірних правовідносин є вказане вище рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №191950023921 від 19.03.2024, яким позивачу, зокрема, відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи з 27.07.1988 по 31.12.1991, з 01.01.1992 по 28.02.1994, з 11.03.1994 по 31.12.2002, з 01.01.2003 по 22.04.2004.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-ХІІ) та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).

Закон №1788-ХІІ був введений в дію з 01 січня 1992 року в частині норм, що стосуються призначення і виплати пенсій та коригування рівнів пенсій, призначених до введення цього Закону; з 01 квітня 1992 року в повному обсязі.

01 січня 2004 року набув чинності Закон України від 09.07.2003 № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

3 жовтня 2017 року Верховною Радою України було ухвалено Закон України №2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", що доповнив Закон № 1058-ІV розділом ХІV-1, який містить пункт 2 частини другої статті 114 такого змісту:

"На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах".

За приписами статті 12 Закону № 1788-ХІІ право на пенсію за віком мають чоловіки після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Натомість згідно з пунктом "б" статті 13 в редакції, чинній до внесення змін Законом №213-VІІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

- чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців;

- жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Законом №213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом "з" статті 13 Закону № 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

Відповідно до пункту першого резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України ( надалі КСУ) № 1-р/2020 у справі 1-5/2018(746/15) визнані такими, що не відповідають Конституції України, стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-ХІІ зі змінами, внесеними Законом № 213-VІІІ (пункт 1 Рішення № 1-р/2020).

Згідно з пунктом третім резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б" - "г" статті 54 Закону № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом № 213-VІІІ для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, Рішенням № 1-р/2020 КСУ визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно КСУ встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VІІІ.

Відтак, на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ, з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020, встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий у 55 років.

Тому, оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення ЄСПЛ від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України").

Крім того, визначаючись з тим, нормами якого саме закону слід керуватися під час призначення пенсії позивачки, суд враховує правову позицію Верховного Суду, сформовану за результатами розгляду справи № 360/3611/20.

Так, розглядаючи вказану справу, у постанові від 03.11.2021 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Тому застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

Частиною п`ятою статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Отже, враховуючи положення ч. 3 ст. 291 КАС України, при ухваленні рішення у цій справі суд має керуватися тими правовими висновками, що наведені Великою Палатою Верховного Суду у постанові за результатами розгляду справи № 360/3611/20.

Таким чином, на думку суду, оскільки ключовим для вирішення цієї справи є питання норми якого саме закону слід застосовувати при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах і цьому питанню вже надано оцінку Верховним Судом під час розгляду справи № 360/3611/20, суд вважає що у спірному випадку застосуванню підлягають положення статті 13 Закону № 1788-ХІІ під час призначення їй пенсії.

Так, відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

З огляду на наведене вище, вирішуючи даний спір по суті, суд не приймає до уваги доводи відповідачів стосовно того, що позивач не досягнула на момент звернення до пенсійного органу встановленого законодавством пенсійного вік - 55 років, та у зв`язку.

Крім цього, відмовляючи позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах, відповідач - 2 також покликається на відсутність необхідного пільгового стажу.

Зокрема, відповідачем - 2 не зараховано до пільгового стажу періоди роботи позивача з 27.07.1988 по 31.12.1991, з 01.01.1992 по 28.02.1994, з 11.03.1994 по 31.12.2002 та з 01.01.2003 по 22.04.2004, оскільки у наданих позивачем довідках зазначено що заявниця працювала з 27.07.1988 по 22.04.2004 на посаді "транспортувальник (підземних галерей), що не відповідає посаді зазначеній в трудовій книжці НОМЕР_3 "транспортувальник сипучих матеріалів" в бетонно-змішувальному цеху (не зазначена - підземна галерея).

Суд зазначає, що згідно відомостей трудової книжки позивача серії НОМЕР_3 , позивач, серед іншого, з 27.07.1988 прийнята на комбінат транспортувальником пиляючих матеріалів по 2 розряду в бетонозмішувальний цех, з 23.04.2004 професія транспортувальник сипучих матеріалів замінена на "транспортувальник (підземна галерея) у відповідність до Класифікатора професій ДК 003-95".

Так, відповідно до пункту 1 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт і професій, посад та показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок застосування Списків №383), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі - Список №1) та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі - Список №2), затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, які мали право на пенсію за віком на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

Відповідно до Розділу XVII «Виробництво неметалевих мінеральних виробів (будівельних матеріалів)» підрозділ 8 «Виробництво залізобетонних та бетонних виробів») Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою КМУ від 29.06.2016 року №461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» (із змінами), передбачена професії: Робітники: машиністи перевантажувачів, машиністи пневмотранспорту, транспортувальники (такелажні роботи), зайняті перевантажуванням цементу; робітники підземних галерей.

Аналогічні положення містяться у Списку №2 затвердженому постановами Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956, від 26 січня 1991 року №10 та постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162, від 16.01.2003 № 36.

Пунктом 10 Порядку застосування Списків №383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).

Відповідно до пунктів 1 та 2 Порядку №637 за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку №637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку №637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №234/13910/17 та від 07.03.2018 у справі №233/2084/17.

Також, відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а, особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону №1788-XII. При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Державну службу України з питань праці (Держпраці).

Отже, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Водночас, суд зауважує, що згідно п.4.2. Порядку №383, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

При цьому, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших офіційних документах. Неточні записи у первинних документах по обліку трудового стажу, яку займав позивач у той чи інший період його роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не можуть бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві. У свою чергу, недоліки ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації (зокрема, довідок) з вини адміністрації підприємства не можуть бути підставою для позбавлення особи її права на соціальний захист. Така позиція узгоджується із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17.

Підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний підтверджений стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки чи інших документів (довідок), оскільки визначальним є саме підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах.

То ж, посилання відповідача-2 на неможливість включення до пільгового стажу спірних періодів праці позивача у зв`язку із тим, що посада "транспортувальник (підземних галерей)" не відповідає посаді зазначеній в трудовій книжці НОМЕР_3 "транспортувальник сипучих матеріалів" в бетонно-змішувальному цеху (не зазначена - підземна галерея), є безпідставними, оскільки наявний трудовий стаж позивача підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом, а також відповідними довідками.

Суд також враховує, що для підтвердження працевлаштування на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, долучено наступні документи, в тому числі, матеріали, складені за результатами проведеної атестації: відомості з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування Індивідуальні відомості про застраховану особу (Форма ОК-5), довідку Комбінату "Будіндустрія" ТОВ "Тернопільбуд" №48 від 06.09.2023, довідку Комбінату "Будіндустрія" ТОВ "Тернопільбуд" №49 від 06.09.2023, Наказ Комбінату "Будіндустрія" ТОВ "Тернопільбуд" №69-а від 30.10.1994 з Додатком, Висновок щодо якості проведеної атестації робочих місць за умовами праці Тернопільського комбінату "Будіндустрія" ТОВ "Тернопільбуд" №05-02/226 від 25.03.2005, Наказ Комбінату "Будіндустрія" ТОВ "Тернопільбуд" №93 від 28.10.1999, Висновок щодо якості проведеної атестації робочих місць за умовами праці Тернопільського комбінату "Будіндустрія" фірми "Тернопільбуд-ЛТД" №200/05 від 10.12.1999, Наказ ВАТ "Тернопільбуд" Тернопільського комбінату "Будіндустрія" №90 від 19.10.2004, Висновок щодо якості проведеної атестації робочих місць за умовами праці Тернопільського комбінату "Будіндустрія" ВАТ "Тернопільбуд" №05-02/080 від 03.02.2005, довідку Комбінату "Будіндустрія" ТОВ "Тернопільбуд" №47 від 06.09.2023, Карта умов праці, заповнена 27.10.1993, довідку Комбінату "Будіндустрія" ТОВ "Тернопільбуд" №8 від 20.02.2024, довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №46/1 від 06.09.2023,№46/2 від 06.09.2023, №46/3 від 06.09.2023, №46/4 від 06.09.2024, гарантійний лист Комбінату "Будіндустрія" ТОВ "Тернопільбуд" №56 від 17.10.2023, Витяги з Наказів Тернопільського комбінату "Будіндустрія" ВАТ "Тернопільбуд" №93 від 28.10.1999, №64 від 20.08.1993, №90 від 19.10.2004.

При цьому, суд зазначає, що період з 23.04.2004 по 18.10.2009 зарахований до пільгового стажу роботи за Списком №2, що не заперечується представником Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та підтверджується копією розрахунку стажу, що долучена позивачем до позовної заяви.

Таким чином, у сукупності наведених обставин, суд вважає, що спірні періоди роботи позивача з 27.07.1988 по 31.12.1991, з 01.01.1992 по 28.02.1994, з 11.03.1994 по 31.12.2002, з 01.01.2003 по 22.04.2004 належить зарахувати до стажу позивача, який дає право на пенсію на пільгових умовах.

В свою чергу, на думку суду, оскаржуване рішення відповідача - 2 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім цього, вирішуючи даний спір по суті, суд зазначає про те, що адміністративний суд не може підміняти уповноважений орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань по суті, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Питання про наявність підстав для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відноситься до повноважень органу Пенсійного фонду, і, за відсутності всіх вихідних даних, необхідних для вирішення цього питання, не може бути розглянуте по суті судом.

При цьому суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17.

Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.

Відтак, з метою ефективного поновлення прав позивача, суд вважає, що у спірному випадку належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву позивача від 11.03.2024 щодо призначення пенсії на пільгових умовах, прийнявши відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. За вищевикладених обставин, позовні вимоги належить задовольнити частково.

Сплачений судовий збір підлягає за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача в порядку частини третьої ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №191950023921 від 19.03.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно із пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.03.2024 щодо призначення з 21 квітня 2024 пенсії на пільгових умовах, прийнявши відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн. 48 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 19 грудня 2024 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 );

відповідачі: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46001 код ЄДРПОУ:14035769), Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, Львівський р-н, Львівська обл., 79016 код ЄДРПОУ:13814885).

Головуюча суддяДерех Н.В.