Рішення № 123903617, 19.12.2024, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року м. Ужгород№ 260/6458/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі відповідач 1, ГУ ПФУ в Харківській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі відповідач 2, ГУ ПФУ в Закарпатській області), яким просить:

1) Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 28.08.2024 року № 664/03-16 щодо відмови ОСОБА_1 в призначені та виплаті пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 24.07.2024 року.

2) Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2021-2023 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії, починаючи з 24.07.2024 року.

В обгрунтування позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 згідно з Законом України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення».

Поруч з цим, відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» 09.07.2003 року № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Керуючись своїм правом, 24.07.2024 року позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Харківській області із заявою про призначення пенсії (переведення з одного виду пенсії на інший) відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Заява позивача про призначення пенсії (переведення з одного виду пенсії на інший) відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням ПФУ в Закарпатській області, за результатом чого було прийнято рішення від 28.08.2024 року № 664/03-16 про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії позивачу.

Позивач вважає вказане рішення незаконним та необґрунтованим, прийнятим усупереч положенням чинного законодавства, а тому його права підлягають захисту в судовому порядку, внаслідок чого нею подається цей позов до суду.

Ухвалою судді від 15.10.2024 року відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, запропоновано відповідачам надати відзив на позовну заяву у разі її заперечення.

30.10.2024 року до суду надійшов відзив ГУ ПФУ в Закарпатській області, зі змісту якого, відповідач 2 не погоджується з доводами, викладеними в позовній заяві, виходячи з наступного.

Вказує, що позивач помилково вважає, що розрахунок пенсії здійснений згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення», а відповідно пенсія не розраховувалась по Закону № 1058, а тому фактично на думку позивача її пенсія має бути розрахована по новому. Так, Закон України «Про пенсійне забезпечення» на основі якого позивачу було застосовано пільгу по зниженню віку, та даний законодавчий акт визначає тільки право на призначення, тобто визначає сукупність умов, яких особа має дотриматись при зверненні за призначенням даного виду пенсії по Списку № 2, проте, розрахунок вказаного розміру пенсії здійснюється відповідно до вимог Закону № 1058.

З матеріалів електронної пенсійної справи видно, що ОСОБА_1 з 05.04.2022 року отримує пенсію зі зниженням пенсійного віку, враховуючи роботу за списком № 2, (стаття 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») розмір якої обчислено також відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV. Документи, які б свідчили про перехід чи переведення на інший вид пенсії (по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника) в Електронній пенсійній справі позивачки відсутні.

Також, до заяви про проведення перерахунку, яка оскаржується, то хочемо зазначити, що позивачкою до заяви не надано подано жодного документа, який би визначав право на призначення пенсії іншого виду.

Відділом перерахунків пенсій №1 управління пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (структурний підрозділ, що розглядав заяву за принципом екстериторіальності) розглянуто заяву ОСОБА_1 від 24.07.2024 року про перехід на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та було прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 у перерахунку пенсії згідно заяви від 24.07.2024 року (Рішення про відмову в перерахунку №204050002309 від 28.08.2024 року).

ОСОБА_1 05.04.2022 року використала право на достроковий вихід на пенсію зі зниженням пенсійного віку, враховуючи роботу на пільгових посадах за списком № 2. Таким чином враховуючи вищевикладене, зокрема, те, що позивач вже отримує пенсію за віком, було прийнято правомірне рішення відмовити у перерахунку згідно поданої заяви від 24.07.2024 року про перехід на інший вид пенсії.

01.11.2024 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого, відповідач 1 вважає, що викладені позивачем позовні вимоги є безпідставними, такими, що не ґрунтується на нормах діючого законодавства виходячи з наступного.

Зважаючи на те, що позивачу було призначено пенсію за віком на пільгових умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список №2), Головне управління вважає, що у спірних відносинах відсутній факт призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком на пільгових умовах призначена із зниженням віку, призначена їй відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» є пенсією за віком зі зменшенням загального пенсійного віку, що унеможливлює призначення позивачці пенсії за віком на загальних підставах повторно у зв`язку з досягненням загального пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та, відповідно, не може бути застосований при обчисленні пенсії показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три останні роки, що передували переходу на пенсію по віку.

Відтак, досягнення позивачкою передбаченого законом пенсійного віку не зумовлює виникнення у неї права на повторне призначення вже призначеної пенсії за віком.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах по Списку № 2 згідно Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення».

24.07.2024 року позивач звернувся до відповідача 1 із заявою про призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки.

Рішенням ГУ ПФУ в Закарпатській області (територіальним органом, що розглядав заяву позивача за принципом екстериторіальності) від 28.08.2024 року № 204050002309 позивачу було відмовлено у призначені пенсії за віком, оскільки їй вже була призначена пенсія за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до Закону № 1058-ІV та статті 13 Закону № 1788-ХІІ.

Позивач вважає вказане рішення незаконним та необґрунтованим, прийнятим усупереч положенням чинного законодавства, а тому його права підлягають судовому захисту.

Ключовим питанням у цій справі є наявність правових підстав для призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за останні три роки, що передують року звернення з заявою про призначення пенсії за віком, у випадку призначення раніше пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно зі статтею 1 Закону № 1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно із статтею 10 Закону № 1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону України № 1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Згідно частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший.

Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV.

У випадку переведення на інший вид пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, рішенням № 204050002309 від 12.10.2022 року позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з урахуванням віку та наявного пільгового стажу роботи за Списком № 2, передбачених ст. 13 Закону № 1788.

Звертаючись із заявою позивач просила призначити їй пенсію за віком, як особі яка досягла 60-річного віку, із застосуванням показника середньої заробітної плати за три попередні роки.

Слід зазначити, що пенсія за віком на пільгових умовах є різновидом пенсії за віком однак зі зменшенням загального пенсійного віку.

Верховний Суд неодноразово у постановах від 29.11.2022 року у справі №560/4589/21, від 27.06.2023 року у справі №500/4392/22, від 18.05.2023 року у справі №560/19830/21 доходив висновку про те, що при призначенні одного й того ж самого виду пенсії - пенсії за віком, але за іншим законом, показник середньої заробітної плати при переведенні з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1788-ХІІ на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення (перерахунку) пенсії за віком.

Зважаючи на встановлені обставини справи в їх сукупності суд дійшов висновку, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб визначені чинним законодавством.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Що стосується посилання позивача на правові висновки Верховного Суду у справах №528/196/17 (постанова від 23.10.2020 року) та №336/7438/16-а (постанова від 17.06.2021 року) стосовно наявності у особи, яка отримувала пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 права на призначення пенсії за віком на загальних підставах із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за останні три роки, то у справі №185/951/17 (постанова від 06.12.2021 р.) Верховний Суд відійшов від такої правової позиції.

Правомірність відступу від такої правової позиції також підтвердив Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 22.10.2024 року у справі №300/5450/23 (адміністративне провадження № К/990/9909/24).

Так зокрема, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду вважає, що висновки, викладені в раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 17.06.2021 року у справі №336/7438/16-а, від 13.02.2019 року у справі №334/917/17 та інших, у яких викладено правовий висновок про наявність в осіб, яким призначалась пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону 1788-XII, права на призначення пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні.

Таким чином Судова палата сформулювала наступні висновки:

1) статтею 13 Закону 1788-XII для відповідних категорій осіб передбачено не окремий вид пенсійного забезпечення, а пільгові умови для призначення пенсії за віком, які полягають у зменшенні пенсійного віку;

2) пільгова пенсія за віком, призначена з урахуванням положень Закону 1788-XII, призначається та виплачується в порядку та на умовах, що визначені Законом №1058-IV, а тому особи, які отримують таку пенсію, не мають права на перехід на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону №1058-IV після досягнення ними пенсійного віку.

Тобто, позивачка як особа, якій вже було призначено пенсію за віком на пільгових умовах, визначених статтею 13 Закону 1788-XII, не має права на повторне призначення того самого виду пенсії за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують зверненню за призначенням пенсії.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду також встановила помилковість посилання сторони на необхідність застосування під час розгляду подібної справи висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23.10.2020 року у справі №528/196/17.

Оскільки у справі № 528/196/17 спірні правовідносини виникли щодо реалізації позивачем, який отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону 1788-XII, права на перехід на інший вид пенсії - пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV.

Натомість у справі, що розглядається позивачка, яка отримує пенсію за віком на пільгових умовах, призначену з урахуванням положень Закону 1788-XII, просить суд зобов`язати відповідача призначити їй пенсію за віком на загальних підставах (після досягнення пенсійного віку) відповідно до Закону №1058-ІV.

Отже, зазначене виключає можливість застосування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 23.10.2020 року у справі №528/196/17, до справи, що розглядається, оскільки правовідносини у цих справах не є подібними, а судові рішення ухвалені за інших фактичних обставин справи, що в свою чергу не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства та відповідну правову позицію у справі, що розглядається.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні позовних вимог слід відмовити, у зв`язку з чим судові витрати не розподіляються.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (Харківська область, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під. 2 код ЄДРПОУ 14099344), Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4 код ЄДРПОУ 20453063), про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

2. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

СуддяС.І. Рейті