Ухвала суду № 12389272, 28.10.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17455/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: <Текст >

Суддя-доповідач: Попович О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" жовтня 2010 р. м. Київ

Справа № 2-а-17455/09/2670

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Попович О.В.,

Суддів: Бабенка К.А., Мельничука В.П.,

при секретарі Черненко О.В.,

розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2010 р. у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк»(далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі Відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2010 року позов було задоволено. Скасувано податкові повідомлення-рішення від 04.12.2006 р. № 0001022310/0; від 04.12.2006 р. №0001032310/0.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати постанову суду, ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися до суду, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, справа розглядалась судами різних інстанцій неодноразово.

Службовими особами Відповідача була проведена невиїзна документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку на перерахування належної до сплати узгодженої суми податкового зобовязання по податку на прибуток іноземних юридичних осіб ВАТ «ВаБанк», за результатами якої було складено Акт №806/2310/19017842 від 04.12.2006 року.

На основі висновків вказаного Акта Відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 18.02.2006 р. №0000152310/0 на загальну суму 208729,62 грн., Однак, внаслідок процедури адміністративного оскарження було винесено податкове повідомлення рішення від 14.08.2006 року № №0000012310/3, яким Позивачу було донараховано 41451, 03 грн. з податку на прибуток іноземних юридичних осіб. Рішення про результати адміністративного оскарження щодо податкового повідомлення-рішення від 18.02.2006 р. №0000152310/0 були отримані Позивачем 11.08.2006 року, а податкове повідомлення рішення №0000012310/3 було отримано 16.08.2006 року.

Вказані повідомлення рішення були оскаржені до суду 28.08.2006 р.

У відповідності до п.п.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі Закон № 2181), день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Згідно акта перевірки сума узгодженого податкового зобовязання по податковому повідомленню-рішенню від 18.02.2006 р. № 0000152310/0 у розмірі 101432,11 грн. була погашена за рахунок переплати.

23.08.2006 р., на думку Відповідача, на суму 107297,51 грн. виник податковий борг, який сплачено Позивачем платіжними дорученнями протягом серпня-жовтня 2006 року.

У звязку з тим, що Позивачем не було сплачено суму узгодженого, на думку Відповідача податкового зобовязаня по податковим повідомленням-рішенням від 18.02.2006 р. №0000152310/0 та від 14.08.2006 року № №0000012310/3, Відповідач на підставі пп.. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181 виніс податкове повідомлення-рішення від № 0001022310/0 від 04.12.2006 року, №0001032310/0 від 04.12.2006 року про нарахування Позивачу10% та 20% штрафних санкцій від суми боргу 107297,51 грн., на загальну суму 9348,74 грн.

Позиція Відповідача грунтується на тому, що податкові зобовязання на суму 107297, 51 грн. стали узгодженими 23.08.2006 року. Однак, суд першої інстанції вірно не погодився з вказаною позицією Відповідача, оскільки податкові повідомлення-рішення оскаржувались у судовому порядку, що виключає їх узгодження до моменту винесення рішення.

Податкові повідомлення рішення від № 0001022310/0 від 04.12.2006 року, №0001032310/0 від 04.12.2006 року були оскаржені до суду позивачем шляхом подання заяви про збільшення позовних вимог від 15.12.2006 року, яке було подано в межах судового розгляду по справі щодо оскарження податкових повідомлень-рішень від 18.02.2006 р. №0000152310/0 та від 14.08.2006 року №0000012310/3.

У відповідності до п.5.2.5 п. 5.2 ст.5 Закону № 2181, з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню. Платник податків зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган про кожний випадок судового оскарження його рішень.

Враховуючи вищенаведені положення, колегія суддів приходить до висновку про те, що у випадку оскарження податкового повідомлення-рішення у судовому порядку, податкове зобовязання, що ним визначене не є узгодженим до моменту набрання законної сили рішенням суду на основі розгляду справи. У даному випадку податкові зобов`язання визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 18.02.2006 р. № 0000152310/0 та від 14.08.2006 року № №0000012310/3 набули статусу узгоджених (податкового боргу) після набрання законної сили постанови Київського апеляційного господарського суду 15.05.2007 року. У подальшому ухвалою Вищого адміністративного суду від 03.12.2009 року вказана постанова у частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування податкових повідомлень-рішень від 18.02.2006 р. № 0000152310/0 та від 14.08.2006 року № №0000012310/3 залишена без змін, а у частині оскарження податкових повідомлень-рішень від № 0001022310/0 від 04.12.2006 року, №0001032310/0 від 04.12.2006 року направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів відзначає те, що заборгованість зі сплати податку на прибуток була погашена Позивачем до моменту узгодження податкового зобовязання, тобто до набрання законної сили постановою Київського апеляційного господарського суду 15.05.2007 року.

Таким чином, нарахування штрафних санкцій щодо невчасної сплати податкових зобовязань з податку на прибуток, які визначені податковими повідомленнями-рішеннями від 18.02.2006 р. №0000152310/0 та від 14.08.2006 року №0000012310/3 є неправомірним.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст.2, 10, 11, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: О.В. Попович

Судді: К.А. Бабенко

В.П. Мельничук

Повний текст виготовлено: 02.11.2010 року