Постанова № 12389099, 21.10.2010, Харківський апеляційний господарський суд

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2010 р. Справа № 08/61-09

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Барбашова С.В., Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Камінський О.І.

відповідача - Мірошниченко М.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача вх. № 2872Х/3-7 на рішення господарського суду Харківської області від 14.07.10 року по справі № 08/61-09

за позовом КП "Вовчанські очисні споруди", сел. Гатище

до ВАТ "Вовчанський агрегатний завод", м. Вовчанськ

про стягнення 132469,33 грн. -

встановила:

В березні 2009 року позивач - КП "Вовчанські очисні споруди", сел. Гатище звернувся з позовною заявою до господарського суду, в якій просив стягнути з відповідача - ВАТ "Вовчанський агрегатний завод", м. Вовчанськ 132469,33 грн., в т. ч. 120429,59 грн. основного боргу, 5211,68 грн. пені, 6176,60 грн. інфляційних, 651,46 грн. річних, та судові витрати

          Рішенням господарського суду Харківської області (колегія суддів: Головуючий суддя - Пелипенко Н.М., судді Інте Т.В., Лаврова Л.С.) від 14 липня 2010 р. по справі № 08/61-09 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

          Рішення мотивовано з тих підстав, що відповідач не порушував своїх договірних зобов’язань в частині повної сплати на користь позивача вартості наданих послуг.

Позивач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, подав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення проігнорував той факт, що відповідно до умов договору відповідач зобов’язався сплачувати надані позивачем послуги за діючими тарифами, тоді як в момент дії договору рішеннями Вовчанської міської ради від 25.01.2008 р. та від 24.06.2008 р. були введені нові тарифи на водовідведення, в зв’язку з чим, позивачем була нарахована відповідачу заборгованість саме за новими тарифами.

Крім того, в поясненнях до апеляційної скарги (вх. № 8469 від 18.10.2010 р.) позивач також зазначає, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.08.2010 р. по справі № 2-а-86/09/2008 встановлено факт введення в дію нових тарифів на послуги водовідведення, та розмір таких тарифів. На думку позивача зазначена постанова має преюдиційне значення для даної справи, а висновки, встановлені в ній не потребують доведення.

В запереченнях на апеляційну скаргу відповідач просить суд рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що умовами укладеного між сторонами договору були передбачені тарифи за якими відповідач зобов’язався сплачувати послуги. При цьому, відповідач також наголошує на тому, що після зміни тарифів за відповідними рішеннями Вовчанської міської ради його не було повідомлено належним чином про зазначене. Разом з тим, відповідач наполягає не невідповідності вказаних рішень Вовчанської міської ради вимогам закону.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи докази по справі на їх підтвердження, їх, юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення господарського суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи між позивачем та відповідачем укладено договір №1/1 від 01.11.2007р. про надання послуг з водовідведення .

Згідно з вимогами п. 1.1. договору виконавець (позивач) зобов'язується надати споживачеві (відповідачеві) вчасно та відповідної якості послуги з водовідведення, а споживач зобов’язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах передбачених договором.

За надані послуги по водовідведенню за грудень 2008 р. та січень 2009 р. позивачем по договору №1/1 від 01.11.2007р. нарахована сума 204264,60 грн., за тарифом 55,81м 3 з ПДВ, кількість стоків 3660,0 м3, відповідачем здійснено часткову оплату в сумі 83835,01 грн., заборгованість складає120429,59 грн.

Сторони встановили в договорі, що споживач зобов’язується постачати для очистки стічні води (водовідведення) в кількості не більше 88 000 м.3 за рік, 7000 м.3 за місяць , з найбільшим складом 240 м.3 за добу.

П. 2.2. договору сторонами передбачено, що вартість водовідведення використаної води встановить 22,80 грн. за 1 м.3 в т.ч. ПДВ 3,80 грн., що підтверджується протоколом узгодження договірної ціни (тарифів).

Відповідно до п. 2.6. договору, тарифи затверджуються Вовчанською міською радою та доводяться до споживачів у встановлений спосіб.

Позивач посилається на збільшення з 01.02.2008 р. тарифу на водовідведення за відповідним рішенням виконкому Вовчанської міської ради до 57,23 грн. та введення з 01.07.2008р. тарифу в розмірі 55.81 грн. за 1 м.3 з ПДВ за рішенням Вовчанської міської ради.

В додатку № 1 до договору сторони визначили: у разі зміни тарифів на водовідведення в подальшому споживач згідно з чинним законодавством України затверджує нові тарифи, органом місцевого самоврядування, які вступають в силу по його рішенню та доводяться до споживача у визначений законом спосіб : через районну газету, радіо, тощо.

Посилання суду першої інстанції в обґрунтування відмови в задоволенні позову та відповідні посилання відповідача про те, що йому не були доведені зміни тарифів на водовідведення згідно з чинним законодавством України безпідставні і спростовуються наданими до матеріалів справи доказами.

Як вбачається з матеріалів справи отримавши вимогу про сплату боргу по зміненим тарифам, відповідач частково сплатив борг і у той же час подав позовну заяву про скасування рішення виконкому Вовчанської міської ради на збільшення з 01.02.2008р. тарифу на водовідведення.

Відповідно до вимог ст. 35 Господарського процесуального кодексу України -Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як обґрунтовано зазначає позивач у своїй скарзі, факт доведення відповідачу змінених тарифів підтверджений постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2010 р. по справі № 33/29- 9, котрою задоволені аналогічні позовні вимоги позивача до відповідача, але за іншій (попередній) період.

Ця постанова набрала чинності, в ній зазначено, що затвердження органами місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про житлово-комунальні послуги», рішення органів місцевого самоврядування набувають чинності у визначеному законом порядку і не залежать від волі осіб, на яких направлена дія таких рішень. Рішення, які набули законної сили є обов'язковими для їх виконання».

Крім того постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2008 року в задоволенні позову ВАТ «Вовчанський агрегатний завод»до Вовчанської міської ради та виконавчого комітету Вовчанської міської ради про визнання недійсними рішення про збільшення тарифу на водовідведення відмовлено.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог—відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт існування у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 120429,59 грн. підтверджується матеріалами справи. Враховуючи те, що відповідач в обґрунтування своїх заперечень не надав суду доказів її сплати, рішення господарського суду про відмову в задоволенні позову в даній частині підлягає скасуванню, а позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог п. 5.1 договору споживач несе відповідальність згідно з законом та цим договором зокрема за несвоєчасне внесення платежів за послуги –шляхом сплати пені у розмірі 0,5 % вартості боргу за кожен день прострочення.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судова колегія вважає його таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

Враховуючи факт прострочення відповідачем оплати послуг, рішення господарського суду про відмову в задоволенні позову в частині стягнення 5211,68 грн. пені також підлягає скасуванню, а позов в цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, також підлягає скасуванню рішення в частині відмови в задоволенні позову про стягнення 6176,60 грн. інфляційних, 651,46 грн. 3% річних, а позов в цій частині також підлягає задоволенню.

З урахуванням вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 1324,69 грн. витрат по сплаті державного мита за подання позову, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 662,35 грн. витрат по сплаті держмита за подання апеляційної скарги.

Клопотання позивача про вихід апеляційного суду за межі позовних вимог задоволенню не підлягає, оскільки це не передбачено нормами Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 35, 49, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. п.3,4 ст. 104, ст. 105 ГПК України, судова колегія, -

постановила:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.07.10 року по справі № 08/61-09 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Вовчанський агрегатний завод»(адреса: 62504, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Пушкіна, 2; код ЄДРПОУ 14309847; в тому числі з р/р 2600706210787 в ПАТКБ «Правекс-Банк»м. Київ) на користь Комунального підприємства «Вовчанські очисні споруди» (адреса: 62509, Харківська область, Вовчанський район, с. Гатище, вул. Шебекінський шлях, 2; код ЄДРПОУ 35226817; МФО 380805) 120429,59 грн. основного боргу, 5211,68 грн. пені, 6176,60 грн. інфляційних втрат, 651,46 грн. 3% річних, 1324,69 грн. витрат по сплаті державного мита за подання позову, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 662,35 грн. витрат по сплаті держмита за подання апеляційної скарги.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

Повний текст постанови підписано 22.10.2010 р.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

судді Барбашова С.В.

Плужник О.В.