Рішення № 123887566, 28.11.2024, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13815/24

провадження № 2/753/7918/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2024 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Сирбул О. Ф.

за участю: секретаря судового засідання Кушнір А. А.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини разом з батьком,

У С Т А Н О В И В :

У липні 2024 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )звернувся до Дарницького районного суду м. Києві з позовом до ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_3 ), третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини разом з батьком.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 14 січня 2012 року позивач та відповідач перебували у шлюбі. Від вкаазного шлюбу мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 05.11.2015 шлюб між сторонами розірвано. Спільна дитина проживає з батьком, з 01.04.2016 по 30.08.2018 відвідувала дошкільний заклад. На даний час дитина навчається у школі І-ІІІ ступенів № 217 Дарницького району м. Києва. Дитина також відвідує спортивні гуртки. Відповідач наразі участі у вихованні дитини не приймає, проживає окремо.

На підставі вищевикладеного просив визначити місце проживання дитини разом з батьком.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29.07.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

10.10.2024 від третьої особаи Служби у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації надійшов висновок про визначення місця проживання дитини та акт обстеження умов проживання.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 31.10.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, долучено висновок про визначення місця проживання дитини та акт обстеження умов проживання до матеріалів справи.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 31.10.2024 підготовче провадження закрито та призначено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні позивач надав пояснення, повідомив, що перебував у шлюбі з відповідачем, у шлюбі народився син, через 3,5 роки розлучилися, відповідач залишила його з дитиною та поїхала у російську федерацію, приїздила 2 рази та бачилася з сином. Згодом відповідач забрала дитину в Москву на рік. У 2017 році віддала дитину назад. На початку війни у 2022 році відповідач написала сину та приїхала забрала його, потім не хотіла займатися сином та віддала назад. У жовтні 2022 року позивач забрав дитину, дитина ходить в школу у 6-Г клас. В квартирі проживає позивач, син та мати позивача. За 2024 рік син бачив матір лише на комісії у службі у справах дітей.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, неодноразово викликалася до суду, зокрема шляхом розміщення відповідного повідомлення про виклик до суду на вебпорталі Судова влада України, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи, відзиву до суду не подавала.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, однак надав висновок та заяву про розгляд справи без участі представника Служби.

Згідно із ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати і вирішувати справу відповідно до вимог ст. ст. 280, 281 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

З 14 січня 2012 року позивач та відповідач перебували у шлюбі.

Від вказаного шлюбу мають сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , зареєстрованого відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві від 21 липня 2012 року (а. с. 6).

Згідно відомостей Відділу з питань реємтрації місця проживання/перебування фізичних осіб ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 7).

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 05.11.2015 шлюб між сторонами розірвано (а. с. 11).

З 01.04.2016 по 30.08.2018 дитина відвідувала дошкільний навчальний заклад № 99, що підтверджується довідкою від 07.03.2023 (а. с. 10).

На даний час дитина навчається у школі І-ІІІ ступенів № 217 Дарницького району м. Києва. Дитина також відвідує спортивні гуртки.

Як вбачається з довідки № 42 від 06.03.2023 виданої директром школи І-ІІІ ступенів № 217 Дарницького району м. Києва, про те, що ОСОБА_4 навчається у школі І-ІІІ ступенів № 217 Дарницького району м. Києва з 1-го клосу по теперішній час, учень 4-Г класу (а. с. 8).

З висновку органу опіки та піклування № 101-9479 від 07.10.2024 про визначення місця проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено наступне.

ОСОБА_4 проживає з батьком за адресою: АДРЕСА_2 , де для проживання, розвитку та навчання створено належні умови. З`ясовано, що батько має самостійний дохід для утримання та забезпечення дитини. Мати, ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_1 на засіданні комісії зазначив, що після розірвання шлюбу, з трирічного віку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишився проживати з останнім. У 2018 році за письмовим дозволом батька, мати дитини ОСОБА_2 забрала сина та виїхала разом з ним на територію російської федерації, а вже через рік повернула дитину і залишила її проживати з батьком. Батько самостійно утримує та виховує сина, натомість мати дитини участі у його вихованні не бере, мати самоусунулася від утримання та виховання сина. Батько самостійно піклується про стан здоров`я дитини, з 21.11.2018 укладено декларацію з лікарем Комунального некомерційного підприємства Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 Дарницького району м. Києва. У спілкуванні з сином батько матері не перешкоджає, але як стверджує батько дитини, син ображений на матір і сам не хоче спілкуватися з останньою.

ОСОБА_2 зазначила, що у 2017 році вдруге вийшла заміж і змінила прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ». З позовними вимогами не згодна. Як стверджує матір дитини, батько ОСОБА_1 та його родичі налаштували сина проти неї, батько перешкоджає їй спілкуватися з дитиною.

На засіданні комісії була заслухана думка дитини. ОСОБА_4 повідомив, що мати влаштовує своє особисте життя з іншим чоловіком, під час спільного проживання мати кричала на нього, ображала, не цікавилася захопленням сина та його життям. На сьогодні мати проживає з іншим чоловіком, а він бажає проживати з батьком. Від спілкування з матір`ю не відмовляється, бажає спілкуватися з останньою.

З метою забезпечення прав та інтересів дитини райдержадміністрація як орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 (а. с. 34-35).

Згідно акту обстеження умов проживання від 20.09.2024 дитина проживає з батьком та бабусею, умови для проживання, розвитку та навчання створені (а. с. 36).

Приписами ст. 7 СК України передбачено, що жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із частинами 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо місця проживання дитини, обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Пленум Верховного Суду України в п. 4 постанови №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснив, що висновок має бути оформлений на бланку державних адміністрацій районів, районів міст Києва та Севастополя, виконавчих органів міських чи районних у містах, сільських, селищних рад, підписаний головою (заступником голови) та скріплений печаткою.

У Декларації прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (принцип 6), встановлено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір`ю.

Відповідно до приписів с. 3 Конвенції ООН про права дитини (конвенцію ратифіковано Постановою ВР № 789-ХІІ (798-12) від 27.02.1991 р. дата підписання Україною: 21 лютого 1990 року, набуття чинності для України: 27 вересня 1991 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. ст. 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач не чинить перешкоди та не має наміру чинити перешкоди відповідачу у спілкуванні з дитиною. Крім того, на засіданні комісії дитина виявила бажання проживати разом з батьком, від спілкування з матір`ю не відмовляється та бажає з нею спілкуватися.

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Вирішуючи питання про визначення місця проживання дитини з батьком, суд приймає до уваги вищевказаний висновок органу опіки та піклування, яким вирішено за доцільне визначити місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком.

Вказаний висновок суд вважає обґрунтованим та таким, що не суперечить інтересам дитини.

Враховуючи інтереси дитини, її вік, суд приходить до висновку, що дитина має проживати разом з батьком для забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі.

Керуючись ст. ст. 4, 10, 12-13, 76-80, 133, 141, 200, 206, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації про визначення місця проживання дитини разом з батьком- задовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 за місцем його проживання.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серія НОМЕР_3 виданий Дарницьким РУ ГУ МВС України в місті Києві 27.02.2012.

Третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації, код ЄДРПОУ 37448223, адреса: 02096, м. Київ, вул. Ялтинська, 14.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: