Єдиний державний реєстр судових рішень КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.10.2010 № 18/86
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Ропій Л.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача за первісним позовом - Коноваленко Є.Л. - представник, дов. б/н від 22.04.2010;
від відповідача за первісним позовом - не викликався та не зявився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;
від відповідача 1 за зустрічним позовом - не викликався та не зявився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)"Київреклама" та Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2
на рішення Господарського суду м.Києва від 10.06.2010
у справі № 18/86 ( .....)
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації)"Київреклама"
до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2
про стягнення 24161,77 грн.
за зустрічним позовом Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2
до Головного управління з питань реклами виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації),
Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"
про визнання недійсним договору № 001036/09 на право тимчасового користування місцем для розміщення рекламного засобу
Розпорядженням В.о. голови Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2010 № 01-23/1/4 склад колегії суддів змінено.
На підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України розгляд апеляційної скарги 31.08.2010, 28.09.2010 було відкладено на 28.09.2010 та 19.10.2010, відповідно.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2010 у справі № 18/86 у задоволенні первісного та зустрічного позову відмовлено повністю.
Рішення мотивовано тим, що до матеріалів справи позивачем за первісним позовом не додано жодного акту приймання-передачі наданих послуг, що підтверджує факт надання позивачем та факт приймання відповідачем наданих послуг; матеріали справи свідчать, що договір № 001036/09, укладений 03.03.2009, відповідає вимогам чинного законодавства України, підписаний повноважними представниками сторін при їх вільному волевиявленні та спрямований на реальне настання правових наслідків.
В апеляційній скарзі позивач за первісним позовом просить рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2010 у справі № 18/86 скасувати з підстав неповного зясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення та неправильного застосування норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити первісний позов, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.
Апеляційна скарга обґрунтовується наступними доводами.
Посилаючись на положення ч.1 ст. 16 Закону України "Про рекламу", п.16.2 Порядку розміщення обєктів зовнішньої реклами у м. Києві, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 23.08.2007 № 1100, скаржник стверджує, що отримання та підписання актів приймання-передачі наданих послуг за договором жодним чином не може впливати на виконання відповідачем своїх зобовязань щодо оплати за право тимчасового користування місцем для розміщення рекламного засобу за наявності виданого належним чином дозволу.
Крім того, виходячи із умови п.3.6.3 укладеного сторонами договору № 001036/09, у разі неотримання акту відповідачем або отримання акту та неповернення його до позивача, вважається, що послуги надані належним чином.
У судове засідання 10.06.2010 пояснень щодо неможливості надання актів та відсутність впливу цієї обставини на вирішення справи по суті, представник позивача не міг надати через хворобу, копію листка непрацездатності додано до апеляційної скарги.
Позивач за зустрічним позовом в апеляційній скарзі просить рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2010 у справі № 18/86 скасувати в частині відмови в задоволенні зустрічного позову з підстав неповного зясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права і постановити нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов про визнання договору недійсним в повному обсязі, а в іншій частині залишити рішення без змін.
Підстави апеляційної скарги обгрунтовуються наступними доводами.
Скаржник стверджує про неврахування судом неодноразового наголошування позивачем за зустрічним позовом на тому, що при укладенні договору № 001036/09 відповідач помилився щодо обставин, які мають істотне значення, оскільки під час збору та погодження необхідної документації стало відомо, що та частина приміщення, на якій розміщується рекламний засіб, знаходиться у власності ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення від 23.01.2001, а відповідно до п.п. 2 п.1.3 Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві, затвердженого розпорядженням Київської державної адміністрації № 1100 від 23.08.2007, відповідач уповноважений виконувати функції з укладення договорів на право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, які перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва.
Скаржник посилається на те, що, не зважаючи на відсутність відповіді на судовий запит до Головного управління комунальної власності м. Києва, судом було ухвалене оскаржуване рішення.
Розглянувши апеляційні скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника позивача за первісним позовом, колегія суддів встановила наступне.
Відповідачем за первісним позовом подано до суду першої інстанції зустрічний позов про визнання недійсним договору № 001036/09 від 03.03.2009, укладеного між сторонами за зустрічним позовом, керуючись ст.ст. 215, 216, 229 ЦК України, п.п. 2 п.13 Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067, п.п. 2 п.1.3, п.4.1.1 Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києва, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1100 від 23.08.2007.
Як вбачається із преамбули договору № 001036/09 на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва від 03.03.2009, укладеного між першим відповідачем за зустрічним позовом, за договором робочим органом, другим відповідачем за зустрічним позовом, за договором підприємством, та позивачем за зустрічним позовом, за договором розповсюджувачем зовнішньої реклами, уклали цей договір на право тимчасового користування місцем (-ями) для розміщення рекламного (-их) засобу (-ів), що перебуває (-ють) у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва.
Відповідно до п.п. 8.1, 8.2 договору № 001036/09 цей договір діє протягом строку дії пріоритету та/або дозволу; строк дії договору зазначається по кожному місцю розміщення реклами окремо.
Додатковими угодами №1 від 03.03.2009, № 2 від 03.08.2009, № 2 від 30.09.2009 до договору № 001036/09 засвідчено пріоритет позивача за зустрічним позовом на користування місцем для розміщення рекламних засобів за адресою: Дарницький р-н, вул. Гришка Максима, 4, відповідно, дати прийняття рішення про надання пріоритету 23.02.2009, 21.06.2009, 21.06.2009 та дати кінця строку дії пріоритету 22.05.2009, 01.06.2014, 01.06.2014.
Позивачу за зустрічним позовом видано дозвіл № 23491-08 на розміщення рекламного засобу за адресою: Дарницький район, вул. Гришка Максима, 4, строк дії якого - до 12.11.2011.
Згідно з ч.1 ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним; істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обовязків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Однак, позивач за зустрічним позовом, стверджуючи, що та частина приміщення, на якій розміщується рекламний засіб, знаходиться у приватній власності ОСОБА_4, доказів цієї обставини не надав, адже наявна у справі копія свідоцтва про право власності, видана 23.01.2001, свідчить про те, що ОСОБА_4 належить нежитлове приміщення - 14/100 частини від нежитлового будинку, за адресою: АДРЕСА_1, що не відповідає адресі місця розміщення рекламного засобу, зазначеній у додаткових угодах до договору № 001036/09 та в дозволі № 23491-08.
При цьому, враховуючи, що ОСОБА_4 належить 14/100 від нежитлового будинку, позивачем за зустрічним позовом не підтверджено, яка саме зовнішня частина будинку належить ОСОБА_4
Отже, позивачем не доведено того, що договір № 001036 ним укладено під впливом помилки, також не доведено того, що така помилка мала істотне значення відповідно до положень ч.1 ст. 229 ЦК України.
Також, відсутність істотного значення для позивача за первісним позовом того, що нежитлове приміщення площею 199,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 є власністю ОСОБА_4, підтверджується тією обставиною, що, уклавши договір оренди зазначеного приміщення 15.03.2009, позивач виконував договір № 001036/09.
Оскільки позивачем за зустрічним позовом не доведено матеріалами справи наявності підстав для визнання договору № 001036/09 недійсним, апеляційна інстанція погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.
Позивачем за первісним позовом було подано до суду першої інстанції позов про стягнення з відповідача 18 960,47 грн. основного боргу, у звязку з неоплатою згідно з умовами договору № 001036/09 виставлених у 2009р. рахунків-фактур №№ КП-09: - 118459 від 20.03.,-122670 від 17.04.,-125798 від 18.05.,-133237 від 13.08.,-136479 від 16.09.,-138938 від 12.10.,- 141071 від 09.11.; 702,78 грн. інфляційного збільшення, 272,44 грн. 3% річних, 1 382,01 грн. пені, 2 844,07 грн. штрафу та судових витрат.
Умовами п.2.1 договору № 001036/09 передбачено, що робочий орган надає відповідачу за первісним позовом в тимчасове користування місце для розміщення рекламного засобу на підставі оформленого належним чином дозволу, а відповідач використовує надане місце відповідно до Типових правил розміщення зовнішньої реклами, Порядку розміщення зовнішньої реклами в м. Києві та здійснює оплату за його користування.
Згідно з п.3.6.15 договору № 001036/09 відповідач за первісним позовом зобовязався щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця, отримувати у позивача рахунки на оплату права за тимчасове користування місцями для розміщення рекламного засобу.
Пунктом 4.3 договору № 001036/09 встановлено, що розрахунки за цим договором здійснюються відповідачем за первісним позовом щомісячно, не пізніше 25-го числа поточного місяця.
Як стверджує позивач за первісним позовом, відповідачем не оплачені рахунки-фактури за 2009р. №№ КП-09/: - 118459 від 20.03.,-122670 від 17.04.,-125798 від 18.05.,-133237 від 13.08.,-136479 від 16.09.,-138938 від 12.10.,-141071 від 09.11. на загальну суму 18 960,47 грн.
Відповідачем доказів сплати сум за вказаними рахунками-фактурами не надано.
Згідно з ч.1 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Така ж норма закріплена і в ст. 526 ЦК України.
Отже, позовні вимоги про стягнення основного боргу є правомірними.
Відповідно до ч.2 ст. 193 ГК України порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Пунктом 7.4 договору № 001036/09 передбачено, що за несвоєчасне або неповне внесення плати відповідач за первісним позовом сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент сплати пені, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а згідно із п.10.5 договору штрафні санкції за цим договором нараховуються протягом всього строку позовної давності, зазначеного в п.10.4 даного договору.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення інфляційного збільшення, річних та пені є такими, що відповідають нормам законодавства та підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню у вказаних позивачем сумах, які перевірені судом.
Згідно зі ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, , гарантією, заставою, притриманням, завдатком; договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.
Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.
Статтею 8 Конституції України встановлено, що норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення штрафу за прострочення внесення відповідачем платежів є неправомірними, у звязку з чим позов у цій частині задоволенню не підлягає.
Апеляційна інстанція не погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення первісного позову через ненадання позивачем актів приймання-передачі наданих послуг, що підтверджує факт надання позивачем та факт приймання відповідачем послуг, як із таким, що не грунтується на матеріалах справи та не відповідає нормам чинного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.
Зобовязання по наданню відповідачу в тимчасове користування місця для розміщення рекламного засобу, передбачене пунктом 2.1 договору № 001036/09, виконане, отже, у позивача є право вимагати виконання відповідачем зобовязання, встановленого цим пунктом, здійснити оплату за користування місцем для розміщення рекламного засобу.
Умовами договору № 001036/09 не встановлена залежність між підписанням актів приймання-передачі наданих послуг та обовязком здійснити оплату за користування місцем для розміщення рекламного засобу.
Більше того, умовами пункту 3.6.3 договору № 001036/09 саме на відповідача покладено обовязок по отриманню акту приймання-передачі наданих послуг та повернення підписаного акту позивачу та передбачено, що у разі неповернення відповідачем акту протягом вказаного у цьому пункті строку, вважається, що послуги надані належним чином.
Також, Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 зі змінами, передбачено справляння щомісячної плати безпосередньо за тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав, встановлених законодавством та відповідно до матеріалів справи, для часткового задоволення апеляційної скарги позивача за первісним позовом та відсутність підстав у задоволенні апеляційної скарги позивача за зустрічним позовом, у звязку з чим рішення суду першої інстанції підлягає зміні у частині первісного позову, а у частині зустрічного позову підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2010 у справі № 18/86 змінити у частині первісного позову, виклавши його у наступній редакції:
"Первісний позов задовольнити частково.
Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (01030, м. Київ, вул. Коцюбинського, 12-А; м. Київ, вул. Урицького, 45; код ЄДРПОУ 26199714) 18 960,47 грн. основного боргу, 702,78 грн. інфляційних втрат, 272,44 грн. 3% річних, 1 382,01 грн. пені, 213,18 грн. державного мита, 208,22 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті первісного позову відмовити."
3. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама" (01030, м. Київ, вул. Коцюбинського, 12-А; м. Київ, вул. Урицького, 45; код ЄДРПОУ 26199714) 106,59 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.
4. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2010 у справі № 18/86 у частині зустрічного позову залишити без змін, а скаргу без задоволення.
5. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.
6. Справу № 18/86 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
15.11.10 (відправлено)
Судове рішення № 12388223, Київський апеляційний господарський суд було прийнято 19.10.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 18/86. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: