Постанова № 12387943, 20.10.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2010                                                                                           № 34/176

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Кондес Л.О.

суддів:           

За участю представників:

від позивача: не з’явився,

від відповідача: Кривенд М.В. – за довіреністю ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Український промисловий банк"

на рішення Господарського суду м.Києва від 25.05.2010

у справі № 34/176 ( .....)

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна компанія "Адоніс"

до                                                   ТОВ "Український промисловий банк"

про                                                   розірвання договору на відкриття невідновлювальної кредитної лінії № 44/К-06 від 12.12.2006р.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2010 р. позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про розірвання договору на відкриття невідновлювальної кредитної лінії №44/К-06 від 12.12.2006р. Крім того, позивач просив суд покласти судові витрати на відповідача.

Рішенням господарського суду міста Києва від 25.05.2010 року у справі № 34/176 позов задоволено повністю. Розірвано кредитний договір №44/К-06 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії, укладений 12.12.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-будівельна компанія “Адоніс”. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Український промисловий банк” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-будівельна компанія “Адоніс 85 грн. витрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва у справі №34/176 від 25.05.2010 року скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

В своїй апеляційній скарзі , відповідач посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з’ясовано обставини та матеріали справи, які мають значення для справи.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України”).

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача, за наявними у справі доказами.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши представника відповідача, колегія суддів встановила наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 12.12.2006 р. між сторонами укладений кредитний договір №44/К-06 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії, за умовами якого відповідач відкриває позивачеві невідновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах:

ліміт кредитування –30000000,00 грн.;

строк кредитної лінії –з 12.12.2006 р. до 11.12.2009 р. включно;

мета використання коштів –фінансування будівництва житлового будинку з об’єктами соціального призначення за адресою: м. Київ, вул. Княжий Затон, 9;

процентна ставка –19,5% річних;

комісія за підготовку та оформлення договору –150,00 грн.

Додатком №1 до договору сторонами підписаний графік зменшення ліміту кредитування.

Додатковим договором №1 від 06.07.2007 р. сторонами внесені зміни до графіку зменшення ліміту кредитування.

Додатковим договором №2 від 12.11.2007 р. до кредитного договору визначено, що відповідач відкриває відповідачеві невідновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах:

ліміт кредитування –50000000,00 грн.;

строк кредитної лінії –з 12.12.2006 р. по 11.12.2009 р. включно;

мета використання коштів –фінансування будівництва житлового будинку з об’єктами соціального призначення за адресою: м. Київ, вул. Княжий Затон, 9;

процентна ставка –19,5%річних;

комісія за підготовку та оформлення договору –150,00 грн.

Додатковим договором №2 також внесені зміни до графіку зменшення ліміту кредитування.

Додатковим договором №3 від 10.07.2008 р. до кредитного договору внесені зміни, а саме, сторони домовились викласти назву кредитного договору в новій редакції “Кредитний договір №44/К-06 на відкриття невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 12.12.2006 р.”.

Додатковим договором №3 також передбачено, що відповідач відкриває позивачеві не відновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах:

ліміт кредитування –70000000,00 грн., що змінюється відповідно до графіка зменшення ліміту кредитування, наведеного у додатку №1 до договору;

валюта ліміту кредитування –українська гривня, долар США, Євро;

строк кредитної лінії –з 12.12.2006 р. по 11.12.2009 р. включно;

процентна ставка для траншів, що будуть надані після підписання додаткового договору №3 від 10.07.2008 р.: у гривні –19,5% річних; у доларах США –17,0% річних; у Євро –16,0% річних;

мета використання коштів –фінансування будівництва житлового будинку з об’єктами соціального призначення за адресою: м. Київ, вул. Княжий Затон, 9;

комісія за підготовку та оформлення договору –150,00 грн.;

комісія за зміну суттєвих умов кредитного договору за ініціативою позичальника (пролонгація, зміна графіку погашення кредиту, збільшення ліміту кредитування, зміна процентної ставки) –15000,00 грн.

20.11.2008 р. між сторонами укладений додатковий договір №5 до кредитного договору, за умовами якого відповідач відкриває позивачеві невідновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах:

ліміт кредитування (у гривнях –65362000,00 грн., що змінюється відповідно до графіка зменшення ліміту кредитування, наведеного у додатку №1 до договору; у доларах США –870000,00 доларів США, що змінюється відповідно до графіка зменшення ліміту кредитування, наведеного у додатку №1 до договору;

строк кредитної лінії –з 12.12.2006 р. по 11.12.2009 р. включно;

процентна ставка у гривні –19,5% річних;

процентна ставка для траншів, що були надані після підписання додаткового договору №3 від 10.07.2008 р. до договору (у гривні –24,0% річних; у доларах США –17,0% річних; у Євро –16,0% річних);

процентні ставки, що встановлюються з дати підписання додаткового договору №4 від 21.08.2008 р. на всі транші, що були надані після підписання додаткового договору №3 від 10.07.2008 р. до договору та будуть надаватися після підписання додаткового договору №4 від 21.08.2008 р. (у гривні –22,0% річних; у доларах США –15,0% річних; у Євро –14,0% річних);

мета використання коштів –фінансування будівництва житлового будинку з об’єктами соціального призначення за адресою: м. Київ, вул. Княжий Затон, 9.

01.12.2008 р. між сторонами укладений додатковий договір №6, за умовами якого змінені деякі умови кредитного договору, зокрема, графік зменшення ліміту кредитування викладений у новій редакції.

30.12.2008 р. між сторонами укладений договір №7 до кредитного договору, за умовами якого відповідач відкриває позивачеві невідновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах:

ліміт кредитування (у гривні –65362000,00 грн., що змінюється відповідно до графіку зменшення ліміту кредитування; у доларах США –870000,00 доларів США, що змінюється відповідно до графіка зменшення ліміту кредитування);

строк кредитної лінії –з 12.12.2006 р. по 11.12.2009 р. включно;

процентна ставка –19,5% річних від суми траншів, наданих позивачеві до дати укладення додаткового договору №4 від 21.08.2008 р.; 22,0% річних від суми траншів, наданих позивачеві з дати укладення додаткового договору №4 від 21.08.2008 р.;

процентна ставка у доларах США –15,0% річних;

мета використання коштів –фінансування будівництва житлового будинку з об’єктами соціального призначення за адресою: м. Київ, вул. Княжий Затон, 9.

30.04.2009 р. між сторонами укладений договір №8 до кредитного договору, згідно з яким сторонами деякі умови договору викладені у новій редакції.

21.10.2008 р. відповідач звернувся до позивача з листом вих. №8400/37, в якому зазначив про те, що у зв’язку з ситуацією, яка склалася на фінансовому ринку України, у зв’язку з суттєвим відтоком вкладів населення, що є ресурсом для кредитування як фізичних, так і юридичних осіб, Правління ТОВ “Укрпромбанк” звертається з проханням віднестися з розумінням до ситуації та просить знайти можливість зменшити позичкову заборгованість на 30%; при настанні стабілізації на фінансовому ринку України ТОВ “Укрпромбанк” відновить об’єми кредитування в повному обсязі.

Позивач у листі вих. №205 від 05.11.2009 р., адресованому відповідачеві, запропонував розірвати кредитний договір №44/К-06 шляхом підписання відповідної угоди, в якій буде встановлено обов’язок позивача повернути відповідачеві існуючу заборгованість, порядок та строки її погашення.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову та вважає, що у позові слід відмовити виходячи з наступного.

Виходячи з предмету позову, спірні правовідносини регулюються нормами глави 71 Цивільного кодексу України, зокрема статтями 1054 –1057.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

За кредитним договором позичальник зобов'язався повернути позикодавцю суми позики та сплати процентів, які є платою за користування кредитом, розмір і порядок одержання якої встановлений договором.

В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення міститься у пункті першому статті 193 Господарського кодексу України, якою закріплено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав грошові кошти, але свої зобов'язання щодо сплати відсотків належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість.

В своєму рішенні, суд першої інстанції зазначив, що невиконання умов кредитного договору сталося внаслідок кризових явищ на ринку нерухомості країни та і в світі в цілому, що призвело до порушення платіжного балансу підприємства. Подальше виконання оскаржуваного договору за умови істотних змін обставин, про які йдеться в даному судовому рішенні призведе до порушення співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить заінтересовану сторону, а саме позивача того, на що він розраховував при укладенні оскаржуваного договору. Зазначені обставини суд прийняв за основу при винесенні рішення.

З вищевказаними доводами суду першої інстанції колегія погодитися не може, оскільки , відповідно до статті 6 Господарського кодексу України господарська діяльність в Україні ґрунтується на принципах свободи її здійснення та рівного захисту всіх суб'єктів господарювання.

За приписами статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Тобто, укладаючи кредитний договір, сторони вільно та на свій розсуд приймали даний правочин на певних встановлених умовах, узгодили всі умови, у тому числі умови щодо повернення кредиту.

Тому, укладення будь-якого договору відбувалося в інтересах всіх його учасників, на умовах, що забезпечували оптимальний баланс їх інтересів. Оцінюючи можливість тих чи інших змін у майбутньому, сторони забезпечували свої інтереси на випадок таких змін.

У кредитному договорі сторони передбачили суму кредиту, мету його використання, строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, відсоткові ставки, порядок оплати за кредит, права, обов'язки і відповідальність сторін.

Таким чином, суд першої інстанції помилково задовольнив позовні вимоги ТОВ ”Інвестиційно-будівельна компанія „Адоніс” щодо розірвання спірного договору посилаючись на зміну обставин і порушення платіжного балансу, спричинені кризовими явищами в країни.

З огляду на викладене, колегія прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підлягає скасуванню, апеляційна скарга ТОВ „Український промисловий банк” підлягає задоволенню. Прийняти нове рішення, яким у позові ТОВ ”Інвестиційно-будівельна компанія „Адоніс” - відмовити.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ТОВ „Український промисловий банк” задовольнити.

2.Рішення господарського суду м. Києва від 25.05.2010 р. у справі №34/176 скасувати.

3.Прийняти нове рішення, яким у позові ТОВ ”Інвестиційно-будівельна компанія „Адоніс” відмовити. Стягнути з ТОВ ”Інвестиційно-будівельна компанія „Адоніс”(02091, м. Київ, вул. Горлівська, 124/140, код ЄДРПОУ 3215018) на користь ТОВ „Український промисловий банк” (м. Київ, бул.Лесі Українки 26, код ЄДРПОУ 19357325.) 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

4. Видачу наказу доручити господарському суду м. Києва.

5.Матеріали справи №34/176 повернути господарському суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                                      

Судді